Висновки

Нами був здійснений аналіз медіаіміджу в структурі політичного іміджу та розглянуто специфіку технологій формування медіаіміджу. Окрім того було виконане основне завдання бакалаврської роботи, а саме виявлення особливостей формування медіа іміджу жінки-політика. Важливою частиною роботи стало також з’ясування ролі ЗМІ при формуванні й тиражуванні медійного образу жінок-політиків.

Узагальнення та систематизація наявних теоретико - методологічних досліджень, присвячених проблемам оптимізації та моделювання політичного іміджу, особливо медіаіміджу жінки-лідера, привели до наступних висновків.

У сучасному суспільстві не існує опрацьованого концептуального образу представниці влади. Політтехнологи при конструюванні іміджу жінок- політиків спираються на існуючі зразки, які не завжди ефективні. Поясненням цьому може служити наступне: виборці не хочуть віддавати свої голоси тим, хто не відповідає їх уявленням про ідеального кандидата. Сучасна реальність така, що у владу приходять переважно ті, кому доступний економічний ресурс, тому жінки - кандидати - це представниці, насамперед, бізнес –кіл. Важливо створювати імідж політика, враховуючи соціокультурні показники. Модельований образ повинен бути соціально спрямованим на певну електоральну групу.

Ефективний політичний імідж повинен містити риси, зрозумілі і прийняті електоральної групою, на яку він розрахований. Для закріплення позицій кандидату у владу необхідно продемонструвати комплекс конкретних дій, які він зробив на благо своїм виборця, особливо це важливо для жінок- політиків, так як їх медіаіміджі фокусуються переважно на візуальних характеристиках.

При конструюванні іміджу жінки-політика важливо загострювати увагу не стільки на гендерній приналежності, скільки на політичних прихильностях, програмних заявах, партійних поглядах. Моделювання іміджу жіночої політичної еліти з урахуванням соціокультурної стратифікації, на наш погляд, є ефективним способом боротьби з «бездіяльними» і деструктивними іміджами.

При конструюванні іміджу важливо враховувати специфіку каналу розповсюдження; формування позитивного образу жінки-політика технологіями сучасних засобів масової інформації полягає в тому, що жінки повинні подолати ті стереотипи, ту упередженість, яка спостерігається в суспільстві по відношенню до представниць влади. Оскільки політичний імідж - це стереотипний образ, необхідно видозмінити існуючі в суспільстві гендерні стереотипи. Тільки тоді імідж жіночої політичної еліти буде конструюватися і сприйматися як позитивний. Дуже важливо первинне позиціонування жінки -лідера в ЗМІ, а також частотне згадка про саму особистість або конкретних вчинках героїні в пресі, для цього штабу кандидата необхідно налагоджувати контакти з представниками редакцій.

Жінки повинні проявити активність. Для досягнення лідерських позицій жінка повинна розвивати такі якості як розум, освіченість, професіоналізм, авторитетність, порядність, цілеспрямованість, людяність, готовністю жертвувати, чесність, працездатність, енергійність, управлінські та організаторські якості.

Класифікація друкованих ЗМІ за частотою звернення до теми «жінка у владі» дозволила говорити про те, що газети, в яких матеріали про жінок у сфері прийняття політичних рішень з'являються рідко, зазвичай в тому випадку, якщо сталося щось неординарне або спостерігається пряма залежність від тимчасових, подієвих причин, і це є реальністю для нашого суспільства. Проблеми жінок в політичній сфері не розглядаються в подібних виданнях, жінки зображуються переважно в якості об'єктів сімейної, інтимної та приватної сфер життя, що є прямим порушенням принципів гендерної рівності. З іншого боку, можна говорити про ангажованість ряду видань і про їх залежності від органів законодавчої та виконавчої влади, тому преса просуває тільки ті теми і проблеми, які знаходяться в інтересах представників цих гілок влади.

Проведене дослідження медіатекстів з метою виявлення лексичних одиниць, які містять позитивну / негативну оцінність щодо жінок, що представляють сферу влади, також дало прогнозований результат. Більшість матеріалів містять нейтральну оцінність. Виділений нами лексичний матеріал, що містить конфліктну і схвальну оцінність включає 35% позитивних лексем, 49% - негативних і 16% неоднозначних. Таким чином, преса тиражує переважно негативний імідж представниці влади, дотримується дискримінуючої політики, що серйозним чином позначається на іміджі жінок у владі, так як матеріали з конфліктною оціночністю переважають.

Можна зробити висновок, що засоби масової інформації значною мірою ускладнюють процес конструювання і просування іміджу окремих жінок- політиків, так як зміцнюють існуючі в суспільстві гендерні стереотипи. Причому, це досягається тим, що домінують матеріали з оціночністю, в яких відбито ставлення до особистісних якостей героїні. Такі повідомлення серйозним чином дискредитують представницю влади, негативно позначаються на її іміджі. Ефективність висловлювань такого типу надзвичайно висока, так як прийоми створення негативної оціночності зумовлюють високу запам'ятовуваність матеріалу.

Найбільшою ефективністю володіють позитивні висловлювання, в яких відображені дії жінок-політиків, вони створюють стійкий позитивний імідж. Діяльнісна сторона сприятливо приймається читачами, що додає жінці-лідеру додаткові очки.

Сучасні медіа володіють широкими можливостями для моделювання і тиражування іміджу жінок у владі. Для цього у журналістів друкованих та електронних видань є великий арсенал технологій і прийомів, що ефективно впливають на сприйняття споживачів інформації. Незважаючи на це, ЗМІ іноді воліють тиражувати негативний образ представниці владної сфери та укореняти у свідомості читачів недовіру до жінок, котрі діють на рівні прийняття важливих державних рішень, для цього журналісти використовують цілу палітру деструктивних прийомів, іноді звертаючись навіть до методів чорного гри.