ЛітературапроФ.А.Лизогуба
ДоленгаС.Скоропадщина.—Варшава,1934.
ДорошенкоД.Моїспоминипронедавнє-минуле.—Ч.ІІІ.Добагетьманщини.—Львів,1923.
ДорошенкоД.ІсторіяУкраїни.1917—1923рр.—Т.2.—Українськагетьманськадержава1918р.—Ужгород,1930.
ПавленкоЮ.,ХрамовЮ.Українськадержавністьу1917—1919рр.(історико-генетичнийаналіз).—К.,1995.
РеволюциянаУкраинепомемуарамбелых.—М.—Л.,1930.СкоропадськийП.Спогади.—Київ—Філадельфія,1995.Українськазагальнаенциклопедія:Книгазнання.—Т.2.—
Львів,Станіслав,Коломия,1931.
УрядиУкраїниуХХст.Науково-документальневидан-ня.—К.,2001.
«Мандаринськіетикети—набік!»
(ГеоргійЛеонідовичП’ятаков)
Одинізнайвидатнішихбільшовицькихдіячівзкар-коломноюлінієюдолінаро-дився6(18)серпня1890p.наМаріїнськомуцукровомузаводівЧеркаськомуповітіКиївськоїгуберніїусім’їди-ректоразаводу,інженера-технологаЛеонідаТимофі-йовичаП’ятакова,якиймавзванняособистогодворянина,успадкованедітьми.У1902р.хлопчикавіддалидотретьогокласуКиївськогореальногоучилища,девжевчивсяйого
старшийбрат—Леонід.Туту1904р.Георгійвступаєдоучнів-ськогореволюційногогурткасоціал-демократичногоспряму-вання,обираєтьсядоскладузагальноучнівськогокомітету,в1905р.береучастьвучнівськомурусі,увуличнихмітингах,демонстраціях,защовиключаєтьсязучилища.
У1906р.юнакзближуєтьсязанархістами,ведепропаган-дуанархізмусередробітників,селян,умолодіжнихгуртках.Відновившисьвучилищі,зновубуввиключенийзнього,од-накв1907р.закінчив-такинавчальнийзаклад,склавшиек-замениекстерном.Розчарувавшисьванархістськійідеології,утерористичнійпрактиці,Георгійпочинаєретельновивчатимарксистську літературу,цікавитьсяпрацямизполітичноїекономії,філософії,статистики,економіки.Самостійнаро-ботанадтеоретичноюскарбницеюмарксизмубезсерйозних
порадників,відірваністьвідроботивреволюційнихорганіза-ціях,відсутністьзв’язкузробітничимрухомнемоглинепо-значитисьнаглибинііґрунтовностізасвоєнняпролетарськоїреволюційноїідеології.ВмайбутньомуцепризведеГ.П’ятако-вадоцілоїнизкисумнівнихдій,нечіткостіпоглядівупринци-повихпитанняхтеоріїіпрактикикласовоїборотьби.
ВступившидоПетербурзькогоуніверситету,юнаквходитьвконтактзсоціал-демократичноюгрупою.УприміткахдоПовногозібраннятворівВ.І.Леніна,допублікаційстенограмідокументівпартійнихз’їздівіконференцій,заданимианкет,щоїхвласноручнозаповнюєГ.П’ятаков,атакожусучаснійдовідковійлітературіцейфакттлумачитьсяякдатавступудобільшовицькоїпартії.Гадається,єпідставидляпевнихсум-нівівщодоцього.УвсякомуразівважатиГ.П’ятакова«твер-дим»більшовикомзцьогочасунеможна,прощоговорятьіфактийогонаступноїдіяльності.
Заучастьустудентськихзаворушенняхнаприкінці1910р.юнакабулозаарештовано,післятримісячногоадміністра-тивногоув’язненнявиключенозуніверситетуівисланозПетербургадоКиєва.ВмісцевійорганізаціїРСДРПвеликимвпливомутойчаскористувалисьменшовики-партійці(пле-ханівці).ОчолюванаЄ.Бош,Д.Шварцманом,В.Аверкіним,цяорганізаціявелауспішнуборотьбузліквідаторством,встано-вилаконтакти,листуваласязВ.Леніним,Н.Крупською,під-трималарішенняVI(Празької)конференціїРСДРП,визналаобранийконференцієюЦКпартіїсвоїмкерівнимцентром.
КолиЄ.Бошбулазаарештована,апостсекретарязайнявГ.П’ятаков,ситуаціяпочалазмінюватися,оскількимолодийсоціал-демократхитнувсяубікцентризму.Можливо,щовінпростоналежавдофракціїменшовиків-партійців.Увсякомуразі,спираючисьнаостанніх(авонипереважалинатойчасускладікомітету),ГеоргійЛеонідовичспробувавпереглянутийогопопереднірішенняпровизнаннязагальнопартійногоха-рактеруПразькоїконференціїіобраногонанійЦКпартії.
Г.П’ятаковзвернувсязлистамидоГ.ПлехановаійогозакордонниходнодумцівзпропозицієюпроскликанняновоїконференціїРСДРП,уроботіякоївзялибучастьприбіч-
никиЛ.Троцького,іншихтечій.Г.Плехановвисловивсянапідтримкутакихнамірів,аЛ.ТроцькийнаправивуКиївськуорганізаціюсвоїхагентівдлязалученняїїдоучастів«Серп-невій»нараді,депланувавсколотитиантиленінськийблок.ОднакспробивідірватиКиївськуорганізаціювідЦКіштовх-нутиїїнаучастьвцентристськомуоб’єднанніпровалились.Зоглядунавищевикладене,очевидно,неможнаневрахову-ватиіданіІстпартуЦКРКП(б),КиївськогоІстпарту,згіднозякимиГ.П’ятаковнавітьу1912р.залишавсяменшовиком-партійцем.ОднакуподальшомуГеоргійЛеонідовичнедававприводусумніватисьусвоїйбільшовицькійприналежності,хочачіткоївідповідінапитанняпрочасвступудоленінськоїпартіївсвоїйавтобіографіїнедав.
Учервні1912р.Г.П’ятаковбувзаарештований,апісляслідстваісудув1913р.разомзтоваришамипокомітетуви-сланийдоІркутськоїгубернії,девін«затримався»лишенапівроку:прибувнамісцезасланняуквітні1914p.,авжеужовтнівиїхав(втік)зЄ.БошчерезЯпоніюіСШАдоЄвропи.Прибувшиу1915р.доШвейцарії,вонипоповнилитакзва-нуБожійськугрупу(заназвоюпередмістяЛозанни—Божі),доякоївходилиО.Розмирович,М.КриленкоіМ.Бухарін,адещопізнішеприєдналисяК.Радек,Я.Богровськийтаін.ЩедоприїздуГ.П’ятаковаіЄ.БошгрупазробиларядкроківдофракційноговідособленнявідленінськогоЦКРСДРП.
Г.П’ятаковіЄ.Бошдодалиновоїгостротисуперечностям,щовиникли.Володіючипевноюсумоюгрошей,якихтакпо-требувавутойчасЦК,вонизробилиспробискористатисязцієїобставинидлятискунакерівніорганипартії,зокреманамагалисянав’язативтакийспосібсвоїумовиучасникамБернськоїпартійноїконференції.Такимжечиномвонивелисебеівпроцесівиданняжурналу«Коммунист»,щобувство-ренийякрезультатпевногокомпромісуміжБожійськоюгру-поюіЦК.Г.П’ятаковіЄ.Бошфінансуваливиданняжурналу,айогоорганізаторомбувВ.Ленін.ДоредколегіївходивтакожМ.Бухарін.Видавцем«Коммуниста» буларедакціятодішньо-гоцентральногоорганубільшовиків—газети«Социал-Де-мократ».
В.І.Ленінрозраховувавзробити«Коммунист»міжнарод-ниморганомлівихсоціал-демократів.Алемайжевідразужвиявилисяпринциповісуперечностіредакції«Социал-Де-мократа»зМ.Бухаріним,Г.П’ятаковиміЄ.Б.Бош,якірізкозагострилисяпіслявиходувсвіт№1—2журналу(наньомувиданняіприпинилося).М.Бухарін,Г.П’ятаковіЄ.Бошурядіважливихпитаньпрограмиітактикипартії—проправонаційнасамовизначення,пророльдемократичнихвимогіПрограми-мінімумвзагалі—зайнялиосібнупозиціюіпраг-нуливикористатижурналусвоїхвузькофракційнихцілях.ЧерезтакуповедінкугрупиМ.Бухаріна,Г.П’ятаковаіЄ.Бошредакціягазети«Социал-Демократ»напропозиціюВ.Леніназаявила,щоподальшевиданняжурналувважаєнеможли-вим.В.ЛенінпідготуваввідповіднупостановуЦКРСДРП,аРосійськебюроЦКпідтрималоленінськупозицію.ПізнішеГ.П’ятаковусвоїйавтобіографіївизнававпомилковістьсвоєїповедінкиутойчас.
РазомзМ.БухаріниміЄ.БошГ.П’ятаковпереїжджаєдоСтокгольма,девонизближуютьсязшведськимилівимисоціал-демократами.ОднакзаучастьуреволюційномурусіГ.П’ятаковазаарештовуютьівисилаютьдоХристианії(Осло).Весь1916р.ГеоргійЛеонідовичпосиленопрацює,готуєрядпраць.Йогопублікаціїз’являлисьпідпсевдонімамиП.Київ-ський,П.,Петро,Кий,Лял,Лялін,Ю.,Ю.П’ятаков,Юр.,Юрій,Японець,вякихвінвідстоювавплатформу«імперіалістич-ногоекономізму».СередіншихтворівувагуВ.Ленінапри-вернуластаттяГ.П’ятакова«Пролетаріаті«правонаційнасамовизначення»вепохуфінансовогокапіталу»,зприводуякоїВ.І.Леніннаписавдвіпраці:«ВідповідьП.Київському(Ю.П’ятакову)»і«Прокарикатурунамарксизміпро“імпе-ріалістичнийекономізм”».«Справжнєджереловсіхйогокурйознихлогічнихпомилок,всієїплутанини,—писавлідербільшовиківпроГ.П’ятакова,—...щойогодумкапридавленавійноюівнаслідокцієїпридавленостівкореніперекрученовідношеннямарксизмудодемократіївзагалі».В.Ленінвідзна-чав,що«нієдиногоправильногоміркуванняуньогонемає»,щопоглядиГ.П’ятакова—це«якийсьнеймовірнийклубок
плутанини»,щотакілюди,яквін,«несутьробітникамнай-жахливішутеоретичнуплутанину».
Помилковістьпоглядівприбічниківнапряму«імперіаліс-тичногоекономізму»,надумкуВ.Леніна,полягалапершзавсеунездатностівстановитилогічнийзв’язокміжепохоюімпе-ріалізму,яканастала,ізавданнямиборотьбизареформи,задемократію.Останнєвзагалізаперечувалосьуновихумовах,узв’язкузчимпропонувалосьвідмовитисьвідПрограми-міні-мумРСДРП.
Слідвідзначити,щосвоєрідніконцепціїГ.П’ятакова,якіпороджувалисьпершзавсеспецифічнимрозуміннямнаціональногопитаннявперіодімперіалізму,шляхівйогорозв’язання,щенераздадутьсебезнативмайбутньому,при-ведутьїхавторадозатяжнихдискусійзВ.Леніним.Мабуть,ло-гічноприпуститиіте,щовиходячинапомітніпозиціївпартії,Г.П’ятаковвстигуже«виробитисмак»дофракційності,багатовчомузасвоїтиїїприйоми.Процесвідчитьнелишейогопо-ведінкаупершийжеперіодпісляповаленнясамодержавства,алеівнаступніроки.ПісляЛютневоїреволюціїГ.П’ятаков,якііншіемігранти-більшовики,прагнеякнайшвидшеповер-нутисьнабатьківщину,включитисьуреволюційнуборотьбу.Подорозі,вСтокгольміГ.П’ятаковіЄ.Бошодержаличерезшведськогосоціал-демократаЛундстремаленінську«Телегра-мубільшовикам,щовід’їздятьвРосію»:«Нашатактика:повненедовір’я,ніякоїпідтримкиновомуурядові;Керенськогоособ-ливопідозрюємо;озброєнняпролетаріату—єдинагарантія;негайнівиборидоПетроградськоїдуми:ніякогозближеннязіншимипартіями.ТелеграфуйтецевПетроград».
Замістьтого,щобнегайнопередатинастановивождяпар-тіївРосію,Г.П’ятаковіЄ.БошнаправилизапитВ.Ленінуузв’язкузтим,щоостаннідвапунктителеграмиздалисьїмне-достатньоясними.ПрибувшидоПетрограда,Є.Б.Бошвисту-пила13березня1917р.назасіданніРосійськогобюроЦКздоповіддюпродирективи,одержанівідВ.Леніна.Протоколи,щозбереглися,недаютьчіткогоуявленняпродоповідьЄ.Бош.Можналишеприпустити,щоленінськідирективибулипред-ставленінеюякодназточокзору,оскількибулозапропоно-
вановідкритидискусіюпротактикуіпіслякороткогообмінудумкамивирішеноутворитиплатформу,якаброзкривалало-зунги,виставленіБюроЦК.
НаправленідоКиєва,Г.П’ятаковіЄ.Бошвиступили23березняназасіданнікомітетуздоповіддю«ПроплатформуЦКіпартійнунараду,якаскликаєтьсяна28березня».Підвпливомдоповідібулоухвалено утворитиспеціальнукомісіюдлярозробкивласноїплатформи Київськогокомітету(Є.Бош,В.Бистрянський(Ватін),І.Крейсберг,Г.П’ятаков,М.Са-вельєв-Петров).Маючивкомітетібільшість,Г.П’ятаковуженаступногодняпровіврішенняпросхваленнярозробленогонимпроекту.Протейомудовелосьтричі(29березня,4і6квіт-ня),вдаючисьдонайрізноманітнішихприйомів,ставитицепитанняпередзагальнимизборамиорганізації.Незважаючинате,щов«Правде»з’явивсяпершийзленінських«Листівздалека»,передрукованийневдовзікиївським«Голосомсоциал-демократа»(25,28і30березня),щоось-осьмавповернутисьіззагальнопартійноїнарадиМ.Савельєв,Г.П’ятаковзробивусе,щобнав’язатиорганізаціїсвоюплатформу,відразужопублі-ковану(9квітня)«Голосомсоциал-демократа».Основнаідеяплатформиполягалавжеувступномуабзаці:«Мивважаємо,що розвиток виробничихсилісоціальнаміцьпролетаріатунедосягливРосіїтогорівня,заякогоробітничийкласможездій-снитисоціалістичнийпереворот.Встановленнясоціалістич-ноголаду,якийєкінцевоюметоюнашоїдіяльності,невходитьтомуучислозавдань,якістоятьпереднамиуходіреволюції,щоздійснюється».Сутьвсієїполітичноїдіяльностібільшови-ківмалазводитисьзгіднозплатформоюКиївськогокомітетудоздійсненняПрограми-мінімумРСДРП.Зоглядуна цеудо-кументізаявлялосьпропідтримкуТимчасовогоуряду.
СамецюплатформуГ.П’ятаковпротиставивКвітневимтезамВ.І.Леніна,обговоренняякихпочалосьуКиєві7квіт-ня.Нашестизасіданняхкомітету(7,9,10,11,13,14квітня)віннаполегливоборовсяпротиленінськихідейізумів-такипро-вестирезолюцію,згіднозякоюкомітетзнайшовленінськітези
«вціломунеприйнятнимиізалишаєтьсяприсвоїйпопереднійплатформі».Збориорганізації15квітнявідхилилицюрезо-
люціюкомітету,ухвалилиобговоритиленінськийдокументнанайближчихзборахіопублікуватитезиВ.Ленінав«Голосесоциал-демократа»(чоготакінебулозроблено).
НезупинилаГ.Л.П’ятаковаіпозиціяОкружноїнарадибільшовиків,що15—17квітнявідбуваласявКиєвііприйня-ларішенняудусіленінськогостратегічногопланупереходувідбуржуазно-демократичноїреволюціїдосоціалістичної.Вдавшисьдофракційнихприйомів(залякуваннявідставка-ми,з’ясуваннявідповідностіпоглядівкандидатівуделегатинаVII(Квітневу)ВсеросійськуконференціюРСДРП(б)плат-форміКиївськогокомітету,невизначенавідстрочказборівдляобговоренняленінськогодокумента),віннелишезірвавобговоренняКвітневихтез,айдобивсязаміниделегатанаVIIконференціювідорганізації—прихильникаленінськоїпозиціїМ.Савельєва—насвоюприбічницюЄ.Бош,атакожсхваленнякомітетомінструкціїдляделегатівнаконференцію(Є.Бош,O.Горбачов,М.Майоров,Г.П’ятаков),згіднозякоюделегатамвідКиївськоїорганізаціїпропонувалоськерувати-сяплатформоюкомітету(церішеннятакінебулодоведенодовідомавсієїпартійноїорганізації,щонеподілялаусвоїйбільшостіпозиціїГ.П’ятаковаійогооднодумців).
Такимчином,Г.П’ятаковзробивусе,щобівкерівнійлан-ціпартії,івКиївськійорганізаціїпосіятисумнівиуправотіленінськоїстратегіїітактики,доклавмаксимумзусиль,щобпротиставитиленінськійплатформіпозиціюКиївськогоко-мітету.
ОднакнаVII(Квітневій)ВсеросійськійконференціїРСДРП(б)доситьшвидкоз’ясувалося,щоленінськийкурснасоціалістичнуреволюціюотримуєнезаперечну,майжеод-ностайнупідтримкуделегатіввідусіхорганізацій.Наконфе-ренціїГ.П’ятаковвиступивпротиВ.І.Леніналишезодногопитання—національного,висунувшилозунг«Гетькордони!».ПозиціяГ.П’ятаковазазналанищівноїкритикивождяпартії,хочасекцієюконференції(7голосамипроти2)бувсхваленийпроектрезолюції,пропонованийГ.П’ятаковим.Напленар-номужзасіданнібуласхваленаленінськарезолюціязнаціо-нальногопитання.Втім,протинеїбулоподанобільшеголо-
сівупорівняннізрезолюціямизіншихпитань,щонеможна,зокрема,невіднестинарахунокГ.П’ятакова.Вінспробувавтенденційноохарактеризуватихарактерірезультатиробо-тиКвітневоїконференціїназасіданніКиївськогокомітетуРСДРП(б),апотім—вчервні1917р.—безрезультатнопро-понувавзагальноміськійконференціїухвалитийогорезолю-ціюзпитанняпронаціонально-визвольнийрухнапротивагуленінськійрезолюціїзнаціональногопитанняVIIконферен-ціїпартії.
СхильністьГ.П’ятаковадофракційностівиявиласятакожунамаганніпровестиназагальноміськійконференціїрезо-люціювдусітеорії«перманентноїреволюції».Вінпрагнувцезробити,користуючисьвідсутністюнаконференціїЄ.БошіА.Іванова,якіщенеповернулисязVIз’їздуРСДРП(б).Непо-слідовністьГеоргіяЛеонідовичаутеоретичнихпитанняхпри-звеладотого,щовінособисто,атакожчленикомітетукількаразівпротягомліта—осені1917р.входилидоЦентральноїРади,ачерезкороткийчасзалишалиїї,позначиласянайогоставленнідоПередпарламенту,віншихпитанняхстратегіїітактики.
Істотнірозходженнявлінії,щоїїдотримувавсяобласнийкомітетРСДРП(б)Південно-Західногокраю,очолюванийЄ.Бош,якапісляVIIконференціїміцносталаналенінськуплатформу,іпозиціїКиївськогоміськогокомітетупартіїпідкерівництвомГ.П’ятакова обумовиликонфліктнуситуацію,вякузмушенийбуввтручатисьЦКРСДРП(б).
ТайГ.П’ятаковбувздатендотверезогосамоаналізу,визнан-няпомилковостісвоїхдій.Енергіюжвінвиявляввиняткову,організаторськіздібностімаввеликі,революційнійроботіслу-живсамовіддано.Томуйавторитетомкористувавсянемалим.Увересні1917p.,післяприйняттяКиївськоюРадоюробітни-чихдепутатівбільшовицькоїрезолюціїпровладу,Г.П’ятаковаобираютьголовоюВиконкомуРади.ВЖовтневіднівіночоливВійськово-революційнийкомітетпопроведеннюзбройногоповстання,протевідразубувзаарештованийвійськамиштабуКиївськоговійськовогоокругу,черезкількаднівзвільненийповсталимиробітникамиісолдатами.Напочаткулистопада
1917р.вінбуввідкликанийдоПетрограда,девзявучастьвоволодінніДержавнимбанком,працювавспочаткупомічни-ком(заступником)керуючого,апотімкомісаром(керуючим)Державногобанку.Г.П’ятаковусісвоїсиливіддававторжествусправиреволюції,вважавїїсвоєюкровноюсправою.Зпочат-ку1918р.віннамагавсяпрацюватинібизадвох—засебеізасвогостаршогобрата—більшовика,керівникаКиївськогоВРКЛеонідаЛеонідовича,що,якз’ясувалосяпіслявизволен-няКиєвавідвійськЦентральноїРади,мученицькизагинувугруднівідрукгайдамаків.ТілопокійногознайшлибіляКиєва,наПостуВолинському.«Трупбувужахливомустані—виднобуло,щойогомучилипередсмертю,—писавГеоргійЛеонідо-вич,—доситьсказати,щонамісцісерцябулаглибокаворонка,висверлена,очевидно,шаблею,арукибулизовсімпорізані;якпояснювалилікарі,йомуживомувисвердлювалисерце,івінконвульсивнохапавсязаклинокшаблі».
УперіодБрестськихпереговорівГ.П’ятаковвходивдофракції«лівихкомуністів»,черезрозходженнязленінськоюлінієюЦКзалишиввідповідальнийпостівідбуввУкраїну,девзявактивнуучастьувідсічіавстро-німецькимокупантам.Гостропереживаючибільсвоїхземляків,недопускаючинінамитьдумки,щоможназдалекуспокійноспостерігати,уякускрутупотрапляєріднийнарод,якубіду,наругувінпережи-ває,ГеоргійЛеонідовичвважавзанеобхідне,обов’язковероз-ділитиразомзтрудящимикраювипробуваннядолі.Просвоюдіяльністьвтойчасвінскромнописав:«ВступивдозагонуПримакова,вякомувиконуваврізніпосади:вівполітроботу,випускавгазетку«Коружию!»,чинивсудірозправу,їздивурозвідкуібувкулеметником».Революційнийзапал,готовністьдосамопожертви,чесність,щирістьпритаманніГ.П’ятакову,Є.Бош,М.Лебедєву(останнітежз«лівокомуністичних»мір-куваньзалишиливідповідальніпостивурядіРадянськоїУк-раїни),сталискладовоючастиноюхайтимчасового,алежус-піхуувідсічіавстро-німецькійнавалінаПолтавськійдільниціфронту(такіуспіхибуливтойчаспоодинокі).
З«лівокомуністичними»поглядамиГ.П’ятакова,йогога-рячоюнатурою,нездатноюнапримиреннязнесправедливіс-
тю,значноюміроюбулапов’язанаійогопозиціяупитанніпроутворенняКомуністичноїпартіїУкраїни.НаТаганрозь-кійпартійнійнараді(19—20квітня1920р.)вінвідстоювавідеюствореннясамостійноїКомуністичноїпартіїУкраїни,зв’язаноїзРКП(б)черезміжнароднукомісію(IIIІнтернаціо-нал).ОбранийдоскладуОргбюропоскликаннюз’їздубіль-шовицькихорганізаційУкраїни,атакождоПовстанськогоНародногоСекретаріату(«дев’ятки»),Г.П’ятаковупрактич-нійроботінадававперевагувідновленнюРадянськоївла-дивУкраїнішляхомзбройногоповстання.Прицьомувінпереоцінюваввнутрішніможливостіреволюційногоруху,розраховуючиголовнимчиномнастихійнівиступиукраїн-ськогоселянства.Г.П’ятаковнедооцінювуваввинятковогозначенняпартійнихорганізаційупідготовціповстання,атакожтакоговажливогочинникареволюційноїборотьбивУкраїні,якдопомогаРадянськоїРосії.Незважаючинате,щонеобхідніумовидляповстаннященевизріли,щопередчас-нийвиступможепризвестилишедопоразкиреволюційнихсил,Г.П’ятаковпрагнувдоутворенняокремоїКомпартіїУкраїни,розраховуючивикористатиїїдляреалізаціїкур-су,відмінноговідлініїленінськогоЦКРКП(б),зв’язаногоумовамиБрестськогомиру,якінемавможливостіпоруши-ти.Процепереконливосвідчатьматеріали,надрукованів
«Коммунисте»—спочаткуорганіОргбюропоскликаннюІз’їздуКП(б)У,азлипня1918p.,післяутворенняКомпартіїреспубліки—їїцентральномудрукованомуоргані.ПричомувпливГ.П’ятакованаспрямуванняцьоговиданнябуввідчут-ним—увосьминомерах,щовийшли,зайогожредакцією,вміщено15йогоматеріалів.
ВажливурольвідігрававГеоргійЛеонідовичнаІз’їздіКП(б)У.Вінвідкривавз’їздвідіменіОргбюро,бувобранийдоскладупрезидіїз’їзду,виступавздоповіддю«Політичнеста-новищеізавданняпартії»,підготуваврезолюціюзцьогопи-тання,бравнайактивнішуучастьвобговоренніпринципововажливихрезолюцій«УкраїнаіРосія»,«ПроставленнядотакзванихРад,«Пропартію»,виголосивзаключнупромову.Всьо-гоупротоколахз’їздузафіксовано44виступиГ.П’ятакова:
здоповідями,промовами,заявами,пропозиціями,доповнен-нями,поправками,роз’ясненнями,запереченнями,реплікамитощо.
Делегатиздебільшогосхвалювалилінію,відстоювануГ.П’я-таковим,голосувализапропонованінимрішення,резолюції.Однаквінзмушенийбувпоступитисяправимукорінномупи-танні—пропринципиутворенняКП(б)У.ВконцентрованомувиглядіпозиціяГеоргіяЛеонідовичапредставлена узробленійнимзаявідоголосуванняпорезолюції«Пропартію»:«Вва-жаючи,що1)організаціяКомуністичноїпартіїУкраїнимаєвеличезнепозитивнезначенняврозуміннівстановленняєди-ної,визначеноїлініїборотьбипролетаріатупротизагальноговорога,щоорганізувавсявокремудержаву,що2)своєрідніумовиборотьбинаУкраїнінеможутьдозволитиЦКРКПдій-снокеруватиборотьбоюкомуністівнаУкраїні,що3)пови-ненбутивстановленийнайтіснішийпрактичнийзв’язокзЦКРКП,алезбереженаформальнанезалежністьКПУвідРКПаждомоментудержавногооб’єднанняУкраїниіРосії,—частиназ’їздувважаєзанеобхіднеутворитиформальнонезалежнувідЦКРКПКПУякчастинувсесвітньоїКомуністичноїпартії.
Алезважаючинате,щовирішальнезначеннямаєоб’єд-наннявсіхкомуністичнихорганізаційнатериторіїУкраїнизутвореннямсвогоЦКісвоїхз’їздів,щовідсутністьформаль-ного зв’язкузРКПвирішальногозначеннянемає,що частиназ’їздуставитьцепитаннявультимативнійформіврозуміннівідколуїїувипадкуухвалення-резолюціїпростворенняКПУ,формальнонезалежноївідРКП,згаданачастиназ’їздубажа-ючи,щобтонесталосязапобігтирозколу,заявляє,щобудеголосуватизаутворенняособливоїКПУзісвоїмиз’їздами,зісвоїмЦК,алеприголосуванніпитанняпрозбереженняформальногопідкоренняРКПвособіїїз’їздівіЦКбудевідголосуванняутримуватись.ЗадорученнямгрупитоваришівГ.П’ятаков».
З’їздзрештоюрозв’язавпитанняпроутворенняКП(б)Уякскладовоїчастини,одногоіззагонівРКП(б),відхилившипро-позиціїГ.П’ятакова.СамогожГеоргіяЛеонідовичаякдосвід-ченогопартійногопрацівника,високоосвіченуособистість,що
користуваласяповагоюідовір’яму лавахкомуністівУкраїни,булообраносекретаремЦентральногоКомітетуКомуністич-ноїпартії(більшовиків)України.Післяз’їздуГ.П’ятаковсправ-лявзначнийвпливнажиттяновоствореноїреспубліканськоїпартійноїорганізації,напроцесирозгортанняреволюційноїборотьбивтилуавстро-німецькихокупантів.ВінувійшовдоскладуЗакордонногобюроЦККП(б)У,щокерувалопартій-нимпідпіллямвУкраїні,доВсеукраїнськогоЦентральноговійськово-революційногокомітету,бравучастьуствореннінелегальнихревкомів,повстансько-партизанськихзагонів,організаціїфінансовоїтавійськово-технічноїдопомогиїм,формуваннів«нейтральній зоні»українськихвійськовихчас-тин.ОднаквтойчасГ.П’ятаковійогооднодумцівиявилиявнупоспішність,переоцінювалиступіньготовностіповстанськихсил,здатністьширокихмаспідтриматизбройнуборотьбу.5серпня1918р.ВсеукраїнськийЦентральнийвійськово-ре-волюційнийкомітет,очолюваний«лівимкомуністом»А.Буб-новим,видавнаказ№1звимогоюнегайнопоширитибойовідіїпротиавстро-німецькихокупантівігетьманців,якістихій-носпалахнулинаЧернігівщинііПолтавщині,навсюУкраїну,провестипоголовнумобілізаціюробітниківіселян,очиститиреспублікувідворогів.ДонаказуВЦВРКбулододаноінаказ
«Всімревкомам»запідписомГ.П’ятакова.Втакомуждусібулапідготовленаівідозва«Наштурм!»,пристрасназахарактером,аленереальнанатойчасзасформульованимицілями.
Заслуговуєнаувагудумкапроте,щонаказ№1бувви-данийзініціативиГ.П’ятакова,авжепотімсхваленийнара-доючленівЦК,анебільшістюЦККП(б)У.Причинитакогооб’єктивнонерозважливого,помилковогокрокуслідшукатипершзавсеу«лівокомуністичних»переконанняхсекретаряЦККП(б)У,йогопрагненняхбудьзаякуцінупіднятивУк-раїніповстанняпротиокупантівізайогодопомогоюдобити-сяспалахуновихвогнищсвітовоїреволюції.Слідвраховуватиіпідтримкутакихпоглядів«лівими»уЦККомпартіїУкраїни,якіпрагнулиубудь-якийспосібдопомогтинаціїуборотьбізокупантамийавторитарно-монархічнимрежимом.Протедо-ситьшвидкоініціаторивиступупереконалисьупередчасності
своїхзакликів івжечерез 2 дні спробувалиякосьскоригуватихідподій.Врезультатіз’явивсянаказ№2«Всімвійськово-революційнимкомітетамірадянськимштабам»запідписомГ.П’ятаковатаЮ.Коцюбинського.
Цідокументи,атакожздійсненінаїхосновідії,яквідомо,незабезпечилиуспіхуповстання.Звичайно,вонисталипевноюшколоюборотьби,політичногодосвіду,атакожбулипредме-томсерйознихдискусійукерівництвіКП(б)У,якіпризвелидозагостреннявідносинміжприбічникамилівихпоглядів(середних«лівікомуністи»—Г.П’ятаков,А.Бубнов,С.Косіор)ітими,хтовтактиціборотьбидотримувавсябільшзваженої,реаліс-тичноїлінії,доякихналежалиправі(Е.Квірінг,Я.Епштейн,Ш.Грузман,I.Шварцтаін.).
НаПленуміЦККП(б)У,щовідбувся8—9вереснявОрлі,діїГ.П’ятаковаійогоприбічниківбулиоціненіякнеобґрун-товані,певноюміроюавантюристичні.СамГеоргійЛеонідо-вич,прагнучивціломузахиститисвоїпозиції,змушенийбуввизнати,щоперспективиборотьбизсиламивнутрішньоїізовнішньоїконтрреволюціївінуявлявневірно,арозрахункиневиправдались.Нажаль,втраченозакінченнязаключногословаподоповіді«БойовідіїповстанцівнаУкраїні»,зякоювиступивГеоргійЛеонідович.Можливо,саметамвінвиклавмотивискладенняповноваженьсекретаряЦККП(б)У,виз-наніучасникамипленумуповажними.Щоправда,цепитаннявносилосьГ.П’ятаковимщенасамомупочаткуроботипленуму,щоможесвідчитипроприйняттянимрішеннядопочаткукритикийогопозиції,якарозгорнулася.Можливо,певнурольвідігралоіте,щояк«лівийкомуніст»Г.П’ятаковнемавпідставрозраховуватинаповнерозумінняіпідтримкузбокуЦКРКП(б),якийзосторогоюставивсядоспроброзв’язатизбройнідіїнакордонахзРРФСР,оскількицестворювалоза-грозуБрестськомумиру.НапосадусекретарябулазапрошенаприбічницяЕ.КвірінгаС.Гопнер,незважаючинате,щовонанебулачленомЦК(фактичносекретарськіобов’язкиуверес-ні—жовтнівиконувавсамЕ.Квірінг).
СклавшиповноваженнясекретаряЦК,Г.П’ятаковажніякнезнизивактивності,залишаючисьнапопередніх«лівоко-
муністичних»позиціях.НаIIз’їздіКП(б)У(17—22жовтня1918р.)вінвиголосиввступнупромову,зробивдоповідьЦК,виступивізспівдоповіддюзпитанняпропоточниймомент,бравучастьудебатахзбагатьохіншихпунктівпорядкуденно-го.Іхочайогопозиціябулапідданабезкомпроміснійкритицізбокувиразниківправихпоглядів(інодівонанабувалакрай-ніхформ,аполітичналініяЦКвизнаваласьневірною,органі-заційнадіяльність—незадовільною),Г.П’ятаковбувобранийдоскладуЦККомпартіїУкраїни.Невдовзіж,20листопада,ум.ОрлівіночоливТимчасовийробітничо-селянськийурядреспубліки.ОдночасноГеоргійЛеонідовичбувпризначенийзавідувачем відділузакордоннихсправуряду.Радянськийдержавнийцентрспрямовувавреволюційно-повстанськийрухтрудящихмасУкраїнипротинімецько-австрійськихоку-пантів,гетьманщиниіДиректорії,скеровувавпроцесвіднов-леннявладиРад,налагодженняфункціонуваннядержавнихустанов,здійсненняневідкладнихсоціально-економічнихза-ходівужиттіреспубліки.Якголовауряду,Г.П’ятаковвияв-ляввиключнумобільність,енергійність,наполегливість.Йогоособистийвнесокурозв’язуванніпитаньбувдужевагомим.Вінбувавторомчисленнихдокументів—маніфесту,деклара-цій,декретів,розпоряджень,щовидавалисявтойчасурядомУкраїни.Нажаль,процедужемалохтознав.Адженавітьузбірникудокументівіматеріалів«РадянськебудівництвонаУкраїніврокигромадянськоївійни(листопад1918—серпень1919)».—К.,1962,девміщенозначнукількістьдокументівтогочасу,всівониподаніанонімно.Утихвипадках,дебулапотребаперелічитичленівуряду,ім’яГ.П’ятаковаопущено.Вінвзагалінезгадуєтьсяуцьомувиданні.Тацейнеєдинийвипадок.Якрецидивминулихчасівінастроївможнарозці-нитиіте,щоувиданомувжев1987р.енциклопедичномудовіднику«ВеликийЖовтеньігромадянськавійнанаУк-раїні»навітьуспеціальнійстаттіпроТимчасовийробітничо-селянськийурядУкраїнивідсутнєім’яйогоголови.НапосадікерівникаурядуГ.П’ятаковвиявивінеабиякіорганізаторськіздібності,масштабністьбаченнярізноспрямованихпроцесів,здатністьоперативноз’ясовувативсюглибинунайскладніших
проблем.УмірувизволеннятериторіїУкраїнирозширюва-ласьсферадіяльностіуряду,щовпершіднісічняпереїхавдоХаркова.ВцейчасГ.П’ятаковчастозвертавсязадопомогоюдоВ.Леніна,ЦКРКП(б),РНКРРФСРінезмінноотримуваввсілякупідтримкуідопомогу.
Таводночасвиникалиіфактори,щозаважалипродуктив-нійпраці.Конфліктиміж«лівими»іправими,щоколисьмалипринциповуоснову,з часомпереросталиу міжособистісні.ПрицьомуГ.П’ятаковповиненбув,передусім,турбуватисяпроналагодженнячіткоїроботиуряду,підтримуватиділову,творчуатмосферувньому.Вінже,навпаки,допускавнетер-пимістьуміжособовихстосунках,надмірнийадміністратив-нийтискщодоосіб, якімалиіншу точкузору.Цей призве-лодоприкроїсклоки,докризиукерівництвіреспубліки.Їїкульмінацієюсталоте,що16січня1919р.Г.П’ятаковбувувільненийвідобов’язківголовиробітничо-селянськогоуря-дуУкраїни(4голоси—затакерішення,1—проти,1утри-мався),анайогомісцеобранийФ.Сергєєв(Артем)(за—3,проти—1,утрималось—2).Зважаючинатакускладнуобстановку,В.Ленін,доякогойранішезверталисякерівнідіячіУкраїнизпроханнямнаправитивреспублікуX.Раков-ського,відрядивостанньоговУкраїну.ВождьпартіїзажадавтакожвідкерівниківреспублікивідновленняєдностівлавахКП(б)У.24січняX.Раковськийбуводностайнообранийго-ловою уряду,аГ.П’ятаковзалишивсянаркомомрадянськоїпропагандиізаступникомвідділуагітаціїіпропагандиЦВКРадУкраїни.
Невдовзі—новийзлет.НаІІІз’їздіКП(б)УГ.П’ятаковбувобранийдопрезидіїз’їзду,бравактивнуучастьуобговорен-нівсіхпитаньпорядкуденного,якзавжди,надававсвоїмивиступамиособливоїгостротидискусіїміжправимиі«ліви-ми»,щоспалахнулазновоюсилою.Інодіздавалося,щобо-ротьбайдеміжурядомУкраїни,вякому«ліві»малибільшість,іЦККП(б)У,обранимIIз’їздомпереважнозчислаправих.УполемічномузапаліГ.П’ятаковчасомприпускавсяявнонеобґрунтованихоцінокітверджень.Так,критикуючиполі-тичнулініюЦККП(б)У,удіяльностіякогопорядзсильними,
позитивнимисторонамибулийявнослабкі,навітьнегативнімоменти,ГеоргійЛеонідовичогульнозаявив:«Центральнийкомітетнашоїпартії(КП(б)У.—В.С.)вівлінію,якщоможнатаквисловитись,привідсутностівсякоїполітичноїлінії».Невтримавшисьінаційпозиції,віндалінавітьпрагнувдовести,нібиЦККП(б)Уперешкоджавперемозіробітничо-селянськоїреволюціївУкраїні.
Такаповедінканесприялавиробленнюзваженого,об-ґрунтованогопідходудорозв’язаннянагальнихпроблемпартійноїполітики,викликаланерідковідповіднуреакціютакогожемоційногозмісту.Разомзтимдеякіделегатидо-ситьпереконливовикрилисепаратистські,самостійницькітенденціївпоглядахГ.П’ятакова,звертаючиувагунайогонебажаннярахуватисьзпозицієюЦКРКП(б).«Вилаєтевнашійособіроботуіполітикувсієїпартії,—говорив,звер-таючисьдоГеоргіяЛеонідовича,Ф.Сергєєв(Артем).—Такікажіть:«Ми—українськісепаратисти,мибажаємотутнаУкраїнігратисвоюсвітовуполітику».Пробачте,цієїполі-тикивигратинебудете.БудеєдинаКомуністичнапартія,ітількивонавестимеполітику».Цебуланеприватнадумка.ТакоїлініїдотримувалисяЦКРКП(б)ібільшістьреспублі-канськоїпартійноїорганізації.ОднакIIIз’їздКП(б)всежобравГ.П’ятаковадоскладуЦККП(б)У,аорганізаційнийпленум,щовідбувся6березня1919p.,доручивйомупостичленаПолітбюро(всього5чоловік),Оргбюро(3чолові-ка)ісекретаряЦККП(б)У.Наційпосадівінпрацювавдотравня1919p.,допоїздкинаденікінськийфронт.30трав-няПолітбюроЦККП(б)Увирішилопокластиобов’язкисекретаряЦККомпартіїУкраїнинаС.Косіора.19червня1919р.булорозглянутепитанняпромобілізаціюпартійнихсилнаборотьбузденікінщиною.НадоповідьГ.П’ятаковаіА.БубновапроїхпоїздкинаПівденнийфронтбулоухва-леновідрядитирядкерівнихпартійнихпрацівниківдоРеввійськрадармій,зокремаГеоргіяЛеонідовича—доРев-військради13-їармії.ЧерезкількаднівйомупідшукализамінувОргбюроЦКінапосадізаступниказавідувачавідділуагітаціїіпропагандиЦВКРадУкраїни,залишивши
наркомомрадянськоїпропаганди.Дослідникам,очевидно,належитьщедокладновивчити,якийконкретнийвнесокзробивГ.П’ятаковувійськовіперемогиЧервоноїармії,яквплинулонайогоособистістьіхарактерперебуваннянафронтахгромадянськоївійни,якоюміроювонипозначи-лисьнатихметодахдіяльності,щоїмумайбутньомуна-дававперевагуГеоргійЛеонідович.
НапостучленаРеввійськради13-їарміїПівденногофрон-ту,азгодомкомісара42-їдивізії,Г.П’ятаковразомзчерво-ноармійцямизазнавбільпоразоківідступівпершогоетапуборотьбизденікінцями.Навітьперебуваючинафронті,Г.П’я-таковнеуявлявсебепозадіяльністюЦККП(б)У,РНКУкраї-ни,вівактивнелистуваннязіншимикерівнимипрацівникамиреспубліканськоїпартійноїорганізації,зЦКРКП(б).Упере-можномунаступіЧервоноїарміїпротиарміїДенікінаГеоргіюЛеонідовичувзятиучастьнедовелось.Накороткийчасужов-тні1919р.вінбувпризначенийкомісаромАкадеміїГенераль-ногоштабу,апотімзаступникомголовиРади1-їУральськоїреволюційноїарміїпраці,щодислокуваласявКатеринбурзі.ГоловоюРадицієїарміїбувнаркомувійськовихсправах,голо-ваРеввійськрадиреспублікиЛ.Троцький.Тогочаснііпізнішіспілкуваннязним,очевидно,немоглизалишитисьбезслід-нимидляГ.Л.П’ятакова,який,яквідомо,ісамбувсхильнимдолівацькихнастроївівчинків.ТомувінохочезапозичувавізарсеналуЛ.Троцькогонелишесвітоглядніідеї,алейметодипідходудорозв’язуванихпроблем.
Фактисвідчать,щонавітьутойчас,колизниклибудь-якіпричинидляфракційнихнастроїв,Г.П’ятаковчомусьнемігзаспокоїтись,неодноразовоапелювавдоЦКРКП(б),намага-ючисьвиправдатисвоюминулудіяльність,аводночаспостави-ти підсумніввірністьполітики,здійснюваноївУкраїнізгіднозпринциповимирішенями,ухваленимиЦКпартіїукінці1919р.,зокремарезолюціїVIIІконференціїРКП(б)«ПроРадянськувладунаУкраїні».6(7)лютого1920р.Г.П’ятаковіА.БубновнаправиливЦентральнийКомітетРКП(б)заявуізтвердження-мипро«помилковістьухваленоїним(ЦКРКП(б).—В.С.)лініїповедінкищодоУкраїни».
ПідчасвійнизбілопанськоюПольщеюГ.П’ятаковзновунафронті.ВінбувчленомРеввійськради16-їарміїЗахідногофронту(2червня—16жовтня1920p.),авмоментрозгромуВрангеляякчленРеввійськради6-їарміїбравучастьубойо-вихдіяхуПівнічнійТаврії,уфорсуванніСивашу,оволодінніПерекопськимперешийком,очищенніКримувідбілогвардій-ців.Історикамналежитьнадокументальнійосновіз’ясуватирольГ.П’ятаковаутрагічнихподіяхвКримуузавершальніднігромадянськоївійни.Єнепідтвердженідокументальніві-домості,згіднозякими,колиКримповністюставрадянським,наділенаособливимиповноваженнями«п’ятаковськатрійка»оголосила,щовсібілогвардійськіофіцериповинніобов’язковопройтиреєстрацію(ті,хтовідмовиться,вважатимутьсяпозазаконом)іпотімсамімаютьвизначитиподальшудолю:виї-хатиабожпрацюватиузгодізРадянськоювладою.«Менірідкодоводилосьспостерігатитакепочуттязагальногополег-шення,якпісляцієїзаяви,—згадувавписьменникВ.Вере-саєв,—молодебілеофіцерство,якескладалосяпереважноізстудентства,ажніякнечорносотенне,логікоюречейзагнаневборотьбузбільшовиками,заякими вонинезумілирозглядітинайширшихтрудовихмас,давновжевважалосвоюрольоб-тяжливоюізвідчаємвідчувало,що пішло обманною дорогою,іщовиходунаіншудорогуйомунемає,іосьраптомцейвихідвідкривався,вихіддочесноїроботиуріднійкраїні».Протетих,хтоповіривпредставникамРадянськоївладиіз’явивсянареєстрацію(їхбулонемало—тисячілюдей),віроломнозаарештовувалиірозстрілювали.ЗасвідченнямВ.Вересаєва,Ф.Дзержинськийохарактеризувавцідіїяк«величезнупомил-ку»,сказавши,щоніхтонемігсподіватися,щонадані«трійці»повноваженнябудутьвикористанітакимчином.
СумнівищодопричетностіГ.П’ятаковадокривавихроз-правпов’язаніневостаннючергуізтим,щовінпробувуКри-мубуквальнокількакороткихднів,щопередувалитрагічнимподіям.Яквідомо,головнимимістамиКримуЧервонаарміяопановувала13—16листопада.Авже17листопадаГ.П’ятаковбувуХаркові,обиравсядопрезидіїVконференціїКП(б)У,бравактивнуучастьуїїроботі.КонференціяобралаГеоргія
ЛеонідовичадоскладуЦентральногоКомітету.НаПленуміЦК,щовідбувся23листопада1920р.,кандидатураГ.П’ятако-вабулависунутанапостсекретаряЦККП(б)У,протесекре-тарямибулиобранізарезультатамиголосуванняВ.МолотовіД.Лебідь.
25листопада1920р.Г.П’ятаковапризначаютьголовоюЦентральногоправліннякам’яновугільноїпромисловостіДонецькогобасейну(ЦПКП).НатойчасДонбасбуводнієюзнайвідповідальніших,ключовихланокекономікикраїни,відстанусправуякій,заленінськимиоцінками,залежаладолясоціалістичногобудівництва.Завідбудовоювугільнихшахт,металургійнихзаводівуважноспостерігалавсякраїна,величезнийінтересдонеїпроявлялиЦКРКП(б),РНК.Цент-ральнеправліннякам’яновугільноїпромисловостівсюсвоюдіяльністьорганізувалопідлозунгом«диктатуривугілля»,йдучи,засловамиГ.П’ятакова,«шляхомінтенсифікаціїпраці,збільшеннянапруженостіроботи».Іпершим,комуГеоргійЛео-нідовичвисувавнайсуворішівимоги,буввінсам,віддаючисправівсісили,працюючибезснуівідпочинку,нерідкобук-вальнонагранілюдськихможливостей.Зтакоюжсувороюміркоювінпідходивдобудь-когоувсійсистеміЦПКП—відправліннядобригади.Вартододати,щойоговимогливістьінодімежувалазжорстокістю,скрізьзапроваджувалисьнор-мисуворої,запозиченоїзармійськогожиття, дисципліни.Від-чуваючигострупотребувкадрах,ГеоргійЛеонідовичвисту-пивініціаторомзастосуваннянавсіхвиробничихпроцесахбійцівУкраїнськоїтрудовоїармії.Недивно,якщозважитинаце,чомувпрофспілковійдискусіїкінця1920—початку1921р.Г.Л.П’ятаковпідтримувавтроцькістськуплатформу.
ЗусилляголовиЦПКПповідродженнюДонбасуразомзіншимифакторамипривелидопомітнихзрушень,згодомідопозитивногопереломуувугільнійпромисловості.Цезрадіс-тювідзначавВ.Ленін.ДужевисокооцінюваворганізаторськіздібностіГеоргіяЛеонідовичаГ.Орджонікідзе.Післявідві-данняугрудні1921р.Донбасувінпідкреслив,щоочолюванеГ.П’ятаковимЦентральнеправліннякам’яновугільноїпро-мисловості«являєсобоювинятоксереднашихрадянських
ігосподарськихорганів,виділяючисьсвоєюдисципліною,порядком,точнимішвидкимвиконаннямсвоїхобов’язків.КерівнагрупапрацівниківЦПКПпідібранадужевдало.Ро-бота,проведенаЦПКП,—колосальна».
ПершіуспіхиувідродженніпромисловостіДонбасудава-липідставуВ.Ленінуговоритипрокерівниківвугільноїпро-мисловостіуполітичномузвітіЦКРКП(б)XIз’їздовіпартіївберезні1922p.:«...начоліЦПКП...стоялилюдидійсноосві-ченіізвеличезнимиздібностями,інавітьнепомилюся,колискажу—талановитілюди...».
АледіяльністьГ.П’ятаковауДонбасіхарактеризуєтьсятакожвідсутністюгнучкостівроботізлюдьми,невміннямуникатидрібнихсутичок.Йоговійськові«натискні»методироботивикликалиневдоволеннякерівнихгосподарськихкад-рівіробітників.Правліннякам’яновугільноїпромисловостіздозволу,апочастиізініціативиГ.П’ятаковаподавлялоініціа-тивумісцевихпартійнихіпрофспілковихорганів,зокремаствореноїтодігубернськоїекономічноїнаради,угосподар-ськомубудівництві.Г.Орджонікідзеузгадуваномулистіпи-сав:«ЦПКПійогокерівнагрупа,проводячи«диктатурувугіл-ля»,виносячинасвоїхплечахважкуівідповідальнуроботуповідбудовікрупноїкам’яновугільноїпромисловості,природно,зайнялаекономічнодомінуючестановищевгуберніїіпрагну-ладоцьогожвобластіполітичній».
Потрібнукраїні«диктатурувугілля»Г.П’ятаковпроводивтвердоі—грубо,нерахуючисьзінтересамиіншихгалузей.Вінцьогоінеприховував,колиписавустатті«Пораненийгі-гант»,що«переднамипоставленезавдання,іцезавданнямибудемовиконувати,наступаючи,можливо,декомунаноги.ЦьоговимагаєРеспубліка,цьоговимагаєробітничийклас,цьоговимагаєнашапартія,амандаринськіетикети—набік!»НаційосновівкерівництвіДонбасувиникірозроставсякон-фліктміжГ.П’ятаковиміголовоюДонецькогогубвиконкомутагубекономрадиМ.Рухимовичем.«ТоваришП’ятаковзісвоїмип’ятаковцями,—говоривМ.Рухимович,—почавпо-водитисяякзавойовниксередпапуасів,девсеівсяповиннонезаперечнопідкорятися...»
Предметомконфліктубулоширокеколопитань—відпо-стачанняпродуктівхарчуваннядляробітниківірозподілуцихпродуктівміжрізнимивідомствамидодіяльностікомісіїповикористаннюдрібнихкопалень,якапідлягалагубеконом-нараді,таперспективрозвиткууДонбасі,крімвуглевидобут-ку,такожметалургійноїіхімічноїпромисловості.Значноїго-стротиконфліктудодавалиполітичнімотиви.Г.Орджонікідзе,визначаючипричининезгодміжГ.Л.П’ятаковиміМ.Рухимо-вичем,влистідоВ.Ленінанапочаткусічня1922р.писав:
«Нашіукраїнськітовариші,переконавшись,щоП’ятаковзібравнавколосебевсіхтроцькістівіпоставивпередсобоюзавданняоволодінняДонецькоюорганізацією(КП(б)У.—В.С.),повелипротиП’ятаковажорстокуборотьбу,вирішившивибитиП’я-таковазДонбасу».Алеуототожненніп’ятаковцівзтроцькіс-тами,упрагненнідоствореннятроцькістськоїфракціїСергоОрджонікідзесумнівався,слушнозауважуючи:«Троцькийнемовчавбитак,якбивйогорукахбувДонбас».
КонфліктуДонбасі,якийобмежувавсяколомвідповідаль-нихпартійнихпрацівників,досягапогеюнаVIконференціїКП(б)Увгрудні1921р.Більшістьдонецькоїделегаціїультима-тивнозажадалаусуненняГ.П’ятакова.ЦентральнийКомітетКП(б)У,невбачаючиіншоговиходу,бувзмушенийзважитисьнатакийкрок,хочацесуперечилоточцізоруЦКРКП(б).
В.Ленін,якийуважнослідкувавзаходомвідбудовиДон-басу,задіяльністюГ.П’ятакова,зоглядунайогоздібностіічеснінаміри,виступавзазалишенняГеоргіяЛеонідовичанароботівДонбасі,зазалагодженняконфлікту,якийзаважавроботі.«ДуженебезпечніцінезгодиічваривДонбасі,нашійфортеці»,—писавВолодимирІллічкерівникамУкраїни.
НезгодисередкерівниківДонбасукількаразівобговорю-валисяназасіданняхПолітбюроЦКРКП(б).Однакзаходидозабезпеченнянормальнихвзаєминіділовоїроботинедалирезультату.28грудня1921р.ПленумЦКРКП(б)підтвердивпостановуЦККП(б)УпрозняттяГ.П’ятаковазпостаголовиЦПКПіпризначеннянацюпосадуВ.Чубаря.
СутьдонбасівськогоконфліктуВ.Ленінвизначавяксклоку.«Очевидно,тамбулаінтригаівсякакаша...»—го-
вориввіннаXIз’їздіпартіїівиводивважливийполітичнийурокдляпартіївоволодінніскладноюсправоюуправліннясаменаприкладіГ.П’ятакова:«...всязаковиканевполітич-нійвладі,автому,щобумітиуправляти,умітиправильнорозставлятилюдей,умітиуникатидрібнихсутичок,такщобдержавнагосподарськароботанеприпинялась.Цьогоунаснемає—осьучомупомилка».
ОцінюючиздібностіГеоргіяЛеонідовича,В.Ленінвідзна-чавйогосерйознуваду:невмінняпоєднатиадмініструваннязполітикою,однієюлапідарноюфразоюохарактеризувавдіяль-ністьГ.П’ятакованачолівугільноїпромисловостіДонбасу:якодинталановитийкомуніст«переадміністрував».
Такеставленняґрунтувалосянависокійоцінціекономіч-нихзнаньіорганізаторськихзадатківГ.П’ятакова.Прицьомувраховувалисьійоготеоретичніхитаннявминулому,іабсо-лютизація«військово-комуністичних»методівгосподарюван-ня(«лобоваатакаірозгорнутийнаступ»),ісхильністьігно-руватиоб’єктивніумовиреволюційногоруху.НеприховувавГ.П’ятаковісвоєїнедовіриновійекономічнійполітиці,яка,найогодумку,межувалазізрадою«істиннобільшовицькогодухуЖовтня».
Вберезні1922р.В.Ленінпідтримавпропозиціюпропри-значенняГ.П’ятаковазаступникомголовиДержплануРСФРРГ.Кржижановського.«НовийзаступникголовиДержплану,П’ятаков,—писавЛенін,—...допоможеДержплановіпозбу-тисясвогонедоліку...»(«перевантаженістьвідзанадтодрібної,злободенної“вермішелі”»).
Вкінці1922р.увідомому«Листідоз’їзду»(політичномузаповіті)В.ЛенінхарактеризувавГ.П’ятаковаяклюдину«без-сумнівновидатноїволіівидатнихздібностей,алевіннадтозахоплюєтьсяадміністраторствоміадміністраторськоюсто-роноюсправи,щобнаньогоможнабулопокластисьусерйоз-номуполітичномупитанні».Водночасбільшовицькийвождьзробивзастереження,щотакезауваженнявінформулювавлишедлятогочасногомоменту,припускаючи,щозгодомГ.П’я-таковзнайдеможливістьпоповнитисвоїзнанняізмінитисвоїоднобічності.
Вподальшомувінпротягомбагатьохроківперебувавнагосподарській,радянській,дипломатичнійроботі:головаГоловтопуВРНГ,заступникголовиВРНГ,одночасноголо-ваГоловногоконцесійногокомітету,торговийпредставникСРСРуФранції,головаправлінняДержбанку,заступникнар-комаважкоїпромисловостіСРСР.НаXіXIз’їздахобиравсякандидатом,анаXII,XIII,XIV,XVIз’їздахпартіїобиравсячленомЦК.У1927р.якучасниктроцькістськоїопозиціїбуввиключенийзлавВКП(б),аленевдовзівідновлений.У1936р.буввиключенийзпартії,заарештованийіу1937р.наосновібезпідставногозвинуваченнявантирадянськійдіяльностірозстріляний.
червня1988р.пленумВерховногоСудуСРСРпосмерт-нореабілітувавГеоргіяЛеонідовичаП’ятаковазавідсутністюуйого діяхскладузлочину.
Вінбув,безперечно,надзвичайноталановитоюлюдиною.Чи ненайкращецерозумівВ.Ленін.СкількиразівВолодими-руІллічудоводилосьвступативнайгострішітеоретичніди-скусіїзмолодиммарксистом,якиймайжезавждимавсвою,хайнебездоганну,тавсежвласнуточкузору.Іколивінпоми-лявся,тодляспростуванняйогопозиціїтребабулодокластичималозусиль,досконаловолодітинауковоюметодологією,тобтодляцьогопотрібенбувнеабиякийрозум.ЧинетомунасхиліжиттяВ.ЛенінвиділивзмолодихчленівЦКM.БухарінаіГ.П’ятаковаяк«найвидатнішісили(знаймолодшихсил)»,охарактеризувавГеоргіяЛеонідовичаяклюдину«безсумнівновидатноїволіівидатнихздібностей».
ВдоліГ.П’ятаковакарколомнопереплелисястрімкізлетиідосить-такидошкульніпадіння.Засерйознимитеоретичнимипоразкамивінвідразу жодержуваввисокіпартійніідержавніпризначення,авиявинайвищогодовір’яраптомзмінювали-сяна,здавалося,неповоротнувтратуавторитетусередтова-ришів,однодумців,умасах.Чинетомунавітьзабільш-меншсприятливихситуаційісторики, публіцисти, літераториненаважувалисявідтворититакийнепростийжиттєвийшлях,розібратисяунеоднозначнійтворчійспадщиніГеоргіяЛео-нідовича.Такіпідчасістотнихзрушеньвісторичнійнауці,їїперебудови,колинасторінкимонографій,журналів,газет
повертаютьсятисячііменактивнихучасниківдавноминулихподій,чергадоГ.П’ятаковавсежпрактичнонедоходить.Ма-буть,позначаєтьсяіте,щонеталанилоційособистостіівін-шомувідношенні:дозображенняйогообразудоостанньогочасупідходилиодномірно,однобоко—хочурізніперіодиізполярнихпозицій:урокикультуособивінзгадувавсялишеяк«запеклийтроцькіст»,«ворогнароду»,авперіоди «відлиг»йогонамагалисьохарактеризуватияквинятково«позитивно-гогероя»—послідовноголенінця,колинавітьявнохибнікро-кикваліфікувалисязадопомогоюрізнихманіпуляційвиявамиленінськоїтактики,атіжсторони,епізодижиття,якініякнеможнабуловиправдати,простозамовчувались.
Цедаєпідставистверджувати,щооб’єктивний,всебічнийрозглядособистостіГ.П’ятакова,дійснонаукова,зважено-ар-гументованаоцінкайогоролівреволюції,усоціалістичнихперетворенняхщепопереду.