Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi (1).Docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
40.48 Mб
Скачать
  1. Завдання, функції та види покажчиків Види покажчиків, їх функції та оформлення

Покажчики класифікуються за багатьма критеріями: об'єктом пошуку, принципом розміщен- ня рубрик у їх структурі, мірою охоплення матеріалу, способом аналізу тексту, мірою деталізації та повнотою представлення" тощо. Вибір виду покажчика визначається читацьким призначенням і видом видання, оскільки важливо знати, що саме може шукати читач у покажчику: імена, предмети, терміни, географічні назви, дати, ілюстрації, довідки чи цитати, матеріал на задану тему. У технічній літературі покажчик може займати до 5 % обсягу видання, довідковій — до 20

%.

Алфавітний покажчик є повним переліком слів та словосполучень, вибраних за певним критерієм і розташованих в алфавітному порядку із зазначенням номерів сторінок, на яких розміщена певна назва, чи тлумаченням.

Алфавітний покажчик має назву індекс. Цей термін застосовувався ще у давньому Ри- мі. Покажчик того часу мав вигляд довгої вузької смужки, що додавалася до папірусного сувою та містила назву книги і іноді — ім'я автора. Ці смужки прикріплювалися таким чином, щоб папіруси було легко відшукати у бібліотеці без їхнього розгортання. До деяких сувоїв додавали дерев'яну лінійку-указку.

Первісне значення слова індекс — вказівний палець, тобто палець, який на щось вказує.

Іменний алфавітний покажчик містить прізвища осіб, які згадуються у виданні і є ключо- вими для розуміння змісту твору. Це можуть бути історичні особи, видатні особистості, письмен- ники, політики, художники, персонажі твору, міфологічні істоти. У наукових видання прізвища іноземних авторів у покажчику доповнюються оригінальним написанням (іноземною мовою).

Предметні покажчики є алфавітним переліком рубрик, понять, подій, термінів із зазначен- ням всіх сторінок видання, на яких згадується це поняття. Завдання такого покажчика — полегши- ти пошук відомостей з вузьких питань видання, тому вони, зазвичай, дуже детальні. Особливо важливо подати в покажчику всі нові терміни. Предметні покажчики технічної літератури, особливо комп'ютерної, містять назви понять англійською мовою, оскільки вони вживаються в оригінальних програмах, а їхній переклад не завжди точно передає зміст і може бути неоднознач- ним.

Алфавітний покажчик назв дає можливість читачам вести цілеспрямований пошук специ- фічних матеріалів, оскільки такий покажчик містить перелік географічних об'єктів (міст, кра'їн, регіонів), назв творів, архітектурних пам'яток, періодичних видань, установ, навчальних закладів, фірм, асоціацій, види рослин, тварин.

Тематичний покажчик найчастіше рубрикований, і кожна рубрика об'єднує підтеми та ха- рактеристики широкої теми. Поняття, перелічені у підтемі, подаються в алфавітному порядку.

Покажчик ключових слів дає перелік слів та словосполучень із смисловим навантаженням, що відображають сутність тематики видання. Це — вибірковий тематичний покажчик особливого роду, що поєднує лише головні теми твору.

Термінологічний покажчик формується відповідно до виділених термінів, які тлумачаться у виданні. Найчастіше такий покажчик містить пояснення терміна і сторінки, на яких даються відомості про нього. Такий вид покажчика вживається у навчальній та науковій літературі.

Нумераційні покажчики можуть складатися з переліку всіх номерів з конкретної тематики, наприклад, номерів стандартів, постанов, патентів, авторських свідоцтв, порядкових номерів журналів, телефонних номерів тощо. Матеріал нумераційних покажчиків групують за темами, які

розміщують за алфавітним принципом. Найчастіше такі покажчики застосовуються у нормативно- виробничих, довідкових виданнях, оскільки в тексті автор може звертатися лише до номера документа без його назви, а читачеві необхідно ознайомитися з текстом конкретного документа.

Формульні покажчики застосовуються у наукових та навчальних виданнях з природничих наук і будуються відповідно до назв первісної речовини, що визначає основну частину сполуки.

Систематичні покажчики вживаються у виданнях, побудованих за алфавітним принципом: енциклопедіях, словниках-довідниках. Вони допомагають читачеві знайти інформацію, коли назва об'єкта пошуку невідома, адже матеріал такого покажчика побудований за визначеною системою і має поділ на групи (рубрики), підпорядкованість яких вказується шрифтовими способами.

Хронологічний покажчик дає перелік матеріалу у хронологічній послідовності подій, фак- тів, дат із позначенням сторінок видання, де містяться відповідні відомості. Це можуть бути дати життя та діяльності особистості, історичні дати. Такий покажчик має самостійну інформаційну цінність, дозволяє простежити подію в часі у наочній формі. В історичних творах зустрічаються генеалогічні таблиці, в яких зазначаються родові відносини, історія роду.

Покажчики додаткових елементів потрібні у виданнях, що містять крім основного тексту, значну кількість додаткових матеріалів: ілюстрацій, таблиць, діаграм, документальних матеріалів, стандартів, і які мають для читача самостійний інтерес.

Покажчики ілюстрацій дають відомості про всі розміщені у виданні зображення і допома- гають швидко знайти потрібне (за назвою, прізвищем автора, тематикою). У виданнях з мистецт- вознавства такі покажчики доповнюються відомостями про твори мистецтва, які не увійшли до тексту чи текстівку зображення: коли створене, де зберігається оригінал, розміри, техніка виконання. Покажчик ілюстрацій відрізняється від їх переліку, який перелічує ілюстрації послідовно відповідно до змісту. В ньому ілюстрації подаються за алфавітом прізвищ авторів чи назв, безвідносно до їх розташування у виданні.

Покажчик назв таблиць потрібний у виданнях, в яких до таблиць читач буде звертатися для довідок вибірково. Це; переважно, технічні, нормативні, навчальні видання.

Покажчики додатків, документальних матеріалів, коментарів застосовуються у виданнях історичного чи академічного характеру, в яких такі види текстів займають значну частину і потрібні читачеві для окремого вивчення.

Алфавітні покажчики видань необхідні в наукових, публіцистичних творах, коли часто зга- дуються назви книг, журналів, газет і вони відіграють важливу роль у змісті.

Толокні функції покажчика — довідково-пошукова та довідково-орієнтаційна, тобто по- кажчик допомагає читачеві швидко та легко знайти потрібну інформацію та дає перелік тем, особистостей, понять, про які згадується у виданні.

Це — свого роду путівник, що дає можливість відшукати відомості, які не відображені у структурі видання. Покажчики значно підвищують цінність видання і роблять його універсальним довідником, оскільки містять набагато більше даних, ніж зміст. Крім цього, покажчик потрібний для:

  • пошуку інформації з метою навчання чи повторення (перелік всіх можливих статей, що корисні читачеві і відображаються у тезаурусі (списку синонімів). Наприклад, Монітор, див. дисплей, екран);

  • вибіркової роботи з виданням (альтернативні чи перехресні посилання відсилають читача до різних розділів. Наприклад, Формати видання, див. також Формати паперу, розділ 2);

  • порівняння кількох джерел;

  • термінологічних довідок;

  • уточнення формулювання чи призначення (словарні статті можуть наводитися у кількох варіантах. Наприклад, Друк, офсет, 100);

  • розширення ділянки пошуку. Перехресне посилання див. використовується позиціями по- кажчика, що не мають номери сторінок, але посилаються на синоніми, що мають номери сторінок чи розділ. Перехресне посилання див. також застосовується для супутніх тем, які якимось чином пов'язані з основною темою. Наприклад, Процес друку, див. Високий друк, Офсетний друк, Глибокий друк;

  • пошуку понять, які відсутні у цьому виданні, але можуть бути зрозумілі читачеві за іншою назвою. Наприклад, літографія, див. Офсетний друк;

  • розуміння не лише понять, але й їхніх абревіатурних скорочень. Наприклад, НВС, Настільні видавничі системи, 25. Настільні видавничі системи (НВС), 25.

Покажчики оформлюються як окремий вид тексту (наприкінці видання, окремим блоком, в кінці розділів), або як частина основного тексту (марковані та нумеровані списки, перехресні посилання), доповнюються тлумаченням, довідковими відомостями, коментарями, списками заголовків, ключових слів, формулами, умовними позначеннями, абревіатурою, посиланнями на інші статті.

Іноді покажчики публікуються у вигляді окремого видання, наприклад, бібліографічний по- кажчик, перелік видань з певної тематики, комплектне ілюстроване видання з окремою брошурою- покажчиком творів. Такі видання надзвичайно корисні для читачів, що цікавляться конкретною проблематикою і шукають певну інформацію.

Найменування кожного елемента покажчика починають з нового рядка без абзацного відсту- пу, а при довгих заголовках — із виступом. Номера сторінок розмішують після проміжку або тире шрифтом тієї самої гарнітури, що й текст покажчика.

— загальний термін для позначення декількох видів бібліогра- фічних посібників, тобто списків опублікованих документів (книг, газетних і журнальних статей тощо), об'єднаних якою-небудь ознакою і забезпечених допоміжними індексами, що полегшують пошук і угруповання матеріалів.

Функції:

Довідково-пошукова; Довідково-орієнтувальна. Види:

За об’єктами пошуку: Предметні

Тематичні Іменні

Виділених елементів Творів у збірнику Ключових слів

Назв

Нетекстових елементів (символів…) За принципом групування рубрик: Алфавітні

Систематичні Хронологічні Нумеровані

За складом та структурою рубрик:

Глухі Анотовані Аналітичні

За методом відображення тексту видання:

Формальні Змістові

За ступенем розкриття:

До всього тексту

До частини видання

Вибіркові для одного чи кількох розділів

  1. Маркетингові особливості книги

Маркетингові особливості книги як специфічного товару

Маркетингова свідомість зобов'язує бачити книгу як неповторний витвір письменника, вче- ного, художника, дизайнера, редактора, як оригінальне сформовану матеріальну конструкцію, унікальний товар. Своєю споживчою цінністю книга покликана задовольняти пізнавальні, духовні, естетичні та інші близькі до них потреби людини. Характер потреб, які вона задовольняє, залежить не лише від її змісту, якісних характери-стик, а й від суб'єктивного сприйняття її. Тому одну і ту саму книгу різні люди сприймають по-різному. Неоднакову цінність вона має для них. Різну ціну вони готові за неї платити.

У маркетинговому розумінні книга є феноменом і функцією соціального життя, продуктом індивідуальної і колективної праці. Сприйняття, використання її також має індивідуальні і колективні виміри. Особливості книги як специфічного товару реалізуються в її сутнісних ознаках, функціях, потребах, які вона задовольняє, сприйнятті і використанні її. Найхарактерніші з них такі:

а) використання (споживання) книги пов'язане з інтелектуальною, духовною, естетичною працею, саморозвитком, життєзабезпеченням, рекреативною функцією, дозвіллям людини. Потреба в ній актуалізується після задоволення людиною першочергових потреб. Ця теза стосується не всіх людей, не всіх видів видань і не всіх життєвих ситуацій. Крім того, книги можуть бути зорієнтовані на задоволення потреб, які у різних людей за різних обставин мають неоднакову значущість: іноді сприймаються як першочергові, а часом — як другоряд-ні, перифе- рійні;

б) більшість видів видань є товарами середньотрива-лого і довготривалого використання; зрідка їх використовують незначний час. Потреба в деяких із них (підручники) відновлюється за певним алгоритмом. Видання короткочасного використання «старіють» на ринку дуже швидко, тому їх необхідно оперативно готувати, інтенсивно розповсюджувати, забезпечити їх наявність у всіх місцях, де можуть бути потенційні клієнти. Виданням, використання яких не обмежене в часі, адресують високі вимоги щодо всіх аспектів якості, у т. ч. якості матеріальної конструкції;

в) книги мають не лише функціональну, утилітарну цінність, а й символічну. Для багатьох людей вони символізують цілісність власного життя, родинну єдність, взаємопов'язаність поколінь. Тому домашні бібліотеки акумулюють не лише знання, культуру, дух епох і наро-дів, вони витворюють нічим не перевершені, унікальні цінності для людини чи близьких осіб, родини. Цінність їх значно вища за сумарний грошовий еквівалент зібраних книг. Усе це може бути джерелом ідей при формуванні видавничих серій, творенні рекламних текстів тощо;

г) книги зберігають, транслюють традиційні цінності, допомагають відкривати, пізнавати нове, прокладати шлях у майбутнє, ставити перед собою життєві цілі і досягати їх. Вони - - важливий чинник розвитку особистості. Багато батьків убачають у них і джерело забезпечення майбутнього своїх дітей. Тому дитяча, молодіжна аудиторії особливо привабливі для видавців;

ґ) із книгою пов'язаний зміст, стиль життя багатьох людей. Потреба в ній існуватиме, доки будуть люди, які ставитимуться до неї як до невід'ємного елементу стилю життя, свого життєвого поля. Завдяки цьому книга витримає конкуренцію з новітніми засобами донесення і зберігання

інформації, всусідиться з ними, щоправда, поступившись частиною своєї території. А багатьох із них вона переживе;

д) унікальність книги має формуватися на основі унікальних споживчих потреб, інтересів, смаків споживачів, іноді -- формувати їх самих. Відірвана від споживчих потреб унікальність може спричинити ігнорування книги на ринку, поглиблення проблем видавництва;

е) книга — важливий елемент комунікаційної мережі, комунікаційної сили видавництва. Во- на автономно комунікує з продавцями, посередниками, покупцями, споживачами, експертами, іншими книгами і видавництвами. Цими своїми якостями вона сприяє формуванню і розвитку маркетингової мережі видавництва або ускладнює цей процес. Усе залежить від того, яка вона. Комунікаційний потенціал книги утворюють висвітлена в ній проблема, авторитет автора, видавництва, загальна якість, дизайн, художнє оформлення тощо;

є) маркетинговий статус видань залежить не лише від того, якими вони є, а й від того, як їх сприймають покупці, обираючи моделі купівельної поведінки. Знаючи їх, видавництво використо- вує адекватні особливостям їх комунікаційної діяльності стратегії. З огляду на поведінку покупців серед видань розрізняють:

  • видання імпульсивного попиту (купують їх незаплановано). Деякі з них призначені для задоволення нагальних потреб (підручники, монографії, дитяча книжка, словники, довідники, енциклопедії, видання прикладного характеру). Вони повинні мати особливо ефектні назви, дизайн, художнє оформлення, щоб привернути до себе увагу, викликати необхідні емоційні реакції потенційних покупців, відповідно налаштувати їхні думки;

  • видання попереднього вибору. Під час придбання їх покупці можуть порівнювати близькі за функціями видання, вивіряти їх за критерієм: ціна, якість, благо, вигоди. Видавництва, які не мають змоги зосередити увагу покупця на особливостях їх споживчої цінності, змушені досягати переваг за рахунок нижчих цін. А це не завжди вигідно економічно і майже завжди невигідно для фахової репутації;

  • видання особливого попиту (елітарні, преміум-книги). У сприйнятті, під час придбання покупці зважають не на їх споживчу цінність, ціну, а на статусні параметри, унікальність, рідкісність. На цьому акцентують і видавництва в інформуванні потенційних клієнтів, для яких намагаються створити особливі умови придбання видань;

  • видання пасивного попиту. Такі видання неспроможні активізувати жоден мотиваційний механізм гіпотетичних клієнтів, через що залишаться поза вибором. З ними краще не мати справи, бо, як правило, вони кандидують у «неліквіди»;

ж) з розвитком інформаційних, комунікаційних технологій, зі зміною поколінь нових ознак набуватиме ставлення до книги, використання її для задоволення пізнавальних, інтелектуальних, розвивальних та інших потреб. Тому все більшого поширення набуватимуть електронна книга, аудіокнига, мультимедійні продукти, друк на замовлення, а в книгорозповсюдженні — різномані- тні форми електронного бізнесу, які вже тепер у провідних країнах займають до 30% ринку. Наприклад, у Швеції створили книгу, тримаючи в руках яку, можна відчути запахи, а працюючи над певними сторін-ками — почути музику. Призначена вона для людей, які мають проблеми з пам'яттю. Однак цей винахід може бути використаний і в інших цілях. Можна без сумніву стверджувати, що він далеко не останній.

Не лише сприйняттям, потребами, фінансовими можливостями зумовлене придбання книг. Важливе значення мають суспільна атмосфера, культура, соціальні пріоритети цільових спільнот. Останніми роками не всі елементи цього комплексу працюють на користь книги.

Для покупця мають значення втілена у книзі основна функція (ключова вигода, споживча цінність) та інші властивості, які також впливають на вибір. Оцінювання книги завжди індивідуа- льне, піддатливе впливу об'єктивних і суб'єктивних чинників. Різні типи покупців неоднаково

бачать і знаходять у книгах ключові вигоди, що значною мірою залежить від суб'єктивних уподобань. Знаючи стиль життя цільової аудиторії, психографічні характеристики, очікування, критерії оцінювання та вибору видань, моделі купівельної поведінки, можна з більшою імовірніс- тю успіху проектувати і готувати видавничі продукти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]