3.3. Автоматизація процесу калькулювання собівартості продукції хлібопекарських підприємств Висновки до розділу ііі

Директ‑костинг являє собою систему управлінського обліку, засновану на класифікації витрат на постійні (періодичні) і змінні (які розраховуються на одиницю готової продукції), що включає облік і аналіз витрат по їхніх видах, місцях виникнення й носіях, а також облік фінансових результатів діяльності й прийняття оперативних управлінських рішень.

Одним із ключових показників системи «директ-костинг» є маржинальний дохід (або сума покриття), що представляє собою різницю між виторгом від реалізації й змінними витратами.

За допомогою «директ-костингу» обґрунтовуються важливі управлінські рішення, у тому числі по оптимізації виробничої програми, про доцільність прийняття до виконання певного замовлення, про придбання або заміну устаткування, при виробництві напівфабрикатів або замовленні їх на стороні, випуску побічної продукції, з питань цінової політики й ін.

На нашу думку, система калькулювання за змінними витратами «директ-костинг» за своїми принципами найбільш точно підходить для відображення собівартості хлібобулочної продукції.

Використовуючи директ-костинг при калькулювання хлібобулочних і кондитерських виробів, підприємство значно виграє у порівнянні з методом нормативного калькулювання собівартості. В даному випадку хлібопекарське підприємство, по-перше, задовольняє потреби споживачів, знижуючи ціну на вироби не змінюючи технології виробництва і якості продукції, тим самим розширюючи обсяги виробництва і реалізації, що само собою веде до зростання валового прибутку і відповідної рентабельності підприємства.

Сучасний стан інформаційної забезпеченості створює передумови для широкого застосування багатофакторних моделей з метою встановлення взаємозв’язків між результативною ознакою та основними факторами. Тому для вирішення поставленого завдання можна використати економіко-статистичні методи.

З метою удосконалення процесу формування та прогнозування собівартості продукції підприємств хлібопекарської галузі України було побудовано двофакторну лінійну модель. Взаємозв’язок між рівнем матеріаломісткості хлібопекарської продукції, рівнем зносу основних засобів, що використовуються у виробництві, та собівартістю однієї тони реалізованої продукції є сильним і істотним. Таким чином, можна вважати дану модель собівартості адекватною. Застосування цієї моделі на практиці дозволить підприємствам хлібопекарської галузі прогнозувати рівень собівартості 1 т реалізованої продукції виходячи з даних про рівень зношеності виробничих основних засобів та рівень матеріаломісткості продукції.

Розділ IV Охорона праці на тдв «Кузнецовський хлібозавод»

Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування цілісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров’я людей по відношенню до результатів виробничої діяльності, зумовлює потребу вивчення охорони праці.

Правовою основою законодавства щодо охорони праці на ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» є Конституція України, Закони України «Про охорону праці», «Про охорону здоров’я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», а також Кодекс законів про працю Україну (КЗпПУ). Нормативно-правова база з питань ОПБНС наведена в таблиці 4.1 [64].

Таблиця 4.1

Нормативно – правова база з питань ОПБНС на ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» (станом на 13 січня 2014 р.)

№ п.п.	Нормативно – правові акти	Відмітка про наявність	Відмітка про відповідність чинному законодавству
1	Кодекс законів про працю України	+	+
2	ЗУ «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»	+	+
3	ЗУ «Про охорону праці»	+	+
4	ЗУ «Про пожежну безпеку»	+	+
5	Постанова КМУ «Про порядок розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві	+	+
6	Наказ МОЗ України «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій»	+	+
7	Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів	+	+
8	Положення про службу охорони праці	+	+

Згідно з Законом України «Про охорону праці» та «Положенням про службу охорони праці (далі – СОП) на ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» на підприємстві було створено службу охорони праці з метою організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аваріям у процесі праці. СОП входить до структури підприємства як одна з основних служб.

Cлужба охорони праці на підприємстві, шляхом координації діяльності підрозділів спеціалістів організовує вирішення таких завдань:

− здійснювати контроль за безпекою виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

− забезпечувати працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

− забезпечувати професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників із питань охорони праці;

− забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку працюючих;

− вимагати професійного добору кадрів для визначених видів робіт [24, 113].

Основними функціями управління охороною праці на ТДВ «Кузнецовський хлібозавод», що розробила і втілює служба охорони праці, є:

− створення ефективної системи управління (далі – СУОП), яка б сприяла удосконаленню діяльності кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

− здійснення оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці;

− розробка разом із структурними підрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або їх підвищення, а також підготовка розділу «Охорона праці» колективного договору;

− забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами;

− проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки;

− здійснення оперативного та поточного контролю за станом охорони праці на підприємстві;

− розслідування, облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкоди від них;

− участь у підготовці та складанні статистичних звітів підприємства з питань охорони праці;

− розробка перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

− планування та контроль витрат коштів на охорону праці;

− участь у комісіях по введенню в дію цехів, дільниць, нового устаткування або після капітального ремонту;

− забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних чинників виробництва, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов’язаних із важкими і шкідливими умовами праці;

− контроль за дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконанням посадових інструкцій, проведенням інструктажів на робочому місці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень, а також заходів по усуненню причин нещасних випадків і аварій, відзначених в актах розслідувань [3].

У Колективному договорі ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» передбачено забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці, а також комплексні заходи щодо досягнень встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму і професійних захворювань.

На власника покладається обов’язок за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників.

Для дослідження діяльності СОП на підприємстві (установі, організації) нам необхідно визначити її чисельний склад і зіставити з фактичною кількістю.

Незалежно від сфери праці весь персонал підприємства поділяється на категорії: робітники, службовці, спеціалісти та керівники. Структура персоналу ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» представлена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Структура персоналу на ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» за 2011-2013 роки, осіб

Показник	Рік			Відхилення, (+,-)
	2011	2012	2013	2013 до 2011	2013 до 2012
Чисельність персоналу	160	167	174	+14	+7
у т.ч: керівництво	7	6	8	+1	+2
службовці	13	13	15	+2	+2
фахівці	26	28	27	+1	-1
робітники	114	120	124	+10	+4

На основі даних таблиці можна сказати, що чисельність персоналу в 2013 році зросла на 14 осіб порівняно з базовим роком, це пов’язано з тим, що на підприємстві йде збільшення виробництва. Бачимо, що більша частина працівників – це робітники.

Спираючись на знання нормативно-правових актів і теоретичних положень, ознайомившись зі станом організації охорони праці на ТДВ «Кузнецовський хлібозавод», ми можемо зробити висновок, що стан охорони праці можна вважати добре організованим і таким, що відповідає чинним нормам українського законодавства.

Оцінюючи ступінь ефективності СОП на підприємстві, слід виходити з того, що витрати, пов’язані з охороною праці, можна поділити на доцільні, частково доцільні і недоцільні.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік (на відміну від попередньої редакції, яка ставила витрати на охорону праці в залежність від суми реалізованої продукції) [64].

Дослідження свідчать, що основні витрати на підприємствах припадають не на створення безпечної техніки, попередження виробничого травматизму і захворюваності, не на нормалізацію умов праці, а на пільги й компенсації, пов’язані з небезпечними і шкідливими умовами праці.

В умовах недосконалості ринкових механізмів усі вказані витрати відносять на собівартість продукції, і в результаті за недбале ставлення до охорони праці на підприємствах розплачуються не їх керівники, а суспільство.

З метою забезпечення виконання вимог законів та нормативно-правових актів з охорони праці в Україні створена система державного нагляду, відомчого і громадського контролю з цих питань.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці відповідно до Закону «Про охорону праці» здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Відомчий контроль покладається на адміністрацію підприємства та на господарські організації вищого рівня. Цей контроль здійснюється відповідними службами охорони праці підприємств, об’єднань, корпорацій, а також галузевих міністерств і відомств, на які покладені функції державного управління охороною праці.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників [2].

Таким чином, можна сказати, що на ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» система управління охороною праці знаходиться на належному рівні і діє відповідно до діючого законодавства.

ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» розташований поблизу автомобільної дороги. Виробничі приміщення з підвищеним рівнем вібрації, шуму, поблизу підприємства пролягає залізнична колія.

За санітарно-екологічними нормами завод відноситься до 2-3 класу небезпеки. Розмір санітарно-захисної зони – 100 м.

Технологічні процеси і комплекс устаткування для очищення стічних вод і викидів в атмосферу, використовуваних на підприємстві, відповідають вимогам документів і забезпечують функціонування підприємства без порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

Загальна площа земельного відводу складає 56,3 га, з них під виробничими приміщеннями – 30,4 га, під твердим покриттям (асфальт) – 20,6 га, під зеленими насадженнями – 10,8 га. Водопостачання здійснюється з власної глибоководної артезіанської свердловини з дебітом 39м3/година у кількості 1170 м3/доба або 320,112 тис. м3/рік.

На підприємстві є 6 службових автомобілів. Діагностика відпрацьованих газів і регулювання двигунів транспортних засобів проводяться на спеціалізованому підприємстві за договором.

Що стосується системи опалення, то в закладі передбачено влаштування системи опалення згідно СніП 2.04.05-91, для підтримання температурного режиму в закладі.

Відносно системи вентиляції у закладі передбачено організацію природної вентиляції повітря. Витяжна вентиляція видаляє повітря забруднення газоподібними домішками. Нею забезпечені всі виробничі приміщення.

Щодо системи енергопостачання, то енергозабезпечення закладу здійснюватиметься від об’єктної трансформаторної підстанції потужністю 2500 кВт, підключеної через підземну кабельну мережу до головного розподільного пункту.

Важливе значення має освітлення. При проектуванні освітлення керувалися «Правилами будови електроустановок», будівельними нормами і правилами. Природне освітлення має бути передбачене в торгових залах, гарячому, холодному, заготівельних цехах, в адміністративних приміщеннях, мийних, у вестибюлі. В неохолоджуваних коморах, туалетних, душових, коридорах, освітлення штучне.

Рівень освітленості на робочих місцях становить не менше 300 лк.

У закладі створені оптимальні умови мікроклімату (температури, відносної вологості та швидкості руху повітря) в робочій зоні виробничих приміщень в залежності від пори року та категорії виконуваної роботи.

В умовах виробництва, як правило, виникають шуми та вібрації різної інтенсивності і спектра, які виникають унаслідок дії різноманітних механізмів, агрегатів та інших пристроїв.

На ПАТ «Кузнецовський хлібозавод» найбільш сильними джерелами шуму й вібрації є друкуюча оргтехніка, а також вентилятори процесора й блоку живлення, рівень звукового тиску яких у робочих місцях не перевищує 60 дБА, що відповідає нормам ГОСТ 12.1.003-89, ДСН 3.3-097-99 і вібрація в приміщенні технологічна, категорія 3 «комфорт» незначна, тому що незначні джерела вібрації ГОСТ 12.1.012-90. Тому що для джерел шуму й вібрації передбачені конструктивні заходи захисту (виконання в шумовібростійкому варіанті), де додаткові засоби захисту від шуму й вібрації не використаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів [3].

Охарактеризуємо параметри одного робочого місця, на якому встановлений комп’ютер.

При організації робочого місця оператора за дисплеєм передбачені наступні параметри: відстань від задньої стінки комп’ютера до стіни – 140 мм; відстань від підлоги до сидіння дорівнює 450 мм; відстань від сидіння стільця до нижнього краю робочої поверхні 320 мм; відстань від очей оператора до дисплея 540 мм; відстань між передньою поверхнею тіла оператора і краєм робочої поверхні столу – 70 мм; відстань від очей оператора до документації 600 мм; висота робочої поверхні 780 мм.

Для роботи економіста в приміщенні відділу підприємства передбачено:

− доступ до основних функціональних вузлів і блоків апаратури;

− можливість швидкого заняття і залишення робочого місця;

− екран алфавітно-цифровий дисплей (далі – АЦД), документи, клавіатура пульта розташовані так, щоб освітленість документа складала 300‑500 лк.

АЦД розміщений на столі і підставці так, щоб відстань спостереження інформації на його екрані не перевищувало 700 мм, оптимальна ж відстань – 500-700 мм. Кут спостереження екрана, а також інших засобів відображення інформації в горизонтальній площині не перевищує 60 град.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість монітору, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: висота – 900-1300 мм, глибина – 400‑500 мм.

Тепер проаналізуємо стан виробничого травматизму та професійних захворювань (аналіз причин нещасних випадків захворювань), який проводиться на основі змісту актів про нещасний випадок (ф. Н-1), професійних захворювань на виробництві, звітності підприємства за ф. 7-Т та лікарняних листів за останні 3 роки.

Провівши аналіз небезпечних і шкідливих умов праці, можна сказати, що дане підприємство докладає зусиль щодо організації робочих місць робітників, а це в свою чергу добре впливає на працю робочого персоналу.

Розглянуте приміщення відділу ПАТ «Кузнецовський хлібозавод» за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії «Д».

Ступінь вогнестійкості будинку, де знаходиться фінансовий відділ відноситься до 2-ої категорії, тобто, побудовано з неспалених і важкозаймистих матеріалів.

Причини, що можуть викликати пожежу в приміщенні фінансового відділу:

− несправність проводки;

− коротке замикання електричних ланцюгів;

− перегрів апаратури;

− блискавка.

З метою профілактики пожеж проводиться інструктаж працюючих про правила пожежної безпеки і правила поводження у випадку виникнення пожежі.

Протипожежна безпека в будинку забезпечується системою автоматичного відключення електроспоживання у випадку короткого замикання, громовідводами, заземленням, використанням труднозапалювальних матеріалів. Для гасіння пожежі у відділі мається вогнегасник вуглекислотний ОП-8 і ОП-9. У будинку на кожному поверсі маються також пожежні стовбури, що діють від внутрішнього протипожежного водопроводу, сухий пісок, лопати, азбестові ковдри. В усіх приміщеннях підприємства є пожежна сигналізація.

Приміщення підприємства, в яких розміщені персональні комп’ютери оснащені системою автоматичного пожежогасіння та пожежної сигналізації. З метою своєчасного оповіщення про виникнення пожежі, виклику пожежних команд використовують систему пожежного оповіщення.

Одним із простих, надійних та швидких засобів повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація ручної або автоматичної дії, телефонний зв’язок.

Для запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі в будинку передбачені наступні шляхи евакуації:

− з приміщень 1-го поверху через коридор безпосередньо назовні;

− з приміщень 2-го-4-го поверхів у коридор, що веде на сходову клітку, що має вихід безпосередньо назовні.

Кількість евакуаційних виходів з кожного поверху будинку – 2, їхня загальна ширина складає 3 метри, що відповідає протипожежним нормам. На евакуаційних виходах передбачена установка світлових табло з написом «Вихід».

До засобів організації пожежної безпеки можна віднести:

− системи термінового оповіщення робітників на випадок пожежі з метою їх евакуації із службових приміщень;

− заборона користування електронагрівальними приладами;

− заборонити паління та користування відкритим вогнем у службовому приміщенні, коридорі, туалеті, на сходових клітках;

− перевірка роботи систем протипожежної сигналізації та пожежогасіння, у разі виявлення недоліків – термінове їх усунення;

− звернути увагу на плани евакуації на випадок пожежі і ознайомити з ними всіх працівників фінансового відділу підприємства;

− перевірка технічного стану внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання.

Таким чином, можна сказати, що на ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» пожежна безпека є добре організована, і у разі виникнення надзвичайної ситуації працівники знають як слід поводитися у тій чи іншій ситуації.