Можливість нараження на небезпеку (Рн), бал

Числове значення	Характеристика
3	Постійна можливість нараження на небезпеку (щоденна, щозмінна)
2	Рідка можливість нараження на небезпеку (один раз на місяць)
1	Мінімальна (один чи декілька разів на рік)

Важкість та можливі наслідки небезпечної події визначаються видами наслідків і відповідальності при порушенні норм охорони та умов праці

(табл. 5).

Оцінка ступеня ризику та прийняття рішень щодо профілактичних заходів здійснюється враховуючи як оцінку базового ризику (ризик при якому ігнорується існуюче управління ризиками), так і оцінку залишкового ризику (ризик, при якому враховується ступіть ризику ситуації, що знаходиться під контролем).

Таблиця 5

Важкість небезпечної події (Рв), бал

Важкість небезпечної події		Можливі наслідки
5 – катастрофічна	Груповий нещасний випадок (постраждало 2 і більше працівників); нещасний випадок із смертельними наслідками; аварія; пожежа	Розслідування державними органами влади. Кримінальна відповідальність. Штрафні санкції України. Зупинка робіт. Анулювання ліцензії на вид діяльності.
4 – суттєва	Важкий нещасний випадок (тимчасова непрацездатність більше 60 днів). Профзахворювання. Інцидент, возгоряння.	Розслідування державними органами влади. Кримінальна відповідальність. Штрафні санкції згідно КпАП. Можлива призупинка робіт.
3 – незначна	Серйозне поранення, хвороба з тимчасовою втратою працездатності протягом до 60 днів. Інцидент, возгоряння.	Розслідування державними органами влади. Штрафні санкції згідно КпАП. Можлива призупинка робіт.
2 – мінімальна	Травма без втрати працездатності, потреба у стаціонарній медичній допомозі, надання легшої роботи. Інцидент, возгоряння.	Внутрішнє розслідування. Адміністративна відповідальність. Штрафні санкції згідно КпАП.
1 – несуттєва	Несуттєва травма (поріз, забиття), надана первинна медична допомога.	Дисциплінарна відповідальність.

Ступінь базового ризику виникнення небезпечної ситуації визначається за формулою

,

де R_б – ступінь ризику;

Р_п – ймовірність виникнення небезпечної події;

Р_н – можливість нараження на небезпеку;

Р_в – важкість та можливі наслідки небезпечної події.

Підсумком третього етапу оцінки ризику становить розробка плану заходів за результатами визначення ступеню базового ризику (табл. 6).

Таблиця 6

План заходів для різного ступеня ризику

Ступінь ризику	План заходів
Екстремальний (55-75)	Проведення невідкладних дій вищого керівництва об’єкта з обов’язковим складанням плану заходів та призначенням відповідальних осіб. За необхідності – призупинка ведення робіт.
Високий (25-54)	Термінове інформування працівників та їх безпосередніх керівників, керівника відповідного підрозділу та начальника служби охорони праці. Вжити заходи по забезпеченню безпеки працівників.
Середній (10-24)	Інформування працівників та безпосередніх керівників, керівника відповідного підрозділу та начальника служби охорони праці. Вжити заходи щодо зменшення ризику.
Низький (1-9)	Здійснити управління шляхом виконання існуючих процедур (зазвичай не потребує додаткових ресурсів). Інформування керівника підрозділу та начальника служби охорони праці по закінченні робіт по визначенню ступеню ризику.

З метою оцінки ефективності впроваджених запланованих заходів проводиться оцінки залишкового ризику шляхом порівняння його ступеня з припустимим ризиком, що характеризується таким ступенем, який може бути допущений, враховуючи вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Не менш важливим за умов експлуатації об’єкта з підвищеною небезпекою є останній етап оцінки ризику на якому відбувається перегляд і актуалізація оцінки в міру необхідності. Одним із запропонованих механізмів корегування оцінки ступеня ризику і запланованих заходів може виступати оптимізація витрат на здійснення природоохоронних заходів, основними елементами якого мають бути страхування наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру й економічне стимулювання потенційно небезпечних підприємств до вкладання коштів в підвищення рівня безпеки.

Як одним із варіантів визначення меж застосування запланованих запобіжних заходів по зменшенню ризику небезпечних ситуацій на потенційно небезпечних підприємствах можна використати матрицю за критерієм «частота реалізації небезпеки – економічні збитки» [3]. Враховуючи частоту реалізації ідентифікованої небезпеки за звітний період по кількісним критеріям (індивідуальний ризик загибелі від уражаючих чинників аварії на потенційно небезпечному підприємстві не повинен перевищувати величини 10^-7 на рік, рівень ризику більше 10^-4 на рік – зона недопустимого ризику, менше 10^-5 на рік – зона допустимого ризику [4]) та відношення потенційних еколого-економічних збитків (показник паспорту потенційно небезпечного підприємства - Зб_мах) до прибутку підприємства (П) визначають зони ризику і необхідність у плануванні заходів по зниженню ризику (табл. 7).

Таблиця7