
- •Дек «Правові засади державного управління в пек»
- •Інституційне забезпечення формування та реалізації енергетичної політики єс
- •До функцій асеr належить:
- •Загальні правові засади сучасної енергетичної політики єс
- •У зв’язку з цим, найбільш важливим для енергетичного сектора є досягнення наступних цілей як:
- •Історичні аспекти утворення незалежних органів державного регулювання в сфері енергетики у країнах світу
- •Вимоги законодавства єс щодо правового статусу незалежних органів державного регулювання в сфері електроенергії та природного газу.
- •Система органів, що здійснюють державне управління в пек України.
- •Про Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Президент України; Указ, Положення, Перелік від 06.04.2011 № 382/2011
- •Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України Президент України; Указ, Положення від 13.04.2011 № 462/2011
- •Про Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України Президент України; Указ, Положення від 06.04.2011 № 403/2011
- •Про Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України Президент України; Указ, Положення від 06.04.2011 № 408/2011
- •Про Положення про Державну службу геології та надр України Президент України; Указ, Положення від 06.04.2011 № 391/2011
- •Організаційно-правові засади державного регулювання в сфері енергетики в Україні.
- •Закони україни:
- •Зу про природні монополії
- •Стаття 8. Предмет державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій
- •Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики як незалежний орган державного регулювання в енергетиці України: особливості правового статусу.
- •Основні функції, завдання та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України.
- •Стаття 13. Функції комісій
- •Основними завданнями нкре є:
Основні функції, завдання та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України.
Правова природа незалежних регуляторів визначається характером здійснюваних ними функцій. В науковій літературі дослідники неодноразово акцентували увагу на різниці між регуляторами, які є дійсно регулятивними органами, що наділені повноваженнями щодо прийняття рішень, та органами, що за своєю природою є консультативно-дорадчими. На думку науковців, однією із рис незалежних регуляторів, які дозволяють відмежувати їх від інших регулятивних інституцій, є здійснення ними квазі-законодавчих, квазі-виконавчих та квазі-судових функцій.
Так, в ідеалі незалежні регулятори як не повинні надавати послуги та виконувати звичайні адміністративні завдання, так і не мають бути залученими у процес формування політики. Незалежні регулятори мають бути наділені особливими повноваженнями щодо безпосереднього регулювання відповідних енергетичних ринків, зокрема, шляхом встановлення правил, пов’язаних із розрахунком тарифів за приєднання до мережі. Крім того, незалежні регулятори повинні вирішувати спори між сторонами, діяльність яких вони регулюють. Отже, незалежні регулятори повинні поєднувати функції щодо прийняття загальнообов’язкових рішень, правореалізації та розгляду спорів (тобто квазі-законодавчі, квазі-виконавчі та квазі-судові функції).
Таким чином, незалежні регулятори мають здійснювати:
правотворчу діяльність (розроблення та затвердження правил, зокрема, щодо розрахунків цін та тарифів);
адміністративну діяльність (видача ліценцій);
діяльність з розгляду та вирішення спорів.
Відповідно до пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, затвердженого Указом Президента від 23 листопада 2011 року № 1059/2011 (далі – Положення), НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань:
розробляє і затверджує, зокрема, порядки (методики) формування цін і тарифів на товари (послуги), що виробляються (надаються) суб’єктами природних монополій та суб’єктами, що провадять діяльність на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання та нафтогазовому комплексі, та методології ціно-, тарифоутворення; інструкцію про порядок видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сферах електроенергетики та теплопостачання; умови та правила провадження ліцензованої діяльності; порядки контролю за дотриманням ліцензійних умов (квазі-законодавчі повноваження регулятора);
здійснює ліцензування господарської діяльності у сферах електроенергетики, теплопостачання та нафтогазовому комплексі, видає ліцензії на право провадження певних видів господарської діяльності у сфері енергетики; здійснює контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності; здійснює безперешкодно перевірку дотримання ліцензійних умов (квазі-виконавчі повноваження регулятора);
розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає відповідні рішення у межах своєї компетенції (квазі-судові повноваження регулятора).
ЗУ «Про природні монополії»
Стаття 12. Завдання комісій
Основними завданнями комісій є:
регулювання діяльності суб'єктів природних монополій;
сприяння створенню умов, які забезпечують за рахунок виникнення та розвитку конкуренції виведення товарного ринку із стану природної монополії, що дасть можливість ефективніше задовольняти попит, а також сприяння розвитку конкуренції на суміжних ринках;
формування цінової політики у відповідній сфері регулювання;
сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.