Можливість використання системи збалансованих показників для аналізу ефективності круїзного бізнесу

© Ємельянова К.С., 2014

Комплексний розвиток круїзного бізнесу має бути важливим напрямом реформування національної економіки України у зв’язку з наявністю відповідних ресурсів і досвідом. Довгий час вітчизняному круїзному бізнесу не було приділено значної уваги, не зважаючи на світові тенденції збільшення чисельності круїзних пасажирів. Так, провізна спроможність світового круїзного флоту за період 2007 – 2010 рр. збільшилася на 29 % [1]. Однак частка України на світовому круїзному ринку є вкрай мізерною (3 %). Тому одним із завдань державної економічної політики України має стати розробка довгострокової стратегії збалансованого розвитку круїзного бізнесу.

В круїзному бізнесі стратегія має бути цілковито клієнтоорієнтованою, результат реалізації якої може бути оцінений за допомогою використання моделі ефективності круїзного бізнесу на основі системи збалансованих показників (СЗП). ЗСП дає можливість проаналізувати ефективність круїзного бізнесу, яка може бути в цілому визначена як якість бізнесу на основі двох елементів: методи вимірювання і методи управління [2]. Якість методів вимірювання пов’язана з важкістю вибору параметрів оцінки ефективності круїзного бізнесу, його взаємозв’язком з іншими видами економічної діяльності, глибинним зв’язком з туристичною і транспортною сферами. Якість методів управління означає відсутність збору і аналізу даних по круїзному бізнесу на централізованій основі, відсутність об’єднаних клієнтських баз у зв’язку з великою кількістю зацікавлених сторін.

СЗП є новим механізмом вимірювання ефективності бізнесу, адже дозволяє вийти за межі традиційних параметрів. Розширюючи карту основних елементів ЗСП, модель ефективності дозволяє врахувати більш повно всі зацікавлені сторони круїзного бізнесу в такому розрізі: інвестори (державні, приватні); клієнти (круїзні пасажири); персонал (робітники туристичних компаній); постачальники (судноплавні компанії, порти); регуляторні органи (органи державної і місцевої влади); місцеві спільноти (захист навколишнього середовища, безпека заклади охорони здоров’я тощо).

Безсумнівно, що основу переліку зацікавлених сторін складає тріумвірат “клієнти-персонал-постачальники”. Тому, в даному досліджені виділимо їх окремо для формування моделі ефективності круїзного бізнесу на основі ЗСП (див. табл.) Матриця дає можливість комплексно проаналізувати ефективність круїзного бізнесу за допомогою основних критеріїв.

Таблиця

Спрощена модель ефективності круїзного бізнесу на основі сзп

	Клієнти	Персонал	Постачальники
Задоволеність зацікавлених сторін	SCI, %, коефіцієнт конкурентоздатності круїзної послуги, кількість жалоб від круїзних пасажирів, шт., кількість нещасних випадків, шт.	Оцінка задоволеності від роботи, %, плинність персоналу, %, кількість навчальних програм, шт.	Рівень задоволеності постачальників, %, витрати на одного постачальника, гр. од., середній строк роботи з постачальником, років.
Вклад зацікавлених сторін	Ступень лояльності до підприємства круїзного бізнесу, %, кількість внесених пропозицій по удосконаленню круїзної послуги, шт., кількість своєчасних платежів, шт.	Середній стаж роботи, років, кількість прогулів, год., кількість робітників, що скористалися можливістю навчання, чол., коефіцієнт продуктивності круїзної послуги.	Кількість проблем з організацією круїзних перевезень, шт., кількість жалоб на організацію процесу перевезення, шт., частка виплат судновласникам в ціні круїзної послуги, %, частка потових зборів в ціні круїзної послуги, %.
Стратегія	Збільшення кількості клієнтів, продажів нових круїзних турів, прибутковості клієнтів на локальному ринку.	Частка постійних робітників, %, кількість найманих по відношенню до плану, чол., частка менеджерів вищої ланки по відношенню до інших, %, фактичні витрати на оплату праці, гр. од.	Досягнення спільної цілі розвитку круїзного бізнесу в локальному сегменті, диверсифікація постачальників.
Бізнес-процеси	Своєчасне надання круїзної послуги, обсяг інвестицій в розробку нових круїзних турів, гр. од., кількість продажів турів через Інтернет, шт.	Рівень ознайомленості персоналу зі стратегією розвитку круїзного бізнесу, строк наймання на роботу, днів, підвищення гнучкості персоналу, підвищення рівня корпоративної культури.	Кількість постачальників, шт., кількість спорів з постачальниками, шт., сума придбаних послуг постачальників, шт.
Можливості	Рівень попиту у відповідності з пасажироспроможністю круїзних суден, сегментування клієнтів і формування їх профілів, встановлення показників відносної ціни продажу.	розробка кодексу бізнес етики, кількість годин на навчання персоналу, год., частка фінансових виплат заохочення, %,	Сума пільг постачальникам, гр. од., рівень фінансової стабільності постачальників, %, сума кредиторської заборгованості, гр. од.

Таким чином, модель ефективності дозволяє оцінити ефективність круїзного бізнесу з урахуванням не лише фінансових показників, але критеріїв лояльності персоналу, клієнтської складової. Сучасні реалії ведення бізнесу вимагають саме комплексної оцінки його функціонування на основі системи розроблених критеріїв.