ПраціХ.Г.Раковського

ОтчетРабоче-крестьянскогоправительстваУкраиныІV-муВсеукраинскомусъездуСоветоврабочих, крестьянскихикрасноармейскихдепутатов16—20мая1920г.—Харьков,1920.

ИльичиУкраина//Летописьреволюции.—1925.—№2.ІллічіУкраїна//Українськийісторичнийжурнал.—1989.—

№4.

РаковскийХристианГеоргиевич(автобиография)//Деяте-лиСССРиреволюционногодвиженияРоссии.Энциклопеди-ческийсловарь.—Гранат.—М.,1989.

ЛітературапроХ.Г.Раковського

ВолковинськийВ.М.,КульчицькийС.В.ХристиянРаков-ський.Політичнийпортрет.—К.,1990.

ГоловкоВ.А.,СтанчевМ.Г.,ЧернявскийГ.И.МеждуМо-сквойиЗападом.ДипломатическаядеятельностьХ.Г.Раков-ского.—Харьков,1994.

ГроссулВ.Я.Х.Г.Раковский—революционер,дипломат,публицист//Новаяиновейшаяистория.—1988.—№6.

ДорошенкоД.ІсторіяУкраїни.1917—1923рр.—Т.II.Ук-раїнськаГетьманськадержава1918р.—Ужгород,1930.

КантФ.Революцияидипломатия.Х.Раковский:Пер.сфр.—М.,1991.

МельниченкоВ. Ю.ЧибувРаковськийконфедералістом?//Проминулезаради майбутнього. —К.,1989.

МельниченкоВ.Ю.Х.Г.Раковський:державнівідносиниРадянськоїУкраїнизРадянськоюРосією(1919—1920рр.)//Українськийісторичнийжурнал.—1989.—№3.

МельниченкоВ.Нескорений.Науково-художнякнигапроХристиянаРаковського.—К.,1990.

МельниченкоВ.ХристианРаковский.Неизвестныестра-ницыжизниидеятельности.—К.,1992.

МельниченкоИ.РаковскийпротивСталина.—М.,1991.

ПаниевН.А.Болгарскийреволюционер,советскийпол-пред(оХ.Раковском)//Открываяновыестраницы...Между-народныевопросы: события илюди.— М.,1989.

СверчковД.Набоевомпосту(к50-летиюХристианаГеор-гиевичаРаковского).—М.,1923.

ТабачникД.В.Українанашляхуусвіт.Керівникизовніш-ньополітичнихвідомствУкраїнив1917—1996рр.:(Біографічнінариси,документиіматеріали).Навчальнийпосібник.—К.,1996.

ТабачникД.В.Українськадипломатія:нарисиісторії(1917—1990).Навчальнийпосібник.—К.,2006.

ТроцкийЛ.Х.Раковский//А.Луначарский,К.Радек,Л.Троц-кий.Силуэты:политическиепортреты.—М.,1991.

ФатеевП.С.Х.Г.Раковский.Краткийочеркжизнииде-ятельности.—К.,1989.

ЧернявскийГ.И.Х.Г.Раковскийнасудебномфарсе1938г.//Новаяиновейшаяистория.—1990.— №2.

«Селянин...Небуденіколиборотисязбільшовиками»

(СергійСтепановичОстапенко)

Учений-економіст,про-фесор,державнийдіячнаро-дився6(18)листопада1881р.ум.ТроянівЖитомирськогоповітуВолинськоїгуберніїубагатодітнійселянськійродині.Працюватипочавіз7років,здобувпочатковуосвітуум.Кам’янці-Поділь-ському,навчавсявсереднійшколі;з1903р.працювавна-роднимучителемнаВолині(Ковельщина).У1905р.бувзаарештованийзазберіганнянелегальноїлітературитана-

маганнястворитиселянськуспілкуідо1907р.утримувавсяув’язницім.Орла.ПотімекстерномзакінчивВолодимирськийкадетськийкорпус,навчавсяуКиївськомукомерційномуінс-титуті,девженадругомукурсінаписавнауковупрацю,удос-тоєнузолотоїмедалі.Післяодруженняпрацювавуземстві,аз1914р.—уХаркові,врайонномукомітетізпостачаннятароз-поділупалива.Наприкінці1917р.йоговикликалидоКиєваінаправилиякконсультантазекономічноюделегацієюУНРдоБрест-ЛитовськанапереговоризНімеччиною,Австро-Угор-щиною,БолгарієюіТуреччиною.Напочатку1918р.головаРадиНароднихМіністрівВ.Голубовичзапрошувавйогонапосадуміністраторгуіпромисловості,алеС.Остапенковід-мовився.Протягом1918р.працювавуорганахстатистики,зтравнявходивдоскладуекономічноїкомісіїукраїнськоїделе-

гаціїнапереговорахУкраїнськоїДержавизРСФРР,наприкінцірокувступивдоУкраїнськоїпартіїсоціалістів-революціонерів.ПартіявисунулайогонапосадуміністраторгуіпромисловостіускладіурядуВ.Чехівського,якувінобійняв29січня.

Уцейперіодразомзіншимиміністрами(О.Назаруком,О.Грековим)бравучастьупереговорахзпредставникамиАн-танти(генераломд’Ансельмом,полковникомФрейденбергом)вОдесітаБірзулі,щиросподівавсянадопомогуУНРзбокуфранцузів.

Переговорийшлидуженепросто.Керівництвоінтервен-ційнихсилАнтантипідтримувалобілогвардійськийрухіпідрізнимиприводамивідмовлялосьматисправузпредставника-миУНР.НевдовольняючисьдомовленістюпровстановленняжорсткогопротекторатунадУкраїною,представникифран-цузькогокомандуваннявисунуливимогувідстороненнявідвладикерівнихдіячівДиректоріїіРадиНароднихМіністрів—соціалістівВ.Винниченка,В.Чехівського,С.Петлюри.ЗацихобставинЦКУСДРПіУПСРухвалиливідкликатисвоїхпред-ставниківзвищихорганівдержавноївлади.В.ВинниченкоіВ.Чехівськийпідкорилисяпартійнійдисципліні.С.ПетлюраоголосивпроприпиненнясвогочленствавУСДРП,аС.Оста-пенко — про вихід зУПСР.

ІззалишеннямВ.ВинниченкоміВ.Чехівськимсвоїхпос-тівС.ПетлюрапоступовоперебираєфактичнекерівництвовДиректоріїдосвоїхрук,аС.Остапенко13лютого1919р.при-значаєтьсяголовоюРадиНароднихМіністрівУНР.Вінсфор-мувавкабінет,якийтрадиційноіменуєтьсяправим,оскількилівісоціалістичніелементиопинилисяпозаниміперейшливопозицію.ГоловнимсвоїмзавданнямС.ОстапенковважавзміцненнязовнішньополітичногостановищаУНР,длячогоособистоочоливделегаціюнапереговорахзпредставникамиФранції.

Однакміжнароднатавнутрішняобстановкасклаласяненакористьцьогоуряду,якийпостійнокритикувалисоціаліс-тичніпартії,наполягаючинарозривізносинзАнтантою,ре-алізаціїідеї«трудовихрад».ОрганУСДРП«Робітничагазета»2березня1919р.писала:«Всякеправительство,щобхочденьпродержатись,муситьобпиратисянаякісьгромадськігрупи,

напартії.Колиправительствуначолізп.Остапенкомнінакогообпертись(іс.-ф.кажуть,щокабінетнеїхній,ін.р.,іс.-с.),тодозволимозапитати,наякихтакихсилахстоїтьп.Остапенко?Щоцезанезрівняннаінедосягнутанавсімсвітіполітичнаеквілібристика,якадаєзмогуп.Остапенковіразомз18-маміністрамивільнолітативвоздусі?Входитивкабінетіразомзтимодхрещуватисьодйогополітики,хочтуюполітикуітворятьвзначнійміріс.-ф...Тіпартії,щопо-слалисвоїхпредставниківуправительство,відповідальністьзаполітикуненесуть».

Тимчасомновийурядрозпочавдіяльністьзвідмовиоголо-ситизаконпротрудовіРадиіодночаснорозгорнувакціїщодоліквідаціїужеіснуючихтрудовихРадтаРадробітничихдепу-татівяк«самочиннихінезаконноіснуючихінституцій».Ро-билисяспробиреалізуватиадміністративнуреформу.Закон,схваленийКонгресомтрудовогонароду,характеризувавсяякнедокінцяпродуманийітакий,щоуможливлювавйогоне-вірнетлумаченнянамісцях.

НездатністьновогоКабінетуМіністрівоволодітиситу-ацієюпояснюєтьсясередіншоготим,щовумовахшвидкоївтратитериторіїУкраїнизвідновленнямнаїїчастинівладиРад,постійнихпереміщеньізмінскладуурядуС.Остапен-каніостанній,ніДиректоріяуженестановилиєдиногоці-лого.ЧастинаурядовцівперебуваланапереговорахвОдесі,іншіразомзпрем’єромперемістилисязаЗбруч.РозкололасяйДиректорія,силиякоїпідчасвідступуназахідпідтискомрадянськихформуваньтанули.ВрезультатіпровідУНРбез-поворотновзяв«курснаантантівськийдесантвОдесі».Ди-ректорія17лютого1919р.ухвалилапостановупронаправлен-нятудиміністразакордоннихсправК.МацієвичаітоваришаміністраС.Бачинськогозправом«заключатиіпідписуватиумовизгодизпредставникамидержавАнтантивідіменіДи-ректоріїУНР».Цьогождня Директорія доручилаголовіРНМС.Остапенковіналагодитизв’язкизДержавнимСекретаріа-томГаличини.

Напереговоризсоюзникамипрем’єрС.Остапенковитра-тивмайжевесьлютий1919р.і,незважаючинанегативніна-слідки,продовжуваввестиїхівберезні.

ТимчасомвУкраїніширивсямасовийрухпротеступротикурсуДиректоріїтауряду.Особливорішучевимагализмінукраїнськісоціал-демократи,яківиходилинасампередізвра-хуваннянастроївуреспубліканськійармії.Аджесередвій-ськовихпопулярнібуливимогипорозуміннянезіноземцями,авсерединікраїни,зокремазлівимиесерами(комуністами)талівимиукраїнськимисоціал-демократами(незалежними),якіочолювалиповстанськийрух.

Наприкінціберезня1919р.уКам’янці-Подільськомулівісилизробилиспробудержавногоперевороту,створивши«Ко-мітетохорониреспубліки»(А.Степаненко,І.Лизанівський,В.Чехівський,І.Романченко).ХочаКомітетпроіснувавлишекількаднівібувліквідованийвійськовоюсилою,це,якіпораз-кафранцузькогодесантувОдесі,сталопоштовхомдозаміни9квітня1919р.урядуС.Остапенкановим«соціалістичним»кабінетомБ.Мартоса.

Осмислюючипричинивласнихневдач,поразокУНР,С.Остапенковбачавїхнелишевпрорахункахорієнтаційназовнішньополітичнийчинник,айвнездатностізапропону-ватимасамреалістичну,притягальнуполітику.Вінзсумомповиненбуввизнати:«Селянин...небуденіколиборотисязбільшовиками,боценевйогоінтересах».

Залишившиурядування,С.Остапенкопрактичновідійшоввідполітики,вирішившизосередитисянанауковійроботі.УКам’янець-Подільськомууніверситетівінпрацювавнадкур-сомполітичноїекономії.1920р.переїхавдоКиєва,деподавдорадянськоїпресизаявуіззасудженнямсвоєїколишньоїурядовоїполітикитакурсуДиректорії.Однакцядеклараціябулавизнананедостатньовикривальноюінез’явиласянасторінкахгазет.

ЗадорученнямКиївськогогубернськогоуправлінняпро-фесійноїосвітиС.ОстапенкостворивнаКиївщиніМироць-кийтехнікумзчотирмафакультетами:лісовим,залізнич-ним,фабричнимтасоціально-економічним.Алевже25квітня1921р.вінбувзаарештованийКиївськоюгубчеказасвоюко-лишнюдіяльністьтазапідозроюузносинахізповстанцями(отаманамиОрликом,Мордалевичем),якідіялинаКиївщині.УтравнівінпроходивякзвинуваченийусправічленівЦКУкраїнськоїпартіїсоціалістів-революціонерів(В.Голубовича,

Н.Петренка,І.Лизанівського,І.Часника,Ю.Ярославатаін.)уКиєвіібувзасудженийдо5роківконцтаборів.Алезураху-ванням«рішучогозасудженнявсієїполітикиУНРідійбанд»трибуналзамінив міру покаранняна5роківпримусовихробітбезпозбавленняволі,звикористаннямзафахом.

СереднауковогодоробкуС.Остапенканасампередслідзга-датипраці:«Курсстатистикиідемографії»(1920),«Енергетикагромадськогогосподарюванняза1913та1923роки»(1925).Про-тягомусьогожиттяС.Остапенкозалишавсяекономістом-прак-тиком,популяризаторомзнань,співпрацювавукількохеконо-мічнихвиданнях,зокремавжурналі«Червонийшлях».

В1937р.С.Остапенкабулозаарештованотарозстріляно.18грудня1991р.зависновкомГенеральноїпрокуратуриУк-раїнивінреабілітований.