ЛітературапроВ.О.Голубовича

БалабольченкоА.ВсеволодГолубовичісправаУПСР.—К.,1993.

БевзТ.Міжромантизмоміреалізмом(сторінкиісторії

УПСР).—К.,1999.

ВерстюкВ.УкраїнськаЦентральнаРада.Навчальнийпо-сібник.—К.,1997.

ВерстюкВ.,ОсташкоТ.ДіячіУкраїнськоїЦентральноїРади.

Біографічнийдовідник.—К.,1998.

ВинниченкоВ.Відродженнянації.—К.—Відень,1920(ре-принтневідтворення — К.,1990). Ч. І—ІІІ.

ГолубовичВсеволод//Енциклопедіяукраїнознавства.—Т.2.—Львів,1993.

ГолубовичВсеволод//КороткийдовідникзісторіїУкраї-ни.—К.,1994.

ГрушевськийМ.ІлюстрованаісторіяУкраїни.—К.—Ві-день, 1920(репринтневідтворення —К., 1990).

ДорошенкоД.ІсторіяУкраїни.1917—1923рр.—Т.І.—Уж-город,1932.

ПідковаІ.З.,ШустР.М.ДовідникзісторіїУкраїни.—К.,1993.

СолдатенкоВ.Ф.Українськареволюція:концепціятаіс-торіографія.—К.,1997.

СолдатенкоВ.Ф.Українавреволюційнудобу:Історичніесе-хроніки:В4-хт.—Т.І—ІІ.—Харків,Київ,2008,2009.

СтрельськийГ.,ТрубайчукА.МихайлоГрушевський,йогосподвижникийопоненти.—К.,1996.

УкраїнськаЦентральнаРада.Документиіматеріали.—У2-хт.—Т.І.—К.,1996,1997.

ХристюкП.ЗаміткиіматеріалидоісторіїУкраїнськоїре-волюції.—Т.І—ІІ.—Прага,1921.

ШаповалМ.Великареволюціяіукраїнськавизвольнапро-грама.—Прага,1928.

«Мичастинавсієїукраїнськоїреволюційноїдемократії»

(МиколаВолодимировичПорш)

Багаторічнийлідерукра-їнськоїсоціал-демократії,державнийдіячнародився19(31)жовтня1877р.вро-диніслужбовцявм.ЛубниПолтавськоїгубернії.

Можливо,задовголітнюслужбубатьковіМ.Поршабулопожалуванодворян-ськийтитул.Аможливо,вдокументахКиївськогомі-ськогожандармськогоуп-равліннятрапиласяпомил-ка,колисоціальнийстанМ.Поршабулозазначено

якдворянський.Батько—ВолодимирПорш—бувпідсек-ретаремЛубенськогоокружногосуду,мати—вільнопрак-тикуючоюакушеркою.Судячизпрізвища,предкиПоршабули,мабуть,німецькогопоходження.МатиМиколибулаєврейкою.ТавсежуродиніПоршів,яківбільшостіродинлубенськихслужбовцівіміщан,панувалиукраїнськамова,українськінароднізвичаї.Хлопчикзроставуатмосферітра-диційногоукраїнськогопобуту.

КолиМиколівиповнилось8років,батькивіддалийогодомісцевоїгімназії.Шкільнийтоваришусвоїхспогадах,переда-нихАндріюЖуку,такописуєоднокласника:«Цебувжвавийневеличкийхлопчик,зпіднятимдогоричубом,щостирчавнадвисокимчолом,надаючидитинізадиркуватоговигляду.

Гарна,мальовничалубенськамісцевістьзгорбамивідзруй-нованоїфортеціщезчасівкнязівських,щозвалисяВалами,поблизуякихжилийогобатькиізвідкирозгортавсявеличнийкраєвиднаСулуіїїпорослілісамитаочеретамилуги,добревпливалинахлопця,привчалилюбитиприродуіцікавитисярідноюстаровиною».

Затимжесвідченням,змалкуМиколучастоможнабулобачитинаСулі:товінловитьвудочкоюрибу,залізшипопоясуводу,токупається,стрибаючизкручіразомзтовариша-ми,такимижзірвиголовами,якісам.ВзимкутасамаСулаігорбиВалівдавалипідліткамновіздоровірозваги—їзданаковзанахтаспусканнязгоринасанчатах.Зчасом,колиззадиркуватогохлопцявибравсямоторнийюнак,демокра-тичнетовариствоМиколитайогоприятелізнайшлинаСуліноведжерелорозваги—їздуначовнахіподорожуваннядомальовничого Мгарськогомонастиряабоваренняпольовоїкашіна«гімназійнійпристані».

Вп’ятомукласіМиколазовсімзакинувнавчання,ілишечерезтрирокийогоперевелидонаступногокласу.Навчаю-чисьу6класі(1894—1895рр.),вінстаєчленомнелегальногосамоосвітньогогурткагімназистів.Післязакінченнягімназіїв1897р.вступивнаприродничийфакультетМосковськогоуніверситету.Навчаннятривалолишепівроку.ЧерезхворобуМ.Поршзмушенийбувзалишитиуніверситет.

В1900р.вінвступаєнафілологічнийфакультетКиївськогоуніверситету.Вцейчасувузіпостійновідбувалисястудентськізаворушення,нормальногоучбовогопроцесунебуло.МиколамайжепостійнобувуЛубнах.ЗрештоювінзалишаєнавчанняівиїздитьналікуваннядоНімеччини.ПізнішевінщекількаразівздійснювавтакіпоїздкидоНімеччини,атакождоАвс-трії.Цікавивсянімецькимробітничимрухом,йогоідейнимизасадами.Післятривалоїперерви,у1907р.,відновивнавчан-ня,алевженаюридичномуфакультетіКиївськогоуніверси-тетуізакінчивйогов1911р.,отримавшизваннякандидатаправа.Вступивдоадвокатськогостанум.Києва.

ПідчаснавчаннявКиївськомууніверситетіМико-лаПоршвходивдостудентськоїгромади,йогосвітогляд

формувавсяпідвпливомжурналів«Образование»,«На-чало»и«Жизнь»,якібулилітературнимвідображеннямзахідноєвропейськогосоціалістичногоруху.Одночасноці-кавивсяминулимУкраїни,знайомивсязісторичнимимо-нографіямиМ.Костомарова,читав«Київськустаровину»,бувзнайомийзженевськимивиданнями М.Драгоманова,поділявйогопогляди.Післяреволюції1905р.взявучастьуширокійдискусії,виступившиу«Літературно-науково-мувіснику»назахистрепутаціїМ.Драгоманова.Полемі-зувавтакожзістаттеюД.Донцова«Русскийлиберализмиукраинскоедвижение»,вякійавторписав:«Віраукраїнцівуросійськийвизвольнийрухбуламіцніша,ніжвіранекрасов-ськогомужикаусвогопана:«Вотприедетбарин,бариннасрассудит...».ПоршзаперечувавД.Донцовуутомуж«Літе-ратурно-науковомувіснику»:«Статтявельмицікава,хочідужеспірна.Закидаючиукраїнськомугромадянствувірувприхильністьросійськоголібералізмудоукраїнськоїспра-ви,шановнийавтор,післяаналізу сучасногоросійськоголібералізмутайогонеминучоїеволюції,приходитьдотоговисновку,щомайбутняРосіязмушенабудепорозумітисязполяками тащорезультатицієїзгодинелишатьсябеззначеннядляукраїнців».МиколаВолодимировичПоршбувзтих,хтосвоїідейніпереконаннянамагався,негаючись,втілювативпрактику.Томудужераноприлучивсядорево-люційноїдіяльності.Уженаприкінці90-хрр.XIXстоліттявінорганізовуєвЛубнахукраїнськийреволюційнийгуртокзучнівсередніхшкілтамолодихслужбовців.ЧленомцьогогурткабувіАндрійЖук,якийвтойчаспрацювавупові-товійземськійуправі.Гарні,товариськістосункиміжниміПоршемтриваливпродовжвсьогожиття.

Ізстворенняму1900р.Революційноїукраїнськоїпартії(РУП)—першоїактивноїполітичноїорганізаціїуЦентраль-нійтаСхіднійУкраїні,лубенськийгуртокпідкерівництвомМиколиПоршаперетворивсянапартійнийосередокпідна-звою«ВільнагромадаРУПнаПолтавщині».«Вільнагромада»працюєнадзростаннямсвоїхрядівіпоширеннямсвоєїдіяль-ностіназахідніповітиПолтавщини.

Вгрудні1902р.наз’їздіРУП,якаскладаласятодіз6комі-тетів,МиколаВолодимировичпредставляв«ВільнугромадуРУПнаПолтавщині».В кінці1903 р.врізнихмістахУкраїнисередчленівРУПбулопроведеномасовіобшукитаарешти.БувзаарештованийіМ.Порш,алезавідсутністюдоказівбувзвільненийзвиселеннямзЛубеніпередачеюпідполіцейськийнаглядуКиїв.

Арешти,атакожпримусовачидобровільнаеміграціязакордончленівРУПзначнопослабилиорганізацію.Партій-нийапаратбувзруйнований.МиколаПоршвідчуваєсебепокликанимвідродитипартійнежиттяіенергійноберетьсязасправу,швидко(ужез1903р.)стаєфактичнимкерівникомРУП.Вінформуєновийцентральнийкомітетпартії.Особли-вуувагузвертаєнавихованнякадрівпропагандистів-органі-заторівсередстудентськоїмолоді.Читаєсистематичнолекції,найчастішезнаціональногопитаннясередстудентів,учнівсередніхшкіліробітництвауКиєвітаіншихмістах.Ціланизкавідомихпізнішедіячіввийшлазйогопартійноїшколи(Л.Юркевич,В.Садовський,В.Степанківськийтаінші).ІзстаршихукраїнськихдіячіввеликудопомогунадавалиБорисМатюшенко,АндрійЖук.М.Поршразомзнимипрацюєнадрозбудовоюпартійноїорганізації,насампередуКиєві,пізні-шеорганізаційнароботапошириласьінапровінцію,центрвагиприцьомудедаліпереноситьсязселанамісто,намі-ське робітництво.Одночаснопочалась«чистка»партійнихорганізаційвідчужонаціональнихелементів(євреїв,росіян,поляків),атакожвідчужоїідеології(соціал-революціонерів).Цебулозастосуванняпринципунаціональнихорганізаційпролетаріату,запозиченогоуБунду.Партіяпочалаоснов-нуувагузвертатинанаціонально-культурнусторонусвоєїдіяльності,фактичноперетворюючисьнаапаратдерусифі-каціїробітництваіреволюційноналаштованоїінтелігенції,виховуючикадриукраїнськихреволюціонерів.Зіншогобоку,застосуванняпринципунаціональнихорганізаційупобудовіпартіїбулопричиноюїїповільногозростання,їїізольованос-тітамалопомітностівреволюційномурусікраїниіджереломвнутрішніхконфліктів.

КиївськавільнагромадаРУПстворила«Нариспрогра-ми».Найближчимзавданнямпартіївисувалися«цілковитезнищенняцаратувспілцізреволюційнимипартіямивсіхнародівросійськоїдержавиізамінайогофедеративноюрес-публікоюзділеннямдержавивідповідноісторичнійінаціо-нальнійрізниціземель,зповноюавтономієюкожноїобластіувнутрішніхсправахнапідставідемократичноїконституціїіззабезпеченнямправкожноїнаціональностіізалишеннямправакожнійскладовійчастинінаповнедержавневідокрем-ленняпіслябажаннябільшостійогоулюдности,висловле-ногозагальнимголосуванням».«Нарис»вимагав«повноїавтономіїУкраїниувнутрішніхсправахіззабезпеченнямрівноправностінаселяючихїйнаціональностейінапідставінайширшоїконституціїзНародноюРадоюякзаконодавчимизборамиіяквищоюзаступничоюполітичноюінституцієюкраїни».АвторомцьогопрограмовогодокументабувМиколаВолодимировичПорш.

Восени1904р.зхарківськоїтюрмивийшоводиніззаснов-никівівпливовихдіячівРУП—ДмитроАнтонович.РеформиМ.Поршабулийомунедовподоби,авзакордонномупартій-номуцентрівонивикликаливідкритуопозицію.

Членизакордонногопартійногоцентрумалинаміррефор-муватипартіюшляхомвилучення зїїдіяльностінаціонально-гопитання,наближенняїїідеалівдоплатформиРСДРП.Во-нивважалипершийперіоддіяльностіРУПпідкерівництвомД.Антоновичанедостатньосоціал-демократичним,ановийкурсМ.Порша—націоналістичним,якийможестатипере-шкодоюдляоб’єднаннязРСДРП.ДлявтіленнясвоїхпланівужиттязакордоннагрупаРУПзапропонуваласкликатипартій-нийз’їзд.Вгрудні1904р.делегатиз’їхалисьдоЛьвова—місцяперебуваннязакордонноїгрупи.Протеучасникиз’їздунале-жалидорізнихтечійірозходилисьупоглядахнарядпринци-повихпрактичнихпитань.НайбільшісуперечностівиявилисяупитанніпросамостійністьУкраїни.

Провідником«самостійників»ставМ.Чацький,абожМи-колаІ(М.Порш.—В. С.),якийвцейчас набувчималої попу-лярностіівпливу.

Наз’їздісклаласянапруженаатмосфера,якапривеладосуперечокпро«законністьтаправильність»мандатів,аякна-слідок—дозривусамогоз’їзду.

О.Скоропис-Йолтуховськийзцьогоприводувідзначав:

«Сконсолідуваннябільшостіназ’їздікругтов.Чацького(М.Порша.—В.С.)іпозбавленнянасможливостінетількидискусією,якавтакихвипадкахграємалуролю,алейчис-ломголосівпротистатипоняттю«самостійності»впрограмупартії,змусилотов.Лозенківіменевідмовитисьвідучастіуз’їзді,атрохизгодомізовсімвиступитинаякийсьчасзпартії.НанашудумкуприйняттяцьогопунктувкорінюпідсіклобдальшийрозвитокРУПвсоціал-демократичномунапрямку,унеможливлювалоякийбитонебулоконтактнетількизРСДРП,але,щотодібулодлянасдалековажніше,зБундом.Наслідкомз’їздувийшлазпартіїідругагрупазтов.Баском(Меленевський.—В.С.)начолі,яказаснувала“Спілку”».

Вроботіз’їздубралиучастьВолодимирВинниченкоіСимонПетлюра,яківсенсінеобхідностірозв’язаннянаціо-нальногопитання,розуміннятенденціййогозагостренняпідтрималиМ.Порша,представляючищезкількомасвоїмиоднодумцяминапрямок,щодіставназву«обласництва».РУПпродовжиладіятивзаданомуМ.Поршемнапрямкусамостій-ноїорганізаціїукраїнськогопролетаріату.

В«Праці»,органіРУП,з’явилоськількастатейзнаціо-нальногопитання.ПершимвиступивД.Антонович(С.Вой-нилович),щоназивавнаціональнепитаннявигаданимі,від-кидаючисамостійністьУкраїни,вважавдостатнімобласнесамоврядування,вякомунаціональнасправарозв’язуваласябисамасобою.

НаціпублікаціїдавсвоювідповідьМ.Порш устатті

«Зприводунеіснуючогопитання».Віннаполягав,щонаціо-нальнасправанеможебутибайдужоюпролетаріату.«Націо-нальнийгніт,котрийоднаковимтягаремлягаєнапролетаріатібуржуазіюпригніченоїнації,восновісвоїйєспиненняроз-виткупродуктивнихсилнації,гальмуванняїїкультурногорозвитку».Віндоводив,що«нікчемнідумки»Д.Антоновичапробайдужістьпролетаріатудонаціональногопитанняроз-

ходятьсязсуттюсоціал-демократичноїнауки,якавідстоюєборотьбупролетаріатузденаціоналізацією.«Пролетаріатму-ситьподуматинадздобуттямсобітаких[політичних]форм,котрігарантувалибйомувідсутністьнаціональногогнітуіширокукласовусвідомість».ПокищодляУкраїни,надумкуМ.Порша,достатньоюбула автономія,котрійтребанадатинаціонально-територіальногохарактеру.Пізніше,коливи-явиться,щозоглядунаконфліктекономічногохарактерутакаавтономіянегоднарозв’язатинаціональнепитання,пролетаріатмуситьприйнятивсвоюпрограмупостулатполітичноїсамостійності.

Практичнопісляцьогорозпочаласьборотьбаміж«само-стійництвом»М.Поршаі«обласництвом»Д.Антоновича.Цяборотьбадорогокоштувалапартії,паралізуючиїїдіяльність.Д.Антоновичпередз’їздомпартіївгрудні1905р.разомзкіль-комаоднодумцямивийшовзпартіїінадовговідійшоввідпо-літичноїдіяльності,аМ.Поршвзяввсювладувсвоїруки,іназ’їздіостаточновідбулосяідеологічне,політичнейорганіза-ційнеоформленняпартії.Булиприйнятіпрограматастатутпартії,атакожрядрезолюційпрограмового,тактичногойор-ганізаційногохарактеру,авторомякихбувМ.Порш.ТакожбулозміненоназвуРУПнаУСДРП(Українськасоціал-демо-кратичнаробітничапартія).

ЗаредакцієюМ.Порша,С.Петлюри,П.Понятенкав1906р.вПетербурзіпочаввиходитиорганУСДРП«ВільнаУкраїна».Насторінкахцьогожурналу(вийшлочотириномери)друку-валисьстаттіМ.Порша:«Національніорганізаціїпролетаріа-ту»,«АвтономіяУкраїнивсвітлісоціал-демократичноїкрити-ки»,«Робітничапартіяіекономічнаборотьбапролетаріату»,

«Останнійз’їздРосійськоїсоціал-демократичноїпартії».Внихвисвітлювалисьнайважливішіпартійніпитанняорганізацій-ноготапрограмовогохарактеру.Особливоїувагизаслуговуєстаття«АвтономіяУкраїнивсвітлісоціал-демократичноїкри-тики», якамістила в собіполемікузП.Тучапським,ідеологом

«Спілки»,редакторомїївидань.

Крімредакційнихсправ,М.ПоршзаймавсявПетербурзіпропагандистськоюдіяльністюсередстудентства,інебезйого

впливунизкачленівпетербурзькоїукраїнськоїстудентськоїгромадив1907р.переїхалавУкраїнуісталаактивнимичле-намиУСДРП.СереднихД.Донцов,І.Мазепа,М.Шадлунтаінші.

Партіярослаіміцніла,незважаючинаперешкодиякзов-нішньогохарактеру(арешти,ворожеставленняросійськихсоціал-демократів,конкуренція«Спілки»),таківнутрішньо-го(постійніхитаннясередпартійнихпрацівниківміжоргані-заційноюсамостійністюукраїнськогореволюційногорухуі

«єдинимфронтомприРСДРП»),керувалахліборобськимистрайкамиібралапомітнуучастьуреволюційнихподіяхдру-гоїполовини1905р.

ОсобливопомітноУСДРПпочалазростатиівнутріш-ньоконсолідуватисьпіслясвогоIIз’їзду.М.Поршнебувпринциповимпротивникомоб’єднаннязРСДРП.Віннавітьвважавоб’єднаннявінтересахпартіїпотрібним,аленевтакійформі,якцезробила«Спілка»іякрекомендувалипредставники«обласництва».ПідчаспідготовкидоIVз’їздуРСДРПОб’єднанийЦентральнийКомітетневважавзапо-трібнезапрошуватиназ’їздпредставниківУСДРП.Моти-вувалосяцетим,що«всіданіпоказали,щоорганізаціяцянесерйозна».

ВсежделегаціяБундупідняланаз’їздіпитанняпрозапро-шенняпредставникаУСДРПіпередалавбюровідповідноголистаЦКУСДРП.Післяобговоренняз’їздухваливрішенняпроучастьпредставникаУСДРПзправомдорадчогоголосу.ЦКУСДРПделегувавназ’їздМ.Порша.Вінвзявучастьвоб-говоренніпитанняпровиборидоДержавноїдуми,підтриму-ючитактикуїхбойкоту,домагавсяоб’єднаннязРСДРП.З’їздвідхиливйогопропозиціюпронегайнеобговоренняумовоб’єднанняідоручивпередатицепитаннявЦКРСДРП.Умо-воюУСДРПбуло,щобз’їздвизнавпостулатнаціонально-те-риторіальноїавтономіїУкраїни,аУСДРП—єдиноюпредстав-ницькоюорганізацієюукраїнськогопролетаріату.ЯкпізнішевідзначавЦКУСДРП,післяIVз’їздуРСДРПзапропонувала

«повністювідмовитисявідсамостійності».Українськісоціал-демократинаценепішли.

ПоступовоУСДРПставалаголовнимчинникомукраїні-заціїсередширокихмасінтелігенції,робітництваіселянства.Самевїїнадрахзросталикадриполітичнихдіячів,щонадалісправлятимутьвеликийвпливнасуспільнежиттязачасівре-волюціїіпобудовиукраїнськоїдержави.

ЗгідноздоповіддюЦентральногоКомітетуУСДРПнаміж-народномусоціалістичномуконгресіуШтутгарті(1907р.)УСДРПмалавпершійполовині1907р.20організаційвгубер-ніях:Київській,Волинській,Подільській,Полтавській,Харків-ській,ЧернігівськійівКубанськійобласті,якимибулоохоп-ленопонад3тисячічленів(нерахуючичленівстудентськихтасередньошкільнихорганізацій).

Постійноперебуваючипіднаглядомполіції,М.Поршусежпродовжувавзайматисьактивноюреволюційноюдіяльністю,йомущастилоуникатиарештів.

Післязаборонивидання«ВільноїУкраїни»вПетербурзівКиєвіпочаввидаватисьновийорганУСДРП—газета«Бороть-ба»,алеїїтакожзаборонилипіслявиходу4-гономера.Пар-тіязалишиласьбезсвогодрукованогооргану.ЧлениУСДРПвикористовуваливсвоїхінтересахбезпартійну«Громадськудумку»,секретаремякоїзосені1906р.бувС.Петлюра,ата-кожісторичниймісячник«Україна»(«Киевскаястарина»),насторінкахякоїМ.Поршвмістиврозвідки«ІзстатистикиУк-раїни»,«СтатистиказемлеволодінняімобілізаціяземельноївласностінаУкраїнівід1877р.до1905р.»,щовийшлитакожокремимиброшурами.

ВКиєвіуберезні1907р.відбувсяІІІз’їздУСДРП.МиколаПорш,безперечно,бувйогоцентральноюфігурою,референ-томнайважливішихпитаньпорядкуденногойавторомпо-становз’їзду.Позакінченніз’їздупочаввиходитилегальнийпартійнийорган,тижневик«Слово»підредакцієюМ.Порша,С.Петлюри,В.Садовського,Я.Міхури.

ПроцейперіоддіяльностіМ.В.Поршадокументижан-дармськогоуправліннясвідчать:«В1908р.повернувсяіз-закордонуірозпочинаєспівробітництвовгазеті«Слово»,лі-вогонапрямку.1909р.ведезнайомствозМарієюСольською(Колмансон—дівоче),засловамиякої,Поршвідомийідіяль-

нийкомітетчиксоціал-демократів.Настудентськихзібран-няхзавждивиступаєвідпартіїсоціал-демократів.Вунівер-ситеті був уфракціїукраїнськихсоціал-демократіві мав унійвеликийвплив».Документифіксували,щов1910р.«ПоршМ.В.бувчленомЦКУСДРПі30січнявиступавздоповіддювУкраїнськомунауковомутоваристві».ВКиєвівважавсяод-нимзкращихтеоретиківсоціал-демократизму.

В1911р.М.Поршпроходивпосудовійсправігазети«Сло-во».НасторінкахцьоговиданнявийшланизкастатейМ.Пор-шапроавтономіюУкраїни,якіпізнішебуливиданіокремоюкнигоювпартійномувидавництві«Знання—тосила».Внихвикладенідумкипронаціональнуідеюйукраїнськунаціо-нальнусправу.Перспективаїїрозв’язаннявбачаласянашля-хахзапровадженняширокоїнаціонально-територіальноїав-тономії.

МиколаВолодимировичПоршбувпостійнимспівробіт-никомжурналу«Украинскаяжизнь»,якийвиходивз1912р.вМоскві.Середчисленнихйогостатейособливийінтересстановитьпраця«КапитализмирусскаякультуранаУкраи-не».Політичні,економічнітастатистичнідослідженняавторамалисвійвпливнаформуваннятогочасноїнаціональноїсві-домості.Йоговеличезнанауковаспадщинащейдосіпредмет-нонедослідженаіпотребуєвивчення.

ЗчасомвідбуваєтьсяеволюціяупоглядахМиколиПорша.Так,наприклад,якщоранішевіннедопускавспівробітництвасоціал-демократівубуржуазнійпресіівзагальнонаціональнихпросвітніхіекономічнихорганізаціях,тоз1913р.сампочинаєрегулярнодрукуватисяущоденнійгазеті«Рада».Цікавитьсякооперативнимрухом,стаєкооператором,обираєтьсягене-ральнимсекретаремIIВсеросійськогокооперативногоз’їздувКиєві.ЗаймавсявиданнямуКиєвікнигиА.Жука«Проукраїн-ськукоопераціювГаличині».Бувчленомтовариства«Нашакооперація»вКиєві,атакожчленом організаційногокомітетупопідготовціцентральногооб’єднанняспоживчоїкоопераціївУкраїні(Дніпросоюз).

ДіяльністьУСДРПповністюнеприпиняласяніпідчасвій-ни,ніпередповаленнямсамодержавства.Звибухомреволюції

влютому1917р.УСДРПоперативновідновилася,донеївсту-пиливпершучергустарічлениРУП,навітьті,щоналежалидо«Спілки»,атакож,природно,новічлени.

ПартіяшвидконабираєполітичноївагиізіствореннямУкраїнськоїЦентральноїРадизаймаєпровіднестановищевУкраїнськійреволюції.М.Поршзновувийшовнаключовіпартійніпозиції.Вінтакожвиконувавобов’язкикомісарагромадськихбудинківм. КиєвавідВиконавчогокомітетугромадськихорганізацій.ВідУСДРПМиколуПоршаобира-ютьчленомЦентральноїРади,вінвзявактивнуучастьвїїроботі,обиравсячленомМалоїРади,бувделегатомВсеукраїн-ськогоробітничогоз’їздувлипні1917р.,членомйогопре-зидії.Виступавреферентом,атакожвідкомісіїпопроведен-нювиборівчленівВсеукраїнськоїРадиробітничихдепутатівйогообраличленомРади,атакожчленомпрезидіїРади.

Впереломніжовтневіднівходивдоскладу«Крайовогоко-мітетудляохорониреволюціїнаУкраїні».12листопада1917р.йогопризначилигенеральнимсекретаремпраці.

МиколаВолодимировичПоршбувделегатомтретьогоВій-ськовогоз’їзду(жовтень1917р.).Слова,сказанінимвдо-повіді,зентузіазмомбулисприйнятівсімаучасникамиз’їзду:

«Мичастинавсієїукраїнськоїреволюційноїдемократії,муси-мойтивтіснімконтактіздемократією,якзукраїнською,такізнеукраїнською.Хайнезавдаєвамжалю,щочасомнеукраїн-ськадемократіяйдепротивас.Часзасліпленняпройде...Виповинніперетворитисьусправдіреволюційневійсько».

Поміркованість,бажанняуникнутизанадторізкихкроківякузгаданому,таківіншихпитаннях,характернібулидляпозиціїіМ.Порша,івзагалівсьогокерівництваУСДРП,тайтогочасноїЦентральноїРади.МиколаВолодимировичнеод-норазово,втомучисліінавійськовомуз’їзді,прагнувугаму-ватипристрасті,дужеобережноставивсядозакликівнегай-ногойінтенсивноготвореннянаціональнихзбройнихсил.

Надмірнуобачливістьвиявляввінівпитанніпросамо-визначенняУкраїни,просутністьїїстосунківзсусідами,прохарактердержавності.Тутзагальнийкурсвизначавсянеод-мінністюфедераціїзколишніхрегіонівРосійськоїімперії.

ВиступаючиназасіданніЦентральноїРади23листопада1917р.,МиколаПоршзазначив:«Колинебудесформованоцентральноївластіінебудезаведеноладууцілійдержаві,тойУкраїнськаРеспубліканезможевстоятивогнізагальногобезладдя.Черезтетреба,негаючиніодногодня,організову-ватифедеральнеправительствозпредставництвомуньомувідрізнихкраїв,яківжесформувалисвоювласть».МалаРадавтакомудусіухвалилапропозицію.Аледіяльністьуцьомунапрямкурезультатів,яквідомо,немала.Точнірозрахункивиявилисьнеспроможними.

17листопада1917 р.МиколаПоршякпредставникЦКУСДРПмаврозмовупопрямомудротузпредставникомРадиНароднихКомісарівРадянськоїРосіїЙ.Сталіним.ВрозмовібравучастьіпредставникобласноїорганізаціїРСДРП(б)С. Бакинський.Розмовабулабагатоаспектною,втомучисліторкаласьнаціональногопитання,характерувладивУкраїні.МиколаВолодимировичзазначив:«Нашапартія,яківсяЦен-тральнаРада,вважає,щоцентральнавладаповиннабутиство-ренавсієюорганізованою демократією державиіщоцентраль-ний урядповиненбутисоціалістичним.УвідношенніУкраїни,вищоюкрайовоювладоюєЦентральнаРада,аформоюправ-ліннянаУкраїні—УНР,яказнаходитьсяуфедеративнихсто-сункахвзагальноросійськомуорганізміРосії».

ПолітичнийустрійівзаємовідносинизцентромМиколаПорштрактувавтак:«ДлявстановленняконституціїУкраїн-ськоїРеспублікискликаютьсяУкраїнськіУстановчіЗбори,крайнійтермінвиборіввУстановчіЗборипризначенийна27грудня,апочатокроботиУстановчихЗборів—9січня.Нашапартіявважає,щовутворенніцентральногооргануде-мократії,наякийповиненбудеспиратисьвсвоїйдіяльностіновийцентральнийуряд,повиннібудутьприйматиучастьіобласні,республіканськіуряди,назагальнійплатформідіяль-ностівлади.Крімпитанняпромир,землюйіншевплатфор-муповиннобутивключеновизнанняутворенихреспублікіїхурядівщодоцентральноїдержавноївлади».

ЗахищаючиЦентральнуРадувідзакидівнаадресуїїнеде-мократичногоскладу,представникУСДРПзаявив:«Ускладі

ЦентральноїРадинемаєнецензовихелементів,такяккадетизнеїдавновийшли.Доїїскладувходять,починаючизтрудо-виків,усісоціалістичніпартіїкраю.Вїїскладінараховуєтьсябільше200селянськихдепутатів,обранихназ’їздіселянськихпредставниківвіднаселенняобластей,більше150 робітничихдепутатів,більше150депутатів, обранихнаостанньомуз’їздідепутатіввідсолдат,ібіля70представниківусіхсоціалістич-нихпартійкраю».

ОскількиЙ.СталінурозмовіпідтримавініціативуОблас-ногокомітетуРадробітничих,солдатськихіселянськихдепу-татівпроскликанняразомзЦентральноюРадоюВсеукраїн-ськогоз’їздуРаддляобранняВсеукраїнськогоРадянськогоцентруіпередачійомуповнотивлади,М.Поршвисловивсерйознізаперечення.Власне,цебуланелишейогоособистадумка,апозиціякерівництваукраїнськихпартійіЦентраль-ноїРади.Черезкількадніввоназміниться.УкраїнськаРадазмушенабудепідтискомобставинзгодитисьнаскликанняз’їздупрактичноназазначенихумовах.ТавмоментрозмовизпредставникомЦКРСДРП(б)іРНКМиколаВолодимировичвдавсядотакоїаргументації: «Мивважаємо, щоЦентраль-наРадазасвоїмскладомєРадоюробітничих,селянськихісолдатськихдепутатів,якабулаобрананаз’їздахселян,робіт-никівівійськових,доречі,останнійз’їзд,якийпредставляв4млнсолдат,закінчивсялише1листопадацьогороку.Разомзтим,мивважаємо,щопризначеннявиборівдоУстановчихУкраїнськихЗборівробитьзайвимцейз’їзд,якийстанепере-шкодоювроботіГенеральногоСекретаріатуівсправішвид-когопроведеннясоціально-економічнихреформ,наміченихвУніверсаліЦентральноїРади,якийвидано7листопада.Цівзаємовідносининервуютьвсідемократичніукраїнськіінавітьнеукраїнськіорганізаціїізаважаютьспокійнійро-боті—вчеканніповтореннявКиєві—«московськихподій».ЩодопетроградськоговідділенняЦентральноїРади,тознимуЦ.р.повнийконтакт».

Якгенеральнийсекретарпраці,МиколаПорш,звісно,без-посередньозаймавсяпитаннямисоціальноїполітики,еконо-

мічнихперетворень.Ітутйому,якійогоколегам,бракувалорадикалізму,настирливостіінавітьреалізму.

НазасіданнівосьмоїсесіїЦентральноїРади14грудня1917р.приобговоренніпроектуземельногозаконугенераль-нийсекретарпрацівідіменіфракціїсоціал-демократівзапро-понував:«Визнаючипотребувиданнянегайного,алетимча-сового законупроперехідвсіхземельчерезземельнікомітетидоруктрудовогонароду,визнаючизтим,щоосновнийзаконвземельнійсправімаєбутизгіднозІІІУніверсаломвиданийУкраїнськоюУстановчоюРадою,фракціяукраїнськихсоціал-демократівпропонує,взявшитимчасовийземельнийзако-нопроектзаоснову,передатийоговпарламентськукомісіюдлянегайногопереробленняівнесеннявЦентральнуРаду».Питаннявикликаложвавудискусію.ПідтрималипропозиціюМ.Поршасоціалісти-федералісти,самостійники,російськіменшовикиібундівці.Післядовгихдебатівбулаухваленарезолюціяукраїнськихесерів,аукраїнськісоціал-демокра-тизгодилисяневідкликатисвоїхчленівзурядунавипадокнеприйняттяїхньоїрезолюції.

Зовнішніобставинитавнутрішнісуперечкиспричинилидочастоїзміниміністрів,іншихчленівуряду.Так,вкінцігрудня1917р.просвоювідставкузаявиввійськовийміністрС.Петлюра.Генеральнимсекретаремвійськовихсправставлідерсоціал-демократівМиколаВолодимировичПорш.Йогопризначеннябулосприйнятенеоднозначно.В.Кедров-ський,заступник С.ПетлюрипоУкраїнськомуГенерально-мувійськовомукомітету,писав:«НамісцеПетлюризовсімнесподіванодлявсіхвійськових,навітьчленівЦКУПСРтачленівЦРбувпризначенийсоціал-демократМ.Порш.ПояваПоршавВійськовомуСекретаріатівикликаланехітьувсіхспівробітників Секретаріату,азгодомчастинаукраїнськоїзалогиКиєвавийшланавуличнудемонстраціюзпанцернимиавтомобілями,наякихбулививішеніплакати:«Гетьзрадни-ківВинниченкаіПорша!»СамянемавдоновогоВійськовогоСекретаріатудовір’я,атомунегайнопочавробитиенергій-нілегальнізаходидоусуненняПоршачерезЦКпартіїсо-ціалістів-революціонерівтаокремихполітиків.Такожкілька

разівуційсправіярозмовлявзголовоюРадипроф.Грушев-ським,даючийомудокази,щоперебуванняПоршанапосадісекретаряВійськовогоСекретаріатуведедодеморалізації,недовір’ядоЦентральноїРадиі,нарешті,дорозвалуарміїтанеминучоїперемогибільшовиків.АлевідГрушевськогозавждимаввиминаючувідповідь,хочінодіздавалося,щовінпогоджуєтьсязімною.Так,кінецькінцем,голосмійза-лишився“голосомволіючоговпустині”».

Незважаючина такі випадиз бокуполітиківтавійськових,М.Поршпродовжував,розпочатуС.Петлюрою,справуор-ганізаціїосередковихустановвищоговійськовогоуправління.Генеральнийвійськовийштабпрацювавнадзаконопроектомпростворенняновогонаціональноговійськанатериторіальнійоснові.Булостворенокомісіюдлярозглядудоліофіцерів-ук-раїнців,якіслужиливросійськихвійськовихчастинахітеперзалишилисябезпосад.М.Поршвидавнаказпроте,щобдоукраїнськоговійськаприймалисьтількиофіцери,щобулиро-домзУкраїни.Длявступудоукраїнськоїарміївониповиннібулинадаватипосвідченнявідреволюційно-демократичнихорганізаційтихчастин,вякихвонислужили.Безтакихпо-свідченьдовійськанеприймалися.1січня1918р.приГене-ральномуСекретаріатівійськовихсправбулоутворенокомітетподемобілізаціїармії,якийповиненбувкеруватимобілізацієювійськУкраїнськогофронту,атакожліквідацієюземськихтаміськихсоюзів,продовольчихкомітетівтаін. ЗгіднознаказомМ.Поршавід10січня1918 р.,дляукраїнськоговійськабулавстановленауніформа.

Яксоціал-демократ,МиколаПоршзупередженнямста-вивсядорегулярноїармії,віддававперевагуувійськовомубудівництвідобровільнимформуваннямназразоквільногокозацтва.Щоправда,цетежсталосяневідразу,атакапозиціявизрілапоступово,напочаток1918р.Тодігенеральнийсек-ретарвійськовихсправстверджував,щовукраїнськомууряді

«надіянетакнавійськовічастини,якнавільнекозацтво».

Недивно,щоподібніпоглядиівідповіднікрокизазналигостроїкритикияктогочасних політичнихдіячів,такіістори-ків,котрівподальшомусхильнібулизвинувачуватиМ.Порша

нелишевскоєнихгріхах,алейінкримінувалийомупровинузапровалиіпоразки,доякихвінмавнерідкоопосередкованевідношення.

Слідтакожконстатувати,щоМиколаВолодимировичінапочатку1918р.відстоювавідеюфедеративногозв’язкуУкраї-низРосією,зосторогоюставивсядопланівзапровадженнясамостійноїдержавності.Однимзключовихаргументівприцьомудля ньогобула неготовність дотакихрадикальнихкро-ківукраїнськогосуспільства,незрілістьполітичнихсил,від-сутністьвідповіднихорганізаційнихпередумов.

ДоповідаючиназасіданніМалоїРади6січня1918р.прозаходищодовійськовоїоборониКиєва,М.Поршдоводив,що

«проголошуватисамостійністьнечас,ащотребавпередпе-ревестивдержавіорганізаційнуроботу».Тахідподійзмусиввідступитивідцієїпозиції,ічерезкількаднівпіслявиступувійськовийміністр,якііншічлениЦентральноїРади,прого-лосувавзаІVУніверсал,якийпроголошувавУкраїнусамостій-ною,нівідкогонезалежною,суверенноюреспублікою.ЧерездеякийчасМ.Поршзалишивпосадувійськовогоміністра.

Переворот29квітня1918р.припинивдіяльністьЦент-ральноїРадиіїїуряду.ЗачасівгетьманатуМ.Поршвідій-шоввідполітичноїтадержавноїроботи.ВперіодДиректоріїбувнаправленийпосломУНРдоБерліна.В1921р.йогобулозвільненозцієїпосади.ДетальнихданихпродіяльністьМи-колиПоршаякпосланемає.

РозпочавсяемігрантськийперіоджиттяМ.Порша,якийтривавпонад20років.Навідмінувідсвоїхспіввітчизників,МиколаВолодимировичповністювідійшоввідполітичногожиття,займаючисьупорядкуваннямсвогоархівуінаписан-нямспогадів.Длятого,щобматизасобинапрожиття,вінпрацювавнакомерційномунімецькомупідприємстві,атакожзаймавсяперекладамизнімецькоїнаукраїнськумовустатейдля«Дойчерферляг».

22листопада1943р.вбудинок,деживМиколаВолодими-ровичздружиноюОксаною,потрапилабомба.Будинокбулозруйновано.«Згоріламояпрегарнанімецькаіукраїнськана-уковабібліотека,мійархівдляспогадівіт.д.Цебілянсмого

25-літньогоперебуваннятут.Сумнийбілянс»,—такписавМиколаПоршулистідоАндріяЖука.

Невдовзіпісляцієїподіїнаступивтрагічнийкінець.ОсьякпроцерозповідаєОксанаПоршусвоємулистідотогожАнд-ріяЖука,другасім’їтаколегупореволюційнійборотьбіщезчасівдіяльностіРУП:«Після22листопада1943р.,колизгорівнашбудинок,вякомужили,майжевсіжильційого,автімчис-лііми,перебралисьдопідвалусусідньогобудинку,дейпро-жили18дніввжахливихумовах.ПотімпереїхаливипадкововБізенталь,депомістилисяводніймаленькій,холоднійкімнатійдотогогосподинянеохочедозволялакористуватиськухнею.Черезцеобідаливресторані.Холодтеждопікавнас.Втакихумовахмипрожилидо15березняц.р.(1944р.—В.С.),покинезайшовдонасодинзнайомийросіянинзжінкою,щоїхалидосанаторіїлікуватисьтауговорилиМиколуВолодимировичапереїхатижитидонихвцьомутакиБізенталі.Тутмоємучо-ловіковіприйшлосясамомунакидатиувідраважкийгорнийвугільтаноситимайже100шагівдодомудляцентральногоопаленнятрьохкімнаттакухні.Відтакоїнепосильноїпраціпрорваласьйомуязвашлунка,що14роківтомубулазаруб-цьована.

9квітняо8год.вечорахлинулазгорлакров.11квітняМиколуВолодимировичаперевезлидолікарнівсусіднійго-родЕберсвальде.15квітнябулозробленопереливаннякрові,аленічогонедопомоглоі16квітняо12іпів.годиніднянапершийденьправославноїПасхиМиколиВолодимировичанестало.МенівдалосяперевезтийогодоБерлінаіпоховатинаруськомуправославномуцвинтарі.

Всороковийденьйогосмертінамогилібулапанахида,якуслуживукраїнськийпанотецьтаспівавукраїнськийхор.Цьоговінзавждитакбажав,колибулирозмовипроможливусмертьвцихтяжкихдлявсіхчасахвійни».

Такимнепростимвиявивсяжиттєвийшляхтеоретикаілі-дераУСДРП,членаїїЦКтаредакціїЦОУСДРП«Робітничоїгазети»,головиВсеукраїнськоїРадиробітничихдепутатів,чле-наЦентральноїРади,генеральногосекретаряпраці,міністрапраці івійськовихсправУНР,послаУНРдоНімеччини.