З'ясуємо: де сьогодні можна застосувати набуті навички редактора-видавця?

1. Власне видавництва як самостійні підприємства (юридичні особи), що спеціально за- ймаються підготовкою, опрацюванням, випуском і реалізацією різних видів видавничої продукції. Це класичні видавництва, найпотужніший сегмент видавничого ринку, який в останні роки динамічно розвивається і стверджується. Сюди належать:

• державні видавництва сфери управління Держкомтелерадіо України;

• видавництва сфери управління іншими державними організаціями;

• видавництва інших форм власності (приватні, кооперативні, спільні тощо).

1. Різноманітні організації, фірми, агентства, підприємства, інституції, окремі особи, які мають право займатися видавничою діяльністю згідно зі статутними документами і які зареєстро- вані в Національному агентстві ISBN. Особливістю цього сегмента є те, що видавництво тут не є юридичною особою, а виступає складовою структурною одиницею, окремим підрозділом цілого підприємства, організації чи установи. І все ж, не маючи власного рахунку, але виробивши свій логотип, таке видавництво в усьому іншому нічим не поступається класичному: така ж організація редакційно-видавничих процесів, такі ж вимоги до редакторського опрацювання та поліграфічного відтворення видавничого продукту, ті ж вимоги дотримання видавничих стандартів, що і в юридично оформленого видавництва. Перелік видавничих організацій у цьому блоці може бути таким:

• видавництва навчальних закладів, наукових інститутів;

• видавництва підприємств і фірм;

• видавництва громадських організацій;

• видавництва наукових організацій;

• видавництва політичних партій;

• видавництва релігійних організацій та духовних центрів;

• видавництва редакцій газет і журналів;

• видавництва друкарень та інших редакційно-видавничих підприємств.

3. Редакції газет і журналів, де фахівці-редактори віддавна працюють на творчих посадах літературних редакторів, коректорів або, набувши досвіду й майстерності, на керівних посадах редакторів чи головних редакторів.

4. Редакції радіомовлення та телебачення, де випускники цієї спеціальності займають поса- ди редакторів інформаційних (новинних), аналітичних та інших програм, шеф-редакторів, випускових редакторів, літературних редакторів.

5. Рекламні агенції та рекламні відділи підприємств, організацій і фірм (творча й організа- ційна робота з підготовки рекламних текстів або сюжетів).

6. Державні органи законодавчої та виконавчої влади різних рівнів (від центральних до міських та районних).

7. Грамотний, професійно підготовлений і патріотично налаштований редактор вкрай пот- рібен тут не лише на посадах референтів, аналітиків, прес-секретарів інформаційних служб, відділів діловодства, прес-центрів, а й високих посадовців - від міністрів, голів адміністрацій до депутатів.

8. Маркетингові відділи різноманітних великих та середніх виробників промислової, сіль- ськогосподарської продукції, ліків, де готуються до друку різноманітні інструкції, правила користування виробами (нерідко кількома мовами відразу), рекламна продукція.

9. Бібліотечні або науково-дослідні установи, де наявні посади референтів, творчих праців-

ників.

10. Різноманітні центри, організації, що займаються багатопрофільною виставковою, яр-

марковою діяльністю.

11. Проводити значну за обсягом рекламну та промоційну діяльність вони просто не змо- жуть без представників редакторських професій.

12. Органи масової та спеціальної комунікації. Такий перелік можна продовжувати.

На заметку кому интересно http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.29658.0