
- •Суть і зміст міжнар. Ек. Форми міжнар. Ек. Відносин.
- •Структура міжнар.Ек. С-ми.
- •Класифікація країн за роллю у світовій економіці.
- •Класифікація країн оон
- •Характеристика нік
- •Загальна характеристика міжнародної торгівлі.
- •Розвиток міжнародної торгівлі до 1939р.
- •Розвиток міжнародної торгівлі після 1939р.
- •Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •Кількісні нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •Приховані методи регулювання міжнародної торгівлі.
- •13. Фінансові нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •14. Меркантилізм, абсолютні і відносні переваги у міжнародній торгівлі
- •15. Теорія співвідношення факторів виробництва у міжнародній торгівлі
- •16. Альтернативні теорії розвитку міжнародної торгівлі
- •17. Світові товарні ринки
- •18. Міжнародна торгівля послугами
- •19. Суть ммрс
- •20. Характеристика демографічної ситуації в світі
- •21. Основні етапи міжнародної міграції робочої сили
- •22. Причини та наслідки ммрс (наслідки у наступних питаннях)
- •23. Наслідки ммрс для країн – експортерів
- •24. Наслідки ммрс для країн – імпортерів
- •25. Міжнародні центри тяжіння робочої сили.
- •26. Суть та форми міжнародного руху капіталу.
- •27. Розвиток ринку піі.
- •28. Тнк та їх роль у світовому господарстві.
- •29. Міжнародні фінансові центри.
- •30. Суть міжнародного технологічного обміну.
- •31.Некомерційні форми мто.
- •32. Комерційні форми мто
- •33. Причини і наслідки мто.
- •34.Особливості мто.
- •35.Міжнародне технічне сприяння та регулювання міжнародної передачі технологій.
22. Причини та наслідки ммрс (наслідки у наступних питаннях)
На думку провідних вітчизяних вчених, основними причинами, які зумовлюють міжнародну міграцію робочої сили є наступні :
- незадовільні економічні умови життя працездатного населення в країнах еміграції (низький рівень заробітної плати, безробіття, низький життєвий рівень, зубожіння і т.д.);
- стабільний порівняно високий рівень зарплати в основних імміграційних центрах (США, Західна Європа);
- порівняно вищий технічний рівень умов праці в країнах імміграції;
- соціальні умови для більш повної реалізації своїх можливостей у країнах імміграції;
- природні катаклізми в країнах еміграції і вищий рівень охорони навколишнього середовища в країнах імміграції;
- політичні, релігійні, військові, національні, культурні причини.
23. Наслідки ммрс для країн – експортерів
Наслідки міжнародної міграції робочої сили досить різноманітні. Вони проявляються як у країнах, що експортують робочу силу, так і в країнах, що імпортують її, приносячи певні вигоди та втрати обом сторонам, хоча, як видно з аналізу, вигод більше в країнах - імпортерах робочої сили, а в країнах - експортерах у цілому втрати перевищують вигоди.
Країни - експортери робочої сили отримують такі вигоди:
1. зниження рівня безробіття і, як наслідок, - соціального напруження в країні;
2. безплатне для країни-експортера навчання робочої сили новим професійним павичкам, ознайомлення з передовою технологією, організацією праці тощо;
3.Збільшуються можливості приватного інвестування завдяки поверненню на батьківщину особистих коштів, засобів виробництва тощо мігрантів
4. отримання доходів у ВКВ внаслідок грошових переказів емігрантів. В Україну за 2012 рік надійшло 7,5 млрд. дол., 4% ВВП. Середня вартість грошових переказів у світі – 9% від суми переказу. 2013 р світовий показник – 550 млрд.дол.
Це - один бік наслідків міграції для країн-експортерів робочої сили. З іншого боку, ці країни - експортери мали такі негативні наслідки експорту робочої сили: а) скорочення податкових надходжень через зменшення числа платників податків; б) постійна міграція означає, що відбувається відплив кваліфікованих, ініціативних працівників, - "відплив умів", який призводить до уповільнення темпів зростання науково-технічного та культурного рівня країни. в) зниження загальної конкурентоспроможності на власному ринку праці
24. Наслідки ммрс для країн – імпортерів
Наслідки міжнародної міграції робочої сили досить різноманітні. Вони проявляються як у країнах, що експортують робочу силу, так і в країнах, що імпортують її, приносячи певні вигоди та втрати обом сторонам, хоча, як видно з аналізу, вигод більше в країнах - імпортерах робочої сили, а в країнах - експортерах у цілому втрати перевищують вигоди.
Країни, що приймають робочу силу, отримують такі переваги:
а) в країні, що ввозить робочу силу, особливо кваліфіковану, прискорюються темпи зростання економіки: додатковий попит на товари та послуги іммігрантів стимулює зростання виробництва і створює додаткову зайнятість у країні їх перебування;
б) підвищується конкурентоспроможність вироблюваних країною товарів внаслідок зменшення витрат виробництва, пов'язаного з більш низькою ціною іноземної робочої сили і можливістю стримувати зростання заробітної плати місцевим робітникам через підвищену конкуренцію на ринку праці;
в) приймаюча країна виграє за рахунок податків, розмір яких залежить від кваліфікаційної та вікової структури іммігрантів. Висококваліфіковані фахівці, що вже володіють мовою приймаючої країни, відразу стають великими платниками податків;
г) при імпорті кваліфікованих працівників і наукових кадрів приймаюча країна економить на витратах на освіту та професійну підготовку. Так, у США 230 членів Національної академії наук, 33% лауреатів Нобелівської премії—іммігранти;
д) на випадок соціальних напруг, зростання безробіття: іноземні робітники можуть бути звільнені у першу чергу, а вільні вакансії заповнюються робітниками – резидентами.
е) іммігранти поліпшують демографічну картину розвинутих країн, які потерпають від старіння населення. У Німеччині, Франції, Швеції 10% усіх новонароджених з'являються в сім'ях переселенців, у Швейцарії - 24%, у Люксембургу - 38%.
є) заповнюються вакансії в непрестижних професіях
ж) зменшується бюджетне навантаження завдяки економії по пенсіям та соц. пільгам.
До негативних наслідків, породжених імміграцією, відносяться: соціальні чвари, конфлікти, зростання витрат на соц. захист емігрантів; відтік за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів; загострення міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних та інших соц. проблем; зростання злочинності.