10. Вивчення вчителем рівня узагальненості знань учнів початкової школи.

Методичний підхід до організації такої роботи спирається на розуміння того, що найважливішим свідченням справжнього засвоєння знань є застосування цих знань на практиці як у знайомій ситуації, так і в новій, яка відрізняється від звичної.

Після вивчення більш-менш великої теми учням пропонують контрольні завдання двох типів:

• І тип – завдання, подібні до типових завдань ( «розв’язати математичну задачу відомим способом». «списати текст, вставляючи пропущені орфограми» тощо). Розглядаються 2 варіанта результатів:

• «Виконано з помилками»;

• «Виконано правильно».

• ІІ тип – вимагає застосування засвоєного способу дії у нестандартних ситуаціях. Завдання цього типу називають завданнями підвищеної складності:

• завдання на перетворення;

• групування;

• самостійне складання задач;

• завдання, які вимагають умовиводів на основі аналізу конфліктних компонентів змісту.

Ці завдання необхідно підбирати різної ступені їх складності, починаючи з найвищого рівня.

Тут можна відокремити два варіанти оцінки:

• «Завдання виконане»;

• «Завдання не виконане».

Для виявлення якісних особливостей засвоєння знань потрібен також аналіз помилок, що повторюються в роботі учня.