30. Суть міжнародного технологічного обміну.

Міжнародна передача технологій – це сукупність економічних відносин між країнами з приводу передачі, використання НТ досягнень що мають наукову і практичну цінність.

МТО або МПТ зявилася як форма МЕВ у 50 роках 20ст.

Ровиток міжнародного ринку технологій (МРТ) зумовлений прискоренням НТП.

Класифікація високотехнологічних галузей: біотехнології,технології наук про життя людини,оптоелектроніка, електроніка, комп’ютеризоване виробництво, нові матеріали, аерокосмічні технології, озброєння, атомні технології.

Обмін науково-технічними знаннями забезпечує окремим країнам, що не мають достатньо фінансових ресурсів для проведення науково-дослідних процедур, досягнення високих темпів екномічного розвитку. На МРТ передача технологій здійснюється двома шляхами:

- комерційний;

- некоменрційний.

Комерційні форми технологій:

1. матеріальні види технологій – підприємства „під ключ”; технологічні лінії; агрегати, устаткування, інструменти.

2. нематеріальні види технологій – патенти, ліцензії, товарні знаки, ноу-хау, копірайт.

Копірайт – ексклюзивне право автора літературного чи відеопродукту на показ та відтворення своєї роботи.

3. послуги – науково-технічні, інжинирінгові, консультаційні, навчання персоналу.

Некомерційні форми технологій:

1. технічні наукові і професійні журнали, патентні видання, періодика та інша спеціальна література;

2. бази і банки даних;

3. міжнародні виставки, ярмарки, симпозіуми, конференції;

4. обмін делегаціями;

5. міграція вчених і фахівців;

6. стажування вчених і фахівців у фірмах, університетах, організаціях;

7. навчання студентів і аспірантів;

8. діяльність міжнародних організацій у сфері науки і техніки.

Міжнародний технологічний обмін містить у собі дві основні групи покупців:

• Багатонаціональні корпорації (МНК) і транснаціональні корпорації (ТНК), їхні філії і дочірні фірми;

• Незалежні фірми.

Перша група покупців здобуває близько 4/5 від суми продажів технології у світі.

По змісту технології при продажі поділяють на:

• Унікальні;

• Прогресивні;

• Традиційні.

Провідні країни у МТО:

США, Японія, Великобританія, Франція, Німеччина,Швейцарія, Італія.

31.Некомерційні форми мто.

Некомерційні форми технологій:

1. технічні наукові і професійні журнали, патентні видання, періодика та інша спеціальна література;

2. бази і банки даних;

3. міжнародні виставки, ярмарки, симпозіуми, конференції;

4. обмін делегаціями;

5. міграція вчених і фахівців;

6. стажування вчених і фахівців у фірмах, університетах, організаціях;

7. навчання студентів і аспірантів;

8. діяльність міжнародних організацій у сфері науки і техніки.

32. Комерційні форми мто

До форм технології, що підлягає міжнародному обміну на комерційній основі, належать матеріальні й нематеріальні види технологій, атакож послуги.

Матеріальні види технологій:

підприємства «під ключ»;

технологічні лінії;

агрегати, устаткування, інструменти та ін.

Цей тип технологічного обміну пов'язаний із прямими інвестиціями в будівництво, реконструкцію, модернізацію фірм і виробництв.

Нематеріальні види технологій:

патент — свідоцтво, яке видається відповідною державною установою винахідникові, і засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу;

ліцензія — дозвіл, який видається власником технології (ліцензіаром), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіатові) на використання цієї технології упродовж визначеного часу і за визначену плату;

копірайт — ексклюзивне право автора літературного, аудіо- чи відеопродукту на показ і відтворення своєї роботи;

товарний знак — символ (малюнок, графічне зображення, поєднання букв тощо) певної організації, що використовується для індивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника;

ноу-хау — надання технічних знань, практичного досвіду технічного, комерційного, управлінського, фінансового й іншого плану, щоявляють комерційну цінність, застосовують у виробництві і професійній практиці і не забезпечені патентним захистом.

Послуги: франчайзинг,науково-технічні, інжинірингові, консультаційні, навчання персоналу та ін.

Угода на інжиніринг — це угода на інженерно-консультаційні послуги покупцю для реалізації технічного проекту. Вони охоплюють широкий комплекс заходів з підготовки техніко-економічного обґрунтування проектів, проведення науково-дослідних робіт, здійснення консультацій, нагляду, випробовування тощо; Франчайзинг — це надання великою "батьківською" фірмою права дрібній фірмі вести протягом певного періоду свою справу під її опікою та, використовуючи її обладнання, реалізовувати через неї свою продукцію.