2 Сутність і структура грошового обороту

Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення, який відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує.

Грошовий оборот - це процес безперервного руху грошей (у готів­ковій і безготівковій формах) між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.

Грошовий оборот - явище макроекономічного порядку. Він обслу­говує всі стадії суспільного відтворення: виробництво, розподіл, обмін і споживання суспільного продукту, а також перерозподіл національ­ного доходу.

Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіта­лу, тобто на мікрорівні.

Гроші на мікрорівні:

- є однією з функціональних форм капіталу, його складовою та елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. Що більша маса грошей, якою володіє даний індивідуальний власник, то він багатший, то більші його можливості «заробити» прибуток чи дохід.

- включають: власні кошти та кошти, мобілізовані на грошовому ринку (повертаються на грошовий ринок як плата за борги і як ресурси для кредитування).

Гроші в сукупному грошовому обороті (на макрорівні):

- функціонують лише як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною ба­гатства країни, тобто її зростання не збільшує сукупного капіта­лу суспільства, подібно до капіталу окремого індивіда. Якби гро­шова маса, яка перебуває в обороті, раптово збільшилася вдвічі, тo загальний обсяг багатства країни не тільки не збільшився б, а міг би навіть зменшитися у зв'язку зі зростанням витрат на виготовлення додаткових грошей чи провокуванням інфляції їх випуском в оборот.

- Охоплюють: сукупні кошти мікрорівня, кошти грошового ринку, додаткові емісії грошей.

Сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів

грошей у межах індивідуальних капіталів, а є самостійним економічним явищем, безпосередньо пов'язаним із процесом суспільного відтворення в цілому.

Суб'єкти грошового обороту - це всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту.

3. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор

Випуск в обіг грошових знаків у всіх формах називається емісією.

Емісія грошей:

─ первинна, здійснює ЦБ у готівковій та безготівковій формах;

─ вторинна, здійснюють комерційні банки у безготівковій формі шляхом грошово-кредитної мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів.

Грошово-кредитний мультиплікатор ─ це процес створення безготівкових грошей при кредитуванні банками клієнтури на основі вільних резервів, що надійшли до банку ззовні.

Вільний резерв ─ це сукупність грошових коштів комерційних банків, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.

За економічним змістом формування вільного резерву здійснюється за формулою

де ВР ─ вільний резерв; К ─ капітал банку; ЗК ─ залучені банком кошти в депозити; МБК ─ сальдо заборгованості банку з міжбанківського кредиту, включаючи і кредити НБУ; ВСФ ─ відрахування до централізованого страхового фонду; АО ─ вкладення банку в активні операції; ОР ─ обов’язковий резерв.

Фактичний рівень мультиплікатора, що склався на певний час, визначають за формулою

де m ─ величина грошово-кредитного мультиплікатора; MO ─ маса готівки в обороті; D ─ маса грошей на депозитах комерційних банків; R ─ сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків).

Рівень “m” зростає у міру збільшення показника D/MO; рівень “m” зростає у міру зменшення показника R/D.