
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
- •Програма фахових вступних випробувань з психології
- •Зміст розділу 2. ”психофізіологія”
- •Зміст розділу 3. “загальна психологія”
- •Зміст розділу 4. „соціальна психологія”
- •Зміст розділу 5 „клінічна психологія”
- •Зміст розділу 6 „психодіагностика”
- •Зміст розділу 7 „диференціальна психологія»
- •Зміст розділу 8 „психологія праці”
- •Зміст розділу 9 „інженерна психологія»
- •Зміст розділу 10 „юридична психологія”
- •Структура завдання та критерії оцінювання результатів
Зміст розділу 7 „диференціальна психологія»
1. Предмет, мета, завдання та історія розвитку диференціальної психології. Структура та науковий статус диференціальної психології у системі людинознавства. Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу.
2. Індивідуальність як предмет диференціально-психологічного дослідження. Зміст та ієрархія понять «організм», «індивід», «особистість», «індивідуальність». Ієрархічна організація конституційного фактора індивідуальності. Індивід як фізичний носій психічних передособистісних функцій. Особистість як психологічний носій соціальних властивостей. Інтегральна індивідуальність. Структура індивідуальності. Спеціальна теорія індивідуальності В.М.Русалова. Джерела індивідуальних відмінностей. Джерела індивідуальних відмінностей у біогенетичних, соціогенетичних, двофакторних теоріях, у вченні про вищі психічні функції.
3. Темперамент як психобіологічна основа особистості. Передісторія розвитку вчення про темперамент. Гуморальна концепція Гіппократа – Галена. Розвиток поглядів на природу темпераменту. Властивості нервової системи як передумова темпераменту. Конституційні теорії темпераменту. Психологічні теорії темпераменту. О.Гросс, Я.Стреляу, В.С.Мерлін про темперамент. Дослідження структури темпераменту (Г.Хейманс, Е.Вірсма). Структура темпераменту в теорії В.М.Русалова.
4. Характер як одна з структур індивідуальності. Місце характеру в структурі індивідуальності. Темперамент і характер. Типологія характеру А.Ф.Лазурського. Психологічні класифікації характеру Г.Хейманса – Р.ЛеСенна. Акцентуації характеру. Напрями динамічної зміни акцентуацій. Стиль батьківського виховання та акцентуації).
5. Здібності та інтелект. Феномен здібностей. Концепції здібностей. Задатки та здібності. Характеристики, рівні та властивості здібностей. Індивідуальні відмінності у інтелекті. Факторні теорії. Теорії множинності інтелекту. Джерела варіативності інтелекту. Обдарованість та геніальність.
6.Типологічний підхід до вивчення особистості і характеру. Типології та класифікації. Поняття типу в психології. Види типологій. Психологічні типи за К.-Г.Юнгом.
7. Стать та гендер. Категорії біологічної, психологічної статі, гендеру, гендерної соціалізації, гендерної ідентичності. Теорії розвитку гендерної ідентичності. Аспекти статевої диференціації. Статеві відмінності у основних параметрах фізичного, когнітивного, соціального розвитку, у психологічних якостях. Гендерна поведінка особистості: маскулінність, фемінінність, андрогінність. Гендерні стереотипи.
8. Індивідуальність у взаємодії з іншими людьми. Індивідуальні стратегії та стиль спілкування. Стилі лідерства. Стилі педагогічного спілкування та батьківського виховання. Варіативність соціально значущої діяльності. Варіативність девіантної та асоціальної поведінки. Рівні морального розвитку.
Зміст розділу 8 „психологія праці”
1.Основна проблематика психології праці
Проблема предмету і методу психології праці. Основні розділи психології праці. Психологічне розуміння праці і професії. Проблема суб’єктивної значимості, задоволеності працею і трудова мотивація.
2. Проблеми професіографування і профвідбору
Поняття: “модель фахівця”, “Професіограма”, “психограма”, “модуль професії”, “формула професії”, схема аналізу професії, “аналітична професіограма”. Методи і різні схеми професіографуровання. “Аналітична професіограма2 і загальна схема профвідбору. Рівні аналізу трудової діяльності. “Формула професій”.
3. Розвиток людини в трудовій діяльності
Основні етапи розвитку суб’єктивної праці. Проблема формування індивідуального стилю трудової діяльності. Проблема розвитку професійної самосвідомості. Кризи професійного становлення. Проблема професійних деструкцій. “Акмеологічний підхід” в дослідженні розвитку професіонала. Основні завдання акмеології.
4. Психологічні особливості професійної діяльності.
Психологічні особливості праці в умовах організації. Уявлення про організацію”: сутність, життєві цикли і стадії розвитку, основні компоненти організаційної культури.. Поняття “Організаційна культура”. Психологія виробничого колективу. Основні характеристики виробничого колективу. Особистісно-ролеві конфлікти. Проблеми керівництва і лідерства в організації. Основи кадрового менеджменту. Зв’язок організації із громадськістю (“паблик рилейшнз”). Основи організаційного консультування.
5. Стреси і конфлікти в професійній діяльності.
Загальне уявлення про функціональні стани робітників. Проблема стресу і дистресу в праці. Сутність і структура виробничого конфлікту. Фактори виникнення і розвитку конфліктів. Типи конфліктних особистостей. Способи управління виробничим конфліктом.
6. Основи професійної освіти
Сутність і основи стратегії професійної освіти. Основи професійної освіти за О.К.Марковою. Ідеї політехнічної освіти. Ідеї неперервної і випереджальної освіти. Формування узагальненого орієнтування в цілях, предметі, засобах і складі професійної діяльності при підготовці робітників. Психологічні питання теорії учбових тренажерів. Проблема формування особистості професіонала.
7. Психологія професійного і особистісного самовизначення.
Основи професійного самовизначення. Поняття: профорієнтації і профконсультації, професійне і особистісне самовизначення, кар’єра і професійний вибір. Професійне самовизначення як пошук смислу в трудовій діяльності. Особистісна гідність як вищий (елітний) прояв суб’єктивності в праці. Головна (ідеальна) ціль і основні задачі професійного і особистісного самовизначення. Психологічний простір професійного і особистісного самовизначення. Типи і рівні професійного самовизначення. Основні методи профорієнтації.
8. Психолог-практик як суб’єкт праці.
Проблема “моделі фахівця” психолога праці і профконсультанта. Психолог-профконсультант як можливий посередник між людиною, яка визначається і культурою. ”Кризи розчарувань” і основні етапи розвитку психолога професіонала. Інтелігентність як можливий орієнтир професійного розвитку психолога-практика.