16. Альтернативні теорії розвитку міжнародної торгівлі

Основні положення теорії життєвого циклу продукції розробив Реймонд Верной у 1966 р. Згідно цієї теорії продаж продукції і прибуток від неї змінюється залежно від ЖЦТ. Товар проходить через чотири стадії життєвого циклу: перша стадія( поява нового продукту, рівень продаж низький, прибутки низькі) не веде до міжнародного обміну: товар виробляється та споживається в країні, де був винайдений. Це пояснюється тим, що якісні характеристики продукту, обсяги й технології його випуску ще не є сталими, бо фірми лише освоюють виробництво даного товару та ринок, на якому він реалізується. На стадії зростання попит на продукти виникає в інших розвинутих країнах зі схожими смаками та заходами тобто виникає та збільшується експорт із країни-інноватора в інші розвинуті країни. Це пояснюється тим, що товар стабілізується за рівнем технології, його ціна знижується (економіка на масштабах виробництва) і виробник намагається розширити свій ринок збуту, що здійснюється за рахунок інших розвинутих країн. Стадія зрілості продовжує стадію зростання і характеризується стабілізацією прибутків. Однак успіх продукту може викликати конкуренцію з боку іноземних виробників, у яких з'являються переваги перед експортерами.На стадії спаду країна-інноватор стає імпортером, а розвинуті країни-імітатори -експортерам. Це пояснюється тим, що товар стає звичайним, компанія-винахідннк поступово відмовляється від нього на користь нових товарів, виробництво такого товару переміщується у країни, що розвиваються. Промислово-розвинені країни мають більше технологічних і науково-дослідних можливостей для розробки нових товарів.

Теорія представницького попиту розроблена шведським економістом Стефаном Ліндером у 1961 р., в якій він намагався пояснити структуру торгівлі окремо взятої країни, будуючи свій аналіз міжнародної торгівлі виключно навколо проблеми попиту.Новий підхід спирався на такі принципи:1. умови виробництва залежать від умов попиту. Ефективність виробництва тим вища, ніж більший попит; 2. вітчизняний представницький попит є опорою виробництва і необхідною, але недостатньою умовою, щоб товар можна було експортувати;3. зовнішній ринок - це всього лише продовження внутрішнього ринку. С. Ліндерт вважає, міжнародна торгівля промисловими виробами буде більш інтенсивною між країнами з близькими рівнями доходу на особу порівняно з товарообігом між країнами з різними рівнями доходу, причому обмін здійснюється порівнювальними чи близькими товарами.

Теорія економії на масштабах виробництва пояснює торгівлю подібними товарами і торгівлю між країнами, які мають приблизно однакові фактори виробництва.

Розвинені країни наділені факторами виробництва практично в однакових пропорціях, тому МТ доцільна тоді, коли вони спеціалізуються на товарах різних галузей, що дозволяє зменшити витрати за рахунок масового виробництва

17. Світові товарні ринки

Світові товарні ринки : світовий ринок промислових товарів, світовий ринок сировинних товарів. У структурі міжнародної торгівлі промисловими товарами переважає торгівля машинами, устаткуванням і транспортними засобами (приблизно 51,5%), на другому місці - промислові вироби розділів 6 і 8 - (35,82%) і на третьому - хімічні товари (12,68%) Висока частка в міжнародній торгівлі промисловими товарами машин, устаткування, транспортних засобів свідчить про сучасний рівень виробництва, наукоємності продукції. Для міжнародної торгівлі промисловими товарами характерні такі особливості, які зумовлені новими вимогами ринку:1.зниження життєвого циклу більшості видів товарів; 2. зростання виробництва високотехнологічних виробів; 3. спостерігається процес постійної диверсифікованості виробництва на якомога дрібніші галузі і підгалузі, відгалужування яких автоматично породжують потребу в обміні продукцією таких виробництв, що дедалі більш вузько спеціалізується. 4. торгівля продукцією в розібраному вигляді (вузлами, деталями, компонентами готових виробів) породжує новий тип міжнародного обміну -внутрішньогалузеву торгівлю, що витісняє традиційну Міжгалузеву. Ця тенденція виявляється тим сильніше, чим вищий рівень технологічної складності виробу.

5. перехід від одиничних до системних продаж. Основний товар пропонується з комплектуючими і супутніми виробами;

6. підвищення вимог до техніко-економічних показників виробів: підвищення конкурентоспроможності виробів за критерієм "якість/ціна"; застосування більш жорстких нормативів охорони навколишнього середовища, техніки безпеки, ергономіки, що призводять до створення екологічно-чистих виробництв із максимальним рівнем автоматизації щодо "безлюдної технології

7.машинно-технічна продукція повинна відповідати вимогам Міжнародної організації стандартів;

8.торговельна політика держав спрямована на стимулювання експорту машинно-технічної продукції і захист національного товаровиробника;

9.зростання торгівлі товарами виробничого призначення випереджає зростання торгівлі машинно-технічними виробами культурно-побутового призначення;

На світовому ринку промислових товарів, здійснюється торгівля машинно-технічною продукцією (готовою продукцією, продукцією в розібраному вигляді і комплектним устаткуванням). Прикладом торгівлі в розібраному вигляді є українська автомобільна промисловість: на автомобільному заводі в м. Кременчук створене спільне підприємство з випуску вантажівок моделей "Дейлі" та "Євро-карго" з туринською фірмою "IVECO"; у Сімферополі складаються автомобілі ГАЗ-24,31. У польському м. Лодзь на підприємстві "Даміс" налагоджено складання українських автомобілів "Таврія".

Торгівля сировинними товарами характеризується рядом особливостей:

1. попит та пропозиція на сировинні товари залежать від кліматичних умов, природних, запасів, політико-економічних криз, особливо в найважливіших сировинних регіонах. Тому в цілому міжнародна торгівля сировинними товарами характеризується нестабільністю ринку;

2. спостерігається довгострокове перевищення пропозиції сировинних товарів над попитом.

3. партнери прагнуть установити досить тривалі відносини на підставі довгострокових міжнародних контрактів, у яких експортеру забезпечується стабільний збут, а імпортеру - гарантоване регулярне постачання. На довгострокові контракти припадає близько 30% світового сировинного експорту, при цьому на природний газ - 100%, мідні, олов'яні, свинцево-цинкові концентрати - 90, кам'яне вугілля - 75, залізну руду - 60, марганцеву руду — 30%;

4. темпи зростання торгівлі паливом і сировиною мінерального походження випереджають темпи зростання торгівлі продовольством і сільськогосподарською сировиною;

5. зростає торгівля напівфабрикатами, виготовленими на основі мінеральної і рослинної сировини, а також сировиною глибокої обробки/переробки і спеціально підготовленими матеріалами підвищеної якості;

6. підвищуються вимоги імпортерів до екологічної безпеки товарів, що поставляються;

7. високий ступінь монополізації. Найбільші торговельні і промислові компанії прагнуть установлювати монопольно високі ціни на сировинних ринках. При цьому внутрішньокорпораційні постачання сировини ведуться за зниженими трансфертними цінами;

8. зростає державне втручання у визначення обсягів, напрямів, форм і методів торгівлі сировинними і продовольчими товарами.

Експорт сировинних товарів становить майже 20% світового експорту, а з урахуванням торгівлі напівфабрикатами (чорними і кольоровими металами і хімічними товарами) - близько 40%. На світовому рийку сировинних товарів, за даними всесвітнього банку, до країн, для яких експорт цих товарів є пріоритетним (понад 50% загального обсягу експорту товарів і послуг), відносяться Албанія, Болівія, В'єтнам, Гваделупа, Ісландія, Куба, Нова Зеландія, Танзанія, Чилі, Екваторіальна Гвінея та інші.

У міжнародній торгівлі до продовольчих товарів, відповідно до СМТК, відносять: 1)продовольчі товари і живих тварин (розділ 0): живі тварини, м'ясо і м'ясопродукти; молочні продукти і яйця; риби і морепродукти; зернові і продукти з зерна, овочі і фрукти; цукор і мед; кава, чай, какао, спеції; корми для худоби; різні продовольчі товари; 2) напої і тютюн (розділ 1);3) олійні (розділ 2) 4)жири, олії, воски рослинного і тваринного походження (розділ 4). На світовому ринку продовольства основне місце посідають товари розділів 0 і 4.