85. Контекстне меню. Властивості, доступ, функції

Контекстне меню (англ. context menu) в графічному інтерфейсі користувача - меню, набір команд в якому залежить від обраного об’єкта, або знаходиться під курсором в момент виклику

об'єкта, а також стану робочого середовища і програми, в якій цей об'єкт знаходиться. Контекстне меню містить параметри, відповідні тому об'єкту, на який ви вказуєте.

Виклик контекстного меню здійснюється як правило після натискання «контекстної» (правої

для правшів) кнопки миші, спеціальної клавіші (Menu), або поєднання (⇧ Shift + F10 в Windows, або натискання кнопки миші при натиснутій клавіші Control в MacOS) на клавіатурі, а іноді -

особливими жестами сенсорного пристрою (наприклад - натисканням і утриманням). (Вікіпедія)

Про використання контекстних меню

Контекстні меню не радять використовувати для інтернет-магазинів, як, наприклад, Lands End або Amazon, для споживчих сайтів, які не потребують складних взаємодій: банківських сайтів, сайтів знайомств, навіть для Facebook.

Контекстні меню найбільш ефективні в серйозних корпоративних додатках, які користувач використовує часто і в яких добре розбирається.

Функції

Найголовніше призначення – економія часу користувача.

Контекстні меню допомагають економити рух миші. Якщо користувач змушений часто ви- користовувати повторювані дії, то використання контекстного меню допомагає вберегти від непотрібних рухів - замість того, щоб вибирати об'єкти, а потім «йти курсором» в тулбар для того, щоб вибрати будь-яку дію, користувач може зробити все прямо на місці .

По-друге, контекстні меню допомагають користувачам більше дізнатися про об'єкти в додат- ку. Відкриваючи контекстне меню, вони бачать, які команди доступні для цього об'єкта. Це допомагає користувачам зрозуміти з чим вони взаємодіють в даний момент часу і що додаток дозволяє зробити з об'єктом цього типу.

Вміст (для розробників)

Контекстне меню повинно містити команди, які відносяться до виділеного елементу. Це означає що воно може містити команди з рядка меню або панелі інструментів, які можна застосу- вати до виділеного елементу.

Контекстне меню не повинно містити всі доступні для об'єкта команди - це робить меню ве- личезним і важким для використання. Зосередьтеся на найбільш часто використовуваних і найбільш важливих командах. Перевантажити меню непотрібними командами - це найгірше, що можна зробити.

Якщо ви хочете зробити своє контекстне меню зручніше, залиште в ньому лише 60% найва- жливіших команд замість всіх 100%. Якщо в одному меню спробувати умістити всі важливі команди, то це буде неефективно - розміри меню збільшаться, а зручність його використання і швидкість роботи з ним навпаки, знизиться. (Наприклад, меню Dreamweaver пропонує всі можливі команди в одному контекстному меню. Через це воно виходить настільки великим, з купою вкладених списків, що ним стає важко користуватися.)

Головна причина, по якій контекстні меню взагалі використовуються - це можливість заоща- дити час користувача.

К. м. не повинне містити команди, не пов'язані з виділеним об'єктом.

Коли можливо, слід групувати команди в блоки від 1 до 6 штук в кожному. Відокремлювати блоки лініями. Найбільш часто використовувані команди слід виносити наверх списку, найменш часто використовувані - прибирати вниз. Якщо команда використовується особливо рідко, то, можливо їй не місце в контекстному меню.

У контекстному меню не можуть міститися унікальні команди, властиві тільки для нього. Іншими словами, будь-яка команда контекстного меню повинна бути доступна також іншими способами: на панелі інструментів, рядку меню або в будь-якому іншому місці на екрані. Слід

пам’ятати, що велика частина користувачів швидше за все жлдного разу не відкриє контекстного меню у вашому додатку. А це означає, що вони не побачать команду, яка присутня тільки там.