2. Сьогодні я навчився….

3. Мені хотілося б навчитися……

Інтерактивні методи, які посильні для сприйняття учнями на уроках трудового навчання, входять до технологій кооперативного навчання:

• робота в парах

• ротаційні трійки

• «карусель»

Нетрадиційні уроки

Інтерактивні технології доцільно застосовувати тоді, коли розробляється форма майбутнього виробу, здійснюється пошук інформації, оцінюються результати роботи, складається план дій тощо.

Вимоги до організації:

• Чітко визначена тема уроку і його мета.

• Чітко (згідно з програмою) визначені завдання для учнів.

• Чітка мотивація навчально-трудової діяльності учнів.

• Діяльність учителя чітко структурована і спланована.

• Забезпечується активна та інтерактивна участь усіх учасників навчального процесу.

• Проведення рефлексії учнів (з точки зору методики – це усвідомлення учнями результатів власної діяльності на уроці).

У процесі проектно-технологічної діяльності рефлексія спонукає учнів до глибокого аналізу своєї роботи. В наступних творчих завданнях мають бути враховані недоліки, складнощі, якість виконуваних робіт….

Особлива увага на інтерактивному уроці на такі структурні елементи:

Актуалізація опорних знань (з використанням інтерактивних методів обговорити: «Що знаємо з цього питання?»).

Повідомлення завдань для учнів (можна обговорити питання «Що треба знати, щоб виготовити запланований виріб?»).

• Мотивація навчальної діяльності (Для чого це нам потрібно? Де можна це застосувати?).

Рефлексія (Які завдання були визначені? Чи досягли запланованих результатів? Про що треба дізнатись, щоб виконати заплановане? На що треба звертати особливу увагу під час виконання завдань? ).

Що треба врахувати, впроваджуючи інтерактивне навчання.

1.Чітко і зрозуміло пояснити учням, що таке інтерактивне навчання;

2. Довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи, складені у зрозумілій формі (можна розмножити і видати кожному учневі для вклеювання в зошит).

Правила інтерактиву:

• Кожна думка важлива.

• Не бійся висловлюватися!

• Ми всі – партнери!

• Обговорюємо сказане, а не людину!

• Обдумай, сформулюй, вислови!

• Говори чітко, ясно, красиво!

• Вислухай, висловися, вислухай!

• Тільки обґрунтовані докази!

• Умій погодитися і не погодитися!

• Важлива кожна роль.

10. Методика навчання прийомам проектування колекції одягу.

До числа найбільш актуальних проблем, що стоять перед швейним виробництвом можна віднести художнє проектування костюма.

Дисципліна «Спеціальна композиція» ставитися до блоку дисциплін спеціалізацій у структурі навчального плану спеціальності 281300 «Художнє проектування костюма».

Для вивчення дисципліни необхідні знання в області малюнка, живопису, основ композиції, історії костюма, фізики та хімії кольору і психології сприйняття. Знання та навички, отримані студентами в результаті вивчення дисципліни необхідні для вирішення конкретних завдань, пов'язаних з проектуванням костюма.

Особливість вивчення даної дисципліни полягає в тому, що всі питання, пов'язані з проектуванням костюма розглядаються як стосовно до промисловим швейним підприємствам, так і до підприємств, які працюють за індивідуальними замовленнями. Слід зазначити, що роль останніх в даний час значно зростає.

Лабораторні заняття з даної дисципліни пов'язані з художнім проектуванням костюма різного призначення і асортименту, для різних споживчих груп. Це дозволить студентам використовувати, отримані знання в подальшій професійній діяльності.

Дана програма розроблена відповідно до вимог Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти. Напрям підготовки дипломованого фахівця 630200 «Художнє проектування виробів текстильної та легкої промисловості».

1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.1. Цілі і завдання навчального курсу

Метою даного курсу є отримання студентами теоретичних основ і придбання практичних навичок для виконання проектних робіт.

Завданням дисципліни є розвиток образно-асоціативного мислення, необхідного для інноваційних рішень проектування костюма.

1.2. Вимоги до знань і вмінь, що здобувається при вивченні курсу відповідно до кваліфікаційної характеристики випускника

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

• знати закономірності формоутворення костюма і засобів гармонізації

• вміти аналізувати конструктивну доцільність форм в проектуванні костюма;

• орієнтуватися в трендах моди, стильових напрямках і використовувати їх у проектній діяльності;

• володіти прийомами графічного зображення фігури людини в костюмі;

• вміти проводити аналіз композиційного рішення історичного і сучасного костюма;

• вміти правильно використовувати властивості текстильних матеріалів для вирішення проектних завдань;

1.3. Обсяг і терміни вивчення курсу

Курс «Спеціальна композиція» загальним обсягом 510 годин вивчається протягом III, IV, V, VI, VII, VIII, IX семестрів.

1.4. Основні види занять та особливості їх проведення при вивченні дисципліни

Програмою курсу передбачено читання лекцій, проведення лабораторних робіт, виконання курсового проекту. У ході навчального процесу проводяться консультації.

1.5. Взаємозв'язок аудиторної та самостійної роботи студентів при вивченні курсу

У ході вивчення даного курсу студент слухає лекції (51 година), відвідує лабораторні заняття (204 години), займається індивідуально (255 годин). Освоєння курсу передбачає, крім відвідування лекцій і лабораторних занять, виконання курсового проекту в IX семестрі. Самостійна робота студента полягає головним чином: у виконанні чистових варіантів ескізів за темами семестру; виконанні курсового проекту; у вивченні модних тенденцій за матеріалами провідних російських і зарубіжних моделюючих організацій, а також ресурсів Інтернет.

1.6. Технічне та програмне забезпечення дисципліни

Для проведення лекційних та лабораторних занять потрібно звичайна навчальна аудиторія.

1.7. Види контролю знань студентів та їх звітності

1.7.1. Для очної форми навчання

У процесі навчання студенти повинні виконати і надати для підсумкового перегляду графічні роботи. При цьому враховується відвідуваність студентів, їх активність під час проведення занять і рівень виконання робіт.

Підсумкова атестація - залік в IV, VII семестрах; іспит - в III, V, VI, VIII, IX семестрах.

До іспиту і заліку допускається студенти, активно відвідували заняття, які виконали і захистили всі лабораторні роботи, що отримали позитивні результати по проміжної атестації; виконали і захистили (позитивно) курсовий проект (IX семестр).

Іспит проводиться у вигляді підсумкового перегляду графічних робіт, виконаних за темами семестру. Підсумкова оцінка виводиться за сумою балів проміжних атестацій та іспиту.

2. Зміст дисципліни

2.1. Перелік тем лекційних занять

Тема 1. Дизайн костюма як вид художньої творчості. Основні поняття і термінологія в проектуванні костюма. Функції костюма та моди

Функції дизайну, основні тенденції його розвитку на сучасному етапі. Основні поняття і термінологія: одяг, костюм, мода, стиль, комплект, ансамбль, колекція, композиція. Костюм в системі моди і культури. Костюм як вид комунікації та інформації.

Тема 2. Фігура людини як об'єкт проектування. Силует і форма костюма. Структура форми в костюмі

Пропорції фігури людини. Базові типи статури. Силует, форма одягу: геометричний вид, маса, розмір, поверхню форми, пластика фігури. Структура базової форми.

Тема 3. Засоби гармонізації костюма

Співмірність, узгодженість, підпорядкованість, пропорціональність, ритміка, пластика. Контраст, нюанс, тотожність. Масштаб, масштабність. Симетрія, асиметрія. Статика, динаміка. Композиційний центр.

Тема 4. Зорові ілюзії

Ілюзії: ліній і форм; заповненого проміжку; супідрядності частин форми; поступових переходів елементів форми; контрасту і підстригання; незамкнутого контуру; уваги, акцентів і домінант; похилих ліній; маси в одязі; кольору, малюнка і фактури тканини.

Тема 5. Методи проектування костюма

Комбінаторика. Трансформація. Кінетізм. Модульне проектування.

Тема 6. Образно-асоціативний підхід до проектування костюма. Методи творчості. Створення художнього образу

Методи: інверсії, аналогії, асоціації, емпатії, фантазії, нових комбінацій, морфологічного аналізу.

Етапи створення художнього образу.

Тема 7. Проектування одиничних виробів, комплектів, ансамблів костюма.

Системи організації елементів костюма: сімейство, гарнітур, комплект, ансамбль, туалет.

Тема 8. Проектування колекції одягу.

Типи колекцій одягу. Етапи розробки колекції. Особливості проектування колекцій різних типів. Фактори гармонізації та структура колекції.