
- •Предмет, об’єкти та завдання фінансового обліку. Управління бо в Україні.
- •Фінансовий облік вибуття виробничих запасів
- •Фінансовий облік вибуття основних засобів
- •Фінансовий облік дебіторської заборгованості
- •Фінансовий облік надходження виробничих запасів
- •Фінансовий облік надходження основних засобів та інших необоротних матеріальних активів
- •67.Фінансовий облік операцій з нематеріальними активами
- •Фінансовий облік розрахунків з покупцями і замовниками
- •Фінансові інвестиції: економічний зміст, класифікація, умови визнання.
- •Сутність управлінського обліку та його місце в інформаційній системі підприємства
- •Сутність обліку витрат і калькулювання за нормативними витратами
- •Предмет, об’єкти, метод та елементи методу управлінського обліку
- •Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції та їх класифікація
- •Суть та доцільність застосування системи обліку та калькулювання за змінними витратами
- •Організація нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості, облік відхилень від норм
- •Сутність та методи аналізу «витрати-обсяг-прибуток»
- •Характеристика і сфера застосування позамовного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
- •Характеристика і сфера застосування попроцесного (по передільного) методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
- •Калькулювання собівартості продукції на основі діяльності
- •Сутність бюджетування, його організація та види бюджетів
- •Контроль виконання бюджетів та аналіз відхилень
- •Гнучкий бюджет та аналіз відхилень за допомогою гнучкого бюджету
- •Складання та взаємоузгодження бюджетів
- •Оцінка діяльності центрів відповідальності
- •Поняття обліку відповідальності та центрів відповідальності, їх класифікація
- •Поняття про трансфертне ціноутворення та трансфертні ціни
- •Процес прийняття рішень та аналіз релевантної інформації
- •Види, склад та класифікація звітності підприємств
- •Мета та склад фінансової звітності
- •Призначення Балансу (Звіту про фінансовий стан) та його структура
Поняття про трансфертне ціноутворення та трансфертні ціни
Головним елементом формування внутрішньої інформації щодо прибутковості комерційної діяльності (загалом по банку, за центрами прибутку, продуктами (послугами) та їх групами, клієнтами та їх групами) є система трансфертного ціноутворення, у якій розрахунок процентної маржі за центрами прибутку, продуктами (послугами) (або групами продуктів (послуг)), що створюються в межах як активних, так і пасивних операцій, відбувається на підставі фінансування, урівноваженого за строком.
Трансфертне ціноутворення- процес формування структури трансфертних цін банку.
Трансфертна ціна (трансфертна ставка) - внутрішня ставка, що встановлюється з урахуванням ринкових індикаторів та використовується для розподілу доходів і витрат між напрямками управління в усіх структурних підрозділах одного банку. Трансфертна ціна виражається у вигляді річної процентної ставки.
За допомогою системи трансфертного ціноутворення здійснюється аналіз за об'єктами управління, а також передається процентний, валютний, інші ринкові ризики та ризик ліквідності від центрів прибутку, що здійснюють комерційну діяльність, до центрів прибутку казначейства, які здійснюють діяльність з управління активами і пасивами.
Систему трансфертного ціноутворення доцільно застосовувати в межах брутто-підходу.
Брутто-підхід передбачає умовний продаж кожним центром відповідальності комерційної діяльності всіх залучених ним коштів центру прибутку з управління трансфертними (внутрішніми) коштами та умовну купівлю у цього центру прибутку всього обсягу коштів, необхідних для розміщення, з використанням трансфертних цін, які мають встановлюватися Комітетом з управління пасивами і активами за валютами та строками погашення відповідних активів та пасивів з урахуванням ринкових індикаторів.
Використання системи трансфертного ціноутворення забезпечує коректний аналіз фінансового результату за центрами прибутку, надає можливість банку розраховувати чисту процентну маржу як за активними, так і за пасивними продуктами (послугами) (групами продуктів (послуг)) на об'єктивній основі.
Трансфертна ціна для кожного окремого продукту (послуги) має фіксуватися в момент його створення (або надання кінцевому (зовнішньому) клієнту, або отримання від такого клієнта) і залишатися незмінною протягом усього строку дії цього продукту (послуги), за винятком продуктів (послуг) з плаваючими ставками, де трансфертна ставка переглядається під час перегляду клієнтської (номінальної) ставки.
Центри прибутку, що належать до торгової діяльності, здійснюють операції (створюють продукти і послуги) на зовнішніх щодо банку ринках у межах лімітів, установлених Комітетом з управління пасивами і активами.
Кошти для проведення торгових операцій центри прибутку торгової діяльності продають або купують у центрі прибутку діяльності з управління активами і пасивами, який здійснює управління ліквідністю, на підставі внутрішнього дилінгу. З цією метою казначейство встановлює відповідні ціни.
Внутрішні дилінгові ціни для торгової діяльності можуть установлюватися з урахуванням закладення додаткової маржі для фінансування управління ризиком ліквідності, яке здійснюється відповідними центрами прибутку діяльності з управління активами і пасивами.
Центри відповідальності, що здійснюють діяльність з управління активами і пасивами, проводять операції з внутрішньої (умовної) купівлі-продажу коштів (для комерційної діяльності) та внутрішнього дилінгу (для торгової діяльності), операції на відкритих ринках з метою управління активами і пасивами, у тому числі з метою управління ліквідністю, а також операції, пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
Розрахунок прибутковості та ефективності роботи центрів прибутку, що здійснюють діяльність з управління активами і пасивами, визначається з використанням системи трансфертного ціноутворення.
Прибутковість центрів прибутку діяльності з управління активами і пасивами може встановлюватися на рівні беззбитковості.
Комітет з управління пасивами і активами, відповідно до прийнятих політик і процедур, затверджує трансфертні ціни для центрів прибутку комерційної діяльності та внутрішні дилінгові ціни для центрів прибутку торгової діяльності, ураховуючи потреби управління ліквідністю і управління процентним, валютним та іншими ринковими ризиками комерційної діяльності.
Трансфертні ціни для комерційної діяльності зазвичай розраховуються фінансовою службою, а для торгової діяльності - казначейством у момент купівлі - продажу ресурсів з урахуванням цілей управління ліквідністю та управління активами і пасивами, а також відповідно до політики і процедур, установлених Комітетом з управління пасивами і активами.