27. Розвиток ринку піі.

До виникнення транснаціональних корпорацій (ТНК) всі приватні іноземні інвестиції були в основному "портфельними". З появою ТНК (тобто підприємств, що є власниками або контролю­ють виробництво товарів та послуг за межами країни, в якій вони ба­зуються) частина міжнародного руху капіталу набуває форми П І І.

ПІІ — це різновид іноземних інвестицій, призначених для виробництва і забезпечення контролю над діяльністю підприємств завдяки володінню контрольним пакетом акцій.

ПІІ охоплюють усі види інвестування — чи то придбання нових акцій, чи просте кредитування, аби тільки інвестуюча фірма мала понад 10% акцій зарубіжної фірми. Частка участі в акціонерному капіталі фірми може бути отримана і в обмін на технологію, кваліфіковані кадри, ринки тощо.

Власність інвестора (повна або часткова) та його контроль над зарубіжним підприємством, котре стає частиною ор­ганізаційної структури ТНК як її філія або дочірнє товариство — головна відмінність ПІІ від інших видів інвестування.

Чинниками, які, починаючи з 80-их років, активно вплива­ють на зростання ПІІ і зумовлюють випереджаючі темпи зрос­тання ПІІ порівняно з темпами зростання світової торгівлі (а та­кож ВВП промислово-розвинутих країн), є: інтеграція вироб­ництва, еволюція його в бік створення так званої міжнародної продукції; зростаюча роль ТНК; економічна політика промислово - розвинутих країн, спрямована на підтримку темпів еко­номічного зростання і рівня зайнятості.

Отже, можна виокремити такі причини експорту капіталу:

• технологічне лідерство;

• переваги у кваліфікації робочої сили;

• забезпечення доступу до природних ресурсів;

• переваги у рекламі та ін.

Наслідки прямих іноземних інвестицій

Прямі іноземні інвестиції істотно впливають як на соціаль­но-економічний розвиток країн-інвесторів (звідки відходить капітал) і приймаючих країн (куди спрямовується капітал), на становище різних соціальних груп у цих країнах, так і на стан та динаміку розвитку світового господарства в цілому та окремих його регіонів.

28. Тнк та їх роль у світовому господарстві.

ТНК – це гігантські монополії, які діють у світовому масштабі, контролюють значну частку світового виробництва товарів, послуг, процесу ціноутворення і привласнюють монопольно-високі прибутки.

ТНК це компанія на закордонну діяльність якої припадає 20-25% заг. обсягу і має філії в 2 і більше країнах світу.

ТНК займають 50% світового промислового виробництва, 70% світової торгівлі, 60%патентів і ліцензій на нову техніку, ноу-хау.

Види та особливості діяльності транснаціональних корпорацій:

До першої групи відносять транснаціональні корпорації (ТНК), головна (материнська) фірма яких розташована у одній країні, і здійснює ділову активність в інших країнах з допомогою створення там філій та дочірніх компаній, які мають самостійні служби виробництва і збуту продукції, науково-дослідні центри. До них відносяться американські компанії “General Motors”, “Ford”, “IBM”, “Exon”, “Mobil” швейцарський концерн “Nestle” та інші.

До другої групи відносять багатонаціональні компанії(БНК). Це трести, концерни та інші виробничі об’єднання, які є міжнародними фірмами. Багатонаціональні компанії(БНК) об’єднують національні компанії двох, або більше країн на виробничій або науково-технічній основі, які належать власникам із цих країн – англо-голандський хімікотехнічний концерн “Univer”, заснований у 1907році, англо-голандський концерн “Royal-Dutch-Shell”, італо-француський автомобільний концерн “Fiat-Citroen”.

До третьої групи міжнародних корпорацій відносять Міжнародні корпоративні союзи. Вони виступають в організаційній формі консорціумів, створюються на виробничій, науково-технічній і комерційній основі. Це спеціальні об’єднання промислових, банківських і інших концернів, створених для вирішення крупних економічних проблем, прикладом є західноєвропейський консорціум “Erbus industry”.

Роль ТНК у світовому господарстві та міжнародному поділі праці.

· сучасні ТНК визначають характер зовнішньоекономічних зв’язків у світовому господарстві;

· відіграють головну роль у міжнародному поділі праці (МПП);

· сприяють інтернаціоналізації виробництва і капіталу;

· підсилюють міжнародну економічну інтеграцію.