Редакційна правка авторського оригіналу.

За ступенем і характером внесених у текст змін розрізняють кілька видів редакційної правки:

• вичитування – виправлення технічних помилок при підготовці перевидань без переробки, а також офіційних і документальних матеріалів;

• скорочення – виправлення з метою обмежити текст певним обсягом;

• обробка – виправлення ідейно-смислові, фактичні, композиційні, логічні, стилістичні, але без корінного перетворення тексту;

• переробка – корінні зміни авторського тексту, який служить лише основою для остаточного тексту видання.

Як правило, працюючи над текстом, редактор використовує всі перераховані види правки в різних поєднаннях.

Методика редакційної правки передбачає наявність ряду правил, доцільність яких підтвер- джується досвідом. До числа таких правил відносяться наступні:

• не починати правити, не познайомившись з текстом в цілому, не виявивши його загальні особливості, переваги і недоліки, не визначивши головні редакційні завдання;

• правити тільки після того, як встановлена і точно визначена причина незадоволеності текс- том і продуманий шлях її усунення;

• не виходити за рамки допустимого редакторського втручання в текст, тобто розміряти пра- вку з авторським задумом;

• обмежуватися по можливості мінімумом поправок, не віддаляючись від авторського тексту і користуватись для редагування авторськими мовними засобами;

• критично ставитися до кожної внесеної правки, зіставляючи її з первісним текстом, збері- гаючи авторський сенс фрази, фрагмента;

• погоджувати всі виправлення з автором.

Редакційну правку доцільно починати з композиційних змін, а скорочення повинні передува- ти правці тексту.

Що стосується техніки редакторської правки, то вона проста:

• правити безпосередньо в тексті, закреслюючи слова і букви тонкої рисою і вписуючи нові слова і букви над ними між рядків;

• вписувати текст розбірливо;

• великі вставки вписувати на полях або на окремій сторінці, підклеюючи до основної;

• викреслюючи текст, з’єднувати стрілкою останнє слово перед викресленим і перше після нього;

• у правці використовувати знаки, що застосовуються при вичитування.

81. Робота з ілюстративним матеріалом при підготовці до друку

Авторські зображальний оригінал – оригінал, що містить інформацію у вигляді одно- чи багатоколірного зображення.

Авторські оригінали ілюстрацій – це плоскі графічні зображення, призначені для полігра- фічного відтворення. Вони подаються як:

• Фотографічні – фотографії, півтонові ілюстрації, вирізані з книг і журналів;

• Мальовані – півтонові зображення (акварель, офорт, живопис), усі види креслень, ієроглі- фи, фотокопії та ксерокопії, штрихові зображення й ескізи, намальовані чи вирізані з інших видань;

• Оптичні, створені, наприклад, у мікроскопі, на матовому склі фотоапарата, екрані при про- ектуванні діапроектором, кіноапаратом або іншою апаратурою;

• Електронні, наприклад комп’ютерного файлу з цифрової камери, електронного мікроскопа чи іншої електронної апаратури;

• Голографічні – усі види голограм на плівці або фользі;

• Створені лазерними променями;

• Друковані – друкарські відбитки, роздруковані матеріали комп’ютерного файлу, а також ті, що підлягають комп’ютерному відтворенню;

• Негативи чи діапозитиви (слайди) штрихових чи півтонових зображень із доданням конт- рольних відбитків.

Зображальні оригінали (авторські та видавничі) штриховими або півтоновими. Бажано, щоб авторський оригінал було ілюстровано зображеннями одного виду. Поєднання їх має бути продуманим, застосовуватися як контраст для привернення уваги.

Штриховий оригінал – оригінал, зображення якого виконано крапками, штрихами, лініями чи суцільними площинами різних розмірів але однакової насиченості.

Півтоновий оригінал – оригінал, зображення якого утворюються з окремих ділянок різної насиченості (оптичної густини), що поступово переходить від світлого до темного тону.