17. Трихуроз.

Хворіють свині, дикі кабани, а також жуйні й м'ясоїдні тварини. Статевозрілі паразити локалізуються в товстому відділі кишечнику. Хвороба проявляється виснаженням та розладами діяльності травного каналу. Волосоголовці — геогельмінти. Яйця паразитів виділяються з фекаліями в навколишнє середовище. Через 3—4 тижні вони стають інвазійними. Свині заражаються при заковтуванні з кор­мом або водою інвазійних яєць збудника. У кишечнику тварин із них виплоджуються личинки, а через 40—45 днів паразити досягають в організмі свиней статевозрілої стадії. При значній інтенсивності інвазії (3—5 тис. екз.) твари­на пригнічена, виснажена, у неї погіршується або втрачається апетит, черевна стінка болюча. Відмічають розлади травлення (проноси або запори), фекалії з домішками крові. Слизові оболонки стають блідими. Одноразова дегельмінтизація не завжди забезпечує бажаний успіх, оскільки волосоголовці живляться нерегулярно. Значно успішніше багатоденне лікування сумішами кормів з антгельмінтиками їх готують на комбікормових заводах, де є спеціальне обладнан­ня для виготовлення гранульованих кормів. З метою довготривалої терапії найпридатніші препарати групи бензимідазолів, особливо фен-бендазол, з розрахунку 5 мг/кг маси тіла за ДР протягом 5—10 днів. Для одноразової дегельмінтизації використовують препарати на ос­нові левамізолу або авермектинів.

18. Дрепанідотеніоз гусей—

сезонне захворювання гусенят 1—3-міс. віку з гострим перебігом, ознаками розладу координації рухів та катарального запалення кишечника, різкого відставання в рості та розвитку. В окремих господарствах України у весняно-літній період року загибель гусенят сягає 20%.  Дрепанідотенії чинять механічну, трофічну та токсичну дію на організм гусей, що виражається у травмуванні слизової оболонки, іноді закупорюванні і навіть розриві кишечника паразитами, нервових явищах та схудненні птиці. Харчуючись за рахунок вмісту кишечника, дрепанідотенії віднімають цим самим поживні речовини у гусенят. Продукти життєдіяльності дрепанідотеній, всмоктуючись разом з продуктами катарального запалення кишечника, проявляють токсичну дію на центральну та вегетативну нервову систему гусей. Внаслідок цього порушується кровообіг у мозкових оболонках, мозочку та продовгуватому мозку птиці, розвиваються незворотні процеси дистрофічного характеру в клітинах мозку. У хворих гусенят виділяються рідкі фекалії з домішкою члеників цестод, помітне загальне пригнічення, прогресують схуднення, відставання в рості та розвитку, пониження апетиту, спрага. Основні симптоми порушення діяльності нервової системи — хитка хода, присідання на хвіст під час руху, викривлення шиї і закидання голови, плавальні рухи лапками, при лежанні на спині або боці, іноді параліч ніг. При інтенсивній інвазії трупи птиці виснажені, у кишечнику набряк слизової оболонки, катарально-геморагічне запалення, стінки кишок потовщені, часто спостерігаються їхня непрохідність, інвагінація та заворот.Лікування. Ефективні препарати при дрепанідотеніозі гусей — філіксан, ареколін бромистоводневий, бітіонол (тіапагол), фенасал, препарати фенбендазолу (панакур, фенбенат, фенкур, бровадазол та ін.).