Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpargalki_MEiM.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.79 Mб
Скачать
  1. Сутність, критерії та параметри відкритої економіки.

Відкри́та еконо́міка — економіка країни, що пов'язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів, тобто економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги.

ВЕ – нац сис-ма, яка в рез-ті МПП і м кооперації створює значну частину сусп продукту за рах МЕД. (якщо ВВП більше 35% створено за рах МЕД, то ек-ка відкрита). Відкрита економіка у своєму розвитку спирається не тільки на національні можливості, а й активно використовує переваги міжнародного поділу праці та переваги інших факторів виробництва.

Відкрита економіка, як особливий стан національної економічної системи, має ряд ознак і властивостей.

На макрорівні:

Стійка зовнішньоекономічна спеціалізація країн, при якій обмін зі світовим господарством відбувається не в силу дефіцитів або надлишків продукції всередині країни, а на основі порівняльних витрат виробництва та якості товарів;

Порівнянність пропорцій національних і світових цін на основні товари;

Участь у міжнародних ринках праці, капіталу, фінансових ринках, а

також інших формах макроекономічної діяльності;

Міжнародна оборотність національної валюти.

На мікрорівні:

Вихід підприємств усіх форм власності на зовнішні ринків товарів, послуг і капіталу; (

Свобода вибору економічними всіма суб'єктами вітчизняних і закордонних партнерів і ринків при здійсненні господарських операцій;

Перетворення зовнішньоекономічної діяльності в органічну складову частину господарської діяльності підприємств.

У діяльності держави:

Відкриття внутрішнього ринку для іноземної конкуренції у поєднанні із гнучким захистом вітчизняних виробників;

Забезпечення правових і економічних гарантій господарського функціонування іноземного капіталу;

Зближення національного законодавства у галузі економіки, пріоритет міжнародних договірних зобов'язань над нормами вітчизняного права;

Застосування загальноприйнятого у світовій практиці арсеналу засобів і методів регулювання зовнішньоекономічних зв'язків;

Забезпечення участі держави у всіх найважливіших міжнародних економічних організаціях;

Підтримка вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках.

Фактори: - розмір нац ек—ки: чим низ ший тим вища ВЕ (обєктивний); - зовн-ек Пол-ка держави – від автаркії до лібералізму (субєктивний). Показники: ЗТО, ВВП, іноз інвестиції, ефективність ек-ки, експортна квота

  1. Світова економіка та характеристика ключових тенденцій її розвитку.

Світова́ еконо́міка — це сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами.

Ознаки світової економіки

Розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі

Розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, насамперед, у формах вивозу- ввезення капіталу, робочої сили і технології

Міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених в кількох країнах, насамперед, у рамках ТНК

Самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов'язана з обслуговуванням ні міжнародного руху товарів, ні руху факторів виробництва

Система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання з метою забезпечення збалансованості і стабільності економічного розвитку

Економічна політика держав, що виходить із принципів відкритості економіки

Тенденції:

лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків країн. Зняття бар'єрів на шляху переміщення капіталів, робочої сили, товарів між державами.

активно проявляється тенденція до уніфікації та стандартизації в різних галузях міжнародного соціально-економічного життя. Все ширше застосовуються єдині для усіх країн стандарти на технологію, екологію, діяльність фінансових організацій, бухгалтерську і статистичну звітність. Міжнародні економічні установи впроваджують єдині критерії макроекономічної політики, відбувається уніфікація вимог до податкової політики, до політики в галузі зайнятості та ін.;

розвиток процесу транснаціоналізації виробництва. Економічна діяльність все більше зосереджується в транснаціональних, багатонаціональних підприємствах, що багато в чому визначає напрямки міжнародного руху факторів виробництва, міжнародної торгівлі; впливає на економіку і політику окремих країн;

в системі управління світовою економікою поступово втрачається колишня роль ООН. Її функції переходять до урядів країн «великої сімки». Крім того, управління світовим господарством починає концентруватися у тріаді: Світова організація торгівлі, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк.

подальший розвиток процесу глобалізації господарського життя. На макроекономічному рівні глобалізація означає загальне прагнення країн до економічної активності поза своїми межами. Ознаками такого прагнення є лібералізація, перехід від замкнутих національних господарств до економіки відкритого типу. На мікроекономічному рівні під глобалізацією розуміється розширення діяльності підприємства за межі внутрішнього ринку, зокрема для використання переваг великомасштабного спеціалізованого виробництва.