
- •Розкрити сутність поняття «теорія соціальної роботи» як відображення потреб практичної соціальної роботи.
- •2. Розкрити сутність варіативного характеру поняття «теорія соціальної роботи».
- •3. Зробити порівняльний аналіз основних підходів до визначення сенсу та змісту соціальної роботи як професійно-практичної діяльності
- •4. Розкрити сутність характеристики соціальної роботи як професійної діяльності
- •5. Розкрити проблемне поле науки «теорія соціально роботи».
- •6. Розкрити та дати характеристику закономірностям та принципам теоретичної соціальної роботи
- •7. Розкрити та проаналізувати об’єкт і предмет наукових досліджень теорії соціальної роботи
- •8. Дати характеристику концептуально-категоріальному апарату науки «теорія соціальної роботи».
- •9. Розкрити місце та роль науки «теорія соціальної роботи» серед соціально-гуманітарних знань
- •10. Об’єкти соціальної роботи. Визначення та характеристика
- •11. Дати характеристику вітчизняній парадигмі соціальної роботи як сукупності моделей і теорій допомоги.
- •12. Філософські цінності соціальної роботи.
- •13. Зарубіжні моделі соціальної політики та їх використання у соціальній роботі.
- •14. Охарактеризувати вітчизняні теорії соціальної політики та їх роль у соціальній роботі
- •15. Розкрити систему соціального обслуговування населення на сучасному етапі
- •16. Охарактеризувати соціальну роботу в системі освіти
- •17. Типологізація клієнтів соціальної роботи
- •18. Цілі і завдання соціальної роботи. Об’єкт і суб’єкт соціальної роботи.
- •19. Етичний кодекс соціального працівника і поведінка в соціальній роботі професіоналів.
- •20. Комунікативна та організаторська діяльність соціального працівника
- •21. Моделі соціальної роботи з сім’єю
- •22. Здоров’я як фактор дискримінації людини в суспільстві
- •23. Небезпечні фактори у професійній діяльності соціального працівника
- •24. Професійні ролі соціального працівника
- •25. Системний підхід до організації соціальної роботи з клієнтом.
- •26. Дати характеристику та проаналізувати основні групи професійних умінь соціального працівника
- •27. Розкрити типологію груп клієнтів соціальної роботи та дати характеристику одної з них
- •28. Дати характеристику основних проблем клієнтів соціального працівника
- •29. Суб’єкти і об’єкти соціальної роботи. Розробити структурно-логічні моделі для різних категорій клієнтів.
- •30. Правовий інструментарій у соціальній роботі
- •Прояви соціальної допомоги в античному світі
- •2. Основні форми допомоги у давніх слов’ян.
- •3. Характеристика княжого піклування в Київській Русі
- •4. Розкрити поняття церковно-монастирської допомоги у х-хп толітті
- •5. Відмінності княжого та церковно-монастирського піклування у х-хп ст.
- •6. Домінуюча роль церкви у наданні соціальної допомоги періоду середньовіччя
- •7. Основні тенденції у сфері соціальної допомоги європейських країн у хш-хуш ст.
- •8. Розвиток соціальної допомоги на українських землях ху1-хуш ст..
- •9. Утвердження державно-адміністративної, розвиток громадської і приватної форм допомоги в Російській імперії
- •10. Зростання ролі держави в розподілі соціальної допомоги в хуп-хуш ст..
- •19. Започаткування соціальної роботи як професійного виду діяльності (поч..ХХст.). Передумови зародження професії соціального працівника на початку хх ст..20.
- •20. Взаєжмозв’язок американських і європейських традицій соціальної роботи поч..Хх ст..
10. Об’єкти соціальної роботи. Визначення та характеристика
Коли ж ми розглядаємо соціальну роботу як науку, то маємо справу з об'єктно-предметними відносинами. У цьому випадку об'єкт сприймається як певний вид практичної соціальної діяльності, а предметом є або сторона (сторони) цього об'єкта (соціальна ситуація клієнта - індивіда, сім'ї, спільності, групи), або (найчастіше) закономірності соціальної роботи.
При аналізі соціальної роботи як навчальної дисципліни (точніше, навчального процесу) об'єктом (переважно) є студенти, слухачі, а суб'єктом - викладачі, вчені. У той же час об'єктно-суб'єктні відносини тут досить рухливі, особливо коли мова йде про самостійну, науково-дослідної та іншої діяльності (у тому числі практики) студентів (слухачів).
Об'єктом соціальної роботи в її широкому трактуванні є всі люди. Це пояснюється тим, що життєдіяльність всіх верств і груп населення залежить від тих умов, які значною мірою зумовлюються рівнем розвитку суспільства, станом соціальної сфери, змістом соціальної політики, можливостями її реалізації.
Треба також мати на увазі, що кожна людина в будь-який час, в будь-який період свого життя потребує більш повному задоволені своїх потреб та інтересів. При цьому в кожній сфері життєдіяльності вони можуть задовольнятися нерівномірно: багатий чоловік потребує збереження та зміцнення здоров'я, у більш спокійній обстановці, не пов'язаної зі стресовою ситуацією; здорова людина може бути бідним, не мають можливості реалізувати свої різноманітні установки; в будь-якій сім'ї можуть загостритися відносини між подружжям або між батьками і дітьми (особливо це проявляється в умовах кризового стану суспільства), - тобто кожна людина в тій чи іншій мірі потребує підтримки, допомоги, захисту.
Населення структуровано на різній основі, і в ньому виділяють таких людей, такі групи і верстви, які, опинившись у складній життєвій ситуації, або зовсім не можуть, або лише частково можуть вирішити свої соціальні та інші проблеми. Тому, розглядаючи соціальну роботу в її безпосередньому, вузькому значенні, ми розуміємо під об'єктами саме ці групи, верстви населення, їх окремих представників, індивідів.
Цих об'єктів досить багато. Спробуємо класифікувати їх з урахуванням пріоритетності підстав для цієї класифікації:
- Стан здоров'я, який не дозволяє самостійно вирішувати життєві проблеми. Це такі групи населення: інваліди (як дорослі, так і діти), особи, які зазнали радіаційного впливу, сім'ї, в яких є діти-інваліди, дорослі й діти, які мають психологічні труднощі, які відчувають психологічні стреси, схильні до суїцидальних спроб;
- Служба і праця в екстремальних соціальних умовах. До цієї групи осіб відносяться учасники Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них особи, трудівники тилу під час Великої Вітчизняної війни (чия життєва ситуація посилюється похилим віком та станом здоров'я), вдови та матері військовослужбовців, загиблих під час Великої Вітчизняної війни і в мирний час, колишні неповнолітні в'язні фашистських концтаборів;
- Літній, пенсійний вік людей, в силу чого вони опинилися в складній життєвій ситуації, - це самотні літні люди і сім'ї, що складаються з пенсіонерів (за віком, інвалідності і іншим підставах);
- Девіантна поведінка в його різних формах і видах. До цих категорій належать діти і підлітки девіантної поведінки; діти, які відчувають жорстоке поводження і насильство; що опинилися в умовах, що загрожують здоров'ю та розвитку; особи, які повернулися з місць позбавлення волі, спеціальних навчально-виховних установ;
- Сім'ї, в яких є особи, які зловживають алкоголем, вживають наркотики;
- Важке, неблагополучне становище різних категорій сімей. До цієї групи населення можна віднести сім'ї, які мають на утриманні дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків; сім'ї з низьким рівнем доходів; багатодітні сім'ї; неповні сім'ї; сім'ї, в яких батьки не досягли повноліття; молоді сім'ї; розлучається сім'ї; сім'ї з несприятливим психологічним мікрокліматом, конфліктними відносинами, педагогічної неспроможністю батьків;
- Особливе становище дітей (сирітство, бродяжництво і т.д.). На цій підставі доцільно виділити наступні групи: самостійно проживають випускники дитячих будинків та шкіл-інтернатів (до досягнення ними матеріальної незалежності і соціальної зрілості); осиротіли, що залишилися без піклування батьків діти; бездоглядні діти і підлітки;
- Бродяжництво, бездомність. До цієї групи належать особи без певного місця проживання, зареєстровані біженці, вимушені переселенці; передродовий і післяпологове стан. Це групи вагітних жінок і годуючих матерів, а також групи матерів, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною;
- Правове (і в зв'язку з цим соціальне) становище осіб, які зазнали політичних репресій і згодом реабілітованих.
Запропоноване поділ на групи не є єдиним. Можна, мабуть, диференціювати зазначені групи людей більш конкретно або, навпаки, виділяючи більш широкі категорії - це залежить від цілей і завдань дослідження, вирішення практичних завдань.