Література

1. Организационно-правовые основы функционирования морехозяйственного

комплекса Украины: монография / [О.Н. Кибик, О.П. Подцерковный, Д.В. Зятина,

В.А. Котлубай и др.]. – Одесса: Феникс, 2012. – 159 с.

2. Фелпс Б. Умные бизнес-показатели: система измерений эффективности как

важный элемент менеджмента / Б. Фелпс. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс,

2004.- 312с.

І. Златова

Магістр, асистент кафедри маркетингу

Одеський національний політехнічний університет

(Одеса, Україна)

Логістичне забезпечення автомобілебудівних підприємств

© Златова І., 2014

Вектор розвитку автомобілебудівної промисловості диктує нові умови логістичного забезпечення автовиробництв. Головною причиною інтенсивного розвитку логістики є її потенціал щодо істотного зниження сукупних витрат, прискорення матеріального потоку, підвищення рівня обслуговування клієнтів. Розширення модельних рядів створює необхідність постачання різнопланових деталей на виробництво.

За дослідженнями К.Е. Трейна та К. Уінстона конкуренція модельних рядів є важливою складовою конкуренції на ринку нових легкових автомобілів, тому що споживачі мають сильно диференційовані потреби. Охоплення нових сегментів ринку, наприклад, малолітражних автомобілів, спорткарів або молодіжних автомобілів, здатне закріпити положення компанії на ринку [4].

Стратегія диференціації потребує значних витрат та змін в організації виробничого процесу. На думку Л.А. Мороз [3], більшість учасників ринку під час вибору стратегій охоплення надають перевагу стратегії диференційованого маркетингу, тому їхня товарна політика передбачає оновлення і розширення модельного ряду автомобілів для повнішого задоволення потреб різних сегментів ринку. При цьому процес сегментування ринку дедалі поглиблюється, в ньому враховується все більше класифікаційних ознак. Так, у сегменті споживачів-жінок усе чіткіше відбувається поділ на підсегменти, які істотно різняться між собою. Один з підсегментів формується передусім з так званих “бізнес-леді”, які надають перевагу автомобілям класу SUV. Інший жіночій підсегмент, який формується під гаслом “Друге авто в родину”, надає перевагу невеликим економічним машинам, якими легше керувати в умовах “пробок” на дорогах і з врахуванням проблеми паркування у великих містах [3].

За дослідженнями Б.Д. Гречина та І. Петецького [1] розширення товарного асортименту автомобілів переростає в повну індивідуалізацію під потреби кожного окремого споживача. Виробництво автомобілів зводиться не лише до урізноманітнення комплектацій, а й до використання різних деталей та технологій. Для прикладу, в Кореї нагромаджується цінний практичний досвід щодо рідкісної комплектації Hyundai Grand Starex (Гранд Старексів). Лімузини виготовляються тільки на замовлення, фактично неможливо зустріти два однакові лімузини. Автомобілі класу Kia all new Morning від дилерів Кореї відрізняються багатою комплектацією і порівняно низькими цінами. Оновленню модельного ряду на основі оптимальної комплектації автомобіля приділяє особливу увагу концерн “Тойота”. Так, перший RAV4 в кузові ACA21 (п’ять дверей, повний привід, двигун 1AZ-FSE D4) з’явився в травні 2000 р., це було вже друге покоління цієї машини. До нинішнього часу від старої моделі не залишилося майже нічого – змінилася навіть система повного приводу, а модель “Honda Fit” 2008 р.в. відрізняється якісною комплектацією останнього покоління. За таких умов традиційні логістичні системи втрачають свою актуальність. Вже недостатньо просто своєчасної доставки на монтажну робочу ділянку - Just In Time (JIT). Досягти високої унікальності та персоналізації кожної одиниці автомобіля дозволяє використання нових логістичних систем Just-in-Sequence, що в оперативному режимі постачають унікальні деталі в правильній послідовності на виробництво.

OEM-компанії (від Original equipment manufacturer) – це компанії, які займаються складанням кінцевого продукту, що продається роздрібним покупцям під оригінальним брендом на основі використання типових комплектуючих або їх кастомізації. Вони не виконують власних проектно-конструкторських робіт і акцентують основну увагу на маркетинг і збут та перекладають все більшу частину монтажних робіт на субпостачальників. У сфері комплектуючих так звані постачальники 1-го рівня переміщають на склади субпостачальників (постачальники 2-го рівня) деталі власного виробництва. Вимоги скорочення тимчасових витрат і підвищення гнучкості в процесі виробництва продукту і логістики рівною мірою стосуються усіх сторін-учасників – як постачальника, так і виробника автомобілів. Відповідно зростає цінність часу як важливої конкурентної переваги виробників та їх посередників. Використовується технологія Qualicision, що створює оптимальні послідовності, тобто послідовності виробництва та монтажу, як для постачальника, так і для OEM-компанії [1].

Наступним після виробництва автомобілю питанням логістики в автомобілебудівній галузі є постачання на місця продажу. Традиційно вважається, що велика кількість точок продажу тягне за собою зайві витрати. О.Я. Кобилюх, І.І. Проць, Н.Я. Ференчак [2] розглянули питання синергії в логістиці та аутсорсингу в діяльності автомобілебудівних підприємств на прикладі підприємства Volkswagen Group. Наприклад, збільшення кількості салонів продажу автомобілів Volkswagen впливає на збільшення продажу автомобілів цієї фірми. Зростання витрат на промоцію впливає на зміцнення позиції фірми на ринку, що проявляється зростанням продажу. Із зростанням попиту на автомобілі з Чехії, особливо на марки Skoda Fabia i Octavia, зросла кількість станцій обслуговування в Польщі. Проте на ринку діють чинники, які гальмують виникнення синергії, а саме: продаж вживаних авто, нові стандарти продажу (характерні для країн системи ЄС), обмежена кількість дилерів деякими концернами. Можна сказати, що загалом розвиток в Україні логістики отримав поштовх в автомобілебудівній галузі і сьогодні успішно розвивається. Як і в Польщі, так і в Україні логістику підсилює явище синергії, хоча в наших сусідів воно розвинене краще. Можливо, і в Україні в недалекому майбутньому автомобільними концернами створюватимуться банки, хоча в нас цю функцію виконують комерційні банки [2].

Отже, сучасний стан логістичних систем автомобілебудівної галузі світу є дуже розвиненим, використовуються не лише ефективні способи доставки деталей і технологій на автоскладальні заводи та доставки автомобілів до споживача, а й програмне забезпечення, що спрощує та автоматизує логістичні процеси, шукає найбільш оптимальні шляхи доставки, транспортного сполучення. Впровадження програмного забезпечення на заводи України не є витратним, а от економічний ефект від нього повинен бути вражаючим. Адже українським автовиробникам не вистачає саме персоналізації автомобілів на противагу шаблонним рішенням. Логістичні системи покликані усунути цей недолік.

Література

1. Гречин Б. Д. Логістичні “супермаркети” в обслуговуванні виробництва

автомобільної промисловості / Б. Д. Гречин, І. Петецький // Вісник Національного

університету "Львівська політехніка" , № 735:Логістика. - Львів, 2012. - С. 54-62.

2. Кобилюх О.Я. Вплив аутсортингу і явища синергії на логістичну діяльність

підприємств автомобільної галузі / О.Я. Кобилюх, І.І. Проць, Н.Я. Ференчак //

Логістика. – Львів, 2008. - С. 309-314.

3. Мороз Л. А. Тенденції розвитку українського автомобільного ринку і маркетингова

комунікаційна політика його учасників / Л. А. Мороз // Вісник Національного

університету "Львівська політехніка" ; № 735:Логістика. – Львів, 2012. - С. 154-

159.

4. Train K.E. Vehicle choice behavior and the declining market share of U.S. automakers /

K.E. Train, C. Winston // International economic review.-2007. - Vol. 48.- No. 4.