12.Класифікація рахунків за призначенням і структурою

За структурою і призначенням рахунки поділяються на основні, регулюючі, операційні, фінансово-результативні та позабалансові.

Основні рахунки у бухгалтерському обліку застосовуються перш за все для контролю за наявністю господарських засобів та джерел їх утворення, а також за їхніми змінами. Об’єкти, які обліковуються на цих рахунках, є основою господарської діяльності, дають повне уявлення про майновий стан підприємства, тому вони і називаються основними.

Регулюючі рахунки призначені для уточнення оцінки господарських засобів і визначення реального розміру джерел утворення засобів. Дані рахунки поділяються на:

— контрарні;

— доповнюючі;

— контрарно-доповнюючі.

Операційні рахунки призначені для відображення в обліку окремих господарських операцій і процесів, а саме для обліку витрат, доходів і результатів діяльності підприємства.

Вони поділяються на:

— розподільчі;

— калькуляційні;

— порівняльні;

— транзитні.

Фінансово-результативні рахунки використовуються для відображення фінансових результатів діяльності підприємства за певний період (рахунок № 44). Ці рахунки активно-пасивні, оскільки результат може бути позитивним (прибуток) і негативним (збиток).

Позабалансові рахунки призначені для обліку об’єктів, які не є власністю підприємства, але перебувають у його користуванні. Для цих рахунків притаманна проста форма запису, тобто на них відсутній подвійний запис, і вони не кореспондують між собою і балансовими рахунками.

.13. Класифікація рахунків стосовно балансу

Органічний взаємозв'язок між рахунками і балансом зумовлює те, що всі рахунки стосовно балансу поділяються на активні, пасивні та активно-пасивні. Як баланс, так і рахунки бухгалтерського обліку мають двосторонню форму. Залежно від того, на якому боці балансу відображено певну статтю (на лівому, тобто в активі, чи на правому — в пасиві), на тому самому боці відкритого для даної статті рахунка записується сальдо та збільшення, а на протилежному боці — зменшення. Економічна відмінність між активними і пасивними рахунками виявляється насамперед у тім, що на активних рахунках обліковується наявність та рух засобів підприємства, а на пасивних — наявність та рух джерел утворення вказаних засобів. 

Окрему групу рахунків становлять активно-пасивні. Проте в межах групи вони неоднорідні. На них обліковуються засоби, джерела та господарські процеси. Виходячи з цього, сальдо за ними може бути в певний період дебетовим, а в інший — кредитовим. Разом з тим окремі активно-пасивні рахунки можуть мати розгорнуте сальдо, тобто одноразове сальдо за дебетом і кредитом.

На такі синтетичні рахунки не поширюється загальне правило виведення сальдо. Тут сальдо виводиться як підсумок сальдо аналітичних рахунків, відкритих до цього синтетичного рахунка. Оскільки на кінець місяця будь-який аналітичний рахунок активно-пасивного синтетичного рахунка буде або активним, або пасивним, зрозуміло, що й цей рахунок матиме сальдо або дебетове, або кредитове.