Категоральний аналіз явища влади і проблема визначення політичноїї влади.

1. Аналізуючи поняття влада, панування і домінування, слід зазначити, що вони дуже тісно пов’язані між собою, інколи їх навіть ототожнюють, проте суто в політичному аспекті слід розрізняти певну межу між даними термінами. Основна відмінність полягає у сутнісних характеристиках та змістовному об’ємі даних дефініцій, що проявляється в наявності тих чи інших особливостей структурних елементів, які визначають специфіку інтерпретації цих понять.

2. Розглядаючи у аспекті співвідношення влади панування і домінування, то слід зазначити, що влада відрізняється від панування, оскільки їй властиві два елементи — «матеріальний примус» і переконання тих, що підкорюються, у справедливості підкорення. Відсутність другого елемента перетворює владу в панування, тому панування — більш вузьке поняття, ніж влада, і завжди повязане із застосуванням силової технології. Зокрема, М. Вебер вважає, що панування це, загалом підкорення певному наказу. Щодо домінування то воно визначає перевагу одного суб’єкта даного виду відносин в конкретному аспекті щодо іншого суб’єкта. Фактично розглядаючи в категоріальному зрізі поняття панування і влада то тут доцільно виокремити, зокрема критерій легітимності. Легітимність влади означає прийняття її основною частиною суспільства. Такий стан передбачає визнання права суб'єктів влади встановлювати загальнообов'язкові правила поведінки, приймати закони та видавати розпорядження, а також високу правову культуру громадян. Загалом влада як одна з фундаментальних детермінант політики, набуває реального суспільного впливу на основі виокремлення даного критерію, тоді як панування в здійсненні визначального впливу на суспільні відносини, опирається насамперед на ресурси примусу та сили і фактично для нього не є життєво важливим  легітимне оформлення. 

Понятя і ознаки державної влади.

Державна влада — це влада, яка здійснюється тільки державою та її органами і характеризується суверенністю, універсальністю та здатністю владно-примусового впливу на поведінку всіх людей та їх організацій, що забезпечується державно-правовими методами.

Як структурні елементи державної влади виділяють:

• суб'єкт влади, тобто державу та її органи;

• об'єкт влади — людей, на підкорення поведінки яких спрямована ця функція;

• владні відносини, через які здійснюється нав'язування волі носія влади підлеглим;

• наявність у суб'єкта влади певного арсеналу засобів, методів та способів, що дають йому можливість реально здійснювати свою волю в суспільному житті;

• нормативну систему, що регламентує владну діяльність.

Нормативна регламентація владної діяльності має велике значення, тому що це прямо пов'язано з питанням про легітимність державної влади.

Легітимну державну владу визначають як владу, що встановлюється відповідно до процедури, передбаченої нормами права. Легітимізація влади в цивілізованому суспільстві відбувається, насамперед, через загальні демократичні вибори. Результатом їх проведення є створення загальнонародного і водночас загальнодержавного представницького органу влади.

Отже, легітимізація державної влади має відбуватися шляхом її делегування від одного суб'єкта — народу іншому — державі. Зрозуміло, що цей перехід не може бути стихійним, він має регулюватися демократичними конституційними принципами й нормами, передусім, принципом розподілу влади.

Політична влада і влада державна — поняття не тотожні. Політична влада — влада, що здійснює вироблення і запровадження у життя політичних програм усіма суб'єктами політичної системи, а також різними неформальними угрупованнями; це домінування або прагнення до домінування інтересів одних верств над усіма іншими.