ПраціМ.В.Порша

Неіснуючепитання//Праця.—1905.

АвтономіяУкраїниісоціал-демократія.—К.,1917.УкраїнавдержавномубюджетіРосії.—К., 1918.

ЛітературапроМ.В.Порша

ВинниченкоВ.Відродженнянації.—Ч.І—ІІІ.—К.—Ві-день,1920(перевидання—К.,1990).

ГоловченкоВ.І.ПоршМиколаВолодимирович//Українськадипломатичнаенциклопедія.—У2-хт.—Т.2.—К.,2004.

ДорошенкоВ.РеволюційнаУкраїнськапартія.—Львів,1921.

ДорошенкоД.ІсторіяУкраїни.1917—1923рр.—Т.1.—Уж-город,1932.

ЖукА.Пам’ятіМиколиПорша(1877—1944)//Сучасність.—1962.—№1.

СолдатенкоВ.,БевзТ.,ТатаренкоТ.Лідерукраїнськихсо-ціал-демократів(МиколаПорш)//Українськаідеятаїїтворці(другаполовинаХІХ—початокХХстоліття).—К.,1999.

СкорописО.Соціал-демократичнийрухвСквирськім,Васильківськімповітахв1906році//Нац.голос.—1911.—Ч.11—12.

СолдатенкоВ.Ф.Українавреволюційнудобу.Історичніесе-хроніки:В4-хт.—Т.I—IV.—Харків—Київ,2008—2010.

УкраїнськаЦентральнаРада.Документиіматеріали.У2-хт.—К.,1996.

ХристюкП.ЗаміткиіматеріалидоісторіїУкраїнськоїре-волюції.—Т.I—IV.—Прага,1921—1922.

ШаповалМ.Великареволюціяіукраїнськавизвольнапро-грама.—Прага,1928.

«З’їздрадвикликавмененаукраїну»

(МиколаОлексійовичСкрипник)

Народивсямайбутнійпрофесіональнийреволюціо-нер,видатнийдіячКомуніс-тичноїпартіїіУкраїнськоїрадянськоїдержави13(25)січня1872р.ус.ЯсинуватаБахмутського повітуКате-ринославськоїгуберніївсім’їзалізничногослужбов-ця.ПочатковуосвітуздобувуБарвінківськійдвокласнійсільськійшколі,адалівІзюм-ськомуреальномуучилищіХарківськоїгуберніїтареаль-номуучилищівм.Курську.

В1900р.вступивдоПетербурзькоготехнологічногоін-ституту,децілкомпоринувуреволюційнийрух.Вінактивнийучасникмарксистськогогуртка,членПетербурзькоїсоціал-де-мократичноїгрупи«Рабочеезнамя».Своє«бойовехрещення»діставуберезні1901р.,коливПетербурзі,наКазанськійпло-щівідбуласяполітичнадемонстраціяпротеступротивіддачівсолдатизанепокорувладі183-хстудентівКиївськогоунівер-ситету.ЗаучастьудемонстраціїМиколаСкрипникбувупершезаарештованийівисланийдоКатеринослава.Зацимарештомслідувалиодинзаоднимновіарештиіув’язнення.

15разівзаарештовувався,7разівперебувавузасланні.За-галомбувзасудженийнаув’язненнястрокомдо34роківіодинраздострати,6разівутікавзцарськихтюремнихказематів.

Глассон,Петербуржець,Валер’ян,Г.Єрмолаєв,Щур,Щен-ський— такийдалеконеповнийперелік псевдонімів,до якихзмушенийбуввдаватисьМ.Скрипник,якийвівреволюцій-нуроботувПетербурзі,Катеринославі,Царицині,Саратові,Одесі,Ризі,наУралітавбагатьохіншихмістах.Вінбувучас-никомлегальнихвсеросійськихз’їздів: кооперативних підпри-ємств(1908р.),фабрично-заводськихлікарівіпредставниківпромисловості(1909р.).Найактивнішоюбулайогоучастьубільшостіпартійнихвидань—від«Искры»до«Правды».Вінредагуваву1913р.більшовицькийлегальнийжурнал«Вопро-сыстрахования»,ав1914р.входивдоскладуредколегіїгазети

«Правда».

ПовернувшисьпісляЛютневоїреволюції1917р.зм.Мор-шанськаТамбовськоїгубернії,девінвідбувавсвоєчерговезаслання,уПетроград,М.СкрипникбувобранийсекретаремЦентральноїрадифабрично-заводськихкомітетів.ПідчасЖовтневогозбройногоповстаннябувчленомВійськово-ре-волюційногокомітетуприПетроградськійРадіробітничихісолдатськихдепутатів.

УпісляжовтневийперіоджиттяідіяльністьМ.Скрипникапов’язанізУкраїною,кудивінприбувугрудні1917р.

Щоправда,віндеякийчасвагався,незважувавсявзятинасебевідповідальнурольуподіяхнаБатьківщині,відякоїбуввідірванийпротягом12років.Невпевненістьпороджувалоіслабкезнанняукраїнськоїпроблеми,заплутаність,супереч-ливістьпроцесіввУкраїні,денатойчасугострийконфліктувійшлисоціальнаінаціональнареволюції,дедалізагострю-вавсяконфліктміжРадоюНароднихКомісарівіУкраїнськоюЦентральноюРадою.

УсвоїйавтобіографіїМ.СкрипниктакописавсвійприїздіпершийрікроботивУкраїні:«ПершийВсеукраїнськийз’їздРадвикликавмененаУкраїнуіобравнароднимсекретаремпраці,адаліторгівлійпромисловості.ПровівІВсеукраїн-ськуконференціюселянськихдепутатівусічні1918 р.вХар-кові.Післятого,якКиївузялинімецьківійська,конференціяпредставниківРадвПолтавіобраламененаголовуРобітни-чо-селянськогоурядуУкраїнитанароднимсекретаремза-

кордоннихсправ,цезатвердивіІІВсеукраїнськийз’їздРадуКатеринославівберезні1918р.НаостанньомузасіданніЦВКУкраїнивТаганрозівквітні1918р.менеобралидоповстан-ськогоНародногоСекретаріату,анапартійнійнарадітамтакожобраноначленайсекретаряОрганізаційногобюропоскликаннюІз’їздуКП(б)У,щообравменекандидатомЦККП(б)У,азгрудня1918р.яввійшовдоЦК.Тогожтаки1918р.ЦКнаправивменедляроботиуВЧК,деябувчленомколегіїтазавідуючимвідділомпоборотьбізконтрреволюцією.Всічні(1919р.)зновуввійшовдоскладуробітничо-селянськогоуря-дуУСРРнароднимкомісаромдержавногоконтролю».

ЯкголоваНародногоСекретаріату(авінобіймавцюпоса-дуз4березняпо18квітня1918р.),М.Скрипникнаприкінціберезня1918р.очоливНадзвичайнеповноважнепосольствоЦВКРадУкраїниіНародногоСекретаріату—урядовуде-легаціюдоМосквидляінформаціїурядуРосіїпрорішенняІІВсеукраїнськогоз’їздуРад(17—19березня1918р.)длядо-мовленостіпроформувзаємовідносинРРФСРзРадянськоюУкраїноюузв’язкузпідписаннямБрестськогомируіпочат-комокупаціїУкраїнинімецько-австрійськимивійськами.Успеціальнійстаттіівиступі1квітня1918 р.назасіданніЦВКРадРРФСРМ.СкрипникрозкривсутьрішеньІІВсеукраїн-ськогоз’їздуРад:проголошеннянезалежностіУкраїни,не-змінністьдружньогоставленнядоРосії(Брестськиймирнийдоговірлише«формальнорозкривавтіфедеративніузи,якідосізв’язувалиРосійськуФедераціюзУкраїною»),рішимістьборотисьпротиокупантівіЦентральноїРади,завідновленнявУкраїнівладиРадіфедеративнихзв’язківзРосією.

ПісляоголошеннядеклараціїповноважногопосольстваРНК3квітня1918р.ухваливрезолюцію,вякійвисловивсвоє

«захопленеспівчуттягероїчнійборотьбітрудящихіексплуа-тованихмасУкраїни».

НародномуСекретаріатуУСРРдовелосьпрацювативекстремальнихумовахвоєнногочасу,нестримногопроцесувтратитериторіїУкраїнивміруїїокупаціїіноземнимивій-ськами.ЗрізнихобставинстатусУкраїниякнаціонально-державногоутвореннянеусталився,постійнозмінювався,

нерідковтілювавусобіврізнихкомбінаціяхпринциповіпідходидорозв’язаннянаціональноїпроблемизфакторамитимчасовоїдії,елементамиполітичного,дипломатичногоха-рактеру,зокрема—умовамиБрестськогомиру.Такепоєднан-нячасомбулодоситьсуперечливим.ПостійнажпричетністьМ.Скрипникадопошуківрозв’язаннящонайскладнішихпроблемнаціонально-державногобудівництва,відносинзін-шимидержавнимиутвореннямивиробиливньомусвоєріднуметоду,якійвіннезраджувавівподальшому,намагаючисьінодіштучнопоєднуватисуперечливіелементи,хочнастій-ноїпотребивцьомуужейнебуло.Цечасомпризводилодовиникненняновихускладнень,коштувалосамомуМ.Скрип-никунелегкихморальнихпереживаньізбитків.

Навесну1918р.великоїактуальностінабув процесоб’єд-наннябільшовицькихорганізаційувсеукраїнськомумасшта-бі,утворенняпартійногоцентру.М.Скрипниквзявнасебеуційсправіоднузвизначальнихролей.Віннеприставнінаплатформуприхильників«лівих»поглядів,яківідстоювалифорсуванняповстанняпротиокупантівіствореннязцієюметоюокремоїКомпартіїУкраїни,нінапозиціюприбічниківправихпоглядів,яківиходилизтого,щобездопомогизбокуРосіїповстаннябезперспективне,внутрішніхпотенційдляньогонедостатньо,аКомпартіяУкраїнимаєбутиобов’язковоскладовоючастиноюРКП(б).

НаТаганрозькійпартійнійнараді(19—20квітня1918р.)М.Скрипникзапропонуваврезолюцію,якавідкидалаі«мен-шовицько-угодовські»пропозиціїправихпоглядів,і«есерів-ськийчистийінсуррекціонізм»виразників«лівих»поглядів.Учасникинарадиубільшостізгодилисязнимівизнализанеобхіднеорганізуватипартизансько-повстанськуборотьбутрудящихвтилунімецько-австрійськихвійськ,визначиликурснапідготовкуповстанняпротиокупантівтаїхпособ-ників,підкресливши «залежністьуспіхуцьогоповстаннявідзбереженняізміцненняРадянськоївладивРосійськійФедераціїівіддальшогорозвиткусвітовоїсоціалістичноїреволюції».Однимізнайневідкладнішихінайзначнішихпартійнихзавданьучасникинарадивизнали«відтворення

класової партійноїорганізаціїпролетаріату таїї керівниц-твовсправіорганізаціїіведенняповстанняробітничогокласуіселянствапротидиктатуриконтрреволюційноїбур-жуазії».

Проектурезолюціїправих(авторЕ.Квірінг)«СтворитиавтономнупартіюзсвоїмЦентральнимКомітетомізсвоїмиз’їздами,алепідпорядковануспільномуЦентральномуКомі-тетуіз’їздамРосійськоїкомуністичноїпартії»М.Скрипникпротиставивсвій:«Створитисамостійнукомуністичнупар-тію,щомаєсвійЦентральнийКомітетісвоїпартійніз’їздиізв’язанузРосійськоюкомуністичноюпартієючерезміжна-роднукомісію(ІІІІнтернаціонал)».

УчасникинарадибільшістюголосівзновупідтрималиМ.Скрипника.Середтих,хтоголосувавзазапропонованунимрезолюцію,булиіоднодумціГ.П’ятакова,Г.Лапчин-ського—«лівікомуністи»,прибічникиутворенняокремоїкомуністичноїпартіївУкраїні.Дляпідготовкиз’їздубільшо-вицькихорганізаційУкраїнибулопризначеноОрганізаційнебюро,доякоговвійшлиА.Бубнов,Я.Гамарник,В.Затонський,С.Косіор,І.Крейсбергтаін.ОчоливОргбюро(ставйогосек-ретарем)М.Скрипник.НайогожпропозиціюбулоухваленоназватимайбутнюреспубліканськупартійнуорганізаціюКо-муністичноюпартією(більшовиків)України.Нараданеприй-нялапропозиціюполтавськоїгрупи більшовиківі«лівих»українськихсоціал-демократівназватипартію«Українськоюкомуністичноюпартією»,оскількицесуперечилоїїінтерна-ціональномухарактерові,атакожвідхилилазапропоновануЕ.Квірінгомназвупартії«РКП(б)—наУкраїні».

ОднакнаІз’їздіКП(б)У(5—12липня1918р.,Москва)М.Скрипникнезмігзміцнитисвоїхпозицій,закріпитизарод-женітенденції.Так,занаполяганнямправихбуловирішенорозформуватиНароднийСекретаріат(М.Скрипник,щоочо-лювавтодіВсеукраїнськебюродлякерівництваповстанськоюборотьбоюпротинімецькихокупантів,інакше—Повстан-ськийнароднийсекретаріатабоПовстанськадев’ятка,—бувпроти).НепройшлийіншіпроектирезолюційМ.Скрипника,зокремапринципова—пропоточниймомент.

ЯкінаТаганрозькійнараді,М.Скрипникзапропонувавз’їздуредакціюпроутворенняокремої,організаційносамостій-ноїКомпартіїУкраїни.Однаквпроцесідискусіїз’ясувалося,щоїїавторнемаєаргументованої,переконливої,докінцяпродума-ної,всебічнотеоретичноопрацьованої,чітковибудуваноїло-гічноїсхеми,якаборганічнопов’язувалапроблеминаціональ-но-державногоіперспективипартійногобудівництва.Іхочназ’їздіМ.СкрипникапідтрималиприхильникиГ.П’ятакова,Ми-колаОлексійовичупроцесіобговореннярезолюцій,щонабулопристрасноїсуперечки,знявсвійпроект.Цепередрішилопри-йняттяпропозиціїЕ.КвірінгапроутворенняКП(б)УнаправахобласноїорганізаціїРКП(б).

Судячизусього,зняттявласноїрезолюціїзголосування,схваленняіншоїрезолюціїМ.Скрипникнесприйнявяквласнупоразку.Перевагу,якізавжди,взялоуявленняпрореволюцій-нудоцільність,пронайефективнішуформужиттєдіяльностіпартійногоорганізму.КП(б)УМ.Скрипникзавждивважавсвоїмдітищем.Щоправда,долясклаласятак,щойомуніко-линедовелосяочолюватиКП(б)У,хоч,здавалось,підставдляцьогоуньогобулонеменшезаіншихівідповідніпланичасвідчасувиникали.Доситьпоширенадумка,щотепов’язанозпо-милковоюпозицієюМ.СкрипникаупитанніпроутворенняпартіїнаІз’їздіКП(б)У,якуначебтойомунемогливибачитиніВ.Ленін,ніЦКРКП(б),ніпартійнийактивУкраїни.

Однакпереконливимиілогічнимитакіміркуваннявизнатинеможна.ПершимисекретарямиЦККП(б)УобиралисьГ.П’ята-ков,Е.Квірінг,С.Косіор,яківбагатьохпринциповихпитанняхтогонелегкогочасунерідкодотримувались,—якофіційновважалось,оцінювалосьувідповіднихдокументах,—хибнихпоглядів,припускалисьдоситьсерйознихпомилок.

Очевидно,тутбільшурольгралиіншімотиви.М.Скрип-ник,якправило,недолучавсядожодноїзтечій,щотодісфор-мувалисяівиявлялисебенерідкозполярнихпозицій.Вінні-колинепрагнувдофракційності,дозгуртуваннянавколосебеякоїсьгрупилюдей,завждихотівбутивищезатакуповедінку,сподівався,щозавждипринципововідстоюєзагальнопартій-нийінтерес.Іпокиточиласяборотьбаміжпредставниками

«лівих»іправих,він,природно,немігреальнопретендуватинапершурольупартії,заякуйшлонерідковідчайдушнесу-перництво.

В1919р.М.Скрипникперебувавнафронтахгромадян-ськоївійни.БувначальникомполітвідділуГомельськогоукріп-леногорайону,начальникомособливоговідділуПівденно-Східного(Кавказького)фронту.

Повернувшисьу1920р.вУкраїну,М.Скрипникпрацювавнароднимкомісаромробітничо-селянськоїінспекції(1920р.),народнимкомісаромвнутрішніхсправ(1921—1922рр.).Од-ночасновіночолювавВсеукраїнськукомісіюзісторіїЖовтне-воїреволюціїіКП(б)У(Істпарт)таГоловнеархівнеуправлінняприНКО,якебулостворенеу1921р.набазіАрхівноговідділуВсеукраїнськогокомітетуохоронипам’ятокмистецтваіста-ровини(Вукопмису),щопідпорядковувавсяНаркомосвіті.НаГоловнеархівнеуправлінняпокладалосязагальнекерівниц-твоархівноюсправоювУкраїні,організаціямережіархівнихустанов,проведеннянауковихдослідженьвгалузіархівноїсправи.ЗутвореннямГоловархівусклалисяпередумовидляполіпшеннязагальногостануархівноїсправивУкраїні.

У1922—1927рр.М.Скрипник—народнийкомісарюс-тиціїіГенеральнийпрокурор.Значнимбувйоговнесокувирішенняпитаньнаціонально-державногоікультурногобудівництва,коливінзберезня1927-гополютий1933р.очолювавНароднийкомісаріатосвіти.ПаралельнозцимМ.СкрипникзаймавпостдиректораВсеукраїнськоїасоціа-ціїмарксо-ленінськихінститутів(ВУАМЛІН),керувавАсо-ціацієюісториків,бувсекретаремфракціїВУАН,головнимредакторомУкраїнськоїРадянськоїЕнциклопедії,завідуючимкафедроюнаціональногопитання.Івсісвоїможливостівіннамагавсямаксимальновикористовуватидлявсебічногороз-воюрідноїнації,дляздійсненняполітикиукраїнізації.Булодосягнутозначнихуспіхівусправіпідготовкикадріврізногорівнякваліфікаціїзпредставниківкорінноїнаціональності,істотногорозширеннясферивживанняукраїнськоїмови,розвиткуукраїнськоїкультури,створеннясприятливихмож-ливостейдляактивізаціїнаціонально-культурногожиттяза

межамиУРСР.Водночасбагаторобилося длязабезпеченнянаціонально-культурногорозвиткувсіхнаціональнихмен-шин,щопроживаливУкраїні.ЗусиллямиМ.Скрипника,йогооточенняУРСРбулоперетворенонасвоєріднулабораторіюрозв’язаннянаціональногопитання.Однакдемократична,гуманістичнаспрямованістьцьогопроцесудедалівходилавнепримиреннусуперечністьіззміцненнямтоталітарноїсистемивСРСР.ТайсамМ.Скрипникнемігпримирити,органічнопоєднатидваначала,якіборолисявньому,—праг-ненняякнайбільшеприслужитисярідномународу,націїіба-жанняякнайпослідовнішездійснюватиінтернаціональнийкурс,щонапрактиціототожнювавсязперетвореннямСРСРзфедеративноїнаунітарнудержаву,девсебільшеобмежу-валисяможливостінаціональногорозвою.Причетністьдоукраїнізаціїпочалакваліфікуватисяякворожісоціалізму,радянськомуладудії.

Влютому1933р.М.СкрипникбувувільненийзпосадинаркомаосвітиіпризначенийнапосадиголовиДержплануізаступникаголовиРадиНароднихКомісарівУРСР.

Останній,1933р.вжиттіМ.Скрипникаставмайжесуцільганебноюкампанієюпротинього.Вйоготворахневпинновишукувались«перекрученняленінізму»,шкідництвоумово-знавствітадіяльностіНКОУкраїни.

ВістряостанніхпленумівЦККП(б)У,наякихбувприсут-нійМ.Скрипник(лютневийічервневий),вбільшостісвоїйбулиспрямованіпротинього.Старомубільшовиковівису-нутовимогускластипокаяннийдокументзвизнаннямсвоїх

«помилок».Неодноразовоцепитаннявиносилосьіназасі-данняПолітбюроЦККП(б)У,наяких розглядалисьпоясненняМ.Скрипника,івсівонивизнавалисьнезадовільними.Йогоприлюднопримушуваликаятисьурізноманітних«гріхах».

7липня1933р.напочаткучерговогозасіданняПолітбю-роМ.Скрипникпокинувзалзасіданьізаподіявсобісмертьувласномукабінеті.Похованийум.Харкові.

ГанебноюбулаіпосмертнакампаніянавколоСкрип-никаналистопадовому(1933р.)об’єднаномуПленуміЦКіЦКККП(б)У,врезолюціїякогойшлосяпрооформлення

«новогонаціоналістичногоухилувлавахпартії,очолюва-ногоМ.О.Скрипником».27березня1934р.ПолітбюроЦККП(б)Уприйнялоспеціальнупостанову«ПровилученнятворівМ.Скрипника».

Тількичерезтридесятиліття,1962р.,відповіднодопо-становиПрезидіїЦККомпартіїУкраїни«Про90-річчязднянародженняМ.О.Скрипника»посталопитанняпровиданняйоготворів,протевиконанняцьогозавданнярозтягнулосящемайжена30років.Збірційоговибранихтворівсудилосяпо-бачитисвітлише1991р.

М.Скрипнику1917,1923—1927рр.обиравсякандидатомучлениЦК,азгрудня1927—1933рр.—членомЦКВКП(б).ДелегатIII,VI,VIII—XVIз’їздівВКП(б).

Улипні—грудні1918р.—кандидатучлениЦК,улисто-паді1920 р.—членКонтрольноїкомісії,азгрудня1921-гополипень1933р.—членЦККП(б)У.

Квітень1923—грудень1925р.—кандидатучлени,азгрудня1925-гополипень1933р.—членПолітбюроЦККП(б)У.ДелегатІ—ІІІ,ІХ—ХІз’їздів,V—VIIIконференційКП(б)У(направахз’їздів).

ДелегатІ—VIконгресівКомінтерну,наVIконгресі(1928р.)обранийчленомВиконкомуКомінтерну.

НеодноразовоМ.СкрипникобиравсячленомВЦВКіЦВКСРСРтаЦВКРадУкраїниіВУЦВК.

Засвоюбагаторічнудержавнуінауково-публіцистичнудіяльністьМ.Скрипникзалишиввеликулітературнуспадщи-ну,якавизначаєтьсянетількизначноюкількістюнаписанихнимпраць(аїхпонад600),айширотоюїхтематики.Йогоувагуприверталипроблемизрізнихгалузейнаукиікульту-ри—історії,національногопитання,теоріїіпрактикидержав-ногоіпартійногобудівництва,економіки,права,літературиімистецтва,іншихгалузейзнань.

Понад160назвтворівМ.Скрипникаввійшлиу1929—1931рр.взібранняйогостатейіпромовуп’ятитомах,якеневдалосязавершити.Зважаючинавнесокурозвитоквіт-чизняноїнауки,йогобулообраноакадемікомАНУРСРіАНБРСР.