30. Сучасна сутність глобалізації, її позитивні та негативні прояви.

Глобалізація-процес посилення взаємозв’язку нац ек-к країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світ ринку тов і послуг, фінансів; становленні глоб інформ простору, перетворенні знання в осн ел-т сусп багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, домінуванні міжн відносин і внутрішньополіт життя народів на нових універсальних ліберально-демократичних цінностях...

Позитивні: поширення нових інформац технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозаощаджуючі технології; посилення уваги до важливих проблем людства та інші. Глобалізація веде до зростання конкуренції у світовому масштабі, що викликає поглиблення спеціалізації та поділу праці із властивими їм наслідками - зростанням продуктивності праці та скороченням витрат.

Негативні: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури госп-ва, політ та ек залежності. Несправедливий розподіл вигод від глобалізації породжує загрозу конфліктів на регіональному, національному та інтернаціональному рівнях. Також проблема пов’язана із потенційною регіональною чи глобальною нестабільністю через взаємопов’язаність національних економік на світовому рівні. Локальні економічні коливання чи кризи в одній країні можуть мати регіональні чи навіть глобальні наслідки.

31. Технологічні, інформаційні, соціокультурні, геоекономічні, геополітичні і цивілізац суперечн та виклики глобалізації.

Суперечності глобальної ек системи пов’язані з формуванням в рамках провідних західних держав замкненої господарської системи. Цей процес можна прослідкувати за такими напрямками: 1) концентрація в постіндустріальному світі більшої частини інтелект і технолог потенціалу людства; 2) зосередження осн торгов потоків в межах співдружності розвинених держав; 3) замикання інвест потоків; 4) спрямованість міграційних потоків з країн “третього світу” в розвинені регіони планети.

До основних суперечностей та викликів глобалізації можнв віднести : 1. Технологічну диференціацію, консервацію технологій внааслідок слабкості власної ресурсної бази; 2. глобальну нерівність економічного і соціального розвитку, посилення стратифікації та диспропорції світової економіки; 3. поглиблення розриву між товарними та фінансовими ринками, посилення турбулентності міжнародних фінансових потоків, загрози глобальніз криз; 4. деградація неконкурентноспроможних виробництв, зростання безробіття, викликаного структурною перебудовою та новими вимогами до якості робочої сили; загострення соціальних проблем, ослаблення національних систем соціального захисту; 5. загострення конфліктів на грунті національною та релігійноїї нетерпимості; 6. встрати національної ідентичності, руйнування звичного способу життя, ціннісних орієнтирів, стандартизація національних культур; 7. глобальні кліматологічні та екологічні проблеми, парниковий єфект і т.д.

Цивіл превалювання масової матеріально споживчої мотивації вивільняє загрозливі для розвитку людської цивілізації морально-етичні ніші. Універсальний у планетарному масштабі характер має і духовна деградація, спричинена багато в чому «вестернізацією» країн і цілих регіонів світу, котрі традиційно базувались на інших, якісно відмінних, наприклад від американських, культурних цінностях. Багато з того, що Дж. Сорос назвав «кризою глобального капіталізму», академік Ю.Пахомов ще раніше трактував як прояви кризи цивілізаційної.