68. Гнучкий бюджет та аналіз відхилень за допомогою гнучкого бюджету

Гнучкий бюджет - це бюджет, підготовлений для декількох можливих обсягів діяльності в межах релевантного діапазону. Гнучкий бюджет витрат ґрунтується на формулі,

(Змінні бюджетні витрати на одиницю х Фактичний обсяг виробництва або реалізації) + Загальні постійні витрати.

Гнучкий бюджет реалізації (продажу) розраховують залежно від тієї ціни, що використовується:

бюджетна ціна за одиницю х фактичний обсяг продажу або

фактична ціна за одиницю х фактичний обсяг продажу.

Використання гнучкого бюджету дозволяє розподілити загальне відхилення на 1) відхилення від гнучкого бюджету (різниця між фактичними результатами діяльності і показниками гнучкого бюджету); 2) відхилення в наслідок обсягу діяльності (між показниками гнучкого і статичного бюджету). Ці відхилення дозволяють оцінити діяльність з точки зору ефективності і результативності. Ви повинні зрозуміти як розщеплюється загальне відхилення прибутку від статичного бюджету.

Ефективність характеризує взаємозв'язок між витраченими ресурсами і досягнутими результатами, а результативність -є мірою досягнення поставленої мети. Відхилення від гнучкого бюджету відображають ефективність діяльності, а відхилення за рахунок обсягу продажу - її результативність.

Детальний аналіз відхилень від гнучкого бюджету передбачає визначення відхилень та їх чинників за кожною статтею змінних і постійних витрат.

Існує альтернативний підхід до аналізу відхилень. При ньому враховують, що відхилення від гнучкого бюджету відбуваються лише за рахунок витрат, а відхилення за рахунок продажу поділяються на відхилення за рахунок ціни та відхилення за рахунок обсягу продажу.

Методика обчислення залежить від системи калькулювання витрат на підприємстві. За умови застосування калькулювання змінних витрат розрахунок базується на показнику маржинального доходу, а за умови застосування повних витрат - на показнику прибутку.

68. Складання та взаємоузгодження бюджетів

Складання і взаємоузгодження бюджетів здійснюється за принципом: “з верху” “до низу” “з низу” “до верху” “з верху” “до низу” Складання основного бюджету починається з вищого рівня правління: 1. Бюджетний комітет доводить до кожного бюджетного центру (центру відповідальності) основні показники його діяльності на бюджетний період. 2. Бюджетні центри розроблюють бюджети і подають їх до бюджетного комітету. 3. Бюджетний комітет узгоджує і узагальнює бюджети підрозділів, розробляє основний бюджет, що є основою на бюджетний період. 4. Затверджені бюджети доводяться до бюджетних центрів. Критерії успішного планування: 1. Плани повинні бути правдивими. 2. Плани повинні бути досяжними. 3. Менеджери повинні брати участь у підготовці планів для своїх підрозділів.

68. Оцінка діяльності центрів відповідальності

Система управління підприємством неможлива без оцінки діяльності центрів витрат.

Для оцінки діяльності центрів дискреційних витрат використовують бюджети цих центрів, для центрів технологічних витрат використовують стандартні витрати, тобто ті, що необхідні для виробництва певної продукції (робіт, послуг) за нормальних умов діяльності. На відміну від бюджетів стандарти відображають заплановані витрати на одиницю продукції, величина яких базується на обґрунтованих нормах праці та інженерних розрахунках. Розрізняють базисні, теоретичні та поточні стандарти.

Особи, що відповідають за витрачання ресурсів повинні мати завдання не документування відхилення, а своєчасного реагування на них в межах своїх посадових обов'язків і компетенцій.

Для оцінки діяльності центрів доходу необхідно зіставити бюджетну і фактичну суму доходу, визначити відхилення та проаналізувати причини їх виникнення, аналіз відхилень від бюджету продажу може бути здійснено з різною мірою деталізації.

Оцінку діяльності центрів прибутку здійснюють на підставі управлінської звітності - сегментного звіту про прибуток, який відображає доходи, витрати та фінансовий результат діяльності підприємства в цілому та за його основними сегментами. Він може бути складений на основі калькулювання повних і неповних виробничих витрат. Залежно від цього застосовується відповідна методика аналізу відхилень фактичного прибутку від запланованого, про що Ви вже знаєте.

При оцінці діяльності центрів прибутку широко використовують показник маржинального доходу. При цьому керуються формулами, представленими у термінологічному словнику.

Для оцінки діяльності центрів інвестицій прибуток не може бути використано, оскільки він не враховую масштабів центрів відповідальності на практиці. Найпоширенішим показником для оцінки є прибутковість інвестицій - (прибуток розподілений / інвестований капітал).

Прибутковість інвестицій змінюється під впливом різних чинників.

Методика розрахунку прибутковості інвестицій також залежить від повноважень, наданих менеджерам. Якщо керівник має змогу контролювати всі активи свого підрозділу, варто застосовувати прибутковість загальних активів. В інших випадках - прибутковість використовуваних активів, прибутковість на основі залишкової вартості основних засобів тощо.