Доліреволюціонерівісучаснаукраїна

ВидатнийросійськийфілософСеменФранкнадзвичайночітковизначивсутьбудь-якоїреволюціїіцевизначення,намоюдумку,однаковоактуальноякдляподійвжемайже віковоїдав-нини,такідлянашогосьогодення.Засловамиавторапророчих

«Крушениякумиров»и«Потусторону«правого»и«левого»:

«Всякаяреволюцияобходитсянародуслишкомдорого,неоку-паетсвоихиздержек;вконцевсякойреволюцииобщество,врезультатенеисчислимыхбедствийистраданийанархии,ока-зываетсявхудшемположении,чемдонее,простопотому,чтоистощение,причиняемоереволюцией,всегданеизмеримоболь-шеистощения,причиняемогосамымтягостнымобществен-нымстроем,иреволюционныйбеспорядоквсегдахужесамогоплохогопорядка.Революцияестьвсегдачистоеразрушение,анетворчество.Правда,наразвалинахразрушенного,поокон-чанииразрушенияилидажеодновременносним,начинаютдействоватьивосстановляющиетворческиесилыорганизма,ноэтосутьсилынесамойреволюции,аскрытые,сохраненныеотразрушенийживыесилы;ито,чтоонитворят,всегдасовсемнепохоженато,кчемустремилисьсилыреволюции,воимячегозатеваласьиподготовляласьреволюция.Этиживыесилынепорожденыреволюциейидаженеосвобожденыею;каквсеживое,ониимеюторганические корнивпрошлом,действовалиужепри«старомпорядке»,икакбызатрудненонибылотогдаихдействие,онововсякомслучаенеменееослабленоразруше-ниемипустотой,причиненнымиреволюцией.Поэтомутелео-логическиприобсужденииосмысленностидействий,плано-мернонаправленныхнаулучшение,всякаяреволюциядолжнабытьпризнанабессмыслицейипотомупреступлением.Какбытягостеннибылкакой-либосложившийсяобщественный

порядок,какбынизадерживалонтворческогоразвитияна-роднойжизни,онимеетпреимуществоживогопередмертвым,бытияпереднебытием;какбымедленноиболезненнонишлопроизрастаниеновыхформжизнивлонестарого,сохранениеэтоголонавсегдалучшеотрываотнегоиегоразрушения».

РозвиваючидумкуСеменаЛюдвиговичавартододати,щореволюція—ценетількиінавітьнестількикрахдержави,катастрофасуспільстватазламусталеноїсистемисоціальнихвідносин.Першзавсецементальнийзламсвідомостіцивіліза-ційногомасштабу,щодаєтьсявзнакищене одному поколінню.Прицьомументальнийзламмаєзовсімнеабстрактно-теоре-тичнийхарактер—він«залізомтакров’ю»проходитьподолямживихлюдей,анеходульнихабстракційзброшуртапроклама-цій.ІпершимижертвамиреволюційногоМолохустаютьсаметі,хтовикликавкривавечудовиськознебуттятагордоставпорядзним.Авикликанийреволюціонерами «звірзбезодні»однако-вобайдуже,подібнобулгаківськомуАбадонні,знищуєяксвоїх,такічужих(читочніше,дляньогонемаєсвоїхтачужих).

Цеабсолютнонезламнийзаконвсіхреволюційвісторіїлюдства,щодіявякповідношеннюдожирондистів,монтань-ярівтаякобінцівВеликої(першзавсе,закількістюневиннихжертв)французькоїбуржуазноїреволюції,такідляподійнаУкраїні1917—1920років(зновузгадуєтьсянашвеликийпись-менник:«ВеликбылгодистрашенгодпоРождествеХристо-вом1918,но1919былегострашней»).

ЗахоплюючакнигаВалеріяСолдатенка,щоєчудовимзраз-ком високопрофесійноїтавишуканоїісторичноїперсоналістикищеразпідтверджуєзгаданийісторичний«закон відплати».Під-тверджує,незважаючинапозиціюавторадляякогореволюціянеєзавждибезперечнимзлом—навпакизкласичнихмарксист-ськихпозиційвінрозглядаєїїякнеобхіднийетапісторичногорозвитку.Однакабсолютнаоб’єктивністьавтора,відсутністьнав’язуванняідеологічнихуподобаньдаєможливістьчитачамсамімпобачититрагічнудолюпровіднихдіячівукраїнськоїре-волюції(яку,звичайно,неможнарозглядатиувідривівідрево-люційнихпроцесівнавсійтериторіїколишньоїРосійськоїімперіїтаіншихєвропейськихкраїн),щозаплатилисмертю,вигнаннямтазламанимидолямизасвоївільнічиневільніпомилки.

Вмонографіїнабазівеличезногомасивуархівнихтаіншихджерел(значначастиназякихвпершевведенадонауковогообігу)талановитопоказуютьсяпостатіполітичнихдіячівре-волюційноголихоліття,якіранішебулипростопрізвищамизвизначеннямїхполітичноїприналежності.Значначастиназних—людивисокообдаровані,якібезсумніву,змоглибвнестизначнийвнесокукультуру,наукучитужполітику(аленеруй-нівного,аеволюційногонапрямку).Однаквсіздібності,щирідушевніпориви,молодість(ареволюціятвориласяпереважнолюдьмимолодими),інколийсамежиттябулокинутовжер-товнийвогоньреволюції.Здалекувінбачивсяполум’ямспоку-ти,аленасправдівиявилосящозасяйвомідейреволюційногозвільненнястоїтьвсетойжестрашнийМолох,длязнищеннякотрогойробилиреволюцію.

Але,прицьомуїхмиттєвийзаміркамиісторіїспалахбувнад-звичайнояскравим.Яскравимвпершучергуестетично.Аджеін-коли,якценежахливо,ззовніестетичноюбуваєнавітьстрашнакатастрофаіми,недумаючивцюмитьпролюдськістраждан-ня,можемо,наприклад,милуватисяшедевромКарлаБрюлова

«ОстаннійденьПомпеї».Іякщопогодитисьзнапівфаталістич-нимпереконаннямНаполеонаБонапарта,що«світомкеруєви-падок»,томабутьможнапогодитисяіздумкоюнепочутогопро-рока(іодночасноненависника)майбутніхреволюційнихбурьКостянтинаЛеонтьєвапроте,щоєдинимвічниміоб’єктивнимкритеріємвісторіїєестетичний…Азацимкритеріємописуваніукнизіпостатібезсумнівнозаслуговуютьвисокоїоцінки.

Щеодинвічнийурокякийнеобхідновинестиізпредстав-леногодослідженняреволюційноїдобитой,щополітикияківважаютьмільйонисвоїхспіввітчизників«неправильними»(«прихильникамистарогорежиму»,«контрреволюцінерами»,

«ворогаминароду»,«антинаціональнимисилами»,«росій-ськомовнимиманкуртами»,«яничарами»etcetera—кожнаепохамаєсвоюлюдоненависницькулексику)раночипізноопиняютьсявситуації,колийдонихзастосовуютьтужсамусистемукоординат.Тому,якщореволюціїчомусьйвчать,топершзавсенаступному—ніякіідеологічніфантоминемо-жутьбутиважливішимизазвичайніправазвичайнихлюдей.Останніхочутьнетаквжейбагато—небутиоб’єктомто-

талітарноїуніфікаціїзбокудержави,вільнокористуватисярідноюмовою,ходитивсвоюцерквутощо.Колиб«полум’яніреволюціонери»,яківбільшостісвоїйбулищировідданніоб-ранимідеологемам,цевчаснозрозуміли,тонедовелосябищеодномунашомувсесвітньовідомомуземляку—МаксиміліануВолошинунаписативжеусталінськічаситрагічнірядки:

Революциягубитлучших,Самыхчистыхисамихсвятых,Чтоб,зажаввтенетахпаучьих,

Надругаться,высосатьих.

Щеянеможунесказатикількаслівпроавтора,якогознаюбагатороківнетількиякодногознайбільшфаховихічеснихукраїнськихісториків.ВалерійФедоровичніколинебоявсяписатите,щодумає,анелакейськівиконуватина«історич-номуфронті»вказівкизгори.Вінбувнезручнийурадянськудобу,коликомуністично-правовірніколеги(якіпізнішевсі,якодин,оспівувалибандерівськихзлочинцівпротилюдстватаіншесміттяісторії)підозрювалийогоунедостатнійвідда-ності«керівнимтанаправляючим»ідеямКПРС.Вінставне-зручниміпривладімайданнихзаколотників,коливідмовивсяпоступатисясвоєюсовістювченогоіготуватиантиросійськіфальсифікаціїпромасовийголод1932—1933роківякгеноцидукраїнськогонароду.Небудуказатиочевидного—якдоро-гозаразкоштуєзберегтичестьдослідника,зберегти«душуживу»іякмалохтоцемігзробити,відмовившисьпродатисявельможнимпокупцямзагрошітапосади.

Зісторичноюконцепцією,втомучисліпоглядомнарево-люційнийчас,автораможнапогоджуватисячині,розділятийогосвітоглядчидискутувати,алепрацяпрофесораВалеріяСолдатенкадаєвагомийпривідзамислитисянаднашимми-нулим,азначитьймайбутнім.

ДмитроТабачник,докторісторичнихнаук

ВСТУП

Найвищепокликаннянауки—прагнутизбагнутисутністьсвіту,закономірностійогорозвиткувусьомунескінченномурізноманіттіпроявів.Завданнягуманітарногосегментапер-манентнонагромаджуванихнауковихзнань—намагатисьмаксимальнонаближатисядореалізаціїозначеноїметищодосенсуізмістусуспільногожиття.Особливарольтутналежитьісторичнійнауці,представникиякоїмаютьзосереджуватизу-силлянавивченні,поясненні,оцінцісуспільних явищ,тенден-ційіпроцесів.

Своєпризначенняісторичнанаукачасомвиконуєефек-тивноіякісно,ачасом—незадовільно,навітьдеструктивно.Втім,останнєшвидшестосуєтьсяненаукияктакої(устрого-мурозумінніслова),щопростонеможенестивсобінегатив-ногозаряду,аїїкорисливоговикористаннянадогодупевнимінтересамі розрахункам.Тодітіньсумнівів,недовірипадаєнавсюісторичнугалузьзнання,навсіспродукованівїї«цеху»публікації—віддокументальнихвиданьісерйознихмоногра-фійдогазетнихреплік.Вемоційномузапалінерідкодоходитьдотвердження,щоісторикамвзагалінепідсилу«докопатися»досправжньоїістини,авідтаквонибезкінцяперелицьовуютьсвоїпраці(зпідручникамивключно),вдаютьсядобезсором-нихманіпуляційфактами,документами,тобтонезміннофаль-сифікуютьзнанняпроминуле.

Гносеологіяцьогофеноменасамапособіненадтоскладна.Кожненовепоколінняісториківцілкомвиправдано«перепи-суєісторію»,намагаючисьзпозиціїнайновітнішихнауковихдосягненьінадбаньдосвідупереоцінювативдіянейпережитепопереднімипоколіннями.Однакдоцьогоприродногопро-

цесунезміннодолучаютьсясили(передусім—політичні),якіпрагнутьтакпрепарувати,подаватинауковідані,незу-пиняючисьпередїхсвідомимспотворенням,щободержативигоду.Вумовахрозшаруваннясуспільствавполіїхвпли-вуопиняєтьсячималотих,хтофаховозаймаєтьсяісторією(унауковихзакладах,вузах,школах,засобахмасовоїінфор-маціїтощо),їїпропагандою.Врезультатіграньміжсутона-уковимидослідженнямиікон’юнктурнимипублікаціяминаісторичнупроблематикуістотнорозмивається,породжуючиупересічногочитачаобурливірефлексії,однакнедаючийомускільки-небудьнадійних,перспективнихорієнтирів,дефор-муючимасову свідомість.

Однимізнаочнихприкладівтутможутьслугуватистав-леннядотакихіманентнихприроділюдськогосуспільствапроявівякреволюції.Якщощенетакдавновпрацяхрадян-ськихісториківреволюціїпоставалиякневідворотназако-номірністьрозвитку,як«локомотивиісторії»,якприрод-нийшляхкардинальнихпрогресивнихякіснихзрушень,тонинідедальшогопоширеннянабуваютьзовсімпротилежнівисновкийоцінки.Революціїзображуються,тлумачатьсяякзло,нещастя,невмотивованакара,кривавівипробування,яківипадаютьзнедоленимнародам,націям(передусім,звісно,українцям).«Списуючи»наїхрахунокпрактичновсіпопе-редніневдачійнаявніпроблеми,політичнілідеринаперебійзапевняютьелекторатутому,щовонибільшереволюційнедопустять(невартотутвдаватисяубезпредметнідискусіїзтими,хтонерозуміє,щоподібніфеноменинепідвладнісуб’єктивнимбажаннямівпливам).

Уподібногородуумогляднихконструкціяхісхемахрево-люціонерипостаютьстрахітливимимонстрами, якіначебтонемалиніякоїіншоїмети,якоманнозаводитисуспільствоуглухібезвиході,супроводжуванірікамилюдськихслізіморямикрові.Саметакузагальнюючевиглядаєдомінантнаточказорусучаснихісториківщодонатхненників,організаторів,провід-никівреволюційсерединиXVIIстоліттяі1917—1920рр.вУк-раїні.Яктонеприкроконстатувати,аленасьогоднінеможнаназватижодноїособистості,політичного,державногодіяча

означенихперіодів,якібнезазналибрутальнихкритичнихнападок.Звісно,булобзовсімневиправданонамагатисязоб-ражатилідерівобохреволюційлишевсвітлихтонах,запріоріпозитивнимиоцінками.Однакнауковаоб’єктивністьвима-гаєпідходитидокваліфікаціївдіяноготієючиіншоюміроюособистістюнеупереджено,ретельнозважуючикоженїїкрок,лініюповедінкизпозиційінтересівнації,соціуму,перспективсуспільногопрогресу.Надзвичайноважливоприцьомувра-ховувати,наскількиреалістичнимимоглибутиінші,альтерна-тивніваріантидій,непідмінятиконкретно-історичніобстави-ниірезультатиабстрактними,загальнимиміркуваннями.Дляправильнихісторичнихоцінокважливоматинаувазінете,щотойчиіншийполітичний,громадськийдіячнезмігзроби-ти,порівнюючизісвоїминаступниками,анащовінспромігсящодопопередників.Незайвеурядівипадківвдаватисяідоісторичнихпаралелей,якіздатнідопомогтинаочнішеуявитирівеньскладностіобставин,уякихдоводилосьприйматийпроводитивжиттяконкретнірішення.

Пропонованийзбірникбіографічнихнарисівмаєнаметідатичитачевіконцентровануінформаціюпрореальнийвне-сокнайпомітнішихдіячівреволюційноїдоби1917—1920рр.урозвитокподій,їхреакціюнавикликичасу.Всівонизалишилидостатньорельєфний слідужиттінації. Їхпрізвищафігурува-ливсотняхітисячахважливих,іноді—справдідоленоснихдокументів,авідпозицій,вчинківідійбагатовчомузалежаввекторрозвиткувеликогоєвропейськогонародунаодномузпереламнихрубежіввітчизняноїісторії.

Уційкнизіподанікороткіматеріалипрокогортутих,хтостоявбілявитоківвідродженнянації,розроблявплатформуУкраїнськоїреволюції,керувавїївтіленнямвжиття,очолювавполітично-координаційнийцентрнаціональноїдержавності,—М.Грушевського,В.Винниченка,М.Міхновського,Д.Дорошенка,П.Христюка,С.Голубовича,М.Порша.Середтих,хтонамагавсяпротиставитиреспублікансько-демократичному(народоправно-му)варіантудержавотвореннягетьманськуальтернативу,особ-ливарольбулавідведенаП.СкоропадськомуіФ.Лизогубу,якимприсвяченоокремірозповіді.

ЗначнемісцевподіяхреволюційноїдобипосідаєперіодДиректоріїУНР,коли,порядздеякимивженазванимиосо-бистостями,напершіролівийшлиС.Петлюра,М.Шаповал,В.Чехівський,Б.Мартос,І. Мазепа,В.Прокопович.Західно-УкраїнськуНароднуРеспублікунайбільшяскраворепрезен-туютьК.ЛевицькийіЄ.Петрушевич.

Порядізнаціонально-визвольнимиідержавотворчимипроцесамивсічотириозначенірокиутісномузв’язкуівзає-мопереплетеннізнимирозвиваласясоціальнареволюція,навістріякоївУкраїнізнаходилисьбільшовики,націонал-ко-муністиЮ.Медведєв,Є.Бош,В.Затонський,М.Скрипник,Ф.Сергєєв,Г.П’ятаков,Е.Квірінг,С.Косіор,Х.Раковський,Г.Петровський.Безз’ясуванняїхроліутогочаснихподіяхособистіснийзрізпроблемизалишавсябнеповним.

І,зрештою,апогеїсоціальногоінаціональногопроти-борствазначноюміроювіддзеркалилисявдіяхідоляхвоєна-чальниківармійськихформаційрізнихполітичнихтаборів—А.Денікіна,Н.Махна,П.Врангеля, М.Фрунзе.

Об’єднаніводномувиданнінарисипроназванихособис-тостей,гадається,даютьзмогупридметнішеуявитисутністьідинамікутогочаснихподій,максимальноунаочнититенден-ції,зміст,характерборотьби,одержатидодатковіаргументищодоісторичнихрезультатівбуремногочасу.Танайголовні-ше,єдодатковийшансщеразнеупередженопоглянути, атойрозібратися,уролісуб’єктивногочинника—окремогоіндиві-даусуспільномупоступі.

* * *

Припідготовцібіографічнихнарисів,цілкомприродно,головнийакцентробивсяназ’ясуванніпозиційкожногозто-гочаснихдіячів,наперсональномуїхвнескууреволюційнусправу,розв’язаннянагальнихпитаньсуспільногорозвитку.Однакприцьомузверталасяувагаінатіаспектижиттєвогодосвідуудореволюційнийчас(авідповіднісюжетисвідоморозширювалися),якідопомагаютькращезрозумітиорієн-тації,ідейнийбагажучасниківподій1917—1920рр.Рівноюміроюзбільшуваласяпитомавагаматеріалівпропіслярево-

люційнийчас,якщовониорганічно,«генетично»виявлялисяпоєднанимизбуревійноюдобою,сталипрямимпродовжен-нямсправтієїчиіншоїособистостівумовах,шляхдоякихпрокладавсяїхнімижстараннямитазусиллямиупопередніроки.Особливемісцевідводилосяхарактеристицітворчого,передусімісторіографічногоспадкудіячівреволюційногочасу.Такийелементдаєдодатковуможливістьвідтворювативнесоккожноїособистостіупрогресивнийпоступнелише,такбимовити,безсторонньоі«збоку»,айчерезвласніоцінкиучасниківподій,мативрезультатізмогупроникнутивмоти-ваціютихчиіншихкроків,вчинків,поведінки,визначеніше,точнішеспіввіднестизадуми,реаліїтаосмисленнявчиненогонаодномузпереламнихрубежіввітчизняноїісторії.

Докожногознарисівдодаєтьсякороткабібліографіяпра-ць(звісно,приїхнаявності)видатнихособистостейреволю-ційноїдоби,якакращезащобтонебулоіншезасвідчуєїхсправжнійрівеньінтелекту,ерудиції,значноюміроюдемонс-труєїхтворчийпотенціал.

Подаютьсятакожіосновніпублікації,знайомствозякимиможетієючиіншоюміроюзбільшитиобсягзнаньпродіячів1917—1920рр.

Назвинарисівубільшостізапозиченізтворів,висловлю-ваньтихособистостей,комуприсвяченівідповіднісюжети,абозоцінокіншихдіячів–колегчи,навпаки,суперників.Убагатьохвипадкахвониможутьслугуватиповноціннимиепіграфамидоподвижницькогожиття,справдіісторичнихдіянь«героїв»пропонованихматеріалів.