24. Позабалансові рахунки, їх призначення, побудова і особливості

Позабалансові рахунки - це рахунки, які призначені для обліку активів і розрахунків, які вилучені з обороту установи й не відображаються в балансі.

Призначенням позабалансового обліку є:

o своєчасне оформлення документів про надходження та вибуття об'єктів, що обліковуються на позабалансових рахунках;

o контроль за збереженням та використанням об'єктів позабалансового обліку;

o правильна організація синтетичного та аналітичного обліку об'єктів позабалансового обліку;

o надання інформації про ці об'єкти для потреб управління, оцінка можливої зміни кредитоспроможності та фінансової стійкості установи чи організації в майбутньому.

У групу «Позабалансові рахунки» входить рахунок 002, який називається “Товарні і матеріальні цінності, які взяті на відповідальне зберігання”. На даному рахунку покупці (підприємства) враховують цінності, які прийняті на зберігання, якщо від постачальника отримано товарні цінності, але підприємство відмовилося від оплати платіжних вимог, а також при отриманні від постачальника цінностей без оплати, які знаходяться під забороною до витрачання за умовою договору, та матеріали, які взяті на відповідальне зберігання.

Позабалансові рахунки використовують для узагальнення даних про рух та наявність тимчасово знаходяться в розпорядженні організації цінностей, умовних зобов’язань і прав. Крім цього, вони використовуються для контролю певних господарських операцій

Позабалансові рахунки включають «Матеріали, які прийняті в переробку» (003). Тут узагальнюють інформацію про рух і наявність матеріалів та сировини замовників, які прийняті в переробку або сировину на давальницькій основі. Дані активи, прийняті в переробку, реєструються в обліку за цінами, що передбачені договорами.

Позабалансові рахунки відображають обладнання, яке прийнято для монтажу (005). Зазначений рахунок застосовується підрядниками для обліку руху всього обладнання, яке було отримано для монтажу від замовника. Ціни вказують в супровідних документах, аналітика ведеться по агрегатів і окремих об’єктах.

24. Помилки і облікових записах та спроби їх виявлення і виправлення

Найбільш характерними помилками в процесі відображення господарських операцій на рахунках є: описки, числові помилки, помилкові кореспонденції рахунків, порушення взаємозв'язку синтетичних рахунків з аналітичними, недотримання методу подвійного запису, помилкові оцінки і таксування тощо.

Головними причинами виникнення помилок є велика завантаженість облікових працівників, їхня швидка стомлюваність, брак належних умов праці, низький рівень кваліфікації, досить часті зміни нормативних документів, неуважність. Для усунення цих причин слід передовсім домогтися встановлення оптимальної чисельності облікового апарату та постійно працювати над підвищенням його кваліфікації.

Залежно від характеру помилки, місця і часу її виявлення застосовують і відповідний спосіб виправлення. На практиці застосовують такі способи виправлення помилок: коректурний, доповнюючих статей, сторно. Кожним з цих способів користуються для виправлення певного виду помилок.

Коректурний спосіб застосовується, коли помилкову суму ще не занесено в підсумок. Як у документах, так і в регістрах неправильний текст або цифри закреслюють, а над закресленим надписують правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати попередній запис. Це виправлення супроводжується надписом «виправлено» та підтверджується підписами осіб, що підписали документ чи ведуть даний регістр.

Спосіб доповнюючої статті застосовують в тому разі, коли помилку допущено лише в сумі відображеної операції і тільки тоді, коли суму помилково вказано меншою, ніж належало б. Для виправлення такої помилки необхідно додатково провести дану операцію на різницю між правильною і помилковою (проведеною) величиною.

Часткове сторно застосовують, коли помилку допущено лише в сумі відображеної операції, причому записано більшу суму ніж належить. Отже, виправлення помилки полягає в необхідності зменшення відображеної величини на суму помилки. Таке завдання є, по суті, протилежним до способу додаткової статті. Для цього складають, як і за попереднього способу, бухгалтерську довідку, на підставі якої проводиться операція виправлення помилки. У бухгалтерських регістрах суму за цією операцією записують червоним кольором і під час підрахунку підсумку віднімають, виправляючи в такий спосіб раніше допущену помилку.

Повне сторно застосовують для виправлення помилок в кореспонденції рахунків, коли певну операцію відображено на не належних рахунках. Таке виправлення проводиться в два етапи. На першому на підставі довідки відображається на тих самих рахунках операція з раніше допущеною помилкою, а її сума вказується червоним кольором. Відтак раніше неправильно відображена операція анулюється.

Порядок виправлення помилок у документах і регістрах, що їх створено машинним способом, визначається вказівками щодо їхнього використання та передбачається відповідними програмами.