«Самостійнаукраїна»

(МиколаІвановичМіхновський)

Яскравий,послідовнийречникукраїнськогосамо-стійництва народився19(31)березня1873р.вс.ТурівкаПрилуцькогоповітуПолтав-ськоїгуберніївсім’їпотом-ственогосільськогосвяще-ника.ЗакінчивПрилуцькугімназію(1891р.)іюридич-нийфакультетКиївськогоуніверситету(1895р.).Уна-ціонально-визвольнийрухвключивсявстудентськіроки.Входячидоукраїнськоїгромади,невдовзівступивдо

київськогогуртка«Братстватарасівців»,щосталопровіднимворганізації.

Програмнимизасадами«братчиків»сталигасла:«Само-стійнасувереннаУкраїна,соборна,цілайнеподільнавідСянупоКубань,відКарпатівпоКавказ,вільнаміжвільними,рів-наміжрівними,безпанайхама,вбудучомубезкласовоїбо-ротьби;федеративнавсередині,цебтофедераціяЛівобереж-ної,Правобережної,СтеповоїУкраїни,КубанійГаличини;гетьман,якпрезидент,ісейм;метадержавна—передусімінадусе;удержавленняповерхніінадрземлі,грубогопромислуйгуртовогогандлю;трудоваповинність,загальнадержавнаасекурація,загальна,безплатнайобов’язковашкола,свободавіри,відокремленняцерквивіддержави,національнаармія;

боротьбазімперіалізмом;боротьбазісвавільнимиутисками;...Українадляукраїнців,себто,щовизнаютьсебеукраїнцями;культуранаціїісвоянаука,своякраса,свійрозум,свояправ-да,свояволя,свійбог;немибудемо,якщоВкраїніволійдолінездобудемо».

ДоситьшвидкоМ.Міхновський зблизився з визначни-мидіячамиукраїнськоїінтелектуальноїеліти,виділявсяособливоюактивністю,бравучастьурозробціпрограмно-годокумента«Professiondefoiмолодихукраїнців»,вякомуобґрунтовуваласьсамостійницькапозиціярадикальногокри-лаукраїнськогоруху.

ОднакрозгорнутивизвольнийрухвУкраїнізарозроб-ленимипланами«тарасівців»невдалося,оскількибагатьомтодішнімукраїнофіламвониздавалисяабсолютнонереальни-ми,донкіхотськими.Дотого ж,«Братствотарасівців» швидкоопинилосявполізоруцарськоїохранки,яказамахна«єди-нуінеподільну»сприймалаякодинзнайтяжчихдержавнихзлочинів.Частина«тарасівців»булазаарештована,іншібуливисланіусела.

M.Міхновськийуникнуварештуіставпрацювативод-нійзадвокатськихконторКиєва,продовжуючироботувукраїнофільськихгуртках.Якіраніше,поліціяпильностежилазайогодіяльністю.ЇїагентиписалипроM.Міхновського,якпро«крайньогозапереконаннямисвоїмиукраїнофілайприто-музгрубимиівкрайнесимпатичнимиприйомамиіформами,інапрямкомбезумовноантиурядовим».У1899р.МіхновськийпереїхавдоХаркова,дезайнявсяюридичноюпрактикою,незалишаючигромадсько-політичноїдіяльності.

Влютому1900р.молодийхарківськийадвокатвиступивпередмолодіжноюаудиторієюнанелегальнихШевченківськихсвятах,де заявив «про необхідністьзбройноїборотьби запра-ваукраїнськогонароду».Частинузборівцейзакликналякав,іншізустрілийогоскептично.Алебулийтакі,хтосприйнявпристраснупромовуззахопленням.

Самеуцейчасзаініціативоюхарківськихстудентів-гро-мадівцівбулоприйняторішенняпростворенняРеволюційноїукраїнськоїпартії(РУП).Їїкерівництвоспершуприхильно

поставилосядопроголошенихузгаданійпромовіМ.Міхнов-ськогоідейізапропонуваловикластиїхякпрограмнийдоку-ментуспеціальнійброшурі.Цебулозробленодоситьшвидко.ЗатимоперативновіддрукованавГаличиніяквиданняРУПброшурапідназвою«СамостійнаУкраїна»втомуж1900р.булапереправленавНаддніпрянщинуідеякийчасслугува-лапрограмоюпершоїполітичноїпартіїукраїнства,надавшиістотногоінтелектуальногоімпульсурозвиткунаціонально-визвольногоруху.

Значнучастинутворустановитьекскурсвісторію,кри-тикарусифікаторської,великодержавноїполітикицаризму.М.МіхновськийаналізуєвідносиниУкраїниіРосії,передба-ченіПереяславськоюрадою1654р.якрівноправні,алепору-шеніпізнішеросійськоюстороною.Звідси—правоУкраїнинаповерненнядостатусусамостійноїдержави.

Головнезавдання«СамостійноїУкраїни»—визначенняшляхівнаціональноговизволенняУкраїни.Авторвідкидаєіпіддаєнищівнійкритиціметодиукраїнофілів-народників,по-колінняяких«виплекалицілийкультстрахополохства,виро-билицілурелігіюлояльності,...нечуванимсервілізмом,своєюбезідейністю,своєюнезвичайноюінертністювідіпхнуливідсебецілийрядрухівмолодіжі,щостояланаукраїнськомунаціональномуґрунті.Сіпоколіннянадалиукраїнофільствухарактернедоношеноїрозумометнографічноїтеорії...МіжмолодоюУкраїноюйукраїнофіламинемаєніякихзв’язків».

«СамостійнаУкраїна»закликаладоактивноїполітичноїбо-ротьбизанезалежністьУкраїни.«Українськаінтелігенціястаєдоборотьбизасвійнарід,доборотьбикривавоїібезпощадної.Вонавіритьусилисвоїінаціональніівонавиповнитьсвійобов’язок.Вонавиписуєнасвоємупрапоріціслова:«Одна,єдина,нероздільна,вільна,самостійнаУкраїнавідКарпатіважпоКавказ!»Вонавіддаєсебенаслуженняцьомувеликомуідеалові,ідокихочнаклаптіукраїнськоїтериторіїпануватимечужинець,дотиукраїнськаінтелігенціянепокладеоружжя,дотивсіпоколінняукраїнцівітимутьнавійну.Війнапровади-тиметьсяусімазасобами,іборотьбакультурнауважатиметьсятаксамовідповідною,якіборотьбафізичноюсилою...»

Гасла«СамостійнаУкраїна»,«Українадляукраїнців»,«Ук-раїнавідгірКарпатськихдогірКавказьких»,пристраснезвер-неннядотогочасноїгенераціїнаціональноїелітиповернутисяобличчямдопотреб,інтересіввласногонароду,повестибо-ротьбупротипануваннячужинцівнаріднійземлівиявилисязначноюміроюсуголоснимивикликамчасу.ОднакспробиРУПпоширюватисвоїпоглядивмасахнаштовхнулисянанесприйняттярадикальнихпланів.Незблизиливониукраїн-ськихпартійцівіздемократичнимзагальноросійськимде-мократичнимтабором.Оцінюючиситуацію,більшістькерів-ництваРУПвирішилавідійтивідплатформи«СамостійноїУкраїни»істаланашляхавтономістсько-федералістськогопереустроюРосії,пропагандисоціалістичнихідей.

НепогоджуючисьзкристалізацієюновихорієнтаційРе-волюційноїукраїнськоїпартії,М.Міхновськийставнашляхорганізаційногозгуртуваннясвоїхприбічниківів1902р.створивУкраїнськународнупартію(УНП).Вінбувголовнимідеологомпартії,авторомбільшостіїїдокументів.Зайогоав-торствому1902—1904рр.булинаписанівідозвиіпрокламації

«РобітницькасправавпрограміУНП»,«СправаукраїнськоїінтелігенціївпрограміУНП»,«ДесятьзаповідейУНП»таінші.Змістцихвиданьузагальненийпрограмоюпартії,опублікова-ноюу1906р.уЛьвові.

М.Міхновськийформулювавкрайніпоглядинаукраїн-ськепитання,шляхийогорозв’язання.Особливоскандальноїславинабули«ДесятьзаповідейУНП»,відоміщеяк«Катехізисукраїнця».Авторпроголошував:

«1.Одна,Єдина,Неподільна,Самостійна,ВільнаДемокра-тичнаУкраїна,Республікаробочихлюдей—цеідеалукраїн-ськоїлюдини,заздійсненняякоготиповиненборотися,нешкодуючисвогожиття.2.Усілюдитвоїбрати.Алемоскалі,поляки,мадярийжиди—цеворогинашогонароду,якдов-говонипануютьнаднамийвизискуютьнас.3.Українадляукраїнців,томувиганяйзнеїусіхворогів-зайдів.4.Усюдийзавждивживайукраїнськоїмови.Хайнідружинатвоя,нідітинепоганятьтвоєїгосподимовоючужинців-гнобителів.

5. Шануйдіячіврідногокраю,ненавидьйоговорогів,зневажай

перевертнів-відступниківідобребудеціломутвоємународуйтобі.6.НевбивайУкраїнусвоєюбайдужістюдовсенароднихідеалів.7.Незробисяренегатом-відступником.8.Необкра-дайвласногонароду,працюючинаворогівУкраїни.9.Допома-гайсвоємуземляковіпопередусіх:держиськупи.10.Неберисобідружинизчужинців,ботвоїдітибудутьтобіворогами;неприятелюйізворогаминародунашого,боцимтидодаєшвкупіїмсилийвідваги;ненакладайзгнобителяминашими,бозрадникомбудеш».

СамМиколаМіхновськийвважавсвоюпозиціюнаціо-налістичноюібувпереконанийужиттєдайнійсилінаціоналіз-муякзброїуборотьбізавизволеннярідногонародузневолі.Віннамагавсяпопуляризуватисвоїідеїуперіодиці:«Хлібо-роб»(Лубни,1905),«Запоріжжя»(Катеринослав,1906),«Сло-божанщина»(Харків,1906),«Сніп»(Харків,1912—1913).

Іякбитамнебуло,разомзіміджеменергійногоідейногоборцяМ.Міхновськийдоситьшвидкозаживістійкоїславискандальногошовініста,неговорячивжепроцілунизкуіншихненадтопривабливихрисхарактерухолеричноготемперамен-ту,якихнеоминавумемуарахпрактичножоденізсучасни-ків,комудовелосяспілкуватисязнеординарнимполітиком.АпологетиМ.Міхновського,можливо,допевноїмірийправі,щотобувнаціоналізмособливогороду—«переважнооборон-ний,захиснийнаціоналізм,спрямованийнасамозбереженняукраїнців.Цеантитеза,протидіявеликодержавномушовінізмупанівноїнації,якийбувспрямованийнаденаціоналізаціюук-раїнців».ДляМ.Міхновськоготакийнаціоналізмбувсвоєрід-нимідеологічнимважелеммобілізаціїнанаціональневизво-лення.Однакформа(гасла),вякувтілювалисябагатовчомувиправданінастроїіпрагнення,викликалапитання,насторо-ження,атойвідразу.Інтелігентнихлюдей(тайнелишеїх)буквальношокувалисвоєюпрямолінійноюбезпардонністю,відвертимцинізмомокреміположенняйогопристраснихпуб-лікацій,особливо«Катехізисуукраїнця».

Особливожнеприйнятнимбулоте,що,всуперечелемен-тарнимнауковим,моральнимуяваміпринципам,священнуненавистьдогнобителівМ.Міхновськийпереносивнаці-

лийнарод,намагавсякультивувативорожістьдоцілоїнації.Справедливостірадислідсказати,щоукраїнськийпатріотдемонструвавігнучкішеставленнядоіншихнаційудещоскладнішихситуаціях,таких,якоцінкаєврейськихпогро-мів—якадвокатвінводночасзахищавіселян,щобралиучастьвакціях—вочевидь,розумівсоціальнуприродуімо-тивиїхучастівнасильстві—істававнабікпостраждалих,скривдженихєвреїв.Щождоросіян,туттакоїдіалектичностібракувало.Уброшурі«Спадщинатиранів»1917р.М.Міхнов-ськийбеззастережнодоводив:«Усіросіянихочуть—унітар-ної(объединительной)ДемократичноїРеспубліки,боросіянихочутьпродовжуватиколишнєпануваннянадукраїнцями,українціжхочутьвизволитисяізтогопанування...Москов-ськийнарод—нетачиіншапартія,алевесьнарод,—хочебутипаномнадукраїнськимнародом.Зтогоповстаєборотьбаміжобоманародами...»

Цілкомудусітакогосвітогляду—ініціативапідривупам’ятникаО.ПушкінувХарковічивідмоваподатирукуВ.Короленкуяк«зраднику»свогонароду.Точогожтодіди-вуватись,щовідМ.Міхновськоговоліли дистанціюватисядіячі,якісповідувалидемократичніпринципи,івін,зрештою,опинивсямайжевповнійізоляції?

ВойовничийрадикалізмплатформиУНП,епатуючапо-ведінкаїїлідерапідривалиавторитетнаціонально-визволь-ногоруху,асамМ.МіхновськийбувмобілізованийдоарміїйслуживвійськовимадвокатомприштабіКиївськоговій-ськовогоокругу.

ПісляЛютневоїреволюціїМ.Міхновськийупошукахпо-пулярностідеякийчастакожпідтримувавгаслаіншихукраїн-ськихпартій,УкраїнськоїЦентральноїРади—широкатери-торіальнаавтономіяУкраїниуфедеративнійдемократичнійреспубліціРосія.Протебільшевінтяжівдосамостійницькоїплатформи,якусповідувалаперейменованазколишньоїУНПУкраїнськапартіясоціалістів-самостійників,якатакожнеста-лачисленною.Самостійницькиминастроямибулопросякну-тоійогопозиціющодопитанняпроствореннявласнихзброй-нихсил,якаконкретизуваласявпланахукраїнізаціїармії.

Слідсказати,щотривалийчасчіткоїуявиулідерівУкраїнськоїреволюціїщодоцьогонадважливогопитаннянескладалося.Так,ведучимовупропрерогативифедерації,М.Грушевськийпередбачав,що«загально-державнимиспра-вами,мабуть,будуть:справивійниймиру,міжнароднітракта-ти,завідуваннявоєннимисиламиреспубліки...».Однактутжевіннаголошував,що«українськевійсько,—покинебудезаміненеміліцією,—хочпідлягатимерозпорядкамцентраль-ноївоєнноївластіреспубліки,будевідбуватисвоюслужбувмежахУкраїни,утримуватисяїїкоштоміневиводитиметьсязукраїнськоїтериторіїінакше,якприоголошеннівійни».

Іншікерівникиукраїнськоговизвольногорухутежнемаличіткихуявленьпророльвласноїарміїумайбутніхзмаганняхзаукраїнськудержавність.ОкрімМ.Міхновськоготайогопри-хильників,щостоялизанайшвидшуорганізаціюнаціональ-нихзбройнихсил,іншітечіївЦентральнійРадітрималисявідміннихпоглядів.НайбільшоюміроюїхуособлювавВ.Вин-ниченко,якийдоситьдовговважавтвореннявласноїарміїсправоюнепотрібною,почастинавітьшкідливою.«Несвоєїарміїнам,соціал-демократамівсімщиримдемократамтреба,азнищеннявсякихпостійнихармій,—доводивзаступникго-ловиЦентральноїРади.—Неукраїнськурегулярнуарміюнамтребаорганізувати,авсіхукраїнців-солдатівосвідомити,згур-тувати,організувати,українізуватитічастинивсеросійськоїармії,якіскладаютьсязукраїнців,виділитиїхвокремугрупу,агрупутуконструюватитак,щобцебулоукраїнськенародневійсько,свідомесвоїхнародних,анесолдатськихінтересів,щобвононебулойнезмоглоніколибутисилоюврукахпа-нуючихкласів,доякоїбнаціївониненалежали...Українськадемократіяповиннавсейчасдобрепильнувати.Українськогомілітаризмунебуло,неповиннойогобутийдалі».

ВпершихдокументахЦентральноїРадипитанняпрозбройнісилинепорушувалося.Тут,очевидно,крімвсьогоін-шоговідіграваларольйогоделікатність,можливанегативнареакціяцентру(апроявиїїмоглибутинайжорстокішими)на-вітьприсамійпостановціцьогопитання.Протежиття,розви-токреволюційнихпроцесівужевпершітижніймісяціпісля

Лютоговисунулипитанняпронаціональнівійськовіформу-ванняякпитаннянагальноїполітичноїпрактики.

Пожвавленнянаціональногожиття,сподіваннянашвид-шерозв’язанняназрілихпроблемвикликалистихійнийрухсередвійськовослужбовців-українців(якісередсолдатськихмасіншихнаціональностей).Нафронтіівтилу,вУкраїніівЦентральнійРосії,наКавказіівСибіру—всюди, деслужилиукраїнці,почалосястворенняукраїнськихкомітетів,громад,клубів,товариств,виявилисятенденціїдоутворенняокремихукраїнськихчастин.Так,12березня1917р.вПетроградівідбу-ласядоситьпредставницькаукраїнськаманіфестація(бралоучастьблизько25тис.українців)знагодиперемогиреволюції,атакожроковинсмертіТ.Шевченка.Доробітників,студент-ства,інтелігенціїприєдналисьвійськовослужбовці.Причомудеяківійськовічастини,укомплектованіукраїнцями,прибулинасвятоуповномускладі.Очолиламаніфестаціювійськовихвартаповаленогоцаря(кубанськікозаки-чорноморці)зукраїн-ськимсічовимпрапоромізапорозькимибунчуками.Маніфес-таціясправилавеликевраження,нанеївідгукнулисянелишетелеграфнимиповідомленнями,айспеціальнимистаттямицілийрядгазетрізнихполітичнихнапрямків.

ЗвеличезнимпіднесеннямпройшлавКиєві19березнястотисячнаукраїнськаманіфестація,окрасоюякоїсталикіль-катисячозброєнихукраїнськихвояків.За словамиВ.Вин-ниченка,«цебувграндіознийвибухнаціональногопочуття,демонстраціянаціональноїрадості,слававизвольнійРеволю-ції».Нанарадіукраїнців-вояківкиївськоїзалогивже16берез-няухвалилизаснуватиукраїнськийвійськовийклубіпочатиорганізаціюукраїнськоговійська.ДляцьогобулоствореноУкраїнськийвійськовийкомітетначолізполковникомГлин-ськимтакомандиромзапасноїкиївськоїбригадиполковни-комВолошиним.ДопрезидіїорганізаційногокомітетубулиобранітакожкапітанГоц,поручикМ.Міхновськийіпрапор-щикПавелко.Цейкомітетстав,власне,першоюцентральноюорганізацієюдляздійсненняукраїнізаціїувійську.

22березня1917р.збориукраїнців-офіцерівоголосилисебе

«УстановчоювійськовоюРадою».Характерноюбулапромова

керівникаклубуім.П.ПолуботкаМ.Міхновського,переда-наоднимзїїучасниківВ.Євтимовичем.Промовецьнаполя-гавнатому,щоМоскванепіденанаданняУкраїнінелишесамостійності,анавітьавтономії.Незалежністьдоведетьсявиборювати: «Надіїна«дружню»демократіюбратньогонаро-ду—нелишенаївні,апростодурні.В такійситуаціїпершенашезавдання—цетворитивласнувійськовусилувсімазасо-бами,якідотогобудутьнадаватися».M.Міхновськийзапро-понувавчленамнарадивиступитипередВсеукраїнськимвій-ськовимз’їздом,якиймавбутискликанийнайближчимчасом,зпропозицією«виділитьзісвогоскладувладу»,—вибратигетьмана.«Требаматинаувазі,—відзначивМіхновський,—щонашідемократиспротивлятьсятому...Алегетьманзуміє,колизайдепотреба,спромогтинелишенасилуфактів,алеінафактисили!»ЗаприкладомКиєвавійськовіклуби,радистворювалисьівіншихмістах.Повсюднопроводилисьвічавійськовослужбовців.

Справедливостірадислідсказати,щотакогорозмахурухуукраїнцівварміїнечекалинавітьлідериЦентральноїРади.М.Грушевськийписав:«Організаційнізавдання,поставленіУкраїнськоюЦентральноюРадою,програмаукраїнізаціїжит-тяйладунаУкраїнінесподіванодлябагатьохвикликалинай-більшийрухувійську,якийпослуживнанайближчімісяцінайсильнішоюрозчиноюдляукраїнськогоруху.Самособою,втім,щоорганізаційнаукраїнськахвилянайсильнішепішлаввійськовихкругах,небулонічогонесподіваного—ввій-ськувзагалізібравсясамийцвіт,самасилагромадянства,івросійськійреволюціївзагалівійськовиявилосебенайбільшактивно.Більшнесподіванобуло,щосейрухвиливсявдо-маганняформуванняновихукраїнськихвійськовихчастейтапереформуванняйвилученняїхвосібніармії.Привіддосьогодалоформуванняпольськихлегіонів,розпочатезастарогорежимудивнимдивомякразнаУкраїні:вКиєвіййогооколицях,детакийфактнемігнеподражнитичуттямісцевоїлюдности».

Дещоінакшебажаннявійськовослужбовцівдосамооргані-заціїнаукраїнськомуґрунтіпояснювавПавлоХристюк:«Щоб

зрозумітицілкомцейнадзвичайносильнийпроцеснаціональ-ногопробудженнявширокихсірихсолдатськихмасах,требаматинаувазіте,щовскладінижчогостаршинськогоперсона-луросійськоїарміїбулобагацькобувшихучителів,переваж-носільськихнароднихшкіл.Українськенародневчительствобулотимсвідомимнаціональноідемократичнимелементомвармії,якийдопомігпрокинутисьірозвинутисьнаціонально-мупочуттювукраїнськихсолдатськихмасах».Мабуть,вартододати,щоцежбулойпричиноюзначногодилетантстваусправінаціональноговійськовогобудівництва.

Прагнучидозгуртуваннявукраїнськихчастинах,україн-ськісолдатитежневисувалидалекосяжнихцілей. Які їхніпобратимиіншихнаціональностей,вонищирохотілимиру.Таоскількивійна,незалежновідїхволі,продовжуваласьісолдатунедозволялосяскидатишинелі,товінхотівнеститягарслужбиякукраїнецьінасвоїйземлі,прагнувзроби-тиісвійвнесокунаціональневідродження,уборотьбу«завільнуУкраїну».Домінуючінастроївиливалисяувимогите-риторіальноїсистемиформуваннявійськ:виділенняукраїн-ськихвійськовослужбовців,щоперебувализамежамиУк-раїни(вгарнізонах),вокреміукраїнськівійськовічастиниіїхпоступовапередислокаціявУкраїну,атакожвиділенняукраїнськихвійськовослужбовцівнафронтахвокремічас-тинизпереведеннямїхнаукраїнськийфронт.

Однакцінастроїневстиглищенабратидостатньосерйоз-ногоорганізаційногооформлення,якнаштовхнулисьнелишенанеприхильне,апростовідвертоворожеставленнязбокуТимчасовогоуряду.Останнійпобачивунамірахідіяхукраїн-ськихвійськовослужбовцівзагрозуміцностіармії,їїздатностійнадалівестивійнузкраїнамиЧетверногосоюзу.Почалисьвиступиупресі,з’явилисьзаявичленівТимчасовогоуряду,представниківполітичнихпартій,щовходилидонього,ізза-судженнямспроб«українізації»арміїінавітьзпогрозаминаадресуУкраїни.

Та,судячизусього,керівництвоЦентральноїРадивва-жало,щоукраїнізаціявійськацілкомвписуєтьсявзагальнийпроцесйогодемократизації,демократизаціївсьогополітично-

гожиттявкраїні,ашовіністичнівиступихочізаслуговуютьжалю,протенестанутьофіційноюпозицієюцентральногоуряду.Виходячизцього(зпрагненнянезавдатишкодиєд-ностідемократичногофронту)делікатнепитанняпровласнізбройнісиливонинамагалисядещозатушувати.

Крімтого,ЦентральнаРадасподівалася,щоТимчасовийурядпоступовозрозуміє:уформуванніукраїнськихвійськовихчастин—незагрозабоєздатностіармії,анавпаки—шляхдоїїзміцнення,важливийфактор,якийвпливатименаможливістьдальшогопродовженнявійни.В.К.Винниченкороз’яснював:

«Недержавнінації,знаючи,якоюсилоюєнаціональнечуття,аособливотількищопробуджене,хотілитимзміцнитиармію.Вонихотілипоставитизанеюіншікулемети,якібвогнемлю-бовідосвоєїземлі,досвоєїнаціїстримуваливояківнапози-ціях.Неказеннийура-патріотизм,неабстрактний,холоднийі чужийдлянедержавнихнаційпатріотизм,апатріотизмсвоєїземлі,своєїнації,надумкунепануючихнацій,мігздержатисолдатанафронті.Солдатовітребабулоякомогаконкретніше,реальнішепредставитинеобхідністьоборони,йоготребабулозапалитижиттєвою,наочноюлюбов’ю.Адляцьоготребабулорозділитивсюарміюпонаціональностямікожнунаціональнуарміюпоставитинаїїземлі,поможливостіближчедоріднихкожномусолдатовіоколиць.Тутвінреальнобачивбинеоб-хідністьнепускативороганайогоземлю,дойогоблизькихідорогихйомулюдейіпредметів».

Тимчасомжиттяйшлосвоїмчином.Українськийвій-ськовийрухнабиравсилизнизу.Великогорозголосунабулиподіїізствореннямпершоїкрупноївійськовоїодиниці—полку.Наприкінціквітнянакиївськомузбірномуетапномувійськовомупунктіскупчилосьбілятрьохтисячсолдат-ук-раїнців.Частинузнихсюдинаправиливійськовікомендантирядумістзабажаннямсамихсолдатів.Військовослужбовцівисунулипередсвоїмначальствомпропозиціюсформуватизнихукраїнськийполкінаправитийогоякокремучастинунафронт.Вумовахмасовогодезертирстваівідмоввідвідправкинафронттакапропозиціявидаваласьякпроявпатріотизму.БажаннясолдатпідтрималаЦентральнаРада.

ТаінакшецейнамірбувсприйнятийякТимчасовимуря-дом,йогоорганаминамісцях,представникамивійськовогокомандування,такітимидемократичнимиорганізаціями,якікерувалисязагальноросійськимипартіями.Об’єднанеза-сіданняКиївськоговиконавчогокомітетуоб’єднанихгромад-ськихорганізаційіпрезидіїКиївськоїРадиробітничихдепу-татів,Радисолдатськихдепутатів,атакожкоаліційноїРадикиївськогостудентствависловилисязавідправкутрьохтисячукраїнськихсолдат«взагальнімпорядкудляскомплектуван-нявійськовихчастей».

Колижнадіїнапорозуміннязвластямиідемократични-миорганізаціямизниклиостаточно,солдатипідпроводомштабс-капітанаД.Путника-Гребенюка,щоодужувавпісляпо-ранення,вирішилисамочиннооголоситисебеПершимУкраїн-ськимполкомім.гетьманаБ.Хмельницького,обралистаршиністаливимагативідкомандуваннянаправленняїхнаПівден-но-Західнийфронт.ЗначнуорганізуючурольтутвідіграличлениКиївськоготоваристваУкраїнськоговійськовогоклубуім.гетьманаПолуботка,зокремайогокерівникиМ.Міхнов-ськийтаЮ.Ган.Зацихумов,атакожзважаючинаможливіхвилюваннясередсолдат,фронтовекомандуванняпідпогро-зоюсилоюрозігнати«дезертирів»змушенебулозгодитисьізформуваннямполку.Дополкузаписалось3574видужуючихвояків,йогокомандиромбулообраноГеоргіївськогокавалераД.Путника-Гребенюка.

Щоправда,військовекомандуваннятутжезробилоспробустворитипосутііншу,кількіснообмеженубойовуодиницю.Воно«дозволило»виділити500вояків,якібсталиядромдлякомплектуваннядобровільногополку,арештамалапростовідправитисьнафронт.

Хочтакерішенняінемоглоповноюміроюзадовольнитинісолдат,нікерівниківукраїнськогоруху,ЦентральнаРадавважалазакращенезагострюватидаліситуаціїіпітинаком-проміс.Успеціальнійрезолюціїзцьогоприводузазначалося:

«УкраїнськаЦентральнаРадаззадоволеннямприйняладовідомузаявувищоїкомандивсправіформуванняпершогоукраїнськогополку,якопризнанняукраїнізаціїармії...

Формуваннядальшихукраїнськихчастинможевідбува-тисятількиззапаснихчастинпозафронтом,анефронтових.Тісолдати,якіналежатьдофронтовихчастей,априпадковоопинилисябнабудучевКиєві,неможутьпретендуватинасформуваннявних окремихукраїнськихчастин.Творенняок-ремихукраїнськихчастейнафронтібажане,алевтеперішнюхвилюцеможутьвирішитивищівійськовівласті».

ПояснюючипоступливістьЦентральноїРадиутакомуважливому,принциповомупитанні,В.Винниченкопише:«Бо,іменно,найважливішедлянасбулоцепризнання(признаннявійськовимкомандуваннямПершогоУкраїнськогополкуяксамостійноївійськовоїодиниці.—В.С.).Миготовібулинавітьнездійснюватийоговповніймірі,миготовібулизгодитись,щоцілковитареалізаціяйогодляданогомоментуєшкідлива,миготовібулиждатибільшвідповідногочасу».СпеціальноювідозвоюЦентральнаРадазакликаласолдатдовідправкинафронт.ПричомуРадабажалатогощиро,намагаючисьдовес-ти,щовоназбираєтьсявиборюватисвоїправазовсімнесилоюзброї.Полкжебогданівцівзаживсвоїмжиттям.ВдніроботиІУкраїнськоговійськовогоз’їздуполкубулопереданомали-новийпрапорзпортретомБогданаХмельницького(вишитийчерницямиФлорівськогомонастиря),іполксклавприсягунавірністьУкраїніпідцимпрапором.

Д.ДорошенкотакрозмірковуєзприводуформуванняпершихвійськовиходиницьвУкраїні:«Твореннявласноїнаціональноїармії,якоголовноїосновиукраїнськоїдержав-ності—осьщобулопровідноюідеєюкерівниківруху.Тому-товонистаралисябудитивмасахукраїнців-вояківнаціональнепочуттяіспоминамипроколишнікозацькічасивоскреситистаруісторичнутрадицію.Звідси—іменнянашихгетьманів,якпатронівновихвійськовихорганізаційівійськовихчас-тин:клубім.Полуботка,полкім.Б.Хмельницького,полкім.Дорошенкаіт.д.Солдатськамасадужеохочейшланаціна-ціональнігаслаізалюбкиприймалаісторичнутрадицію:дужелегковоскреслинавітьзовнішніформи,атрибутиісторичноїкозаччини,нетількивназвах,алеівубраннях,навітьвко-зацькихчубахтаоселедцях.Цебувздоровийнаціональний

рухідейногохарактеру.Відроджуючиісторичнунаціональ-нутрадицію,цейрухлогічновідроджувавітрадиціюукраїн-ськоїдержавності:ідеалсамостійноїУкраїнськоїДержависамсобоювимальовувавсяпередочимапровідниківцьогоруху,ісамоїмаси,яказатимипровідникамийшла».

Різніжспробиперешкодитиформуваннюпершоїукраїні-зованоївійськовоїчастинималидоситьсильнийзворотнийефект.Повсюднопроводилисьвійськовізібрання,з’їзди,оби-ралисьРадиікомітети.Так,наприкінціквітнявКатеринославівідбулосявічесолдат-українців228-гозапасногопіхотногополку,якевибралополковурадуначолізполковникомПет-ровим.Напершотравневійдемонстраціїсолдатигарнізонувиступалипіджовто-блакитнимпрапором.Наростаннюук-раїнськогорухуввійськахсприялаіЦентральнаРада,якаутворилавсвоємускладівійськовукомісіюдлязавідуваннявійськовимисправами.

Ще14квітня1917р.уприміщенніЦентральноїРадиОр-ганізаційнийвійськовийкомітет,представникидеякихчастинзфронтуіокругивійськовихорганізацій,щонатойчасісну-валивКиєві,провелизбори.Ухвалилирезолюцію:«Зоглядунате,щоєднаннянанаціональномуґрунтієнепереможноюорганізаційноюсилою,скликатиз’їздпредставниківукраїн-ськоїнаціївідвійськовихчастин,поможливостівідусіх,дебвонинестояли...»Визначилинормипредставництваіпоря-докденний.Середголовнихпитаньнамітили:«4)Планомір-ністьпроведенняодноплемінностіполківівійськовихчастиннаПівденномуіПівденно-Західномуфронтахбезнайменшоїшкодидляіснуванняорганізаціїцілоїармії.5)Питанняпроофіцерськийкоманднийскладтапропоповненнятихвій-ськовихчастин,щоорганізованінапідставіч.4».

ПершийУкраїнськийвійськовийз’їздвідбувся уКиєві5—8травня1917 р.Більшяк700делегатівпредставляли993400українськихсолдатів.З’їздставзначноювіхоюунаціонально-визвольнійборотьбі.УсвоїхухвалахвінвисловивсязанегайнездійсненнярішеньНаціональногоконгресу:оголошенняспе-ціальнимактомТимчасовогоурядупринципунаціонально-територіальноїавтономіїУкраїни,негайнепризначенняпри

ТимчасовомуурядіміністраусправахУкраїни,авУкраїні—заснуванняобласногооргану,якиймавбипрацюватиразомзпредставникомурядуукраї.ЦентральнаРадавизнаваласьєдинимкомпетентниморганом,покликанимрозв’язувативсісправи,щостосуютьсяцілоїУкраїни,ірепрезентуватиїїусто-сункахзТимчасовимурядом.

Слідзауважити,щонастроїсолдатськихмасбулиявнорізкішими,радикальнішимизапозиціюлідерівЦентраль-ноїРади.ЗокремаВ.Винниченко,С.Петлюранамагалисянадатидокументамз’їздубільшоїпоміркованості.Вонизтрудомвгамувалимасовеобурення,якевикликалоого-лошеннятелеграмиВиконавчогокомітетуПетроградськоїРадиробітничихісолдатськихдепутатівнаадресуз’їзду.ТелеграмазакликалаукраїнськихвійськовихутриматисьвідсамочиннихдійдоІВсеросійськогоз’їздуРад,наякомупланувалосярозглянутипитанняпроформуваннянаціо-нальнихвійськовихчастин.

ПершийУкраїнськийвійськовийз’їздвисловивсязане-гайнуреорганізаціюармії нанаціонально-територіальномупринципі,запотребуформуванняукраїнськоїнаціональноїармії:«Вційсправіз’їздвизнає:а)щовіснуючихвійськовиходиницяхтавійськовихчастинахвсіукраїнськівояки,якофі-цери,такісолдати,повиннібутинегайновиділенівокремічастини;б)ввійськовиходиницяхнафронтівиділенняпо-виннопровадитисьповолі,взалежностівідтактичнихіін-шихвійськовихобставин,постільки,поскількицевиділеннянебудевноситидезорганізаціїнафронті;в)щождофльоти,тоз’їздвважає,потимсамиммотивам,можливимінеобхід-ним:вБалтійськійфльотіукомплектуватидекотрізкорабліввиключнокомандамиукраїнськоїнаціональності,щождофльотиЧорноморської,то,зважаючинате,щовонаізаразскладаєтьсявпереважнійбільшостізукраїнців,—поповню-ватиїїнадалівиключноукраїнцями».

Дляпрактичногокерівництвапроцесамиформуванняна-ціональнихзбройнихсилприЦентральнійРадіутвореноУкраїнськийГенеральнийвійськовийкомітетускладі18осіб.Вїхчислі:В.Винниченко,С.Петлюра,В.Павленко,О.Пиль-

кевич,І.Луценко,М.Полозов,С.Письменний,А.Певний,Ю.Капкан,М.Міхновський,генералМ.Івановтаінші.Голо-воюкомітетуобралиС.Петлюру.

ЛідериЦентральноїРадивтоймоментзробиливсемож-ливе(аждофізичноговідстороненняМ.Міхновськогоізтри-буниз’їзду),щобнедопуститизбільшенняйогоавторитетноговпливунасолдатськікола.НатомістьїхжезусилляминарольочільникавійськовогобудівництвавсімазасобамивисувавсяС.Петлюра,якогонатойчасмалозналиувійськовихколах.Однаксамевін,немаючитвердихпереконаньіпрофесійноїпідготовки,мігбутизручнимзнаряддямуреалізаціїкурсуМ.ГрушевськогоіВ.Винниченка.

ЗгіднозрішеннямиПершогоВсеукраїнськоговійськовогоз’їздучерезмісяць,напочаткучервня,уКиєвімаввідбутисяДругийз’їзд.ВійськовийміністрТимчасовогоурядуО.Керен-ськийзаборонивйого.Заборонаурядубулазігнорованаукраїн-ськимисолдатамийофіцерамиінацейраз.Наз’їздприбуло2500делегатів.Тонвиступівбуврішучий:луналинавітьвимогипроголошеннясамостійностіУкраїни.КерівникиУкраїнськоїЦентральноїРадипостаралися,щобввестироботуз’їздувнеобхіднеїмрусло.Однакзагальнийнастрійвиявивсякате-горичним.Вухваленійрезолюціїговорилося:«Пропонуватисвоємунайвищомупредставницькомуоргану—УкраїнськійЦентральнійРадівсійсправі(розв’язанняукраїнськогопи-тання.—В.С.)доУрядубільшенезвертатисяйнегайнопри-ступитидотвердоїорганізаціїкраювзгодізнаціональнимименшостями…»

Реакцієюнапозиціюукраїнськихвояків—делегатівз’їзду,якінаСофійськомумайданідалиурочистуклятвунезалиша-тиКиєва,докиЦентральнаРаданеоголосиладержавногоактупрозапровадженняавтономії,ставПершийУніверсал.ВінбувзачитанийнаостанньомузасіданніУкраїнськоговійськовогоз’їзду10січня1917р.

ВподальшихподіяхрольМ.Міхновськогонепрослід-ковується,хочадеякіавторибезбудь-якихдокументальнихпідтвердженьнамагаютьсядовести,нібивиступполубот-ківців(солдатДругогоУкраїнськогополкуім.П.Полуботка)

5—8липня1917р.стався зініціативий запланомМ.Міхнов-ського.БуцімтоостаннійзробивцечерезневдоволенняДру-гимУніверсалом,вякомуЦентральнаРадапішланаістотніпоступкиТимчасовомууряду.

Гадається,невартовдаватисяусуперечкизміфотворцями.Доситьвідзначити,щожоденкрокчидокументтихднівнезафіксувавпричетностідовиступуполуботківцівМ.Міхнов-ського,хочачасдонісдонасдесяткипрізвищнелишекерів-ників,айрядовихучасниківподій.Іце,мабуть,недивно,оскількизаіншимиданими(вони,щоправда,тежнемаютьабсолютногохарактеру,оскількиємемуарними),лідериЦен-тральноїРадидомоглисяпереведеннясвогоконкурентаізса-мостійницькимипереконанняминаРумунськийфронт,девініперебувавнапочатоклипня1917р.

Восени1917р.М.Міхновськийпримикаєдостворюва-ноїнаПолтавщиніУкраїнськоїдемократично-хліборобськоїпартії,яказайнялапозиціюнаправомуфланзіполітичногоспектра.

ЗовсімнезапередбаченнямиМ.Міхновськогорозвивавсяйпроцесукраїнізаціїармії,який,незважаючинамасштабністьіглибинність,завершивсяпровалом.

ВсежавторитетМ.Міхновськогозалишавсявполітичнихколахвисоким.Недармажавстро-німецькіокупаційнівластірозглядалиуквітні1918р.йогокандидатурунаймовірногодиктатора(гетьмана),апіслятого,якїхостаточнийвибірнацюрольупавнаП.Скоропадського,М.Міхновськийрекла-мувавсянакерівникаурядуавторитарно-монархічноїдержав-ності.

ПризначенняневідбулосянестількичерезпринциповонегативнеставленняМ.МіхновськогодоП.Скоропадськоготазапроваджуваноїдержавницькоїмоделі,скількичерезпо-зиціюгетьмана.Останнійвів«своюгру»іпосутіввівуоманукерівництвоукраїнськиххліборобів-демократів,домагаю-чисьїхприхильностіумоментперевороту,ідоситьшвидко

«забув»прообіцянки(зокрема,йщодоМ.Міхновського),прийшовшидовлади(мабуть,своюрольтутзігралийдуженегативніхарактеристики,якідавалиособистостіостаннього

воточенніП.Скоропадського).Азустрічі,якімавізгетьма-номМ.Міхновський(хворий,віннегайнопісляпереворотуприїхавізрідноїТурівкинаПолтавщинідоКиєва,однакбуврозчарованийпропозицієюзайнятидругоряднупосадуіставулегальнуопозиціюдорежиму),наврядчихарактеризуютьйогоізнайкращогобоку.Дляприкладу—В.Винниченкозогидою,обуреннямвідкинувпропозиціюП.СкоропадськогоочолитиРадуНароднихМіністрів.Відмовоюнапроханняспівпрацюватизантидемократичним,репресивним,значноюміроюантиукраїнським,режимомвідповідалийіншіпровід-нідіячітогочаснихукраїнськихпартій,небажаючизрадитисебе,своїпереконання.Уцьому,якіупрактичноповномунесприйняттігетьманатумасами,полягалиголовніпричинипадіннярежиму,якийдеякийчастримавсялишенасиліавс-тро-німецькихбагнетів.

КоливладаП.Скоропадськогозахиталася,апідпроводомДиректоріїпочалосяповстання,Українськадемократично-хліборобськапартіявиступилазідеєюпримиреннясторініствореннянаціонально-демократичногокабінетупризбере-женнігетьманату.Зтакоюпропозицією,написаноюМ.Міхнов-ським,уОдесу,допредставниківкомандуванняантантськогоінтервенційногокорпусу,щовисадивсявчорноморськихпор-тахУкраїни,виїхалиС.ШеметіЛюбарський-Письменний.Передбачалося,щосоюзникивплинутьнаворогуючісторони,примусятьїхпримиритися.ОдночасноМ.Міхновськийвиї-хавдоХаркова,дезнаходивсяодинзнайкращихкорпусівпов-станців—Запорозький.Алеобидвімісіїзакінчилисяпровалом.М.МіхновськийіС.ШеметповернулисядоКиєванізчим.

М.МіхновськийставивсядоДиректоріївкрайнегативно.Унійвінвбачаввтіленнясоціалістичнихорієнтацій,якихвіннеподіляв.ЙогообурювалиспробиголовиДиректоріїВ.Вин-ниченкаіголовиурядуУНРВ.ЧехівськоговвестивУкраїніякусьподобурадянськоїсистеми(трудовихРад)інаційосновіпорозумітисязбільшовиками,витіснитизполітичногожиттянесоціалістичніпартіїігрупи.ОдинзчленівУДХПВ.Андрієв-ськийусвоїхспоминахзгадуєрозмовузМ.Міхновським,якавідбуласяупершідніпіслявступувійськДиректоріїдоКиєва:

«Там(вДиректорії.—В.С.),панедобродію,недураки,аідіо-ти!Повніі безпросвітніпаралітики,котримоднадорога—додомубожевільних!

Міхновськийвзагалітемпераментналюдинаінелюбитьперебиратиувисловах...

• Алежбоєрізністадіїбожевілля,деякідаєтьсявилічитипривідповіднійкурації.Требатількиподбатипрохворого.

• Скажіть,якможнавиходитибезпросвітногоідіота-маніяка,щосамлізеупрірвуйусіх,хтомаєнещастябутиколонього,туди жтягнезасобою,таще угарячковімбредібурмо-че,щовін спасаєлюдськість».

Укінці1918—напочатку1919р.лідериУДХПрозробилипланусуненняДиректоріївідвлади.Уцейчасрадянськівій-ськаопановувалиУкраїну,аарміяУНРрозвалюваласянаочах.

«Необхіднощосьробити!Інакше—кінецьУкраїні.Державанашазагине...»—заявивнапартійнійнарадіМ.Міхновський.Буловирішенозв’язатисязЄ.Коновальцем—комендантомкорпусуСічовихстрільців,якийперебувавуКиєві,іП.Бал-бочаном—командиромЗапорозькогокорпусу,щодислоку-вавсянаХарківщині.Цебулидисциплінованіібоєздатнічастиниармії,командириякихспівчувалиУДХП.Зїхдопо-могоюбулоухваленовстановитирежимдиктатуривУкраїні,добитисянормалізаціїекономічногоісоціально-політичногожиття,ліквідуватинаслідкибезладдяйанархії.«НеобхідноїхатидоБалбочана.Єдинанадіянанього»,—такимбулорішенняУДХП.

Сповненийрішучостіінадій,М.Міхновськийнемігзна-ти,щомісіядоП.Балбочана—йогоостанняполітичнаакція.ЗапорозькийкорпусвідступавдоДніпра,іМ.МіхновськийзнайшовйоговжеуКременчуці.ДотогожМ.Міхновськийтяжкозахворівнаплямистийтифіпотрапивдолікарні.Тамйогобулозаарештованорадянськимивластямийдеякийчаспротриманоув’язниці.Лишезавдякиклопотанняммісцевоїінтелігенціїув’язненнябулозаміненеутриманнямпіднагля-домуприватномупомешканні.

ПіслязахопленняКременчукавійськамиотаманаМ.Гри-гор’євавінзновуопинивсянасвободі.Однакзполітично-

гожиттяМ.Міхновськийбуввиключений.Важкахворобапідірвалайогоздоров’я.Вінпереїхавдосебенабатьківщину,наПолтавщину.

Напочатку1920р.M.МіхновськийопинивсявНовочерка-ську.Звідтивінпробуваввиїхатизакордон,аледенікінцівідмовиливидатийому,«якнепримиренномуворогуРосії»,відповіднувізу.ЧотирирокиМ.МіхновськийпроживнаКу-бані.

Долярозпорядиласятак,щосвоїостаннідніМ.Міхнов-ськийпроживуКиєві.Весною1924р.вінповернувсясюди,ічерездеякийчасйогозаарештувалиорганиДПУ.С.ШеметусвоїйпосмертнійзгадціпроМ.Міхновськогописав,щотойцікавивсяжиттямзакордономіводномузнебагатьохлистів,якізумівпереправитизУкраїни,писавпробажанняпокину-тиБатьківщину.Післякількохдопитівйогозвільнилиз-підарешту.Алевженаступногодня,3травня1924р.,трапилосянепоправне.М.Міхновськогознайшлиповішенимусадкубу-динку,девінквартирував.

Доцьогочасунемаєвідповідінапитання,щотодісталося:вбивствочисамогубство?ПоховалинебіжчиканаБайковомукладовищі.

Сьогоднічималоробитьсядлявідновленняпам’ятіпроМ.Міхновського.Правда,підходидооцінкийогопостатіідійзалишаютьсяконтроверсійними.Мабуть,такенерідкотрап-ляється,колимовазаходитьпронеординарнуособистість.