1. Чергування:

   1. додавання до основи іменника формотворчих суфіксів -ат-, -ен-, що є характерною ознакою цієї відміни:

ПРИКЛАДИ ІМЕННИКІВ З СУФІКСОМ -АТ-	СПИСОК ІМЕННИКІВ З СУФІКСОМ -ЕН-
гус-я - гус-ят-и	ім'-я - ім-ен-і
курч-а - курч-ат-и	плем'-я - плем-ен-і
тел-я - тел-ят-и	сім'-я - сім-ен-і
дівч-а - дівч-ат-и	тім'-я - тім-ен-і
лош-а - лошат-и	вим'-я - вим-ен-і

У родовому відмінку множини іменників з суфіксом -ен- в кінцевому закритому складі немає переходу е в і внаслідок вирівняння основ: імен-, племен-, але : вим'-їв, тім'-їв.

2. Приголосних за твердістю - м'якістю: теляти - теляті.

2. Наявність паралельних форм:

   1. в іменниках з суфіксом -ен-: а) у родовому відмінку однини: імен-і й ім'-я; б) в орудному відмінку однини: племен-ем й плем'-ям.

   2. в іменниках з суфіксом -ат-: а) у знахідному відмінку множини: іменники-назви тварин мають подвійні форми: телят- й телят-а; для назв неживих предметів використовуються переважно форми називного відмінка: (узяв) коліщат-а, бровенят-а; іменники, які позначають осіб, мають форму, спільну з родовим відмінком: (зустрів) дівчат-, малят-.

3. Наголос:

   1. нерухомий для іменників з суфіксом -ат-: курч-а - курчат-и - курчат-а - курчат-ам - курчат-ами;

   2. рухомий для іменників з суфіксом -ен-; у множині переважно наголошується флексія: ім'-я - імен-і - імен-ем та ім'ям - імен-а - імен-ам - імен-ами.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 25

1. Синоніми, їх види. Синонімічний ряд. Стилістична функція синонімів.

Синоніми (від грецьк. synonymos — однойменний) — це слова, які мають близьке або тотожне значення, але різні за звучанням. Наприклад: говорити — балакати — базікати — цвенькати. Сукупність синонімів мови називається синонімією. Наприклад: ліс, бір, діброва, пуща — іменникові синоніми; сміливий, хоробрий, відважний — прикметникові; іти, крокувати, плестися — дієслівні; раптово, несподівано — прислівникові; біля, коло, край — прийменникові; а, але, та, проте, однак — сполучникові тощо. Синоніми групуються в синонімічні ряди (синонімічні гнізда).

Синонімічній ряд - це група слів, що мають однакове чи подібне значення: бідність, нестатки, убогість, убозтво, незабезпеченість, злиденність; істотний, посутній, сутній, суттєвий, дуже важливий, значний, вагомий, поважний; шкодувати, жалкувати; (за чим) уболівати; (кого) жаліти, співчувати (кому); (гроші) економити, заощаджувати.

У синонімічному ряді всі слова об'єднуються навколо опорного, стрижневого слова або домінанти. Це слово найуживаніше серед інших, стилістично нейтральне і найповніше виражає значення, властиве всім членам ряду. Наприклад, на означення особи, яка дотримується правил пристойності нейтральним словом виступає прикметник ввічливий. Саме навколо нього групуються всі інші синоніми: чемний, ґречний, вихований, тактовний, обхідливий, коректний, делікатний, галантний, люб'язний, ласкавий, уважний.

Синоніми в мові вживаються:

а)  для точнішого вираження думки; наприклад, різні значення можна передати синонімами постанова, розпорядження, ухвала, рішення, резолюція, вирок, декрет;

б)  для уникнення набридливого повторення тих самих або однокореневих слів; наприклад, у тексті можна поперемінно вживати (звичайно, з урахуванням їхніх значеннєвих відтінків) слова треба, потрібно, необхідно, слід, варто; випадок, подія, епізод, пригода, інцидент, приключка тошо.

Уміле вживання синонімів — свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість до власного висловлю­вання.

2. Форми іменників 3 відміни.