8. Індекси вимірювання інфляції

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну (як правило ↑) у певному проміжку часу ( місяць, рік тощо) загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для споживання, та розраховується за формулою

де Р та Р ─ ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів;

g ─ товари за переліком у «споживчому кошику» базового періоду.

Якщо не прив’язуватися виключно до переліку товарів «споживчого кошика» то, загалом, індекс цін в економічній літературі розраховується за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса.

Індекс Ласпейреса (зміна цін на споживчі товари) визначають за формулою

де P_t ─ ціни на товари і послуги в поточному році; Р_о ─ ціни на товари і послуги в базовому році; ─ обсяг товарів і послуг у базовому році.

Індекс Ласпейреса недооцінює структурні зрушення в економіці країни, а тому відносно завищує темпи зростання рівня цін.

Індекс цін виробника (ІЦВ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують підприємства для виробничого споживання і розраховувується за формулою індексу цін Ласпейреса .

Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, який характеризує інфляційні зміни всіх цін. Тому дефлятор ВВП може помітно відхилятися від ІСП та ІЦВ, оскільки він точніше враховує реальну структуру особистого і виробничого споживання, ніж попередні індекси. Визначається дефлятор ВВП теж за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса.

Індекс Пааше (зміна цін товарної структури виробництва) ─ за ос­нову береться товарна структура виробництва поточного року і визна­чається за формулою

=

де ─ обсяг товарів і послуг у поточному році.

Індекс Пааше переоцінює структурні зрушення в економіці країни, а тому відносно занижує темпи зростання рівня цін.

Індекс Фішера вирішує суперечності індексів Пааше і Ласпейєрса, оскільки дає змогу обрахувати співвідношення між цінами в поточному і базовому роках.

9. Поняття валюти і валютної системи

Валюта - грошова одиниця, яка використовується для вимірюван­ня вартості товару і може мати три значення:

• грошова одиниця певної країни;

• грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби іноземних держав, виражені в іноземних грошових одиницях, які використовуються в міжнародних розрахунках;

• умовна міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одини­ця (платіжний засіб).

Конвертованість національної грошової одиниці ─ це можливість ле­гально обмінювати її на іноземні валюти.

За ступенем конвертованості виділяють такі види валют:

• вільно конвертована (ВКВ) ─ валюта вільно та необмежено об­мінюється на інші іноземні валюти, є резервною валютою і може використовуватися центральними банками інших країн для на­копичення резервів;

• частково конвертована (ЧKB) ─ національна валюта країн, в якій використовуються валютні обмеження для резидентів та за окремими видами обмінних операцій (наприклад, заборона продажу товарів за кордоном за національну валюту);

• неконвертована (НКВ) ─ національна валюта, яка функціонує лише в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.

Валютний курс ─ ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.

Види валютних курсів:

• фіксовані курси ─ Центральний банк встановлює валютний курс і підтримує його (коливання допускається лише в установлених межах);

• гнучкі (плаваючі) валютні курси ─ ціна (курс) валюти вільно встановлюється під впливом попиту і пропозиції на валют­ному ринку, але при цьому коригується Центральним банком (наприклад, через інтервенцію, тобто купівлю-продаж валюти на міжнародних валютних ринках);

- множинні валютні курси ─ одночасне використання різних ва­лютних курсів. По-перше, курс якоїсь валюти в результаті прий­нятих державою заходів диференціюється залежно від валютних зон, країн або видів торгових, фінансових угод. По-друге, по­няття множинності валютного курсу використовують також у випадку, коли курс валюти А, виражений в одиницях валюти Б, не відповідає відношенню котирувань валют А і Б на світових валютних ринках.

Котирування ─ це визначення курсу валют.

Під час котирування зазначають:

• курс продавця, за яким банки продають валюту;

• курс покупця, за яким банки купують валюту.

База для визначення валютних курсів - це співвідношення купі­вельної спроможності різних національних валют.

Основний фактор визначення валютних курсів — це паритет купівель­ної спроможності — співвідношення купівельної сили валют стосовно певної групи товарів і послуг у двох країнах.

Валютна система - це державно-правова форма організації валют­них (грошових) відносин на території певної країни або на світовому рівні.

Валютна система = валютний механізм + валютні відносини

Валютний механізм — правові норма та інститути, які діють на на­ціональному та міжнародному рівнях.

Валютні відносини — стосунки, в які вступають фізичні та юридичні особи на валютних та грошових ринках з метою здійснення валютних операцій.

Складові валютної системи:

• національна валюта;

• умови конвертованості валюти;

• режим валютного курсу;

• валютні обмеження в національній економіці;

• механізм валютного регулювання і контролювання;

• правила використання іноземної валюти тощо.