
- •Перелік теоретичних питань, що виносяться на комплексний державний екзамен з навчальної дисципліни " трудове право "
- •Предмет трудового права.
- •Особливості методу трудового права.
- •Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, права соціального забезпечення.
- •Система трудового права і систем трудового законодавства.
- •Поняття та структура трудового законодавства
- •Завдання та функції трудового права.
- •Основні принципи трудового права. Основні принципи трудового права
- •Поняття і система джерел трудового права.
- •Поняття та класифікація суб’єктів трудового права. Поняття, види суб'єктів трудового права та їх правовий статус
- •Поняття трудових правовідносин та підстави їх виникнення.
- •Поняття колективного договору, його сторони.
- •Сторони колективного договору
- •Порядок укладення, строк дії колективного договору та відповідальність сторін за його виконання. Порядок укладення
- •1. Колективні переговори
- •2. Вирішення розбіжностей
- •3. Підписання колективного договору
- •4. Реєстрація колективного договору
- •Термін дії колективного договору
- •Контроль над дотриманням колективного договору і відповідальність
- •Зміст колективного договору (угоди), класифікація їх умов. Зміст колективного договору
- •Трудовий договір: поняття, відмінність від цивільно-правових договорів.
- •Сторони та зміст трудового договору.
- •Строк та форма трудового договору.
- •Зміна умов трудового договору.
- •Відсторонення від роботи. Поняття, підстави, суб’єкти, що мають право відсторонити працівника від роботи.
- •Припинення трудового договору: поняття, визначення термінів, класифікація підстав. Припинення трудового договору
- •1. Умови та підстави припинення трудового договору та їх класифікація
- •Загальні підстави припинення трудового договору. Підстави припинення трудового договору
- •Розірвання трудового договору за ініціативою працівника. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •Порядок та підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.
- •Порядок оформлення звільнення з роботи. Розрахунок із звільненими працівниками. Порядок оформлення звільнення. Розрахунок із звільненим працівником
- •Поняття і види робочого часу. Нормативи робочого часу.
- •Режим робочого часу та його види.
- •Поняття і види відпочинку за законодавством України. Поняття та види часу відпочинку
- •Поняття заробітної плати. Системи оплати праці.
- •Поняття, значення, методи забезпечення дисципліни праці. Поняття дисципліни праці та методи її забезпечення
- •Поняття, підстава, умови та види матеріальної відповідальності за трудовим правом. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників
- •Трудові спори та їх види. Поняття, види та причини трудових спорів
- •Соціальний діалог в Україні: поняття та значення.
- •102. Соціальний діалог в Україні: поняття та значення.
Режим робочого часу та його види.
Режим робочого часу — це порядок розподілу норми робочого часу протягом відповідного календарного періоду. Елементами режиму робочого часу є: час початку та закінчення роботи; тривалість перерв для відпочинку і харчування; тривалість і порядок чергування змін.
Законодавство визначає порядок запровадження на підприємстві режиму робочого часу, його елементи, а також закріплює гарантії при застосуванні того чи іншого з його видів. Режим робочого часу на підприємстві закріплюється у колективних договорах, правилах внутрішнього трудового розпорядку, графіках змінності чи визначається сторонами при укладенні трудового договору.
Залежно від сфери застосування режими робочого часу поділяються на загальні та спеціальні.
При загальних режимах робочого часу розподіл норми тривалості робочого часу відбувається за тижневий або інший обліковий період. До загальних режимів робочого часу належать: 5-денний робочий тиждень, 6-денний робочий тиждень та сумований облік робочого часу.
При режимі з денним обліком робочого часу встановлена законом тривалість робочого часу реалізується протягом кожного робочого дня. Норма робочого дня при 5-денному чи 6-денному робочому тижні становить однакову кількість годин. Встановлена законом тижнева норма робочого часу реалізується в рамках кожного календарного тижня з повною кількістю робочих днів.
При режимі, який базується на тижневому обліку робочого часу, тривалість щоденної роботи визначається розпорядком (графіком) і може бути неоднаковою в різні дні тижня.
Найбільш поширеним є 5-денний робочий тиждень з 2 вихідними днями. Виходячи із загальної норми тривалості робочого тижня 40 годин, робочий день може тривати 8 годин щоденно або ж 8 годин 15 хвилин щоденно зі скороченням робочого часу на одну годину напередодні вихідного дня.
На тих підприємствах, в установах і організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження 5-денного робочого тижня є недоцільним, вс
|
тановлюється 6-денний робочий тиждень з 1 вихідним днем (ст. 52 КЗпП). При 6-денному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при нормі 40 годин і відповідно 6 годин при нормі 36 годин та 4 години при тижневій нормі 24 години.
5-денний або 6-денний робочий тиждень встановлюється роботодавцем спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу та за погодженням з місцевою радою.
На безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і деяких видах робіт, де за умовами виробництва не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом запровадження підсумованого обліку робочого часу (ст. 61 КЗпП).
За підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу дотримується не щоденно чи щотижнево, а за більш тривалий час — обліковий період (місяць, квартал, сезон, рік). Щоденна чи щотижнева тривалість робочого часу може відхилятись (збільшуватись або зменшуватись) від встановлених законом норм робочого дня чи робочого тижня. Узгодження тривалості робочого часу працівника балансується, як правило, в рамках облікового періоду.
Робота за змінами є різновидом підсумованого обліку робочого часу та запроваджується, коли тривалість виробничого процесу перевищує допустиму для працівника норму тривалості щоденної роботи. В багатозмінному режимі функціонує безперервне виробництво, де технологічні процеси не можуть перериватись. При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Стаття 58 КЗпП встановлює, що перехід з однієї зміни в іншу має відбуватись через кожний робочий тиждень в години, визначені графіком змінності.
Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, включаючи також час перерви для відпочинку та харчування. Мінімальна тривалість щоденного відпочинку між змінами має бути не меншою 12 годин. Призначення працівника на роботу протягом 2 змін поспіль забороняється.