5.2. Глобалізація економічного розвитку

18. Глобальні проблеми розвитку та їх типізація.

Визначальною особливістю глобальних проблем є їх комплексність, системність та загальний характер, зумовлені зростаючою єдністю сучасного світу, тенденціями до посилення взаємозв’язку і взаємозалежності існуючих ек і політ структур. Глобальні проблеми можна розділити на чотири основні групи:

1)соц-політ характеру (запобігання ядерній війні; припинення гонки озброєнь; мирне вирішення регіональних, міждержавних та міжнаціональних конфліктів);

2)соц-ек характеру (подолання економічної відсталості, забезпечення ефективного виробництва та економічного зростання країн світу);

3)соц-еколог, що зумовлені дальшим погіршанням природного середовища проживання людей;

4)стосовно прав Людини, включаючи людський вимір суспільного прогресу.

При аналізі глобальних проблем необхідно врахувати загальні закономірності історичного процесу; заг тенденції розвитку виробничих сил впливу на них НТР; соц фактори. За таких умов оптимальне вирішення глобальних проблем вимагає поєднання науково-технічних та соціально-політичних факторів у єдиний механізм, осн якого будуть складати колективні дії всіх держав. Координація зусиль сторін, які беруть участь у вирішенні глоб проблем, ґрунт на визначенні посильного внеску кожної з країн та вимог участі незалежно від рівня її розвитку та соціального устрою.

19. Проблема народонаселення та міжнародна трудова міграція.

МТМ-сук-ть усіх форм територіального переміщення, пов’язана з трудовою д-тю на терит.іншої країни. Чинники: нерівномірність ек.розвитку між країнами, розвитку доходів; демограф.дисбаланс; руйнація соц.звязків, викликаних ек.розвитком країни; зв’язки між країнами виїзду та вїзду; глобальна та інформаційна транспортна мережа; міграційні мережі; сімейні стратегії; інститути-посередники.

Проблема народонасел.-глобальна. Складається з: відтворення населення, статево віковий склад. Але важливим є також: співвідношення процесів відтворення населення і громадських способів вир-ва матер.благ. Так, зі зменшенням приросту населення, відбувається старіння насел.і скорочується вир-во матер.благ. І, навпаки. Але зараз „демографічний вибух”, країни Африки та Лат.Америки виходять на новий рівень ек розвитку і, як наслідок, загострюються проблеми людства.

20. Зайнятість і безробіття: види зайнятості, визначеність безробіття та його види, втрати економіки від цикліч безробіття

Зайнятість – д-ть частини нас-ня щодо створення сусп продукту

Головним завданням соціально-економічної політики держави є досягнення повної і ефективної зайнятості. В економічній науці виділяють такі види зайнятості: повну, ефективну і раціональну.

Повна зайнятість означає створення матеріально-технічних, організаційних, соціально-економічних умов, які забезпечили б можливість працевлаштування працездатного населення. Вона забезпечується при рівні безробіття, який дорівнює природному рівню.

Ефективна зайнятість забезпечує баланс між попитом та пропозицією робочої сили, відповідність наявної кількості робочих місць професійно-кваліфікаційній робочій силі. Вона спрямована на скорочення ручної, непрестижної та важкої праці.

Раціональна зайнятість визначається ефективністю трудової діяльності, поєднанням повної і ефективної зайнятості. Вона визначається суспільною корисністю результатів праці; оптимальністю суспільного поділу праці; кількісною і якісною відповідністю робіт і працівників; економічною доцільністю робочих місць.

Форми зайнятості класифікуються за такими ознаками:

за формами організації робочого часу розрізняють повну та неповну зайнятість. Повна зайнятість. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.

Виходячи з причин зайнятості на режимах неповного робочого часу, розрізняють вимушену та добровільну неповну зайнятість.

· за статусом діяльності розрізняють первинну та вторинну.

· за стабільністю трудової діяльності розрізняють постійну, тимчасову та сезонну.

· за характером організації робочих місць та робочого часу розрізняють стандартну та нестандартну форми зайнятості.

Безробіття – соц.-ек явище, що відбиває ек відносини щодо вимушеної незайн-ті працезд нас-ня. Види: 1)приховане (наявність формально зайнятого нас-ня) 2) відкрите (існ-ня явно незайн нас-ня) види відкритого: а) фрикційне (переміщення з 1 роботи на іншу) б) структурне (структ зміни в економіці(закриття підр-в, скорочення вир-ва) в т.ч. технологічне (перехід до нової техніки) і конверсійне (скорочення зайнятих в обор пром.-ті)) в) сезонне (вир-во має сезонний х-р) г) циклічне (повяз з циклом діл кон’юнктури) д) інституційне (породжується прав нормами, що впл на попит і проп праці).

Для вимірювання втрат від циклічного безробіття використовують закон Оукена. Наявність циклічного безробіття означає, що фактичний ВВП є меншим від природного. Закон Оукена можна записати: +1% зрост.безробіття=ВВП зменш.на 2,5%.