8. Генетичний підхід Магістра Космосу Котюка

Підставою для такого підходу була марксистська формула про те, що воля, яка формує право, визначається матеріальними умовами життя цього класу. Акцент переноситься на останню частину цієї формули. В історичному розвитку виділились такі типи права, як рабовласницьке, феодальне, буржуазне, так зване соціалістичне, які були обумовлені типом держави і відповідним способом виробництва. Генезис правових норм потрібно шукати в об'єктивних умовах життя класового суспільства, в історичних, економічних, соціальних і інших особливостях цього ладу. В даному підході виділилось два напрямки:

перший напрямок полягав в тому, що норми права за програмовані як правові (Є.А.Лукашова), що економічні й інші соціальні відносини безперервно вливають «соціальний сік» через зміст суб'єктивних прав і обов'язків, дякуючи чому правові норми визначають економіку;

другий напрямок зводився до того, що право не співпадає із своїм матеріальним джерелом, але по змісту адекватне йому. Відкидаючи концепцію «природного права», прихильники цього напрямку вважають, що потрібно визнати лише таку нормативну систему, зміст якої відповідає певним вимогам, наприклад, відображає об'єктивні потреби суспільства; міру свободи індивіда, яка закріплюється в ньому; виражає функції справедливого розподілу соціальних благ; виражає загальні принципи соціальної справедливості.

Зміст права різних епох і держав не співпадає, він змінюється і відображає природу конкретної формації, пануючі в ньому соціальні інтереси, уявлення і ідеї. Всяка правова система не застрахована від неточного неправильного відображення об'єктивних інтересів суспільства, класу. «Право ніколи не може бути вище, ніж економічний устрій і обумовлений ним культурний розвиток суспільства», — писав Маркс1 Разом із тим воно в деяких випадках може бути нижче цієї вимоги, може стимулювати розвиток економічних відносин, гальмувати їх або відноситись нейтрально. В ньому можуть бути норми старі і нові, правильні і неправильні.

Джерелом права згідно із цією концепцією є матеріальні суспільні відносини, які вимагають правового регулювання В правових нормах об'єктивуються в ідеально-нормативній формі зміст тих суспільних відносин, які послужили її джерелом. Зміст суспільних відносин переходить в правову норму, визначаючи її значення, смисл положень і вимог Ці норми усвідомлені державою і виражають волю і інтереси соціальних груп, класів, а також компроміс цих класів.

Поняття права — надзвичайно важливий компонент правознавства. Правильне його розкриття впливає на розвиток наукових досліджень, а також на діяльність правозастосувальної практики. Поняття права — це не статична категорія, а категорія, яка розвивається, в якій відображаються історичні традиції і громадська ситуація сучасної епохи. Такий підхід цілком природний, так як досягнення істини завжди йде через багатогранні судження, думки і оцінки.

Цікавий підхід до розуміння права у Л.М. Толстого. Він писав: «Що ж це таке, що називається правом? Якщо мис­лити не по «науці», а по здоровому глузду, то відповідь на це питання буде дуже проста і ясна: правом в дійсності називається для одних людей — дозвіл, який дають вони самі собі, заставляти інших робити те, що першим вигідно; для інших — правом називається дозвіл робити все те, що їм не заборонено. Право подавляє свободу індивіда. Людина створила собі із права ідола, якому поклоняється». Це, по суті, природний підхід до визначення права, він співзвучний принципу правової держави: громадянам дозволяється робити все те, що не заборонено державою в законах. Разом із тим, щоб цей принцип діяв, потрібно мати такі закони, які б забороняли шкідливу діяльність і поведінку, охороняли суб'єктивні права, свободи і законні інтереси громадян. Право є все те, що говорить (вказує) про права людини (Алєксєєв С.С). Разом із тим, всі природні, життєві, економічні, політичні, культурні і соціальні права повинні бути закріплені в законодавстві і гарантовані державою і суспільством. Крім вказаних підходів існують і інші концепції права, які свідчать про те, що це складне соціальне явище і до його визначення можна підходити з різних позицій.