Ст. Лаборант ю.П. Постоленко, Кафедра «Національна економіка»

Національний університет «Одеська юридична

академія»

(Одеса, Україна)

Загрози безпечного розвитку підприЄмств портової діяльності в Україні

© Постоленко Ю.П., 2014

Тільки в безпечних умовах економічні суб’єкти, в тому числі в сфері портової діяльності, можуть не тільки зберігати на постійному рівні свій потенціал, але й здійснювати розширене відтворення. Тобто безпека, – це необхідна умова стабільного функціонування та динамічного розвитку підприємств портової діяльності. Для забезпечення безпечного розвитку необхідно створити комплексну систему. Рівень безпеки визначає стан найбільш слабкої (найменш надійної) її складової, яка має найбільш критичні обмеження.

Існує багато напрямків економічної безпеки: демографічний, екологічний, військовий, політичний, соціальний, кримінальний, фінансово-грошовий, ціновий, ресурсний, енергетичний, продовольчий, прісноводний, інформаційний та науково-інтелектуальний, правовий, культурний. Економічна безпека розглядається на міжнародному та національному рівнях. На міжнародному рівні безпека може бути глобальною або колективною Що стосується національного рівня, розрізняють безпеку держави, регіону, галузі, підприємства та окремої людини.

Наявність двох концептуальних підходів у теорії економічної безпеки зумовлює розбіжності трактування її сутності [2]. Перший з них («стаціонарний» – безпека є стан захищеності) виступає теоретичною підвалиною більшості досліджень з економічної і фінансової безпеки, реалізований у вітчизняному законодавстві і має в своїй основі розуміння безпеки як захищеності інтересів суб’єкта, стану відповідної системи, що характеризується стійкістю до негативних впливів, стабільністю і незалежністю. Альтернативний підхід визначає сутність безпеки як характеристики економічних систем в умовах діяльності суб’єкта, контроль над якими забезпечує йому здатність до самозбереження і розвитку. Альтернативний підхід більше відповідає сучасним умовам господарювання в сфері портової діяльності.

Безпека портової діяльності - це складна, різнопланова проблема. З іншого боку, економічна безпека є передумовою забезпечення інших видів, напрямків, проявів та відгалужень безпеки підприємств портової діяльності.

Загрозою є чинник або їх сукупність, дія яких є небезпечною для нормального функціонування об’єктів безпеки, виходячи з їх цілей, задач, етапу життєвого циклу, умов зовнішнього та внутрішнього середовища тощо. Під небезпекою в загальному значенні розуміють об’єктивно існуючу можливість негативного впливу на певне явище, процес, систему, механізм, внаслідок чого йому може бути заподіяна шкода, що призведе до занепаду, кризового стану тощо.

У практичній сфері загрози безпеці економічного суб’єкта портової діяльності мають вигляд негативних факторів і впливів, що коректують цілі та завдання, обумовлюють умови функціонування та розвитку, особливості взаємодії з іншими економічними суб’єктами, певну позицію у економічному просторі та на ринку тощо.

Для підприємств портової діяльності суттєвим є вплив держави на рівень економічної безпеки. Джерелами економічної небезпеки портової діяльності з боку держави є:

- неефективні законодавчі і виконавчі рішення влади, що приймаються внаслідок протиріччя інтересів політичних сил, які зацікавленні у функціонуванні окремих портових комплексів або їх складових;

- некомпетентні, невчасні, неадаптовані, некомплексні рішення влади;

- свідоме маніпулювання можливостям органів законодавчої і виконавчої влади в сфері регулювання портової діяльності окремими її представниками з метою особистого збагачення.

Загальною і найбільш серйозною економічною небезпекою портових підприємств з боку держави є ігнорування інтересів портового комплексу та його клієнтури в законах, які регулюють господарчу діяльність.

Для забезпечення економічної безпеки необхідно створити відповідний набір умов функціонування, що дасть змогу сформувати стійкі конкурентні переваги портового комплексу задля задоволення на бажаному рівні інтересів клієнтури та власних інтересів підприємств портової діяльності, які постійно розвиваються кількісно та якісно. Збалансувати та взаємопов’язати економічні інтереси, які мають складну структуру та є досить динамічними, також є однією зі сфер економічної безпеки. Слід враховувати загальнонаціональні, регіональні, локальні, інтереси підприємств портової діяльності та клієнтури, інтереси у межах відтворювального процесу тощо.

Для забезпечення безпеки в сучасних умовах підвищеної невизначеності та ризику необхідним є формування комплексу попереджувальних та захисних дій від впливу негативних чинників. У сфері портової діяльності прискореними темпами слід розвивати систему моніторингу, прогнозного та оперативного реагування на дії чинників негативного впливу, що постійно з’являються, передусім, у зовнішньому та внутрішньому середовищі та створюють загрозу безпеці окремих елементів портового комплексу, транспортної системи та держави.

В зазначеному комплексі важлива роль належить державі.

Економічна безпека портової діяльності нерозривно пов'язана з економічним, правовим, соціальним становищем держави.

Так, важливою складовою частиною системи управління економічною безпекою є нормативно-правова база її здійснення. Вона повинна забезпечувати право підприємства портової діяльності на економічний захист, визначати інститути та засоби його здійснення, норми та обсяги відповідальності за порушення права суб'єктів портової сфери на безпечну економічну діяльність.

Нормативна база кожного суб'єкта економічної діяльності складається з двох частин [1]:

- нормативна база, що регулює безпеку в зовнішньому середовищі;

- нормативна база, що регулює внутрішній режим економічної безпеки.

Обидві складові є проблемними в умовах сучасної портової діяльності в Україні.

Здійснюючи регулюючий вплив на процеси забезпечення безпечного розвитку портового комплексу України, державні органи мають використовувати ефективні фінансові важелі, які мають відповідати цілям фінансової політики. Серед всієї сукупності важелів особливу увагу слід приділяти бюджетним. Розвиток портового комплексу в найближчій перспективі за рахунок лише власного прибутку підприємств портового бізнесу не є можливим. Варіантом фінансування розвитку є кредитні ресурси, проте вони вкрай обмежені, дорогі, пов'язані в підвищеним рівнем ризику. Як наслідок, виникає потреба у формуванні альтернативних джерел фінансування розвитку потужностей портового комплексу. Внаслідок стратегічного значення для розвитку національної економіки транспортної системи, зокрема її портової складової ризики довгострокових інвестицій мають бути розподілені між державним бюджетом, бюджетами суб’єктів господарювання морегосподарського комплексу та іншими джерелами інвестування.

Державна підтримка безпечного розвитку портового комплексу України може також передбачати застосування системи податкових пільг, дотацій, надання гарантій, сприяння розвитку кластерів тощо.

Таким чином, важливим завданням державного регулювання є зменшення впливу на сучасну портову діяльність негативних факторів, а саме інфляції, криз на ринку запозичень, платіжних, банківських криз та обмежуючих нормативно-законодавчих рішень.

Література

1. Бандурка О.М. Основи економічної безпеки: підручник / О.М. Бандурка, В.Є.

Духов, К.Я. Петрова. – Харків: 2003. – 236 с.

2. Колісник О.Я. Інтерференція бюджетних циклів як джерело загроз бюджетній

безпеці держави / О.Я. Колісник // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.nbu.gov.ua.