14. Динамічні методи дослідження сировини і матеріалів

Механічні властивості і їхні показники характеризують матеріа-ли, що у процесі переробки піддаються розтягненню, стисканню, зги-нанню й іншим впливам. При механічній обробці матеріалів на нихдіють різні навантаження: періодичні й постійні, статичні й динаміч-ні. Такі навантаження приводять матеріал до руйнування. Наванта-ження, при якому матеріал руйнується, називається руйнуванням.Під впливом навантаження в матеріалі виникають внутрішні напру-ження, значення яких є мірою сил пружності матеріалу й дорівнюютьвідношенню навантаження до одиниці площі Властивість матеріалу опиратися руйнуванню під дією зовнішніхнавантажень називають міцністю. Вона обумовлена силами взаємодіїатомних часток, що складають матеріал, змінами в будові й розташу-ванні молекул. Зміни відносного розташування часток у матеріалівідбувається в результаті деформування. Найбільш простими вида-ми деформування є розтягання, стиск, вигин, зрушення, крутіння.

15. Дисперсія світла. Дослідження Ньютона.

Дисперсія світла — залежність показника заломлення (або діелектричної проникності) середовища від частоти світла. Внаслідок зміни показника заломлення змінюється також довжина хвилі.

Здебільшого показник заломлення зростає при збільшенні частоти. Це зростання називають нормальною дисперсією. Аномальна дисперсія — зменшення показника заломлення при збільшенні частоти — виникає в спектральних областях, близьких до частот інтенсивного поглинання.

При нормальній дисперсії червоне світло заломлюється слабше, ніж блакитне.

Середовище реагує на зміну зовнішнього електричного поля зміною наведеної в ньому поляризації. Поляризація виникає завдяки зміщенню зв'язаних зарядів, наприклад, зміщенню електронів відносно ядер атомів. Процеси зміщення не відбуваються миттєво, а вимагають певного часу. Крім того, зміщення можуть бути різними за величиною, й ставати особливо значними тоді, коли частота зміни зовнішнього поля потрапляє в резонанс із коливаннями, характерними для системи. Коли електричне поле світлової хвилі, яка розповсюджується в середовищі, змінюється повільно, середовище встигає повністю відреагувати на зміну поля. Якщо ж електричне поле змінюється дуже швидко, електрони не встигають відслідковувати його зміни. Цим пояснюються різні значення показника заломлення при різних частотах електромагнітних хвиль. Зробивши маленький отвір у віконниці, Ньютон підставив під вузький пучок світла трикутну скляну призму. У ній пучок світла заломився, і на протилежній стіні з’явилася красива кольорова смуга, де в добре знайомому порядку розташувалися всі кольори веселки: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Цю кольорову смугу Ньютон назвав спектром. З описаного досліду Ньютон зробив важливий висновок: розкладання білого світла в кольоровий спектр означає, що біле світло є складеним, тобто є сумішшю всіх кольорів веселки. Поява кольорового спектра внаслідок проходження білого світла крізь призму спричинена тим, що промені різних кольорів заломлюються в склі по-різному: найбільше заломлюються фіолетові промені, а найменше — червоні. Це означає, що показник заломлювання світла залежить від його кольору. Це явище дисперсії. Якщо ж спрямувати на призму вузький пучок світла певного кольору, то такий пучок не розкладається в спектр, а залишається одноколірним.