
- •Загальна схема прийняття рішень
- •Діаграма Томаса-Кілмана.
- •Задача колективного приняття рішень.
- •Утилітаризм та егалітаризм. Дилема «рівність-ефективність».
- •Прийняття рішень в умовах невизначеності.
- •Прийняття рішень в умовах ризику.
- •Вибір голосуванням, функція колективної переваги, методи голосування.
- •Властивості методів голосування, парадокси голосування.
- •Парадокс Ерроу.
- •10. Функції вибору, нормальні функції вибору
- •11. Критерій нормальності функцій вибору.
- •12. Класи функцій вибору, теорема Черноффа.
- •13. Логічна форма функцій вибору.
- •14. Операції над функціями вибору.
- •15. Властивості функцій вибору.
- •17 . Конфлікти та компроміси, рівновага в домінуючих стратегіях, недоміновані стратегії, обережні стратегії, складна рівновага.
- •18. Рівновага Неша, теорема Неша. Сильна рівновага Неша.
- •19. Критерії вибору Нешівських рівноваг.
- •21. Переговорна множина
- •22. Рівновага Штакельберга
- •23. Кооперативна гра. Принцип відокремлення
- •24. Шеплі
- •26. Задача багатокритеріальної оптимізації. Оптимальні за Парето та Слейтером розв'язки
- •27.Метод ідеальної точки, послідовних поступок, бажаної точки.
- •28.Обробка експертної інформації. Загальна схема експертизи. Методи круглого столу, мозкової атаки, Делфі.
- •29. Статистичні методи
- •30. Алгебраїчний метод
- •31. Нечіткі множини, операції над ними, нечіткі відношення.
- •32. Нечіткі задачі багатокритеріальної оптимізації.
32. Нечіткі задачі багатокритеріальної оптимізації.
Задача прийняття рішень із нечітко визначеною ціллю (підхід Белмана – Лотфі-Заде). Основою цього підходу є визначення цілі задачі прийняття рішень як нечіткої підмножини універсальної множини альтернатив.
Нехай
X
– універсальна
множина альтернатив. Нечіткою ціллю у
X
будемо
називати нечітку підмножину X,
яку будемо позначати через
G і
задавати функцією належності
.
Якщо, наприклад, X
– числова
вісь, то нечіткою ціллю прийняття рішень
може бути нечітка множина типу "величина
х
повинна
приблизно дорівнювати 5" або "бажано,
щоб
величина х
була
значно більшою за 10" і т.п. Чим більший
ступінь належності альтернативи х
нечіткій
множині цілі
,
тобто чим більше значення
,
тим
більше ступінь досягнення цієї цілі
при виборі альтернативи х
як
розв'язку задачі.
Багатокритеріальні задачі з нечіткою множиною альтернатив. Спочатку розглянемо звичайну (однокритеріальну) задачу математичного програмування з нечіткою множиною альтернатив, а потім узагальнимо отримані результати на випадок багатокритеріальної задачі.
Нехай
X
– універсальна множина і нехай
– функція
,
значеннями якої оцінюються результати
вибору елементів із множини X.
У множині X
задана нечітка підмножина
,
яку ми назвемо нечіткою множиною
альтернатив. Задача полягає у "максимізації"
у деякому сенсі функції
на нечіткій множині
.
Задача
нечіткої векторної оптимізації. Формально
загальна задача нечіткої векторної
оптимізації
описується
наступним чином. Нехай на універсальній
множині X
задана нечітка підмножина альтернатив
.
На універсальній множині
числових оцінок наслідків альтернатив
із множини X
задане нечітке відношення переваги
.
Альтернативи оцінюються нечіткими
значеннями векторів оцінок
,
які задаються нечітким відображенням
.
При
такому нечіткому описі цілі задачі
прийняття рішень альтернативи потрібно
порівнювати одна з одною за відповідними
їм нечіткими множинами значень векторів
оцінок y
за нечітким відношенням переваги
("більш кращим" нечітким оцінкам
відповідають "більш кращі"
альтернативи).
Таким чином, необхідним етапом в аналізі подібної задачі прийняття рішень є побудова відношення переваги для порівняння між собою нечітких множин на основі заданого нечіткого відношення переваги .
Побудова
узагальненого відношення переваги.
Нехай на універсальній множині оцінок
Y
задане нечітке відношення переваги з
функцією належності
.
Нехай
клас всіх нечітких підмножин із множини
Y,
тобто
– клас всіх функцій належності виду
.
Треба побудувати відношення переваги
між нечіткими множинами класу
,
яке є індукованим
вихідним відношенням переваги
.
Нечітка множина недомінованих альтернатив. Звернемося тепер безпосередньо до розв'язку задачі нечіткої багатокритеріальної оптимізації. Спочатку, для простоти викладення матеріалу, будемо вважати, що множина альтернатив описана чітко і будемо позначати її через Х. Наприкінці розділу коротко зупинимося і на задачах із нечіткою множиною альтернатив.
Для розв'язку поставленої задачі побудуємо на множині альтернатив X нечітке відношення переваги, індуковане вихідним нечітким відношенням переваги R і нечіткою ціллю, яка задана нечітким векторним відображенням . Після цього виділимо у X нечітку підмножину недомінованих альтернатив, яка і буде множиною оптимальних за Парето рішень задачі нечіткої багатокритеріальної оптимізації.