13. Історичні аспекти утворення незалежних органів державного регулювання в сфері енергетики у країнах світу

Незалежні регулятори у формі комісій та агентств не є новим явищем у сучасних правових системах світу. Протягом майже століття ці інституції відіграють важливу роль у регулюванні природних монополій у США. В останні десятиліття зростає кількість незалежних регуляторів і в країнах Європи, що в першу чергу, пов’язується із початком процесів лібералізації, зокрема, ринків електричного енергії та природного газу. Адже створення внутрішнього конкурентного ринку електроенергії та ринку природного газу неможливе без належного функціонування енергетичних регуляторів.

В теорії під енергетичними регуляторами переважно розуміють незалежні органи публічної адміністрації, які є організаційно та функціонально відокремленими від органів виконавчої влади та інших державних інституцій, а також приватних підприємств, установ та організацій, займають особливе місце в системі органів державної влади, що обумовлено, зокрема, здійсненням квазі-законодавчих, квазі-виконавчих та квазісудових функцій та особливим порядком формування та прийняття рішень.

На підставі цього визначення виділяють характерні риси, які визначають правову природу енергетичних регуляторів:

• організаційна та функціональна відокремленість від органів виконавчої влади та особливе місце в системі органів влади (в Україні функціонують як державні колегіальні органи, в Литовській республіці – як органи публічної адміністрації загальнодержавного рівня);

• здійснення квазі-законодавчих, квазі-виконавчих та квазісудових функцій;

• правова основа діяльності регуляторів;

• особливий порядок формування та прийняття рішень;

• незалежність та підзвітність енергетичних регуляторів при здійсненні ними своїх повноважень.

У західній літературі можна зустріти велику кількість термінів для позначення регулятивних інституцій. Наприклад, квазі-автономні неурядові організації (QUANGO), позавідомчі публічні органи (NDPB), організації, відокремлені від уряду (EGO), квазі-автономні організації (SAO). Необхідно звернути увагу, що найбільш поширеним є термін, який розкриває організаційну форму відповідних інституцій – незалежні регулятивні агентства або незалежні регулятори (IRA).

Кожна держава має свою власну інтерпретацію конструкції незалежних регуляторів. У сфері енергетики, наприклад, це може бути незалежний федеральний орган (Німеччина), колегіальний орган (Італія), незалежний адміністративний орган (Франція), незалежне агентство з питань регулювання енергетики в рамках Департаменту Енергетики (США), самостійний федеральний орган виконавчої влади (Росія), орган публічного права (Грузія) тощо. При цьому, правовий статус енергетичного регулятора переважно залежить від його ролі та місця в системі органів державної влади та практики, яка склалася в тій чи іншій країні. Так, національні енергетичні регулятори можуть або входити до системи органів виконавчої влади (як це має місце в Німеччині, Російській Федерації), або ж за ними може закріплюватися статус незалежних регуляторів (Італія, Франція).

	Закріплення правового статусу регулятора на конституційному рівні	Правовий акт, який регулює діяльність регулятора	Назва	Організаційно-правова форма	Яким чином формується
Німеччина	Орган, що регулює питання електроенергії, газу, телекомунікацій, пошти, залізничних зв’язків є національним регулятором у ФРН. В конституції ФРН передбачено створення таких органів	Gesetz über die Bundesnetzagentur für Elektrizität, Gas, Telekommunikation, Post und Eisenbahnen Закон про Федеральне агентство мережі на електроенергію, газ, телекомунікації, пошти та залізничне сполучення	Федеральне мережне агентство з питань електроенергії, газу, телекомунікацій, пошти та залізничних сполучень Federal Network Agency for Electricity, Gas, Telecommunications, Post and Railway	Незалежний федеральний орган	Президент, віце-президенти та інші члени призначаються президентом Федерації.
Франція	У Конституції Франції положень щодо такого органу немає. Так само і не передбачено ніяких повноважень у уповноважених осіб.	Закон від 10 лютого 2000, про модернізацію і розвиток державної служби електроенергії під назвою La commission est née des lois du 10 février 2000 1	Комісія з регулювання електроенергетики Commission de régulation de l'énergie	Незалежний адміністративний орган, який є юридичною особою	Члени Комісії, Президент комісії призначається указом Президента Республіки
США	У Конституції США не передбачено положень щодо такого органу. Не передбачено повноважень у Президента, органу виконавчої влади.	The Energy Policy Act of 2005 Закон про енергетичну політику 2005	Федеральна комісія з регулювання енергетики Federal Energy Regulatory Commission	Незалежне агентство з питань регулювання енергетики в рамках Департаменту Енергетики США	Члени комісії а Президент комісії призначається Президентом США за погодженням Сенату.
Росія	У Конституції Російської Федерації не передбачено положень щодо такого органу. Але у повноваженнях Уряду Російської Федерації такі повноваження можна знайти.	Указ Президента РФ № 314 від 9.03.2004 року «Про систему і структуру федеральних органів виконавчої влади» Указ Президента РФ №314 от 9.03.2004 года «О системе и структуре федеральных органов исполнительной власти»	Федеральна служба по тарифах Федеральная служба по тарифам	Самостійний aедеральний орган виконавчої влади, який знаходиться у віданні Уряду Російської Федерації і підпорядковується йому безпосередньо	Регулювання діяльністю даної служби здійснює Уряд Російської Федерації.