Інфляція: сутність і кількісна визначеність, види та соціал-економіч наслідки.
Інфляція — тривал і швидк знецінен грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. Основною формою інфляції є тривале і швидке зростання цін, додатковими формами її є тривалий дефіцит товарів і послуг та девальвація національних грошей.
Закономірн. Інфляція — це тривалий процес, що має кілька стадій, які різняться не тільки рівнем зростання цін, а й впливом на економіку. На першому етапі зростання пропозиції грошей випереджає зростання цін, яке є незначним (до 5% на рік) або зовсім відсутнє. Вона позитивно впливає на економічний розвиток. На 2 етапі темпи зростання цін прискорюються, наближаються до темпів зростання пропозиції грошей і можуть навіть перевищувати їх. Така інфляція називається відкритою, або помірною, і коливається в межах 5—20% на рік. Вона може мати як позитивний, так і негативний вплив на економічний розвиток. Після цього починаються етапи галопуючої інфляції (20—50% на рік) та гіперінфляції — понад 100% на рік.
Види інфляції. Залежно від того, з якого боку ринкової кон’юнктури формується тиск на ринкові ціни, виділяються два види інфляції — інфляція витрат і інфляція попиту.
За формами прояву інфляції можна виділити:
— цінову інфляцію - зростання цін;
— інфляцію заощаджень, - зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах;
— девальвацію, за якої знецінення грошей проявляється у падінні їх курсу до іноземних валют.
За темпами знецінення грошей:
— повзучу - прискореним зростанням маси грошей в обороті без помітного підвищення чи з незначним зростанням цін — до 5% на рік;
— помірну, відкриту, - прискорен знецінення грошей у формі зростання цін, 5—20% на рік.
— галопуюча інфляція, 20—50%, а інколи 100%.
— гіперінфляція — більш як 100% на рік.
Інфляція вимірюється трьома видами показників: індексом споживчих (роздрібних) цін; індексом цін на засоби виробництва (оптових); дефлятором ВВП.
Дефлятор ВВП
характеризує зміну в часі загального
рівня цін на всі товари і послуги, що
реалізовані кінцевим споживачам.
Інфляція призводить до відчутних наслідків у багатьох сферах суспільного життя.
У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін як прояв інфляції безпосередньо сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників, службовців та інших верств населення.
Якщо ціни на товари, що продає підприємець, зростають повільніше, ніж ціни на товари, які він купує, то він зазнає збитків.
в економічній сфері. Особливо відчутно вона впливає на сферу виробництва, торгівлю, кредитну і грошову системи, державні фінанси, валютну систему і на платіжний баланс країни.
Інфляція спричинює посилення хаотичності і диспропорційності розвитку суспільного виробництва. Позичкові капітали спрямовуються переважно в галузі із швидким зростанням цін і відволікаються з інших галузей, де може настати застій і занепад виробництва. Часті коливання і стрибки цін посилюють економічний ризик інвестицій, що викликає скорочення нових капіталовкладень і затухання науково-технічного прогресу.
Особливої уваги заслуговує питання впливу інфляції на зовнішньоекономічні зв’язки. Найбільш узагальненим наслідком її є падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи нижчими темпами.