15. Програмно-цільовий метод планування видатків бюджету

В Україні цей метод був вперше впроваджений при складанні бюджету на 2002 рік. Раніше застосовувався постатейний метод формування бюджету. Застосування методу змінило ідеологію бюджетного процесу та дозволило підвищити його ефективність, тому що процес формування бюджету починається з зосередження уваги на результатах, які необхідно досягти в державному сектор, а потім - на ресурсах, необхідних для досягнення цих результатів. При використанні традиційних методів формування бюджету увага зосереджувалася саме на ресурсах, результатам же уваги не приділялося.

Приклад: виплата заробітної плати у традиц. методах і програм.-ціл. Підчас не вистачає коштів для придбання матеріалів та енергоресурсів. Стає питання, якщо неможливе виконання установою своїх функцій, то за що платити заробітну плату? Необхідно планувати під певні бюджетні кошти обсяги робіт, а потім вже необхідну кількість робітників і фонд зарплати. Обґрунтована кількість працівників дасть можливість не тільки підвищити їм заробітну плату, але й підвищити результат їх діяльності. Цей підхід і використ при прогр-ціл методі.

Відмінності порівняно з традиційними методами:

1. Акцент переноситься з потреби в коштах, необхідних для виконання державою своїх функцій, на те, які результати очікуються від використання коштів бюджету, тобто на забезпеченні ефективності використання бюджетних коштів

2. Змінюється характер обговорення бюджетної політики: увага переноситься з контролю за виконанням зобов'язань - на забезпечення ефективності. При розробці бюджетної політики в першу чергу враховується фактор: що одержить суспільство за ті гроші, що воно витрачає?

3. Оцінка й експертиза програм є обов'язковим компонентом програмно-цільового методу.

4. Вводить у бюджетний процес елементи аналізу зіставлення витрат і досягнутих результатів.

Основні відмінності між програмно-цільовим та постатейним методами формування бюджету

Постатейний метод	Програмно-цільовий метод
Відсутнє належне обґрунтування видатків бюджету при його підготовці, аналізі та ухваленні відповідних рішень	Властиве детальне обґрунтування видатків бюджету при його підготовці, аналізі та ухваленні відповідних рішень
Обґрунтування бюджетних запитів відповідно до визначених норм, за допомогою оперування  таки-ми  економічними  категоріями як зарплата, витрати на енергоносії тощо, замість того, щоб ставити пи- тання про доцільність цих видатків	Обґрунтування бюджетних запитів, з огляду на фактичні та планові показники результативності
Відповідальність пов’язана лише зі своєчасним, по- вним і цільовим витрачанням бюджетних коштів	Відповідальність за виконання програм, оскільки за кожною бюджетною програмою передбачено закріплення конкретного відповідального виконавця (бюджетної установи, конкретних осіб)
Складність розуміння конкретного напрямку фінан- сування	Посилення прозорості витрачання бюджетних ко- штів
Відсутність стимулів до скорочення витрат та економії бюджетних коштів	Орієнтованість на раціональність використання та економію бюджетних коштів
Недостатня орієнтованість на досягнення конкрет- них результатів діяльності, оскільки фінансується факт існування об’єкта фінансування	Наявність змагальності, тобто спрямованості дер- жавних ресурсів до тієї сфери, де вони можуть бути використані з максимальною віддачею

Програмно-цільовий метод складання бюджету - це згрупування різних бюджетних витрат в окремі програми таким чином, щоб кожна стаття витрат була закріплена за певним видом програми. Кожна програма - це фіскальне зобов'язання одного головного розпорядника бюджетних коштів, ефективність роботи якого оцінюється з погляду досягнення мети програми. Риси бюджетної програми:

1) не обмежується в часі;

2) одна бюджетна програма виконується одним розпорядником бюджетних коштів і не має аналогів;

3) назва бюджетної програми повинна відображати основну сутність програми, тобто відбивати напрямок використання коштів бюджету;

4)бюджетна програма повинна відноситься до одного розділу функціональної класифікації,повинна бути чіткою, конкретною і зрозумілою для широких мас;

6) складові програми можуть мати підпрограми, тобто дрібніші напрями діяльності, що стосуються програми.

Даний метод сприяє стратегічному підходу, тобто плануванню видатків бюджету на кілька років, забезпечується прозорість витрачання бюджетних коштів у порівнянні з постатейним методом, який не давав змогу зрозуміти, що саме фінансується під тією чи іншою функцією. Недоліки:потрібно слідкувати за кількістю програм і обирати лише найефективніші, щоб забезпечувати раціональне витрачання коштів, відсутність адекватних методик розрахунку економічної ефективності програм

Результат виконання програми відповідальним виконавцем визначається за допомогою показників результативності

Показники затрат	Визначають обсяги та структуру ресурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми	Кількість установ, кількість штатних одиниць
Показники продукту	Використовуються для оцінки досягнення поставлених цілей	Кількість користувачів товарами (роботами, послугами), виробленими в процесі виконання бюджетної програми: кількість підготовлених спеціалістів, кількість студентів, вилікуваних хворих

Показники ефективності	Визначаються як відношення кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до їх вартості у грошовому або людському вимірі; визначають витрати ресурсів на одиницю показника продукту	Вартість підготовки одного студента, кількість студентів на одного викладача
Показники якості	Відображають якість вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), або отриманий ефект від виконання програми	Зниження хворих певною хворобою на певний відсоток в порівнянні з попереднім періодом

Не для всіх програм можливо однозначно визначити показники!