IV. Охорона праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях вступ

Закон України “Про охорону праці” визначає, що охорона праці—це система правових, організаційно-технічних, соціально-економічних, лікувально-профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, працездатності та здоров’я людини у процесі трудової діяльності.

У процесі праці людина взаємодіє з засобами виробництва, з виробничим середовищем і предметами праці. При цьому, як правило, підпадає під вплив великого числа факторів, різних по своїй природі, формі прояву, характеру дії і ряду інших показників, що впливають на здоров’я та працездатність людини.

Основна мета розділу “ Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” у дипломних роботах—виключити можливість виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, пожеж, вибухів, забруднення навколишнього середовища промисловими викидами при експлуатації, виготовленні і застосовуванні радіоелектронного устаткування на робочих місцях і в робочих приміщеннях.

Поняття охорони праці за своєю сутністю є турботою про людину у процесі використання її праці і розглядається як охорона працездатності людини.

4.1. Система організаційно-технічних заходів пожежної безпеки.

Забезпечення пожежної безпеки—невід’ємна частина державної діяльності щодо охорони здоров’я та життя людей, національного багатства та навколишнього середовища. Відповідно до статті 4 Закону України “ Про пожежну безпеку” державні органи виконавчої влади та органи самоврядування усіх рівнів в межах своєї компетенції організовують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об’єктів.

Забезпечення пожежної безпеки неможливе без належного контролю й нагляду за дотриманням вимог норм виробничої та пожежної безпеки, технологічного режиму, правил і норм технічної документації.

Кожен об’єкт господарювання, який використовує, переробляє або зберігає вибухонебезпечні речовини й матеріали, має розробляти заходи щодо організації протиаварійних, газо- і пожежорятувальних робіт та встановлювати нормативний порядок їх виконання в умовах позаштатних ситуацій, а також організовувати пожежну охорону для профілактичного та оперативного обслуговування дільниць, цехів, майстерень, підприємств та закладів культури.

Нормативні та законодавчі акти в установленому порядку визначають рівень здатності пожежної охорони до виконання покладених функцій і порядок профілактичного та оперативного обслуговування об’єктів, необхідність створення підрозділів пожежної охорони та їх чисельність.

Всі захлоди організаційно-технічного характеру на об’єкті можна підрозділити на організаційні, технічні, експлуатаційні та режимні.

Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацією ДПД (допровільна пожежна дружина) та ПТК (пожежно-технічна комісія) проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об’єкта в цілому та ін.

До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об’єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення.

Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи стороніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об’єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо.

Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства ( електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції). Згідно діючого законодавства відповідальність за утримання майстерень у належному протипожежному стані покладається безпосередньо на університет. Також забов’язуються:

• розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

• забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

• організовувати навчання студентів правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх безпеки;

• здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

• утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням.

З організаційно-технічної точки зору забезпечення пожежної безпеки має включати :

• розробку регламентів і норм виконання технологічних прцесів;

• навчання правилам поводження з пожежо- та вибухонебезпечними речовинами;

• інструктаж і допуск до роботи персоналу, що обслуговує пожежовибухонебезпечні технологічні процеси.

Всі об’єкти що використовують, переробляють або зберігають вибухонебезпечні речовини та матеріали мають розробляти протиаварійні газорятувальні заходи та встановлювати порядок їх виконання в аварійному режимі.

У виробничих приміщеннях, де можуть накопичуватися викиди газоподібних речовин мають підлягати нагляду і контролю такі параметри як температура спалаху, межа спалахування.

Обов’зки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки:

Для забезпечення пожежної безпеки розроблена законодавча та нормативно-технічна база відповідно до Закону “Про пожежну безпеку” (1993).

Окрім цього закону пожежна безпека, забезпечується Конституцією, постановами Верховної Ради, розпорядженням Кабінету Міністрів, рішенням органів виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийнятим в межах їх компетенцій.

Закон “ Про пожежну безпеку” визначає загальні, правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України та регулює відносини державних органів і посадових та приватних осіб у цій галузі. У Законі йдеться про те, що органи центральної виконавчої влади у сфері пожежної безпеки здійснюють:

• єдину політику в галузі пожежної безпеки;

• основні напрямки наукових досліджень;

• розробку та затвердження державних стандартів, норм і правил;

• координацію робіт по створенню та випуску пожежної техніки та засобів пожежогасіння;

• керівництво та оперативне управління силами та технічними засобами, що залучаються до гасіння пожеж.

Для виконання робіт, що пов’язані із забезпеченням пожежної безпеки в апаратах міністерств та центральних органів виконавчої влади створюються служби пожежної безпеки.