Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpargalki_MEiM.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.79 Mб
Скачать
  1. Специфіка обліку коротко- та довгострокових зобов’язань зарубіжних фірм.

Короткострокові зобов’язання (або кредиторська заборгованість) складаються з боргів, які мають бути погашені впродовж року або одного господарського циклу незалежно від його тривалості.

Оцінка зобов’язань. Кредиторську заборгованість (зобов’язання) оцінюють сумою грошей, необхідних для сплати боргу, або вартістю товарів і послуг, які необхідно надати для погашення боргу.

Для більшості зобов’язань сума боргу відома, крім тих випадків, коли вона має бути розрахована (наприклад, зобов’язання з гарантійного обслуговування запчастинами).

Залежно від порядку визначення сум заборгованості всі зобов’язання поділяють на: фактичні; оцінюючі, або умовні.

Довгострокові зобов’язання — це пасиви підприємства або кредиторська заборгованість, яка має бути сплачена впродовж терміну, що перевищує один рік. До них належать зобов’язання з випущених облігацій, за векселями виданими, з лізингу та інші.

Для фінансування довгострокових проектів, розширення виробничої діяльності компанії можуть випускати акції або довгострокові облігації (Bonds). При цьому перевага надається саме облігаціям.

  1. Облік власного капіталу і розподілення прибутку зарубіжних товариств і корпорацій.

Власний капітал корпорацій формується акціями, тобто коштами інвесторів (власників) в обмін на реалізовані їм акції. Акція – це цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує пайову участь в акціонерній компанії і дає його власникові право на: участь в управлінні компанією, одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, участь у розподілі майна при ліквідації компанії. Частку акцій, що належать певній особі, засвідчує акціонерний сертифікат.

Власний (акціонерний) капітал складається з наступних складових: 1) внесений капітал, що складається з акцій, що випущені за номінальною вартістю (звичайні та привілейовані акції) та додаткового оплаченого капіталу; 2) дарований капітал; 3) резерв переоцінки; 4) нерозподілений прибуток.

Для обліку вище перерахованого в БО використовуються наступні рахунки: “Статутний капітал (прості або привілейовані акції)”, “Додатковий капітал”, “Нерозподілений прибуток” .

Структура капіталу корпорації може бути подана в балансі таким чином:

Акціонерний капітал;Внесений капітал;- Привілейовані акції (за номінальною вартістю):- Звичайні (прості) акції (за номінальною вартістю),- Додатковий капітал – звичайні акції; Разом внесений капітал; Нерозподілений прибуток; Разом акціонерний капітал.

Як бачимо до власного капіталу належить і нерозподілений прибуток компанії. В разі наявності нерозподілених збитків сума віднімається і зменшує загальну суму власного капіталу.

Звіт про зміни у власному капіталі призначений для надання користувачам інформації про зміни, що відбулися у складі та структурі власного капіталу за звітний період (рік). При цьому зміни розкриваються за складовими власного капіталу: Статутний капітал, Додатковий капітал, Резервний капітал, Нерозподілений прибуток та ін.

Власний капітал на початок періоду+ Інвестиції власника+ Чистий період за період – вилучення власника = власний капітал на кінець періоду.