
- •Актуалізація теми
- •Мета і завдання
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Теоретична частина розділ 1 анестетики
- •Загальні відомості про анестетики.
- •1. Інгаляційні анестетики (вводяться через дихальні шляхи):
- •2. Неінгаляційні анестетики (як правило, вводяться внутрішньовенно):
- •1.2. Окремі представники анестетиків, їх добування,ідентифікація та застосування
- •Ароматичні солі діазонію
- •2.2 Ваємодія ненасичених сполук з солями діазонію в присутності різноманітних аніонів
- •2.3. Взаємодія ненасичених сполук з солями арилдіазонію в присутності сульфур(VI) оксиду
- •Розділ 3. Синтез жирно-ароматичного триазену на основі анастезину і його взаємодії з бутадієном в присутності сульфур(VI) оксиду
- •Розділ 4. Охорона праці при виконанні дипломної роботи
- •4.1 Правила роботи в лабораторії
- •4.2. Охорона праці при роботі з персональним комп’ютером
- •Фізичні:
- •Психофізіологічні:
- •Експериментальна частина Хлорид n-етилкарбоксифенілдіазонію
- •Ангідрид 1-(n-етилкарбоксифенілсульфоніл)-1,4,5,6-тетрагідрофталевої кислоти
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Навчально–науковий інститут природничих наук
Кафедра якості, стандартизації та органічної хімії
Ткач Вікторія Василівна
СИНТЕЗ ЖИРНО-АРОМАТИЧНОГО ТРИАЗЕНУ НА ОСНОВІ АНАСТЕЗИНУ І ЙОГО ВЗАЄМОДІЇ З БУТАДІЄНОМ В ПРИСУТНОСТІ СУЛЬФУР(IV) ОКСИДУ
Дипломна робота
З напрямку підготовки 6.040101 – Хімія
Науковий керівник:
Кандидат хімічних наук, доцент Смалиус В. В.
Черкаси – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. АНЕСТЕТИКИ 5
1.1. Загальні відомості про анестетики 5
1.2. Окремі представники анестетиків, їх будова ідентифікація та застосування 8
РОЗДІЛ 2. БУДОВА СОЛЕЙ ДІАЗОНІЮ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЇ З НЕНАСИЧЕНИМИ СПОЛУКАМИ 15
2.1. Ароматичні солі діазонію 15
2.2 Ваємодія ненасичених сполук з солями діазонію в присутності різноманітних аніонів 16
2.3. Взаємодія ненасичених сполук з солями арилдіазонію в присутності Сульфур(IV) оксид 18
РОЗДІЛ 3. СИНТЕЗ ЖИРНО-АРОМАТИЧНОГО ТРИАЗЕНУ НА ОСНОВІ АНАСТЕЗИНУ І ЙОГО ВЗАЄМОДІЇ З БУТАДІЄНОМ В ПРИСУТНОСТІ СУЛЬФУР(IV) ОКСИДУ 22
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ 25
4.1 Правила роботи в лабораторії 25
4.2. Охорона праці при роботі з персональним комп’ютером 27
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА 31
ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАННХ ДЖЕРЕЛ 37
Додаток : Дані квантово-хімічних розрахунків 39
ВСТУП
За останні 100 років медицина та фармакологія вийшли на доволі високий рівень. Виходячи з цього факту усвідомлюємо розвиток різноманітних наук, без яких в свою чергу не відбувався своєрідний ріст в данній галузі. В серед цих наук одне із перших місць займає хімія. Спираючись на зная з історії раніше при проведенні хірургічних втручань люди застосовували похідні рослинного походження, що мали ряд побічних дій негативного впливу на організм людини, в ході ознайомлення з нашою роботою цей факт розберемо докладніше.
Біль і знеболювання є найважливішими проблемами медицини, а полегшення страждань хворої людини, зняття болі під час операцій, травм, поранень – вивчення механізмів впливу на людину засобів загального знеболювання.[5]
Зараз при введенні наркозу в людський організм застосовуються переважно синтетичні знеболюючі засоби які вводяться в організм різними шляхари , переважно інгаляційним методом та не інгаляційним ( вводячи в м’язову тканину, пускаючи препарат безпосередньо в судини).
Одже при виконанні данної роботи ми вдосконалимо про методику синтезу анестезуючих речовин та іх похідних, вводячи їх безпосередньо в реакції.
Актуалізація теми
З метою розширення синтетичних можливостей реакції хлорарилсульфонілювання представляло інтерес введення до спряженої системи подвійних зв’язків арилсульфонільних радикалів з різноманітними замісникамив ароматичному ядрі. У зв’язку з цим нами буде досліджуватися взаємодія бутадієну з хлоридом п-(етилкарбокси) фенілдіазонію та 1-(п-етилкарбоксифеніл)-3,3-диетил1-триазеном в присутності купрум(ІІ) оксиду, хлоридної кислоти та сульфуо (IV) оксиду.
Мета і завдання
Мета роботи – дослідити та провести експериментально синтез жирно-ароматичного триазину на основі анестезину і його взаємодії з бутадієном в присутності Cульфур (IV).
Досягнення поставленої мети включає в себе розв’язання таких завдань:
Дослідити взаємодію бутадієну з хлоридом п-(етилкарбокси) фенілдіазонію. в присутності купрум(ІІ) оксиду, хлоридної кислоти та сульфуо (IV) оксиду.
Взаємодії бутадієну з та 1-(п-етилкарбоксифеніл)-3,3-диетил1-триазеном в присутності купрум(ІІ) оксиду, хлоридної кислоти та сульфуо (IV) оксиду.
Підбір експериментальних умов
Одержання солі діазонію та введення в реакцію хлорарилсульфонілювання
Виділення та очистка продукту реакції, їх ідентифікація та проведення кількісного аналізу.
Практичне значення одержаних результатів
Розроблено методи синтезу та оптимальних умов проведення кинцевої синтезованої речовини, та пошук застосування цієї речовини, як потенціально біологічно-активної речовини.
Теоретична частина розділ 1 анестетики
Загальні відомості про анестетики.
Переважна більшість фармакологічних засобів виявляють ту або іншу дію на ЦНС. Дуже часто вони є небажаними і відповідають за велику кількість побічних і токсичних реакцій. Лише ті препарати, центральна дія яких є корисною, і складають мету застосування в медицині, об'єднані у велику групу засобів, що створюють переважний вплив на ЦНС.
Загальні анестетики речовини, які введенні в організм різноманітними шляхами викликають зворотну втрату свідомості, усіх видів чутливості, зниження м'язового тонусу і рефлекторної активності при збереженні життєво важливих функцій організму.[6]
Історія хірургії і знеболювання при оперативних утручаннях своїми коренями іде в глибоку старовину. Ще в XV до н.е. єгиптяни намагалися використовувати для боротьби з болем корінь мандрагори, дурману, мак та інші рослини, що приймалися хворими перед операцією. Надалі до цього сталі добавляти алкоголь. Проте всі ці засоби були мало активними, і любе, саме невелике хірургічне втручання вселяло страх у хворого і було іспитом для хірурга.
Ефективне хірургічне знеболювання стало можливим лише після того, як в зв'язку з розвитком хімії вдалося отримати речовини, які мають властивості загальних анестетиків.[7]
В залежності від цього загальні анестетики прийнято поділяти на дві групи:
1. Інгаляційні анестетики (вводяться через дихальні шляхи):
леткі рідини діетиловий ефір, фторотан, метоксифлуран, трихлоретилен (ратилан, трилен), хлороформ, хлоретил та ін.;
газоподібні речовини оксид азоту(I), циклопропан та ін.