ПраціВ.П.Затонського
Вир:зминулого.—Х.,1926;Вид.2-е.:Х.,1929.Соціалістичнебудівництвоіхімія.—Х.,1932.
ЛітературапроВ.П.Затонського
БондарЛ.С.ЗатонськийВолодимирПетрович//Українськапедагогікавперсонах.У2-хкн.—Кн.2.—К.,2005.
ЄвтухМ.Б.Затонський—видатнийдіячнародноїосві-ти//Радянськашкола.—1968.—№8.
ЄфіменкоГ.Г.ЗатонськийВолодимирПетрович//Енци-клопедіяісторіїУкраїни.—Т.3.—К.,2005.
ЗатонськийД.В.Спогадипробатька.//Зміна,1964.—
№7.
КовальМ.В.,ТелячийЮ.В.ВолодимирЗатонський:нарисижиттяідіяльності(1888—1938).—Тернопіль,2008.
ЛікарчукІ.Л.МіністриосвітиУкраїни.В2-хт.—Т.І(1917—1943).—М.,2002.
МайоровМ.ЗісторіїреволюційноїборотьбинаУкраїні:1914—1919.—Х.,1928.
МорозовВ.А.ВладимирПетровичЗатонский.—К.,1988.
МорозовВ.А.ВолодимирПетровичЗатонський.—К.,1964;К.,1967.
МарочкоВ.І.,ХіллігГ.РепресованіпедагогиУкраїни:жерт-виполітичноготерору(1929—1941).—К.,2003.
СапунМ.М.ВолодимирПетровичЗатонський:до100-річ-чязднянародження//Українськийісторичнийжурнал.—1988.—№8.
СапунМ.М.В.П.Затонський—політичнийдіячівче-ний.//Проминулезарадимайбутнього.—К.,1989.
ТабачникД.В.Українанашляхуусвіт.Керівникизовніш-ньополітичнихвідомствУкраїнив1917—1996рр.:(Біографіч-нінариси,документиіматеріали).Навчальнийпосібник.—К.,1996.
ТабачникД.В.Українськадипломатія:нарисиісторії(1917—1990).Навчальнийпосібник.—К.,2006.
ТеловацкийМ.Т.ВладимирПетровичЗатонский:к100-ле-тиюсодня рождения. //Юбилеи науки:1988.—К.,1989.
«Богнедавменісилсправитисьізцимзавданням»
(ПавлоПетровичСкоропадський)
Майбутнійостаннійгеть-манУкраїни,військовийіполітичнийдіячнародився3(15)травня1873р.уВіс-бадені(Німеччина)варис-тократичнійродиніздавнімкозацькимкорінням.Йогопредок—ІванСкоропадськийбувгетьманомУкраїнинапо-чаткуХVІІІст.Дворянськийрідбуводнимізнайзамож-нішихвРосійськійімперії:володівмайже8тис.десятинземлітащенерухомістюна1,5млнзолотихрублів.Втім,
перші5роківПавловиховувавсядалековідукраїнськихте-ренів—уНімеччині.ЛишекількалітніхмісяціввінпровівумаєткусвогодідавТростянці,деукраїнськесприймалосяшвидшезаекзотичне,аленіякнерідне.ТожнавітьузріломувіціП.Скоропадськийзізнавався,щомав«дуженеяснууявупро своюБатьківщинуілюдей,щоїї населяють».Себежува-жав«малоросіяниномвисокогопоходження»,«глибоковід-данимросійськимцарям»—іаждо1917р.демонстративнодистанціювавсявід«українців».
Походженнябагатовчомунапередвизначилокар’єруПавлаСкоропадського:служитицаревісліднасамомувістріінтересівімперії—зізброєювруках.Закінчившив1893 р.ПажеськийкорпусвПетербурзі,стаєкорнетоміслужитьвлейб-гвардіїкавалерійськомуполку.ОдружуєтьсязОлександроюДурново,
щощебільшепримножуєродинністатки.Підчасросійсько-японськоївійни,маючиможливістьневідправлятисянафронтякбатькомалолітніхдітей,ПавлоПетровичсампишерапортзпроханнямвідправитийоговМаньчжурію.Дістаєчин осавулаЗабайкальськоїкозацькоїдивізіїідоповерненнявосени1905р.зтеатрувоєннихдійодержуєнизкувоєннихнагород,утомучислістаєкавалеромзолотоїГеоргіївськоїзброї.Тутжепризна-чаєтьсяфлігель-ад’ютантомуцарськомупочеті,командиромлейб-ескадронукавалергардівуЦарськомуСелі.В33-річномувіці(грудень1906р.)вінужеполковник,важливафігуравото-ченніросійськогомонарха.
Накількамісяцівулітку1910р. Павло СкоропадськийвиїжджаєдоФінляндії,командуючи20-мФінляндськимдрагунськимполком.Алеуженавесні1911р.йогоперево-дятькомандуватилейб-гвардіїкіннимполком,якийохоро-няєімператорськуродину,якфлігель-ад’ютантцарячерезрікстаєгенерал-майоромпочтуйогоімператорськоївеличності.Вінбувзразковимслужакою,беручивсеновівисотивкар’єрі,хочадрузідалеконезавждиготовібулихарактеризуватийогоздібностіякзначні,зауважуючи,що«обличчярозумомнеди-хало».Однакцезовсімнезаважалоособистохоробромугене-раловідостатньоуспішновирішуватизавдання,яківиникалинафронтахПершоїсвітовоївійни,де,командуючикіннимидивізіямиібригадами,наліто1916р.віндослужуєтьсядозваннягенерал-лейтенанта.
Напочатку1917р.П.Скоропадськийбувпризначенийкомандуючим34-мармійськимкорпусом,щорозквартиру-вавсявПодільськійгубернії—близькомутилуПівденно-За-хідногофронту.Натойчасвіннелишевисококваліфікованийвійськовий,айособистість,щодедаліцікавитьсясуспільни-мисправами,хочівспецифічнийспосіб,аледолучаєтьсядооднієїзпоширенихтаємнихорганізацій.Ужев1914р.ПавлоПетровичсягає4-гоступеня«майстра»масонства,вступаєдоКиївськоїложіАндріяПервозванного,стаєчленомкапітулу
«Нарцис»містичногоорденумартиністів-розенкрейцерів.Можливо,цесталопевнимпідготовчимщаблемдотієїролі,якуйомувготуваладоляпісляповаленнясамодержавства.
ХочаП.Скоропадськийбувпереконаниммонархістом,зреченняМиколоюІІпрестолу,судячизусього,несталодляньогоособистоютрагедією.Швидкозбагнувши,щовороттядостарогонебуде,генералпочинаєроздумуватинадсвоїммайбутнімуреспубліканськійРосії,демократичніпроцесивякійпризвелидомиттєвогозлетунаціонально-визвольногоруху,вибухуУкраїнськоїреволюції.Улистідодружинивбе-резні1917р.вінзізнається,щозбирається«можливо,зроби-тисьукраїнцем,алемушусказати,пощирості,недужепере-конаним».
ВінвідвертопобоювавсярозвалуРосії,звеликоюнасторо-женістюпоставивсядотенденціїукраїнізаціївармії,гадаючи,щоцепризведедовоєнноїкатастрофи.Можнасказати,щопев-ноюміроюгенералупоталанило,коливвірениййомукорпусвідмовивсявиконуватинаказикомандуванняпідчасавантюр-ногочервневогонаступунаПівденно-Західномуфронті:вволюпомітингувавши,військоваформаціянезрушилазмісця,такізалишиласявтилу,зберігшижиттятисячамвояків.
ОднакпризначенийпіслялютневоїкризиВерховнимго-ловнокомандуючимЛ.Корніловпрагнувзламатиситуаціювармії.Порядіззапровадженнямжорсткихдисциплінарнихзаходів,вінвирішивскористатисяізсолдатськихнастроївіпоривань.Розуміючи,щостихійногопроцесуукраїнізаціїарміїнезупинити,меткийкомандувачдійшоввисновку,щойогокращеочолити,спрямувавшипотімупотрібнерусло.ТакП.Скоропадськомубуловисловленопропозиціюукраїнізува-тийого34-йармійськийкорпус.Генералрозгубився.Аджевіннавітьукраїнськоїмовинезнав.Доходилиічуткипроуперед-женеставленнядойогоособизбокуЦентральноїРади,лідериякоїпревентивнопобоювалисяможливихавторитарнихкро-ківзбокуП.Скоропадського.Власне,цепідтвердивівізитдокерівництваУкраїнськоїреволюції.
ІПавлоПетровичпісляпевнихваганьзрештоюпогодився.Справаукраїнізаціїкорпусу(вінбувнайменованийПершимукраїнським)посуваласямляво:особовийскладцікавилинестількиподіїнафронті,трансформаціїувладі,ситуаціявре-гіоні,скількипитанняпроземлю—комувонаналежатиме,якаполітичнасилазважитьсявіддатиїїтим,хтоїїобробляє.
ЗнастаннямранніххолодівП.Скоропадськийособливогостровідчувнелишенеприхильність,айворожістьдосебезбокукерівництваЦентральноїРади,якабагатократнозрослапіслятого,якз’їздВільногокозацтвауЧигиринівжовтніобравгенералазгучнимім’ямсвоїмпочеснимотаманом.Переломунезмогливнестиіподії,пов’язаніізроззброєн-нямвоякамиПершогоукраїнськогокорпусусолдатівДру-гогогвардійськогокорпусу.Останнійбуврозпропагованийбільшовиками,рішучебравуподіяхїхбік,частинакорпусунамагалася,зокрема,черезКиїввиїхатинапівніч,щобдопо-могтипроцесувстановленнявладиРадуЦентральнійРосії.Хочаскільки-небудьвірогіднихданихпронаміригвардійцівсилоюдопомогтибільшовикамвстановитиїхвладувКиєвінебуло,П.Скоропадськийвправноскориставсязситуації,щобдовестисвоюпотрібність,корисність.ОднакЦентральнаРадавідреагуваланазапопадливідіїгенералабезнатякунавдячність,асолдатиукраїнізованогокорпусупросторозбре-лисьподомівкахділитиземлю.
Залишившисьбезпідлеглих,увирішальнідніборотьбизаКиївусічні1918р.ПавлоСкоропадськийзгадавпросвоюпричетністьдоформаціїВільногокозацтва,кинувсявцентрйогоорганізації—наЗвенигородщину,алепідтримкинезнай-шовінізчимповернувсядостолиці,якуневдовзізахопилибільшовики,апотім,задомовленістюзЦентральноюРадою,інімецькіокупанти.
Повернувшисьунімецькомуобозі2березня1918р.доКиєва,ЦентральнаРадаіРадаНароднихМіністрівбулиневзмозіналагодитинормальногофункціонуваннядержавно-гоорганізму.Австро-німецькаокупаційнаадміністрація,якамаланаметіодержаннярятівногопродовольствазУкраїни,дужешвидкопереконаласявповнійбезпорадностіукраїн-ськоївлади.Недовірялиокупантиілідерамукраїнськихсо-ціалістичнихпартій,які,надумкуновоспеченихсоюзників,більшезаймалисяреволюційноюриторикою,аніжнагаль-нимисправами.Натомість1918р.активізувалисвоюдіяль-ністьправіпартіїтаорганізаціїУкраїни.Булиствореніновіконсервативніполітичніорганізації.ВКиєвісформувалася
Українськанароднагромада(УНГ),якаоб’єдналавсвоїхрядахземлевласниківтаколишніхвійськових.СередчленівУНГ(їхкількість,занайоптимістичнішимиоцінками,неперевищу-вала2тис.чоловік)значнучастинустановилистаршини1-гоУкраїнськогокорпусутакозакиВільногокозацтва,аїїголо-воюставПавлоСкоропадський.КерівництвоГромадипоста-вилопередсобоюзавданняоб’єднатиконсервативніпартіїтаорганізаціїУкраїни.
СередостанніхнайвпливовішимибулиУкраїнськаде-мократично-хліборобськапартія(УДХП),СоюзземельнихвласниківтаРадаземлян.Алеміжнимиіснувалиістотніроз-біжностівпідходахдоаграрноготанаціонально-культурногопитань.УДХПпрагнулазміцненняукраїнськоїдержавностітавиступалазапарцеляціювеликоїземельноївласності.Союззе-мельнихвласниківтаРада землянзахищализбереженняпомі-щицьких латифундій,тому піддавалирізкійкритиціідеїдроб-леннясільськогосподарськихмаєтків.Розбіжностіміжцимиорганізаціямибулизумовленійїхсоціальноюбазою.СоюзземельнихвласниківкористувавсявпливомпереважнонаЛівобережнійУкраїні,асередйогочленівпереважалиросія-ни-поміщики.Радаземлянбулаорганізацієюправобережнихземельнихвласників,дебільшістьстановилиполяки.
УДХПсталаініціаторомскликаннявКиєвіВсеукраїн-ськогохліборобськогоз’їзду.Громадапідтрималацепочинан-няівирішилавзятиактивнуучастьуйогопідготовці.Плану-валосяскликатицейфорумобов’язководо12травня1918р.,щобвипередитиЦентральнуРаду,якапризначиланацюдатувідкриттяУкраїнськихУстановчихЗборів.П.СкоропадськийнаправивсвогопредставникадоСоюзуземельнихвласників,якиймавпереконатилідерівцієїорганізаціївнеобхідностіпроведеннятакогоз’їзду.Самевцейчасз’явиласядрукова-навідозваУДХП,якапризначалавідкриттяВсеукраїнськогохліборобськогоз’їздуна29квітня1918р.КерівникиГромадитаСоюзупідтрималидемократів-хліборобів.
ІдеявстановленнявУкраїнідиктатуризметоюпротидії
«руйнівнимсилам»виниклауП.Скоропадськогощевпершійполовинісічня1918р.,колисталозрозуміло,щоЦентральна
Радатаїїуряднездатнізупинитинаступбільшовицькихсил.Уцейчасгенералвідчайдушнонамагавсязмобілізуватиформу-ванняВільногокозацтванапротибільшовицькийопірісподі-вавсяприсприянніголовифранцузькоївійськовоїмісіївКиєві,комісараФранцузькоїРеспублікиприурядіУНРгенералаЖор-жаТабуїзалучитидоспільноїакціїпольськийтачехословаць-кийкорпуси.Алецейпланвиявивсянереальним.
Уберезні1918р.П.Скоропадськийоселивсявготелі
«Кане»разомізколишнімиофіцерами1-гоУкраїнськогокор-пусу.Вцейчасйшловиробленняідейно-політичнихорієнта-ційГромади.Зокрема,планувалосязапровадженнязагальнихвиборів,скликанняСейму(парламенту),призначеннясиль-ногоурядутаствореннябоєздатноїукраїнськоїармії.Відо-мийправникПарчевськийпропонувавпередативсюповнотувладиоднійособіздиктаторськимиповноваженнями.СаметакийдиктатормаввивестиУкраїнузекономічноїтаполітич-ноїкризи.Парчевськийбуводнимізперших,хтопропагувавнеобхідністьвідновленнявУкраїнігетьманщини.Керівниц-твоУНГхотілопровестидержавнийпереворотзадопомогоюколишніхофіцерівтазаможногоукраїнськогоселянства.ІншупозиціюзаймалоправлінняСоюзуземельнихвласників,якенаправилокомандуваннюКиївськоїгрупиокупаційнихармійдокладнийпланзмінивладивУкраїні.ВінпередбачаврозпускЦентральноїРадитауряду.Всяповнотавладималаперейтидорукпризначеногонімцямигенерал-губернатора,якийуправ-лявбиУкраїноюзадопомогоюДиректорії.Такупозиціюзем-левласниківпідтримувалоавстро-угорськекомандування.
Небудучивпевненимиуможливостійдоцільностітрива-лоїокупаціїУкраїни,німцінадалиперевагуідеїП.Скоропад-ськогоутворитиновий,дієспроможнішийукраїнськийуряд.Природно,слідбуловизначитипретендента,якийбийогоочолив.Пошукомкандидатівнацюпосадузаймалисярізніслужбиокупаційногокомандування.Так,німецькавійськоваконтррозвідказапропонувалаП.Скоропадського,І.Луцен-катаІ.Полтавця-Остряницю.Вониотрималитакухаракте-ристику:«Скоропадський—аристократ,монархіст,генерал,багатийпоміщик,слабовільний,алечестолюбний;лікарЛу-
ценко—сильнийоратор,умієповестизасобоюмаси,помір-кованийсоціаліст,щирийукраїнець,прекраснийорганізатор;Полтавець—політичнийавантюрист,готовийнавсякіком-бінації,якщоцепринесейомукористь».
ІншінімецькіслужбикандидатаминазивалиМ.Міхнов-ського,тогожтакиП.СкоропадськоготаЄ.Чикаленка.Остан-някандидатурашвидковідпала.Д.Дорошенкосередпричинзняттяпрізвищабагатогопоміщикатавідомогогромадськогодіячазчисла«пошукачів»називаєвідмовусамогоЄ.Чикален-ка.Але,мабуть,ближчоюдоістиниєН.Полянська-Василенко,якаосновнупричинуусуненняЄ.Чикаленказчислареальнихпретендентівнавладувбачаєунебажаннінімецькогокоман-дуваннятабагатьохвпливовихукраїнцівпоставитиначолідержавипідчасгромадянськоївійницивільнулюдину.
НебулоєдностізцьогопитанняівСоюзіземельнихвлас-ників.Так,одинзйоголідерівграфГейдерпропонувавнапо-садудиктатораБ.Ханенка(нащадокгетьманаМ.Ханенка),алебільшістьтакожхотілабачитиначоліУкраїнивійськового.
ЗагаломокупаційнівластівіддалиперевагуП.Скоропад-ськомузцілоїнизкипричин.
Вонивраховували,зокрема,наступне.Генералмавдостат-ньогучнеісторичнеім’я.Скоропадськіна1917р.належалидочисланайбільшихземельнихвласниківівходіреволюційнихподійвиявилисястороною,щосерйознопостраждала,—со-ціалістичнезаконодавствоіздійсненінайогоосновідіїбулиспрямованінаруйнаціюсамогоспособуіснуванняпоміщи-цькогороду.
П.Скоропадськиймавпослідовно-монархічніуподобанняіорієнтації.Віндовгірокизнаходивсявнайближчомуоточенні,упочетіМиколиІІіякофіцерчестідоводиввірністьабсолю-тизмувходіросійсько-японськоївійниіПершоїсвітової.
ОпинившисьугостромуконфліктізЦентральноюРадоюпісляукраїнізації34-гоармійськогокорпусутаставшипочес-нимотаманомВільногокозацтва,П.Скоропадськийяскравоуособлювавнеприйняттявсіхреволюційно-народоправчихпланівізусильнаціонально-демократичноготабору,тим біль-шерадикальнихбільшовицько-радянськихсил.
Всецедозволялонебезпідставносподіватисянате,щорів-няннянакайзерівськійцісарськішаблонидляП.Скоропад-ськогобудутьприродними,органічними,наслідуватимуться,якмовиться,незастрах,азасовість,матимутьдостатньоміц-ненелишеідейно-психологічнепідґрунтя,айцілкомпевнийматеріальний,класовийінтерес.
Тожкращогопретендентанапосаду,відякоїзалежалоброзв’язаннянестількинаціонально-українськихпроблем,скількиреалізаціянатеренахУкраїниінонаціональнихінте-ресів,годібулойшукати.
ВажливемісцевпідготовцідержавногопереворотувУкраїнізайняланарадапредставниківЦентральнихдержавунічз23на24квітня1918р.,щопроходилавпомешканніначальникаштабуКиївськоїгрупиармійгенералаВ.Гренера.Саметодіостаточнобуловизнанозмінувлади«необхідноюітакою,щонескладаєособливихтруднощів»івирішенопитан-няпромайбутньогодиктатораУкраїни.Однакслідзвернутиувагу,принаймні,щенадваважливіаспекти.По-перше,цез’ясуваннятого,чомусамецьогодня,24квітня1918р.,пред-ставникицентральнихдержавостаточновирішилидолюЦен-тральноїРади.
ЩезсерединиберезнявКиєвіпочалапрацюватизмішанакомісія,якамалапідготуватиновийекономічнийдоговірміжУНРтаЦентральнимидержавами.ДелегаціюУкраїнськоїНа-родноїРеспублікиочоливМ.Порш—головаДержавноїкомісіїзтоварообміну,німецькутаавстро-угорську—послиА.МуммтаЙ.Форгач.23квітняпредставникиделегаційтрьохдержавпідписалиекономічнийдоговір,якимсповнадокументальнозабезпечувалисьінтересиНімеччинитаАвстро-Угорщини,їхніпотребивпродовольчихтоварахтасировині.Більшетого,окупантидомоглисяколосальниходносторонніхвигод.При-кладомможебутинав’язананимиграцін.Осьякїїоцінювалалишеводномузаспектівнімецькасторона:«Значеннядогово-рупровугіллястаєяснимізспівставленняцін:вмирнийчасодинпудвугіллякоштувавтут20копійок,встановленанамизараз(підкресленомною.—В.С.)ціна4½—5карбованців
(у25разіввища.—В.С.).Якщо,такимчином,Німеччинапо-
стачитьУкраїні19мільйонівтоннвугілля,тоцепринесенамвеличезнийприбуток,приблизноблизько96мільйонівмарок.Зіншогобоку,підвищеннявстановленихдлянасукраїнськимурядомціннахлібскладевсередньомублизько3карбованцівзапуд,тобтозаналежніпоставцідоНімеччини30мільйонівпудівхліба—близько90мільйонівкарбованців,щорівняєть-сявсередньому120мільйонівмарок.Такимчином,врезуль-татівигіднихфінансовихумовугодинавугіллямисплачуємозахліблишеблизько24мільйонівмарок».Томунімецькеко-мандуваннямалоякомогаоперативнішеподбатипропошуктаприведеннядовладивУкраїнітакоїсили,якабулабздатнавиконатиумовидоговору.
По-друге,німцівирішилипідтриматикандидатуруП.Ско-ропадськогонебеззастережно.НанарадіугенералаВ.Гре-нераобговорювавсяпландійКиївськоїгрупиармій.Булапідготовленазаявапропоточнуймайбутнюдіяльністьвій-ськЦентральнихдержавнаукраїнськихземлях.ВідхиленняЦентральноюРадоюположеньцьогодокументаозначалобсанкціюнадержавнийпереворотвУкраїні.Томузавбачли-вопропонувалосьодержатизгодунаподібнийдокументвідмайбутньогодиктатора—П.Скоропадського.
Обидвадокументи(заяваЦентральнійРадііпопередніумовиП.Скоропадському)малитакіспільніположення:за-провадженнянатериторіїУкраїниокупаційнихвійськово-по-льовихсудів,звільненняздержавнихустанов«неблагонадій-нихелементів»,відновленняприватноївласностіназемлю,відмінувсіхзабороннавивіззУкраїнипродовольчихтоварівісировини,неможливістьформуванняукраїнськоговійськачийогоцілковитазалежністьвіднімецькихгенералів.Такимчином,окупаційнекомандуваннязабезпечувалозміцненнясвоєївладивУНРнезалежновідтого,хтозгодивсябнаїхніультимативнівимогиіякимчиномрозвивалисьбиподіївУк-раїнінадалі.
Дізнавшисьпрозмістзаяви,ЦентральнаРадавідмовиласяїївизнатийнегайновисловилапротестгенералу-фельдмар-шалуГ.фонЕйхгорнутанімецькомупослувУкраїніА.МуммуфонШварценштейну.Цефактичновирішилодолюкерівниц-
тваУНР.Тогождня,24квітня1918р.відбуласязустрічна-чальникаштабунімецькихвійськвУкраїнігенералаВ.Грене-разП.Скоропадським.Післявизнанняостаннімпопередніхумовгенералпідкреслив,щойоговійськанададутьпідтримкудиктаторутоді,яктойвласнимисиламиздійснитьдержавнийпереворотвУкраїні.Дотогожмоментунімціобіцяливи-тримуватинейтралітет.ПрицьомуП.Скоропадськомудализрозуміти,щонімецькекомандуваннянедопуститьвуличнихбоїв.
Практичніж,таємнідіїокупаційногокомандуваннябулизовсіміншими.Вцейжеденьгенерал-фельдмаршалЕйхгорннаправивдвіінструкціїзалозівКиєві.Першавстановлювалатритаємнісигнали:«Готувати»,«Здійснювати»і«Перепоназвісткам».ЗапершимнімцімализайнятистратегічніпунктиКиєва,післядругоговонирозпочиналироззброєнняукраїн-ськихвійськовихчастин.Третійсигналмавзапобігтипоши-реннюзвістокзміста,атакожнедопуститизв’язкукерівниц-тваУНРзмісцевимиорганамивлади.
Другаінструкціяпередбачалазбереженняконтролюоку-паційногокомандуваннянадзалізничнимтранспортомУкраї-ни.Увипадкустрайкуукраїнськихзалізничниківнімецьківій-ськаповиннібулиздійснюватитакізаходи:обсадитизалогамивсіважливізалізничністанції,майстернітасклади;захищативсіхосіб,якібвиявилибажанняпродовжуватипрацю,каратиагітаторівтастрайкарів.Уразінеможливостінегайногопри-пиненнястрайку—забезпечитиконтрольнадбодайоднієюзалізничноюлінієютастворитиумовиїїфункціонування.Наніймавдіятинімецькийвійськовийпорядок,аукраїнськийперсоналповиненбувйомупідкорятися.Особи,якічинилибопірйогодіям,малиув’язнюватися.
24квітня1918р.відбуласящеоднаподія,якавплинуланапозиціюнімецькогокомандування.ВКиєвівідіменідотиневідомоїорганізації«СоюзупорятункуУкраїни»бувзаареш-тованийбагатийбанкірА.Добрий.Йоговважалиоднимзнайвпливовішихфінансовихдіячів,щомалитісністосункизнімецькимкомандуванням.Віннемавособливогозначеннядлянімців,алевонинехотіливтратитизручноїможливості
дляперевірки«міцності»ЦентральноїРадитаукраїнськогоуряду,їхздатностідорішучихдій.ТомукомандуванняКиїв-ськоїгрупиармійзаявилопротесткерівництвуУНР.Воновимагалоретельногорозслідуванняцієїсправитапокараннявинуватців.НавсецеРадіНароднихМіністріввідводилося24години.Німецькігенералипрекраснорозуміли,щоурядУНРнезможевкластисявцейтермін.25квітня,неотримав-шипозитивноївідповідінасвоюзаяву,Г.Ейхгорноприлюд-нивнаказпровведеннянімецькихпольовихсудіввУкраїні,заборонубудь-якихмітингівтазборів,обмеженнясвободисловайдруку.
Цьогожднякомандуючийнімецькимивійськамивидавщеодиннаказ,якимфактичнопозбавлявукраїнськийурядможливостіподбатипроохоронуКиєва.Німцізайняливсістратегічніпунктиміста.Їхнівійськовічастиниприступилидовиконаннязаходівзасигнальнимигаслами«Готувати»і«Здій-снювати»від24квітня1918р.Тобтопереворотрозпочався,посуті,25квітня.ЙогоздійснюваважніякнеП.Скоропадський
«власнимисилами»,аокупаційнівійська.
СитуаціявимагалавідРадиНароднихМіністріврішучихдій.ОднаккерівництвоУНРрозгубилося,неспромоглосяприй-нятибодайякогосьрішення.Вононезважилосянінапере-говоризнімцями,нінавідкритуборотьбупротиокупантів.УдіяхкерівниківУНРнебулочіткостііпослідовності.АджевтойчасякЦентральнаРадазаявлялапротестиокупаційно-мукомандуванню,українськийуряддавзгодунароззброєннясвоїхвійськовихчастин,щознаходилисянаоколицяхКиєва.АктивнудопомогувпроведенніцієїакціїнімцямнадавалиСі-човістрільці.Ужеврозпалподій,26квітнякомандуючийКиїв-ськоїгрупиармійотримавіофіційнийдозвілнімецькогоімпе-раторанапроведеннядержавногопереворотувУкраїні.
Внічз26на27квітнянімціроззброїлирадикальноналаш-тованудивізіюсиньожупанників,сформованусвогочасувНімеччинізколишніхукраїнськихвійськовополонених.Па-ралельнозобшукомуприміщенніЦентральноїРадиіареш-томкількохміністрів,28квітнянімецькігенералидализгодуП.Скоропадськомуозброїтисвоїхприхильників.
Втім,натоймоментситуаціябулавзятапідабсолютнийконтрольокупантами.ТомуП.Скоропадськийзмушенийбувпізнішеконстатувати:«28-гоквітняменінічогонедоводилосяробити,всеужебулоготове».
Тайночіна29та30квітнягенералспокійнопроспав,про-синаючисьпізніше,ніжзазвичай,інавітьзгодомнез’ясувавшиякслід,якимисилами,колибулизайнятістратегічніпунктиКиєва.Довелосявиправдовуватися,щозчасом«простопри-забувдеталі,подробиці“дрібнихсутичок”».
Можна,звісно,дивуватисянадзвичайномуспокоюіздат-ностіволодітисобоюгенерала,виявленихуекстремальнихумовах.Аможнаприпустити,щоП.Скоропадськийвідсамо-гопочатку,якніхтоінший,знавсвоюсправжнюрольупере-вороті,розумів,щовідньогомалощозалежить(зважаючинасили,якихявнобракувало),атомутерплячечекавфіналу.
Щождоголовнихподійключовогодня28квітня,товониописаніП.Скоропадськимдетально:докисиловимиметодами(однакзмемуарівнедужеясно,хтоїхнасправдіздійснював)блокувалисьустанови,вінмігкількагодинпровестиурозду-махбіляпам’ятникаСвятомуВолодимиру,потімтривалийчасговоритизархієпископомНикодимомтощо.
МожназрозумітиП.Скоропадського,якийпізнішезоче-видноювиправдувальноюметоюдужеобережнозгадувавпро
«офіційнийнейтралітет»окупантів—вінвповніприкметно,зокрема,зауважував:«якячув,цянейтральність,звичайно,буласкорішенанашукористь».Колижвчитуєшсявмемуаригене-рала,важкозрозуміти,щовінвзагаліконкретно(окрімотриму-ванняінформаціїтарозмов)робивукритичнігодинидержав-ногоперевороту.Створюєтьсявраження,щопринаймнівінсамбезпосередньовзагалінічимнекерував,невпливавнаподії.
Навітьакт обранняП.Скоропадськогогетьманомпро-йшовзайогоприсутностілишенанайостаннішійстадії(коливсебулоготове),вусякомуразібезвтручанняупроцесвирі-шенняпитанняхліборобами-власниками,якими,вочевидь,диригувалаіншасила.Іцієюсилоюбулиокупанти.
Сучаснідослідникипо-різномуоцінюютьперіодправлін-няП.Скоропадського.Однівважаютьйого«бюрократично-
військовоюдиктатурою».Іншізастерігають,що,прийшовшидовлади,гетьманотримавдиктаторськіповноваження,алевонизначноюміроюбулиобмеженіприсутністюокупаційнихвійськ.Дехтовизначаєгетьманськудержавуяк«українськийрізновидмаріократії».Останнійтермін,мабуть,маєнаметі,неміняючинічогопосуті,хочтрішкизавуалюватинаукоподіб-нимсловотвореннямвизначення,якедужеістотнозачіпаєна-ціональнесамолюбство—«маріонетковийрежим».
Загалом,гадається,втручатисявдодатковісуперечкизприводуозначеногопредметаненадтораціонально.Достат-ньозвернутисядодобревідомихдокументів,щопоходилизтаборунімецькихдипломатівівійськовоїадміністрації,івсевідразустаєнасвоїмісця,граничнопрояснюєситуацію.
2травня1918р.посолфонМуммповідомлявуБерлін:
«Заспиноюновогоурядустоїтьупершучергуєдинаавто-ритетнавданийчасвкраїнівлада—німецькеверховнеко-мандування.
Черезтеможнарозраховувати,щоновіправителіпідутьназустрічбудь-якомубажаннюгенералаГренераімоєму(тутідаліпідкресленомною.—В.С.)якособистого,такіділовогохарактеру.
...Дедалісильнеобмеженняуряду,ніжте,якеужепрове-денодоконсолідаціївідносин(дужевдалийдипломатичнийтермін.—В.С.)нерекомендується...»
Тайсправді,чогоможнабулощедомагатися,колиштабЕйхгорнаіззадоволеннямконстатував,що«наданиймоментСкоропадськийзнаходитьсяцілкоміповністюпідвпливомголовногокомандування».
Ащобжоднихсумнівівніукогоневиникалотазрішучимбажаннямрозставитиусікрапкинад«і»,тойжештабфельд-маршалазапропонуваввідмовитися«відфікціїдружньоїкраї-ни(wennendlichdieFiktionvombefreundetenLandaufhort),вякій миповинніпроситидозволунасвої діїубезтолковихабонеохайнихукраїнськихкомісарівікомендантів.Головнеко-мандуванняпотурбуєтьсяпроте,щобнайменшібезпорядкибуливкореніпридушенінайрішучішимчином.Уцихвипад-кахбудекористуватисьпідтримкоюновогоуряду».
Німецькеміністерствозакордоннихсправцілкомслушновичиталовнаведенихсловахбуквальнонаступне:«Передусімнеобхідновідмовитисявідполітики,яказводитьсялишедофікціїдружньоїкраїни.Новийурядбудеробитите,щомивважаємонеобхідним...»і,бажаючиунайменшихдеталяхпогодитидипломатичнідіїзвійськовими,просилоуточнити:
«Чиозначаєце,щомиповинніповодитисьізУкраїноюнеякіздержавою,яказнаходитьсязнамивмирнихвідносинах,алишеякізокупованоюобластю.
Німецькийпосолпринциповозгоджувавсязбезпардонноюлінієювійськових,учомувінбагаторазовозапевнявберлінськеначальство,однак,відповіднодосвогодипломатичногофаху,боязковисловлювавдумкупроте,щобажано«підтримуватинаУкраїніфікціюсамостійноїдружньоїдержавипостільки,поскількицеспівпадаєзнашимиінтересами».
Середпричинздійснення такоїтактики фонМуммвиділивнаступні:«...Необхіднорахуватисязсуспільноюдумкоюунас,атакожунейтральнихіворожихнамкраїнах;необхіднора-хуватисьзавторитетомукраїнськогоурядусереднаселення,якиймипідірвемо,якщонадторізкопокажемо,щовін[уряд]єлишелялькою(nurPuppe)внашихруках(оняк!—В.С.),аурядовіустановиобслуговуютьвиключнонашіінтереси».
ЩождоперсониП.Скоропадського,їїненадтошанувалиіперебуванняпривладіставиливпряму,першочерговузалеж-ність«відтого,чизалишитьсявінпіднімецькимвпливом».Принагідноможнавідзначити,щонімцівважалибрутальніобразинаадресуукраїнськихдіячівцілкомвиправданими.
Новопосталажвладамовчазновсезносила,боівзвернен-нях довласногонародуєдиним аргументоммала всетужвій-ськовусилу,відякоїйсамапотерпіла.Дуженаочноцевидно,зокрема,зтелеграмитовариша(заступника)міністравнутріш-ніхсправМ.Вороновичагубернськимстаростамвід13травня1918р.Урядовийчиновникнаказував:«Повідомити населеннявсімазаходами,асаме:шляхомоголошеннянаповітовихзбо-рах,повідомленнявмісцевихофіційнихінеофіційнихгазетахвідвашогоімені,шляхомрозклеюваннянапомітнихмісцяхвідповіднихоголошеньпроте,щовсявладанаУкраїнінале-
житьгетьманувсієїУкраїниПавлуСкоропадському,якийвиз-нанийвійськовимкомандуванням—німецькиміавстро-угор-ським(підкресленомною.—В.С.),якевиявилоготовність навипадок необхідності підтримуватицювладузбройноюсилоюісуворокаратизанепослухційвладіуповнійєдностізукраїн-ськоюадміністрацією».
Отжевсіполітичнігравцідужедобрезналисвоїсправжніролівтогочасномусуспільномупроцесііщененавчилисьма-скуватиїх.
Тожпершахарактеристика, якасамапособінапрошуєтьсяприаналізіподібнихдокументів(авонипобудованіздебіль-шогонареалістичній,часомнадзвичайноточнійоцінціситу-ації),зумовлюєнагальну,невідворотнупотребузверненнядотакоготерміна,якмаріонетковість.Іперевершити,«перекри-ти»їїневсилахбудь-якііншівизначеннярежиму,започат-кованоговУкраїні29квітня1918р.Вонивкращомуразімо-жутьлишедоповнювати,часом«прикрашати»йогосутністьіспрямування.
Дляз’ясуванняособливостейформуваннягетьманськоїконцепціїпобудовиУкраїнськоїДержавиважливовстанови-тисправжнійступіньнаціональноїсамостійності(національ-ногокомпоненту)якзпоглядутеоретичнихуявлень,такізпоглядупрактичноїйогореалізаціїусформованійполітичнійсистемі.
Сукупністьнормативно-правовихактів,якимипроголошу-вався,визнавався,закріплювався,гарантувавсясуверенітетУкраїни,складавсяіздвохвеликихгруп:власнеукраїнських,національно-державнихіміжнародних.Усвоючергу,кожнаізцихчастинподіляєтьсянарядрізновидів.Так,національно-правовідокументибулирозрахованінарегуляціюякзагаль-них,такіспецифічнихсфержиттєдіяльностіствореноїполі-тичноїсистеми.Допершихвідносяться,зокрема,законодавчіакти,оголошенігетьманом29квітня1918р.П.Скоропадськийдоручивнаписатизаконопроектиновоутвореногодержавно-гоорганізмучленуУкраїнськоїнародноїгромади,правникуО.Палтову.Останнійпідготувавпроектвідозви,якапіслякількохредакційнихправокбулапідписанагетьманом.
Цейдокументотримавназву«Грамотадовсьогоукраїн-ськогонароду»ібувоголошений29квітня1918р.ЦієюГрамо-тоюСкоропадськийтимчасовоперебиравусвоїрукиповно-важеннякерівникадержави,проголошуючисебе«ГетьманомвсієїУкраїни».БезпосереднєжуправлінняновимдержавнимутвореннямпокладалосянаРадуМіністрів.ЦентральнаРадатавсіземельнікомітетирозпускалися,аміністриУНР,їхніто-вариші(заступники)звільнялисязісвоїхпосад.
Частинадокументаноситьпрограмнийхарактер.Передбача-лосяприйняттяновогозаконупровиборидоУкраїнськогосей-му.ВУкраїніповноюміроювідновлювалися«праваприватноївласності—якфундаментукультуриіцивілізації».Оголошува-ласясвободакупівлітапродажуземлі.Водночасповідомлялося,щоплануєтьсянизказаходівщодообмеженняпоміщицькогоземлеволодіння.Векономічнійтафінансовійсферахнадававсяпростірприватномупідприємництву.Порядзцим,передбача-лосяпокращитиумовипрацізалізничників,розв’язатиробітни-чепитання.ОфіційноюназвоюскасованоїУкраїнськоїНародноїРеспублікисталаУкраїнськаДержава.
КрімГрамотиО.Палтовпідготувавтакожпроектиоснов-нихзаконівУкраїнськоїДержави,якіодержализагальнуназву
«Законипротимчасовий державнийустрійУкраїни».Сповіду-ючимонархічніпогляди,якіповністюподіляличлениУНГтаСоюзуземельнихвласників,відомийправникзазразоквзяв
«ПроектОсновногозаконуРосійськоїімперії(1905р.)».
П.Скоропадськийпроцедізнавсялишечерездеякийчас,хочадляйогосучасниківпоходження,ідеїдокумента,сутністьпроведеної«операції»небулисекретом.О.Палтовпропону-вавпроголоситиУкраїнськуДержавуспадковоюконститу-ційноюмонархієюначолізкоролем.Другийрозділпроек-ту—«Державнийладіголовадержави»—вінзапозичивзаналога1905р.практичнобеззмін.ОднакП.Скоропадськийнеувсьомупідтримавзапропонованийваріант.Зокрема,віннедавзгодинапроголошенняУкраїнимонархією,запропону-вавши увідповідностідонаціональноїтрадиціїназватикерів-никадержавигетьманом.Непобажаввініменуватисяйпре-зидентом,щозагаломлогічно,адженевідповідалосутності
функційглавидержави,щонатойчасцілкомокреслилися.П.Скоропадськийвнісдопроектущеодиністотниймомент,якийстосувавсяперіодуправління.Владагетьманапроголо-шуваласятимчасовою—доскликанняУкраїнськогосейму(парламенту),якиймаввирішитиподальшудолюУкраїни.
Врештіцейзаконотримавназву«ПроГетьманськувла-ду».Згіднозйогоположеннями,П.Скоропадськийотримавнеобмеженіправа.Вінзосереджувавусвоїхрукахнетількивиконавчу,алейзаконодавчутасудовувладу,мавфактичнодиктаторськіповноваження:
«1.ВладауправлінняналежитьвиключнодоГетьманаУк-раїнивмежахвсієїУкраїнськоїДержави.
Гетьманстверджуєзакони,ібезйогосанкціїніякийза-коннеможематисили.
ГетьманпризначаєОтаманаРадиМіністрів.ОтаманМі-ністрівскладаєКабінетіпредставляєйогоуповномускладіназатвердженняГетьмана.ГетьманзатверджуєіскасовуєКабі-нетуповномуйогоскладі.Гетьманприймаєізвільняєиншихурядовихосібвразідляостанніхнеобґрунтованозакономиншогопорядкупризначенняізвільнення.
ГетьманєвищийкерівничийвсіхзносинУкраїнськоїДержавиззакордоннимидержавами.
ГетьманєВерховнийВоєводаУкраїнськоїАрміїіФльоти...»
Сутніснаоцінкаповноважень,якіотримавП.Скоропад-ський,даєпідставидлявисновку,щойогоправліннябулоавторитарним,сталооднієюзформдиктатури.Вономалойпевнумаріонетковузаданість.Ізпершихдніввстановленнягетьманського режимуП.Скоропадськиймавдбатипрозмен-шеннярівнясвоєїзалежностівідкомандуваннявійськкраїнЧетверногосоюзу,якібулидійснимигосподарямистановищавУкраїні,авідтакшукавважеліпосиленнявласноговпливунаподії.
Щешістьзаконівурегулювалирізніаспектижиттєдіяль-ностіновопосталогосуспільногоорганізму—визначалипра-ваіобов’язкигромадян,оголошувалиправослав’ядержавноюрелігією,дозволяючиіншимконфесіямвільновідправляти
своїобряди,регламентувалидіяльністьуряду,фінансовихісудовихінституцій,встановлювалипорядокприйняттяви-щихдержавницькихактів.
Однаквідсамогопочаткуважливоматинаувазіреальнийвпливнаукраїнськежиттяміжнароднихчинників,найвизна-чальнішимізякихбулаприсутністьвУкраїніпрактичнопів-мільйонноїокупаційноїавстро-німецькоїармії.СпираючисьнапідписанівБрестідоговори(втомучислійтаємніугоди),окупаційнаадміністраціявважалабудь-якінормативніактипростонепотрібними,апелюючивразіпотребидосвого(ні-мецькогойавстро-угорського)законодавства.
Гетьмантайогоурядобіцялизахищатиінтересивсіхсо-ціальнихверствнаселенняУкраїни,забезпечитирівномірнуучастьусіхсуспільнихкласівудержавотворчомупроцесі.Однакцезавданнябулоапріорінездійсненним.
ВідразужпіслязмінивладибулоутвореноЦентрукраїн-ськихпартій(ЦУП),якиймавкоординуватиїхнідіїпідчаспереговорівзнімецькимкомандуванням,доякогобулови-рішеновідрядитиделегацію.ЦУПзробивусеможливе,щобблокуватиформуваннягетьманськогоуряду. П.Скоропад-ський,навпаки,прагнувякнайскорішесформуватисвійка-бінет.Виконатицезавданнябулодорученоотаману(голові)РадиМіністрівМ.Устимовичу(Сахно-Устимовичу)—інже-неру-технологу,одномузлідерівУНГ.Вінмавзалучитидоро-ботивновомуурядіпредставниківпоміркованихукраїнськихпартійтаорганізацій.ОднакМ.Устимовичневпоравсязпо-ставленимпереднимзавданням.Фактичноцебувпершийне-значний успіхЦУПущодоблокування дійП.Скоропадського,позбавленняйогоширокоїполітичноїпідтримки.Томувже30квітнягетьмандоручивформуваннякабінетувідомомувченомутагромадськомудіячеві—М.Василенку.Передос-таннімбулопоставленозавданнядо1травня,тобтозадобу,завершитистворенняуряду.
Однакпретендентинаміністерськіпосадисприймалипропозиціїздебільшогобезентузіазму,перемовинизатягну-лися,іперсонально-партійнийсклад урядувималювавсялише2травня.
ГетьманзапропонуваввідомомуполтавськомуземськомудіячевіФ.Лизогубу посадупрем’єра,а 3 травня остаточноза-твердивскладРадиМіністрів:головауряду,міністрвнутріш-ніхсправтатимчасововиконуючийобов’язкиміністрапоштітелеграфів—Ф.Лизогуб;міністрфінансів—А.Ржепецький(кадет);міністрторгівлііпромисловості—С.Гутник(кадет);міністрпродовольчихсправ—Ю.Соколовський(кадет);міністрпраці—Ю.Вагнер(народнийсоціаліст);міністрна-родноїосвітиітимчасововиконуючийобов’язкиміністраза-кордоннихсправ—М.Василенко(кадет);міністрнародногоздоров’я—В.Любинський(членУНГ);міністршляхів—Б.Бу-тенко(членУНГ);міністрсудовихсправ —М. Чубинський;державнийконтролер—Г.Афанасьєв;тимчасововиконую-чийобов’язкиміністравійськовихсправіфлоту—начальникГенеральногоштабуО.Сливинський.
2травнядержавнимсекретаремУкраїнськоїДержавигетьманпризначивМ.Гижицького,алечерездватижнінаційпосадійогозамінивприват-доцентКиївськогоуніверси-тетуІ.Кістяківський.10травняпортфельміністраземельнихсправотримавВ.Колокольцев,ачерездекількаднівпрофесорВ.ЗіньківськийочоливМіністерствосповідань.НачоліМініс-терствавійськовихсправставО.Рогоза.Доурядувходилиукраїнці-лібералиФ.Лизогуб,М.Василенко,В.Любинський,Б.Бутенко,В.Зіньківський,І.КістяківськийтаМ.Чубинський.Середміністрівбулийпредставникиіншихнаціональностей:полякА.Ржепецький,єврейС.Гутник,німецьЮ.ВагнертаросіянинГ.Афанасьєв.
Значнийвпливупершомугетьманськомукабінетімалика-дети.Програмоюїхдіяльностівурядісталивимоги,прийнятіконгресомкадетівуКиєві12травня1918р.:російськіймовінадатиправадержавноїнарівнізукраїнською;восновувіднов-леннязруйнованогогосподарствапокластитвердуадміністра-тивнувладу;розпуститидемократичніміськііземськіорганисамоврядування;відмінитивосьмигодиннийробочийденьтаввестиобмеженняуправахробітничихорганізацій.
Міністри-кадетинамагалисяпроводитиполітику,яканеувсьомувідповідалаукраїнськимнаціональнимінтересам.
Підїхтискомурядзаборонивдруковані органиУПСР—«Бо-ротьба»таСелянськоїспілки—«НароднаВоля».Часописи
«Робітничагазета»,«НоваРада»потрапилипіджорсткуцен-зуру.ЗабороняласякритикаКабінетуМіністрів,проведеннязборів,мітингівтаманіфестацій.Волосніземствабулоза-міненоволоснимикомітетами.Членівцихорганівпризна-чавгубернськийстароста.П.СкоропадськийпогодивсяздеякимиположеннямиаграрноїпрограмиПартіїнародноїсвободитазатвердиврядїїсоціально-економічнихвимог.Однакгетьманнепідтримавпропозиційкадетівунаціональ-но-культурномубудівництві.
ДержавнийпереворотвУкраїнітаприхіддовладиП.Ско-ропадськоговіталипідприємницькікола.15—18травняуКиєвівідбувсяз’їздпредставниківпромисловості,торгівлі,фінансівтасільськогогосподарства(Протофісу),наякийприбулоблизькотисячіделегатіввідбільшеякдвадцятипромисловихспілок.Делегатиз’їздувіталиновувладувУкраїніівисловилицілковитупідтримкугетьмановіП.Скоропадському.
З’їздсхваливвідновленнявУкраїніприватноївласностіназемлю,спеціальноюпостановоювимагавповерненняколиш-німвласникамвідібранихселянамиземельтамайнаізвипла-тоювідшкодування.
Розглянувшипитаннявзаємовідносинпідприємцівіробіт-ників,делегативухваленійрезолюціївказалинанеобхідністьчіткогорегламентуванняправробітників,заборонившиїхнєвтручанняусправипідприємцівтадіяльністьадміністрації;атакожзажадалипереглядуприйнятогоТимчасовимурядомзаконупросвободустрайкарів,унормуваннятривалостіро-бочогодня.Форумпідприємцівухваливокремурезолюціюзпитаньфінансовоїполітики,девказувалосянанеобхідністьналагодженнякредитноїсистемивдержаві.
З’їздзапропонувавгетьмановітайогоурядовівнестизмі-нидоміськогостатуту,зокремазбільшитивідсотокцензовихелементівуміськихдумах,підвищитивіковийіпрожитковийцензтаввести3-куріальнусистемувиборів.ВищийорганПротофісузакликавсвоїхделегатіввзятиактивнуучастьвекономічномутаполітичномужиттігетьманату.Вінпоставив
завданнязалучатисвоїхчленівдороботивцентральнихтамісцевихорганахвлади.
Отже,соціальноюбазоюдержавногоперевороту29квіт-ня1918р.тагетьманськогорежимубулипідприємційземле-власницькіколаУкраїни,частиназаможногоселянстватаправіконсервативніпартії.Всівонибулинезадоволенітимизмінами,щосталисяпісляЛютого1917р.,політикоюЦент-ральноїРадитасподівалися,щоновавлададопоможеїмви-рішуватипроблеми,яквонизвиклиупродовжпопередніхдесятилітьістоліть.Іншимисловами,внаслідокдержавногопереворотудовладиповернулисятікласи,якіпануваливдо-революційнийчас.
Звичайно,П.Скоропадськийзбагатьохпричинхотівбимативсвоємуоточеннійурядіпобільшепредставниківукраїн-ськогодемократичноготабору,особливоукраїнськихсоці-алістів-федералістів.Однакпатріотичноорієнтованісили,зарідкіснимособистіснимвинятком,немоглипітинакомпромісзрежимом,якийвважалиантинаціональним.Більшістьполі-тичносвідомихелементівпобоювалисяскомпрометуватисебебудь-якоюлояльністюдоновопосталоївлади,небажализа-житивреволюційнийчасвочахмаснегативногоіміджу.
Масижбуквальнозпершихднівпісляпереворотувислов-лювалинелишенеприхильне,айнавітьвідвертоворожестав-леннядоГетьманату.Вусякомуразізасуджувалийогочерезнизкупредставницькихфорумів.Можливо,тутдодатковихемоційдодалирішеннягетьманапровідмінуКонституціїУНРізаборонускликанняпризначенихна12травняУкраїнськихУстановчихЗборів,якіпродовжувалибутимрією-ідеаломнай-ширшихдемократичнихсил.Реакцієюостанніхназаборонніакціївладисталарадикалізаціянастроїв,яківилилисявре-золюціїтихзібрань,які,всуперечперешкодам(репресіям,арештам),вдалося-такипровести.
Рішучимзасудженнямновопосталогорежиму,йогоневи-знанням,закликамидонепокориі боротьбизнимвідзначали-сядокументи,схваленіІІВсеукраїнськимселянськимз’їздом(8—10травня,понад12тис.делегатів),ІІВсеукраїнськоготе-риторіальногоробітничогоз’їзду(13—14травня,понад200де-
легатів),Vз’їзду(конгресу)Українськоїсоціал-демократичноїробітничоїпартії(13—14травня),ІVз’їздуУкраїнськоїпартіїсоціалістів-революціонерів(13—16травня).
НесприйняттяГетьманатунайголовнішимиверствамиукраїнськогосуспільства,якісумарноскладалиабсолютнубільшістьнації,доповнювалосяйпримножувалосянепри-миренноюворожістюдорежимунайрадикальнішоїполітич-ноїсили—більшовиків.Опинившисьзпочаткомокупаціїпозазакономізначнознекровленірепресіями,вонивсежзнайшлиусобісилисконсолідуватися,організаційноофор-митисяулипні1918р.уКомуністичнупартію(більшовиків)України.Такийкроквонивважаливкрайнеобхіднимвумо-вахнаростаючогоневдоволеннямасамипанівнимипорядка-ми,повсюднозростаючимивиступамипротиних.
Прагнучиреалізаціїобраноїмети,П.Скоропадський,звіс-но,немігневдаватисядомімікрії.Впершевжиттінаписавшисвоєім’яукраїнськоюмовою29квітня1918р.підзгаданоюГрамотою,гетьманнамагавсявсілякодемонструватирозумін-нянаціональнихпроблем,турботупровсебічнийрозвитокукраїнства,врахуванняйогоінтересів.
Відповідаючичисленнимзвинуваченнямнаадресузапро-вадженоголадуйурядуяк«неукраїнських»,ворожихУкраїні,успеціальній заявіКабінетуМіністрів,поширеній10трав-ня1918р.,наголошувалося,щоП.Скоропадськийнепрагнестатисамодержцем,щочерезгетьманствореалізуютьсяідеїнезалежноїтавільноїУкраїнивісторичнійнаціонально-дер-жавнійформі.Урядобіцявзміцнюватидержавність,турбува-тисяпророзвитокукраїнськоїкультури,забезпечуватиправанаціональноїмови.
Гетьман намагавсяпідкресленодемонструвативідроджен-нядавніхкозацькихтрадицій.Зоглядунаце,рольголовногосимволугетьманськоївладимаввиконуватигерб—«козакзмушкетом»ітризуб.НавиконанійвідомимграфікомГ.Нар-бутомдержавнійпечатцібулипоєднані«козакзмушкетом»ітризуб.НовимдержавнимпрапоромУкраїнисталополотни-щезсиньоїйжовтоїсмуг,авцентрібулозображеннязолотоготризубазхрестом.
Засновувалисяукраїнськігімназії(такихбулопонад40),йшлапідготовчароботадостворенняукраїнськоїбібліотекийукраїнськогоархіву,двохукраїнськихуніверситетів,Україн-ськоїакадеміїнаук.
ОднаксоціальнийкурсУкраїнськоїДержавидужешвидковвійшовусуперечністьізочікуваннямимас,практичновідра-зусягаючиапогейнихпозначок.
Найбільшнервовою,збудженою,вибухоподібноюназмі-ни,щосталися,булареакціяукраїнськогоселянства.Цепри-родно,адже,передусім,самезайогорахунокправлячіколанамагалисьвиконатиумовиБрестського«хлібногомиру».Методично,безперестанноздійснювалосябезпрецедентне,цинічне,заучастіінституційУкраїнськоїДержавипограбу-ванняселянства.Можнанаводитибезлічдокументів,уякихдіїокупантівабсолютнооднозначнопостаютьяксиловеви-лученнявсьогодобра,наякенатрапляли чужоземнізайди.Ценабиралотакихмасштабівіформ,щочасомнемогливтрима-тисяівиражали,якмінімум,боязкенерозумінняповедінкоюокупантівнавітьвисокіурядовці.Втім,увладнихструктурахбільшебулотих,хтонезастрах,азасовістьдопомагавнаго-дуватиукраїнськимхлібомчужінаціїіпринизливовишикову-вавсявчергунаодержанняорденівдержав-грабіжниць.
Зачеплене,якмовиться,заживе,селянствошвидкозабу-валопровчорашній«нейтралітет», відкидалоапатію,щобуласпричиненаневельмиприйнятноюполітикоюЦентральноїРади,ігрізнозаявлялопросебеякпросилу,здатнуздолати,знестивсе,щонепростопосталонайогошляху,алейнама-галосяповернутидостанунещадногнобленоїівизискуваної,безсоромноошукуваноїверстви.
Документисвідчать:важкознайтиякесьселочипоселенняв1918р.,зякогобурізніурядовіінстанціїУкраїнськоїДержа-виненадійшложодногоповідомленняпронападиселяннапоміщицькімаєтності,пропожежій потравивекономіях,проопіркарателям,убивстваокупантів,проте,щобуквальноко-женпудхлібадавався«збоєм»тощо.Глибинністьівсезагаль-ністьрухуособливовражають,якщозважити,щовінбувнестількинаслідкомцілеспрямованоїдіяльностіполітичнихсил
(хочостаннідокладаличималоенергії,щобспертисьнаньо-го),скількистихійноюреакцієюнасправдінестерпнестано-вище,набажанняможновладцівпозбавитиперспективиклас,передякимсяйнулазіркасвободи,надія,щорезультатипрацівласнихрукбудутьналежатийому—трударю,щодержаваза-хищатимейоговіджорстокогопримусуйдикогосвавілля.
Таемоціївідчаючерезнедосягнутуметубулинезрівняннізприроднимопоромповсюднимактамвандалізму,найжор-стокішогознущання,якінабулистатусудержавноїполітики.
«Ображені»попередньоюсоціалістичноювладоюпоміщикипрагнули«сатисфакції»,поспішалиповернутивтраченімаєт-ностітавідшкодуватизавданіреволюцієюзбитки.Прицьомувониспиралисянаокупаційнівійськатамісцевуадмініст-раціюзпідлеглимиїйміліційнимипідрозділами(гайдука-ми).Керуючисьчастонестількипочуттямисправедливості,скількипомсти,землевласникинадтодовільноманіпулювалиобсягамипретензій,неприховувалибажанняякомогасуворі-ше«провчити»кривдників-бунтарів,брутальнопоставити
«злочинців»наналежнеїммісце—татак,щобтонадовгозапам’яталосяйіншим:подібнебудезкожним,хтозазіхатименачужемайно,на«священну»приватнувласність.
Недивно,щонацьомуґрунтідоволішвидконабулале-гальногостатусупрактикаекзекуцій.РозпочатіокупантамищезачасівЦентральноїРадикаральніекспедиціїзагетьман-щинисталинеодмінноюрисоюрежиму.Відновлюванийнага-ями«порядок»окошувавсянелишенасільськійбідноті,алейозлоблювавсередняцькуселянськумасу,вербуючидедаліновихпротивниківГетьманату.Аджекарателі,якправило,застосовувалипринципколективноївідповідальності:розмірстягненнярозподілявсяміжусімамешканцяминаселеногопункту,незалежновідїхньогосоціальногостатусу,рівняматеріальноїзабезпеченостій,нарешті,відтого,чибралаучастьданаособавпогромах,чині.Зрозуміло,щовразінеспроможностічастининаселеннясплатитиконтрибуціюїїпогашалаіншачастина—заможнішіверствисела.
Свійвнесокупацифікацію(умиротворення)селянстванаПравобережжізробилипоміщики-поляки,якідоавстро-
німецькихекспедиційприлучаливласнінаціональнілегіони.Втім,останнідіялийсамостійночипаралельно. Жорстокість,щовиявляласяприцьому,здавалося,незналамеж.Нечуваніфізичнітортурийрозправиполяки,якнедивно,вважализаприродні.Поляки,наїхнюдумку,нелишезайвийраздоводи-ли«одвічніправа» на етнічні українські землі й принижувалилюдськугідність,айтішиливласненаціональнесамолюбство.ВолинськапоміщицяЗ.Коссак-Чешуцьказочевиднимзадо-воленням«смакувала»вмемуарахнатуралістичнікартиничисленних страждань,завданихпольськимипоміщикамисіль-ському«бидлу»в1918р.
Цеспричинилосправедливеобуренняіншогополяказапоходженням,якийпереймавсяінтересамийкривдамиук-раїнства,—В.Липинського.Вінізжалемконстатував:«З-підпераавторанавмиснепробиваєтьсяпрезирствойбруднийсадизмущедророзкиданихописах,щовикликаютьогиду».ПодібнаоцінкаможебутипоширенайнаспогадипольськоїпоміщиціселаЛемешівкиТаращанськогоповітунаКиївщиніМ.Дунін-Козацької.
Селяни,щобралиучастьурозподіліпоміщицькогомайна,незбиралисьповертатийогодобровільно,чинилитомунайрі-шучішийопір,аждозбройного.Вонивважалиякщойнеаб-солютнобездоганноююридично,тавсеоднозаконноюпідста-воюсоціалістичнідокументиперіодуЦентральноїРади.
Гетьманськувладутаїїприхильниківселянствовважалосвоїмиворогами,зчоговипливалоїхставленнядорежиму.ПрикметнийзцьогопоглядулистодногозлідерівУДХПС.ШеметадоП.Скоропадського,вякомуречіназиваютьсясвоїмиіменами.«ЗпівнічнихповітівПолтавськоїгуберніїотриманіНародноюуправоюпартіївідомостіпроте,—гово-рилосьудокументі,датованому17травня1918р.,—щочленисільськоїспілки, повернувшисьзКиєвапіслязаборониселян-ськогоз’їзду,вбагатьохселахужевинеслипостановипроте,щобповбивативсіхтих,хтоїздив доКиєва обиратигетьмана.Вжепіднімаєтьсяповстанняпротивладигетьмана,починаютьубиватихлібопашців(землевласників),їхжінокідітей,палитибудинкиїх,забиратиїххліб.Заразужечетвертийденьйдебій
міжповстанцями,зодногобоку,ігайдамаками,зіншогобоку,воколицяхсілБурімка,Денисівка,ХрестителевіЛубенськогойЗолотоніськогоповітів.Повстанцівзмушуютьігосподарів-хлібопашціввступатидоїхвійськ.Агітаціяпротивладипанагетьманамаєвеликийуспіх».
Схожихдокументівпронастроїідіїселян—величезнакількість.
Потерпіліжвласникиображалисьнаурядігетьманазабрактвердості,м’якотілістьідедалібільшепокладалисьнавласнуініціативутаапеляціїдоокупаційнихвластей.Зрозумі-ло,щовостанніхбули«вагомі»підставибратибікпоміщиків,великихвласників.Перспективавладнаннясуперечностейзатакихобставинмаладужепесимістичний,скорішепримар-нийвигляд.
«ЩоцезалютийчасбувнаУкраїні!—вигукуєМ.Шапо-вал.—Гетьманщиналютувала:8липнявидала«закон»проборотьбузрозрухоювсільськомугосподарстві,наосновіякогоустановленобулокріпацтво:селянзмушувалисилоюоброблятипанськіземлі.НапочаткувересняСкоропадськийпоїхавнапоклондоВільгельмаІІвБерлін(5вересня),післячогогетьманщинапідписала(10вересня)договірзНімеччи-ноюнапередачунімцям35%врожаю.
Гетьманщинабулатакастрашна,щорозпочаласьповсійУкраїніборотьбапротибуржуазноїдиктатуриінімців.Бороть-бавеласьпартизанськимспособомселянамипідпроводомсо-ціялістів-революціонерівіСелянськоїспілки.Якацебулабо-ротьба,показуєзвітнімецькоїоберкоманди,дестверджується,щонаУкраїніза6місяцівбуловбито19000німецькихжовнірівіофіцеріввсутичкахзселянами!Розуміється,збокуселянствавпалозначнобільше.НімціпочалививозитивНімеччину,вконцентраційнітабори,багатоборців,переважносоціялістів-революціонерівічленівСелянськоїспілки».
ЦісаміфактивикористовуєвсвоємудослідженнійП.Христюк,припускаючи,щокількістьубитихокупантівбулазаниженаштабнимислужбами.
Політикагетьманськогорежимущодоселянствадаєвсіпід-ставиохарактеризуватиїїяк«війнузселянством»,яка,увід-
повідь,перетворюваласьна«війнуселянствазгетьманщиною».Цепідтверджуєтьсянетількипропоміщицькими,антиселян-ськимизаконамийрозпорядженнямигетьмана,йогоуряду,айчисленнимифактамитерору,щойогочиниликарніекспеди-ції(контрибуції,шмагання,страти,«покріпачення»),йтакимижчисленнимифактамирізноманітнихформспротиву—аждозбройнихповстань,проякі,незважаючина«дикуцензуру»,громадськостіставаловідомочерезпресу.СелянськувійнуякоднузнайприкметнішиххарактеристикдобиГетьманатузмуше-нийвизнатиіприхильникП.Скоропадського,одинзміністрівйогоурядутавидатнийукраїнськийісторикД.Дорошенко.
НавітьгенералА.Денікінусвідомлюваввідвертопропомі-щицький,антиселянськийкурсаграрноїполітикиП.Скоропад-ськогойзакономірністьборотьбиселянствапротирежиму,щотойкурсздійснював:«Селопіднялосязаземлюпротипана,протинімцяякоборонцяпанаівідбирачахліба»,—зазначавлідербілогвардійськогорухуПівдняРосії.
Підбиваючипідсумкианалізупричинрозвиткуселян-ськогорухуу1918р.,сучаснийдослідникобґрунтованотвер-дить:боротьбаселянспрямовувалась, «насамперед, противстановленнянамісцяхгетьманськоїдиктатуританасаджен-няграбіжницькоїпродовольчоїполітики».
Іхочамайженіхтонекерувавпроявамиселянськоїнепо-кориіпротесту(особливонавесні—напочаткуліта1918р.),вонипоширювались,«вкриваючи»цілірегіони,перетворюю-чисьнадедалізмістовнішіірадикальніші.Селянствобрало-сязазброю,створювалопартизанськізагони,піднімалосьнаповстання.СередіншихзвертаєнасебеувагуКанізькеповс-таннянаЄлисаветградщиніутравні—червні1918р.,атакожповстанняуЗвенигородськомуйТаращанськомуповітахКиїв-щини.Власнеселянськийрухтодіохопив усірегіониУкраїни.Генерал-фельдмаршалГ.Ейхгорн,командуючийнімецьки-мивійськамивУкраїні,очевидно,не«зістелі»бравцифрув10—12%українськихселян,щосталидоповстанськихлав.Вонабула,такбимовити,«вистраждана»самевбезпосеред-нійборотьбізтимиозброєнимиселянами,чисельністьяких,такимчином,сягала2,5млнчоловік.
Уборотьбізокупаційнимивійськами визначаласяїїнаціо-нально-визвольнаспрямованість.Уповстанськихдокументахантинімецькітаантиавстрійськімотивичастовиступалинапершийплан.Іцеприродно,аджесамеокупаційнівійськабулиголовноюсилою,якапротистоялаповстанцямівідякоївонизазнавалинайсильніших,найдошкульнішихударів.Гетьман-ціж,тайсамП.Скоропадський,сприймалисьяк«менші,за-лежніпартнери»,австро-німецькіагенти.
«Повстанняторозбурхувались,тонаякусьхвилюсти-хали,—пишеП.Христюк.—Алеселянинівдумцінемавтого,щобхочнахвилинускоритисьбандірозбійників,гра-біжниківінасильниківначолізгенераломСкоропадськиміпоміщикомЛизогубом.Відхатидохати,відселадоселапе-ребігладумкапронеобхідністьмасового,одночасногоповсійУкраїніселянськоговиступупротикатів.ЗусилляУкраїнськоїПартіїСоц.-Рев.іЦентральногоКомітетуВсеукр.СелянськоїСпілки,направленідотого,щобвдержатиселянствовідперед-часнихсепаратнихвиступів,щоздебільшогозакінчувалисьтількизадушеннямїхінемилосерднимирозстріламиселян-ськихватажків,немалиуспіху.Селянствонемоглостерпітигетьмансько-поміщицькоготерорутазнущанняібралосьзазброювнадії,щотакивдастьсяповалитипануванняпомі-щиківтакапіталістівіповернутиназадсоціально-економічнііполітичніздобуткиУкраїнськоїреволюції,якіселянинвжемав,відчував,розумівіцінив».
Виступиселянстважорстокопридушувалися,вонибук-вальнозахлиналисякров’ю,однакпрозамиреннязрежимомнемоглобутиймови,щозасвідчилиновімасовіповстаннянаЧернігівщинійПолтавщинінаприкінціліта—напочаткуосені1918р.
Накатастрофічнепогіршеннясвогостановищарішучереа-гували йробітники.Живучиз продуктів,придбанихнаринкучивкрамниці,вонибулипрактичнопозбавленіможливостіматидонихдоступ,оскількивсевиявленепродовольствовідправлялосядоНімеччинийАвстро-Угорщини.Дотогожхронічноневиплачуваласязаробітнаплата.Прикладомтого,якнестерпніумовиприводилидосоціальноїдії,ставстрайк
залізничників,якийвибухнув15липняіблискавичновтягнувусвоє«силовеполе»200тис.працівників(з240тис.загаломнатойчас).Ледвепомітнийрухназалізницяхзабезпечувавсятількиспеціальнимибатальйонамиокупантівтапаровознимибригадами,терміноводоставленимизНімеччинитаАвстро-Угорщини.Протеїхнійроботісуттєвозаважалипостійніди-версії—руйнуваннямостів,підриванняешелонів,навмисніпошкодженняпотягів—імасовийсаботажобслуговуючогоперсоналу.
Подібніпроцеси,хочаівменшихмасштабах,розвива-лисяівсередовищііншихверствпрацюючих,службовців,інтелігенції.Останняконцентруваласвоїсуспільноактивніелементипередусімвукраїнськихполітичнихпартіях.Тізних,хтозаймавпроміжнестановищеміжгетьманщиноюілівимисилами,ужевтравні1918р.згуртувалисявопози-ційнийрежимУкраїнськийнаціонально-державнийсоюз.ДоньоговвійшлиУкраїнськадемократично-хліборобськапар-тія,Українськапартіясоціалістів-самостійників,Українськатрудовапартія,Українськапартіясоціалістів-федералістів,Об’єднанарадазалізницьУкраїнийГоловнарадаВсеукраїн-ськоїпоштово-телеграфноїспілки.
Прагненнявідновитиєдинийнаціонально-демократичнийфронт(якцебулозаЦентральноїРадив1917р.)привеливсоюзіУСДРПтачастинуУПСР(центральноїтечії,відпартіївтравнівідкололосялівекрило—«боротьбисти»).ПрицьомузУНДСбуло«витіснено»гетьманців-державників—хліборобів-демократів,щозаймалиправекрилопартійно-політичногоспектра.Трансформуваласяйназваоб’єднання—зУНДСвУНС—Українськийнаціональнийсоюз.Зприходомусерединівересня1918р.дойогокерівництвазамістьсоціаліста-феде-ралістаА.Ніковськоголідерасоціал-демократівВ.Винничен-капочализдійснюватисякрокищодопідготовкиантигетьман-ськогоповстання,якеббазувалосянамасовомуневдоволеннірежимомП.Скоропадськогойокупантів.Цядіяльність,хочаіпроводиласявтаємничено,активізуваласявмірутого,якдедаліочевиднішоюставалапоразкаЧетверногосоюзуувійніівиник-ненняневідворотнихреволюційнихпотрясіньвНімеччиніта
Австро-Угорщині.ЗнеминучоювтратоювійськовоїпідтримкизбокуЦентральнихдержавшансівнавиживанняурежимуП.Скоропадськогопрактичнонезалишилося.
Щоправда,гетьман робив спробиманеврувати,втягнувшиупереговорнийпроцеслідерівукраїнськихпартій,передусімоб’єднанихвУНС.ЯкоюсьміроюцевитікалоізвисунутоїВільгельмомІІвимогидоП.Скоропадськогоукраїнізуватиуряд(цебулозробленопідчасподорожігетьманадоБерлі-на).Схоже,щонатойчассамгетьманужезневіривсявтакійперспективі.Вусякомуразі,попереднімісяційогоправлінняпереконливосвідчили,щобезістотноїзмінизасадполітикигетьманатулідериукраїнськихдемократичнихпартійнепід-тримаютьіснуючоголаду.Зіншогобоку,наосіньдедаліаг-ресивнішеповодилисебепроросійські,великодержавницькіколавУкраїні,щоробилоперспективуурядовогокомпромісубільшеніжпроблематичною.
ОднакінереагуватикерівництвуУНСначерговупропо-зиціюгетьманащодопереговорівпрозмінууряду,невико-ристатибодайпримарногошансудляблаганації(хтобудезаперечувати,щодосягненняметимирнимшляхоммаєбез-сумнівніперевагинадсиловимваріантом?)булобневірно.ТомуВ.ВинниченкоразомзчленамипрезидіїУНСА.Ніков-ськимтаФ.ШвецемзустрілисязП.Скоропадськимізапро-понувалиреформуватиРадуМіністрівчерезвведеннядоїїскладуукраїнськихдіячів.ЛідериУНСготовібулипогодитисяіназалишеннявурядідекогозпопередніхміністрівякціннихфахівців.
Іхочазасобиінформаціїпоспішилиповідомитипропро-греснапереговорах,досягненняобнадійливихдомовленостей,подальшийхідподійнепідтвердивоптимістичнихсподівань.КандидатуриІ.Шрага,запропонованогоУНС,іД.Багалія,запропонованогоП.Скоропадським,напосадуголовиурядувідпаличерезвідмовуобохпретендентів.Довелосязупинити-сянаФ.Лизогубі,зякимконфіденційніпереговорипроскладкабінетувівВ.Винниченко.
Однакпрем’єр,укабінетіякогопереважаликадети,при-родно,нехотівздаватипозиційнівпланіперсональнихпо-
ступок,ніособливощодокорекціїсоціальноїполітики,зок-рема—негайногопроведенняаграрноїреформивінтересахселянства.Реакцієюнахідпереговорівстала«Заявапроміж-народнеівнутрішнєстановищеУкраїни»,підписанаголовоюУНСВ.ВинниченкомісекретаремП.Дідушком.ЗаперечуючиправоурядуФ.Лизогубанаповноправнейзаконнепредстав-ництвоУкраїнськоїДержави,оскількивін«чужийнародовінаціональнойворожиййомуполітичнотасоціально»,авторизаявинаполягалинатому,щотільки«коаліційно-демократич-нийнаціональнийКабінетМіністрівмаєправотимчасово,донормальногосформуваннянародноївлади,стоятиначолідер-жавноївлади».
ПославшисьназаявупрезидіїУНСпронепричетністьдоцитованогодокументайзастережливівиступивтогочаснійпе-ріодиці,дослідницяО.БойковважаєакціюВ.Винниченка«не-зрозумілоюзпозиціїНаціональногосоюзу»,адокумент,йогозмістітон—несвоєчасним,таким,який«невідповідавхарак-терувідносин,якінатойчассклалисьміжУНСтагетьманськоювладою».Відтаквідповідальністьзагальмуваннявзаємопоро-зумінняпокладаєтьсянаоднусторону—наВ.Винниченка.
Однакавторудобревідомо,щопаралельноізВинничен-ковимдокументомміністригетьманськогоурядуподалисвою
«Запискувсправізовнішньоїполітики».Унійнапершемісцевисувалисяпланиросійськихєдинонеділимців,якиміповин-нібулипідпорядковуватисяінтересиУкраїни.Необмежую-чисьдеклараціями,гетьманціробилийконкретнікрокищодореалізаціїозначенихнамірів.Цебуланеприкритапозиціяка-детівіПротофісу.Останні,дотогож,залякувалигетьманаможливимисоціалістичнимиекспериментамивразіпоступокУНС.
П.Скоропадськогов цьому особливо йпереконуватибулоневарто.АтутщейлояльнідотогопредставникиУДХПіСоюзуземлеробів-власниківдедалінастійнішепочалидома-гатисяствореннянаціонально-демократичногоуряду.Вихо-доммоглостативключеннядоурядупредставниківнайпо-міркованішоїполітичноїсиливУкраїнськомунаціональномусоюзі—соціальноспорідненихзкадетамисоціалістів-феде-
ралістів.Насутністьполітичногокурсуцеістотноневплину-лоб, а ілюзіюзмін створило б.
Хтобурезультатіопинивсяувиграші?Звісно,—режим.АпосланціУНСлишебсталийогозаручниками.Прикрашую-чийого,вонидопомоглибіснуючійвладівводитивоманусу-спільнусвідомість,сприялибборотьбізвласнимнародом.
ІВ.Винниченко,якніхтоінший,розумівсутністьтого,вщойоговтягували,йлегітимнодистанціювавсявідваріан-тачерговогобрутальногообманумас.Вінневіривужиттє-спроможністьурядузаучастюпредставниківУПСФ,однакдочасувважавзаможливе,тайнеобхідне,нерозкриватипланівпідготовкиповстання,точнішествореннякоординаційно-ор-ганізуючогоцентру,якийбикерувавповсюднимиперманент-ними,стихійно-спорадичниминароднимивиступамипротигетьманськогорежимуйокупантів.
Тайякінакшеможнапідготуватисядоповаленнятерорис-тичноївлади,якщоневтаємничитисвоїдії?
Отже,якмінімум,поведінкуВ.Винниченкаможназро-зуміти.Звісно,якщовиходитизінтересівпереважаючоїбіль-шостінародуУкраїни,інтересівнаціонально-визвольноїре-волюції,ненамагаючисьбудь-щоретроспективнозахиститинасторінкахісторичнихпрацьлад,щоставмайжетотальноненависним.
ПередбаченняжВ.Винниченкавосени1918р.повністюсправдилися.Дозатвердженого 24жовтняКабінетуМіністрівувійшлоп’ятьчленівУПСФ,делегованихНаціональнимсо-юзом,—А.В’язлов(міністрюстиції),О.Лотоцький(міністрвіросповідань),М.Славинський(міністрпраці),П.Стебниць-кий(міністросвіти),В.Леонтович(міністрземельнихсправ).Встановиласяхисткарівновагаміжприхильникамифедера-ціїзнерадянськоюРосієюіпоборникамисамостійності(крімзгаданихесерівдоостанніхвідносилипрем’єраФ.Лизогуба,міністразакордоннихсправД.Дорошенкаіміністратранс-портуБ.Бутенка).
УкраїнськийнаціональнийсоюзвособійогоголовиВ.Винниченкаодразувідмежувавсявідоновленогоуряду.Вінтерв’ю«Робітничійгазеті»вінзаявив:«Щододіяльності
утвореногокабінету,тоНаціональнийсоюзбудедоньогоувідповіднійопозиціїізадіяльністьніякоївідповідальностінасебенебере...Національнийсоюздоложитьусіхстарань,абивнайближчийчасвУкраїнськійДержавізалунавголоссамогохазяїна—українськогоробітникаіселянина».
Слідвідзначити,щогетьманськацензуранедозволилапублікаціїінтерв’юівоноз’явилосяпізнішеу«Вісникуполі-тики,літературийжиття».
Можливо,лишезаімітаціюзмін,призбереженніпопе-редньогокурсу,вважалиурядовіперестановкийтіполітичнісили,якізмоментудержавногопереворотубулиблизькимидоП.Скоропадського,висловлювалийомутучиіншупідтрим-ку,однакпідвпливомдосвідузмушенібулидедалівідходитивідгетьмана.26—28жовтнявКиєвівідбуласяконференціяУДХП,якавизналазанеобхіднеєднаннявсіхнаціональносві-домихелементів.Успеціальнійрезолюції«ПровідношеннядоНаціональногосоюзу»йшлосяпронеобхідністьпорозуміннязУНСіспільнескликаннянаціональногоконгресу.Однимізнайпершихзавданьостанньогомалостатиухваленнязаконупровиборидопарламенту.
Прийнятіфорумомрішеннявціломускладалинібинизкунагальнихрекомендаційдляоновленогоуряду.Проїхсутністьделегаціявідконференціїпроінформувалагетьмана.
30жовтняі2листопада1918р.ініціативуУДХПпроскли-каннянаціональногоконгресуобговорилапрезидіяУНС,під-трималаїї,вжилазаходівщодотехнічноїпідготовкифоруму,зокремавизначиладатускликання—17листопадаінормипредставництва.
МаючизазразокУкраїнськийнаціональнийз’їзд6—8квіт-ня1917р.,організаторипередбачалиякомогаширшуучастьуньомувсіхукраїнськихсил,включаючипартіїйорганізаціївідДонщини,Кубані,Чорноморщини,Криму,Бессарабії,Галичини.Національномуконгресу,тобтопосланцямусьогоукраїнства,зазадумомініціаторів,належаловизначитисяунайнагальнішихпитаннях:оцінкиміжнародногостановищаУкраїни,виборуформдержавногобудівництва,народногосамоврядування,економічноїполітики,втомучислі—аграрноїреформи.
Безперечно,справжнійдемократзапереконаннями,В.Вин-ниченконемігнатойконкретниймоментнерозумітиочевид-нихперевагвиходузкризилегітимнимшляхом,авторитет-нимволевиявом.Згадаймо,щовінбуводнієюізстрижньовихфігурконгресу1917р.,і,забігаючинаперед,звернемоувагу,щовінвважавконгресоднимізнаріжнихкаменівдержавногобудівництваіпісляповаленняГетьманату.
Дотогож,аналізрозстановкисилукерівництвінаціональ-но-демократичногофронтунедававнадійнихпідставдляви-сновкунакористьповстання.Тожсценарійрозвиткуподій,колиосновнаставкаробиласябнавсеукраїнськийконгрес,мігбутинайбезболіснішимвиходомізситуації.Ізовсімневинадемократичнихсил,утомучислі(аможливо,йупершучергу)В.Винниченка,щоукраїнськаісторіяпішлавтікритич-ніднііншиммаршрутом.
П.Скоропадськийтайогооточеннязкадетського,єди-нонеділимоготаборузаходилисягарячковореалізовуватиприховуванудотогоідею.Українськадержававиступилаініціаторомоб’єднаннянерадянськоїРосії—Дону,Кубані,Кавказу,КримуйДобровольчоїармії.Всіхїхпредставниківспеціальноютелеграмоюбулозапрошенонадіслатинаспе-ціальнуконференціюдоКиєвазметоюпогодженнядій,якімалиб«полегшити»спільнудолю.НаДобровольчуарміюгетьманпокладавособливовеликінадії,оскількиупродовжвсьогоперіодусвогоправліннятаємнойвідкритосприяв
«білому»руху.Однаккерівництво«добровольцівнедвознач-нозаявило,щонепотерпитьжоднихпретензійбудь-якихнаціонально-державниходиницьнаіснування—всівонимаютьрозчинитисьу“єдинійінеділимій”».
Якінаприкінці1917р.,назакликофіційногоКиєвавід-гукнувсялишеотаманВсевеликогоВійськаДонського.Те-перцебувнеО.Каледін,аП.Краснов.3листопаданастанціїСкороходововідбуласятаємназустрічдвохцарськихге-нералів—П.СкоропадськогоіП.Краснова,якінепростошвидкопорозумілися,айдомовилися,щосамеУкраїнськаДержаварозпочнепроцесвідродження«єдиноїРосії»,щоозначалопочатокодночасногознищенняукраїнськоїдержав-
ності.П.Красновсампоспішиврозсекретитиугоди,якіхоті-лидочасунеробитинадбаннямгромадськості.ЦенанесломогутньогоударупоавторитетуП.Скоропадського,відразудезавуювалойогоукраїнськуриторику.
Втім,останнєненадтобентежилоприхильниківправо-гокурсу.6листопадана з’їздіземельнихвласниківміністрвнутрішніхсправВ.Рейнботзаявив,щоурядінадалідотри-муватиметьсяполітики,вигідноївеликимземлевласникам,тобтопереважнонеукраїнцям.Априйнятарезолюціяносилацілкомвизначенийантиселянськийхарактер,отжезнову-таки—антиукраїнський.Навітьчастинаделегатівз’їздуначолізП.Коваленком,щойдотоговиявлялапевнінезгодизкерівництвоморганізації,вийшлазсоюзуіприєдналасядохліборобів-демократів.
Восени1918р.дедалівідвертішепротиукраїнськоїдержав-ностіпочаливиступатипромонархічніросійськікола,якимусвійчасП.СкоропадськийнадавпритулоквУкраїні.Значнимвпливомсереднихкористувався«Київськийнаціональнийцентр»,якийставивсвоїмзавданнямборотьбузукраїнськоюдержавністю,підтримкуДобровольчоїарміїтаінформуваннясилАнтантипростансправвУкраїні.Своюдіяльністьпред-ставникицентрудочасуобмежувалипублічнимивиступами,атакожзверненнямидокерівництваАнтантитаДенікіна.
Навідмінувідцентру,рішучийпланборотьбизукраїн-ськоюдержавністюрозробляла«СпілкавідродженняУкраї-ни».Їїядроскладаликолишніцарськігенерали,якіпланува-лиздійснитивійськовийпереворотвУкраїні,заарештуватиП.Скоропадськоготапроголоситиновуросійськувладу.
КерівництвоУкраїнськоїдержавизналопродіяльністьцихполітичнихгруптаорганізацій,аленезвернулонанихналежноїуваги.Пояснюєтьсяцетим,щозначнійчастиніуря-довцівдержавибулиблизькіпрограмніположенняросійськихконсервативнихтечій.Порядзцим,ПавлоСкоропадськийві-ривупрактичнебезсилляцихорганізаційтадоостанніхднівсвогоправлінняпрагнувстворитиспільнийантибільшовиць-кийфронт.
ВумовахрізкогонаростанняантигетьманськихнастроївіпошукубодайякоїсьпідтримкиП.Скоропадськийзробив
спробупродемонструватисвою«лояльність»доукраїнства.9листопадазайогоособистимрозпорядженнямзЛук’янівськоїв’язницібулозвільненодіячівукраїнськогоруху—С.Петлю-ру,М.Порша,Ю.Капкана.Можливо,ймаютьраціютідослід-ники,яківважаютьповедінкугетьманавданомуразінеобач-ною.П.Скоропадськийбуцімтосподівався,щоякзвільненіполітики,такіті,якігуртувалисявопозиційномуУНС,незважатьсяназакликдоповаленняйоговлади.
Івсеж,мабуть,можназнайтибільшепідставдлякваліфі-каціїтакогокрокувимушеним(тискнаціонально-демокра-тичнихсилвцьомупитаннінадзвичайнопосилився),аразомзтим—ісвоєріднимманевром,розрахованимнапониженнясуспільноїнапруги.
Прикметнийіщеодинмомент:9листопада1918 р. —цеденьсерйознихваганьП.Скоропадського,можнасказатийбільше—день,якийвінсамвважавостаннімднемсвогогетьманства.СаметодіглаваУкраїнськоїДержавиотримаввідпославБерлінідокладнийзвітпрореволюціювНімеччинііпрокламаціюУНСпроскликанняна17листопадаУкраїн-ськогонаціональногоконгресу.Вартозвернутиувагунаоцінкугетьманомтогочасногомоменту.Вінвагавсящодоприйняттяодногоздвохможливихрішень.Перше—«статиначоліукраїн-ськогоруху,постаравшисьзахопитивсевсвоїруки».
Отже,П.Скоропадськийтимвизнавав,щодотогочасу(до9листопада1918р.)вінбувпозаукраїнськимрухом.Рівноюміроюукраїнськийрухбувпереважнопозадержавноюбудо-вою,якаіменуваласягетьманщиною).Цікаво,щоврозмовізО.Палтовим—прихильником«підпорядкування»гетьмануукраїнськогорухучерезтойжеконгрес—П.Скоропадськийвисловивневірувзапропонованийваріант.
Завеликимрахунком,такапозиціяцілкомлогічнайпере-конлива.Якщовмомент,колигетьманськавлада,підтриманабагнетамиокупантів,видаваласянепорушною,невдалосянетещоприборкати українськідемократичнісили,айбудь-яки-мипосуламинаблизитиїхдосебе,тощовжеговоритипроподібнірозрахункизакардинальноїзміниситуації.
Іншасправа,щовсистеміаргументівдлясамопереко-наннянапершемісцеП.Скоропадськийвисунувфактроз-
криттяантигетьманськоїзмовисередчастиниохорониначолізполковникомАркасом.Зісвідченьостаннього,буцімтоз’ясувалося,«щоконгресконгресом,аповстаннявсеодноспа-лахне».
По-перше,ніхтоніколи,утомучислійП.Скоропадський,не говорили (немалина тепідстав)прозв’язок між діями Ар-касаіВинниченка.Вочевидь,навітьвисловитиподібнепри-пущення—значитьвийтизамежіелементарноїреальності.Тому-тогетьманіговоритьпроабстрактнеповстання.Зазна-чимо,непропідготовчіакціїбудь-когоізсередовищаУНС,авзагалі.Теж,що,скажімо,стихійнеповстанняпрактичноневідворотне,розумілидобревсі,агетьман,можливо,йкращезаінших.Уданомуразіщеточнішеможнабуловестимовупронеминучістьпродовженнятогоспротиву,якийтриваввукраїнськомусуспільствізмоментудержавногоперевороту29квітняйчасвідчасунабиравособливомасштабнихідедалізагрозливішихформ.
ТожбеззастережнопокладатинаВ.Винниченкаійогоод-нодумцівпровинузазривперспективинаціональноїзлагоди,якмінімум,неварто.Щебільшевтомупереконуютьконкрет-нідіїгетьмана,яківінсампередаєнаступнимчином:«Другерішеннябуло— рішучо закритиконгресіспертисявКиєвінавсітіофіцерськіформування,проякіяговориввище,аякщопотрібно,тооголоситизагальнуофіцерськумобілізацію.ВодномуКиєвіунасбулодо 15тисяч офіцерів.Апотім,колипотребамине,ятвердовирішивзновувиправитидержавнийкорабельпотомушляху,якогоядотримувавсязавждиівідякогояніколиневідмовлявся».
Зауважимо,щодлясебедругерішенняП.Скоропадськийухваливвсетогож9листопада,оскількиуженаступногоднязцілкомпевнихпозиційвівпереговоризпредставникамиукраїн-ськихнаціонально-демократичнихсил.Тодіжгетьманзміц-нивсяусвоємурішенні,оскількиодержавсигналивідАнтантипронебажанняматисправизприбічникамиукраїнськоїсамо-стійності —затихобставин —зукраїнськимнаціональнимфронтом,УНС.Навпакиж,тим,хтосхиляєтьсядофедераціїзРосією—тобтоготовийжертвуватиукраїнськоюдержавністю
(аце,впершучергу,П.Скоропадськийійогоближчеоточен-ня)—буденаданопідтримку,передусімвійськову.
ТутумовиАнтантиспівпадализвідвертимивимогамиофіцерськогокорпусу.
Тожнедивно,що13листопада1918р.уряд(8голосамипроти7)висловивсязанедопущенняскликанняНаціональ-ногоконгресу,агетьманпоспішивзмінитикабінетна«більшрішучий»,уякомувженезалишилосяжодногопротивникафе-дераціїзнерадянськоюРосією.ОчоливкабінетС.Гербель.
Авженаступногодня П.Скоропадськийоприлюднивгра-моту«Довсіхукраїнськихгромадян,народуікозаківУкраїни»,якоюоголошувавпроновудержавнуорієнтацію—відбудовуфедеративноївеликоїРосії.ІхочаУкраїнабраланасебефунк-ціюініціаторацьогопроцесу,всім,хтохочтрохирозумівсявполітиці,булоясно—вєдинійінеподільнійРосії,доякоїторувавшляхБілийрух,узалежністьвідякогопотраплявгетьман,небудемісцянінезалежній,ніавтономній,нібудь-якійіншійУкраїні,як,втім,небудейфедерації.
ЗблискавичноюоперативністюзакціїП.Скоропадськоготогожтаки14листопада,скориставсяВ.Винниченко,обра-нийнапередодніголовоюДиректорії—органудлякерівниц-тваантигетьманськимповстанням.ЧетверочленівДиректоріївиїхалидоБілоїЦеркви,щобпочатинаступногоднязбройнийпохіднаКиївдляповаленнярежиму.АВ.Винниченка,який,окріміншихякостей,маввидатнийлітературнийталант,за-лишиливКиєвідлянаписанняйпоширеннявідозвидоукраїн-стваіззакликамидопідтримкиповстання.Якіочікувалося,документвиявивсяяскравим,пристрасним,мобілізуючим,тонковраховувавдомінуючіпсихологічнінастроїйгостротумоменту.
ОрганізованеДиректорієюантигетьманськеповстан-нямалосерйознішансиперемогтибуквальноутижневийстрок,тацьомузавадилинепростіміжнароднічинники,дещопролонгувавшиофіційнеіснуванняУкраїнськоїДержа-ви.14грудня1918р.генералП.Скоропадськийоголосив,щовінзрікаєтьсявлади.Навідмінувідбагатьохпопередніхгетьманськихдокументівостаннійдержавнийактвиявився
небагатослівнимідужемінорним:«Я,ГетьманусієїУкраїни,протягомсемизполовиноюмісяцівприкладавусіхсвоїхсил,щобвивестикрайзтоготяжкогостановища,вякомувінпере-буває.Богнедавменісил справитися із цим завданням і нинія,зоглядунаумови,якітеперсклались,керуючисьвинятководобромУкраїни,відмовляюся»відвлади.
Ісмисломідухомнаведенийдокументкричущедисонуєзчисленнимиспробамиадептівнаціональногомонархізмудо-вести,щогетьманувдалосянавестивУкраїніладіпорядок,азапропонованамодельсуспільноїорганізаціїбуланайкра-щоюзавсюбуремнудобу1917—1920рр.Іякщозгодитисязтим,хтовважає,що«зреченняпродемонструвалонайвищийступінькультуриП.Скоропадського»,то,мабуть,найперше—требавестимовупрочесневизнаннягетьманомбезрезуль-татностіспробививестикрайізкризи,провалуздійснюваноїполітики.
Переодягнутийунімецькувійськовуформу,П.Скоропад-ськийпереховувавсядеякийчасуКиєві,апотімвиїхавізсані-тарнимпоїздомзамежіУкраїни.
Вемігрантськійпресіневдовзіз’явилисятвердженняад’ютантаП.Скоропадського—С.Моркотуна(керівникаод-нієїізкиївськихмасонськихлож)проте,щоголовнийотаманповстанськихвійськС.Петлюразнавпромісце,вякомупере-ховувавсяП.Скоропадський,однакотримаврозпорядженнямасонівнечіпатигетьманаінезваживсянанепослух.Хочапублічнийскандалвиявивсягучнимітривалим,головнийотаманніколиневисловивжодногослованасвійзахист,неспростувавжодногосвідчення,якінаводилийсупротивники,йколишніспільники,зокрема —В.Винниченко,П.Христюк,М.Шаповалтаін.
Зпоглядувищевикладеногонаврядчидоцільнимвидаєть-сядодатковийпошуксуб’єктивнихпричинкрахугетьманськоїмоделідержавності.Вонавиявиласяісторичниманархізмом,бодайпізнішіспробиприхильниківП.Скоропадського«заднімчислом»довестиїїтеоретичні,логічніпереваги.Вумовахрево-люційногозбуреннявонанезмогласкільки-небудьефективноконкуруватийзпланамивідродження,зодногобоку,демо-кратичноїреспубліки(УкраїнськаНароднаРеспубліка),азін-
шого—соціалістичноїреспубліки(УкраїнськоїСоціалістичноїРадянськоїРеспубліки).ІншемісцеірольУкраїнськоїДержавивісторичномупоступіукраїнствауявитисобіважко.
Мабуть,зовсімневартопідозрюватиП.Скоропадськогоунещирості,коли,зайогословамизостанньоїграмоти-відре-чення,вінпрагнувкеруватися«винятководобромУкраїни».Тавісторичногопоступусвояглибиннадетермінованість,ауреволюцій—своялогікаісвоїневмолимізакони.Збагнутиїхнепросто,авоюватизними—значить,зрештою,неминучепрогравати...
Іншоговбагатовіковомусуспільномудосвідіпокинебуло.
Опинившисьвеміграції,П.СкоропадськийпоселивсязродиноюнавіллінеподалікБерлінаізусиллямиприхильни-ківперетворивсянапрапорукраїнськогомонархізму.Засну-вавСоюзгетьманців-державників.МайбутнєУкраїнибачивуконституційніймонархії.Правда,великоївагиправийсегментукраїнськихемігрантівнемав,вагомимавторитетомнаміж-народнійаренінекористувався.
ПомеростаннійгетьманУкраїнивідтяжкогопоранення,якогозазнавпідчасбомбардування,25квітня1945р.ум.Мет-тен(Німеччина).