Структура аналізу розкриття теми:

Окреслити фактологічну систему матеріалу, встановлюючи логічні зв’язки між фактами і аналізуючи логіку цих зв’язків, а саме:

А) чи не порушуються логічні зв’язки між тезою і її аргументами Б) чи випливає логічно висновок з фактів

В) чи задовільна композиція й архітектоніка подання фактів

• Дати оцінку фактичному матеріалові:

А) з погляду його достатності для розкриття теми Б) з погляду його якості.

46. Загальна характеристика і види словників

Згідно ДСТУ 3017—95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення»:

Словник – це довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словоспо- лучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними. За цим же стандартом розрізняють:

• енциклопедичний словник – енциклопедія, статті якої викладено в стислій формі та розта- шовано за абеткою їхніх назв;

• мовний словник – словник переліку мовних одиниць з їхніми характеристиками або перек- ладом іншою (іншими) мовою (мовами);

• тлумачний словник – мовний словник, що пояснює значення слів певної мови, дає грамати- чну, стилістичну характеристики, приклади застосування та інші відомості;

• термінологічний словник - словник термінів та визначень певної галузі знання.

За широтою охоплення відомостей термінологічні словники ділять на:

• міжгалузеві («Термінологічний словник з бібліотечної справи та суміжних наук» і ін);

• галузеві («Бібліотечна справа. Термінологічний словник», «Інформатика. Короткий термі- нологічний словник» та ін);

• вузькогалузеві («Словник менеджера» тощо);

• тематичні.

За обсягом інформації термінологічні словники поділяють на тлумачні (роз'яснюють значення слів) і ті, що не містять тлумачень.

За функціональним призначенням розрізняють такі різновиди термінологічних слов- ників:

• наукові (відображають термінологію області з максимально можливою повнотою);

• нормативні (відображають термінологію певної області в межах її професійного застосу- вання)

• науково-популярні словники (відображають термінологію соціальних наук для широких кіл споживачів).

Лінгвістичні словники – описує лексико-семантичну структуру мови.

За цільовим призначенням виділяють наукові, нормативні, навчальні та популярні лінгвіс- тичні словники.

Науковий - це словник-дослідження всієї мови чи мовних одиниць у якому-небудь одному аспекті. Він містить повний опис варіантів, відступів від норми, а також побутування мови в історичному, етнічному чи регіональному аспекті.

Нормативний словник містить семантичну, граматичну, експресивно-стилістичну та вален- тну характеристики слів у відповідності до сучасних зразковими нормами слововживання.

Навчальний словник призначений для навчальних цілей, використовується в процесі викла- дання і навчання мови. Особливості навчального словника визначаються характером інформації, зорієнтованої на певний етап навчання і завдання навчальної програми.

За змістом вони можуть бути розмовні, орфографічні, орфоепічні, синонімів, антонімів, двомовними та ін..

Розмовник - словник, що містить загальновживану лексику, фразеологію, що служить посі- бником для спілкування. Він містить окремі слова і фрази, може бути дво-або багатомовним.

За мовою опису лінгвістичні словники можуть бути одномовними, дво-і багатомовними.

Серед дво-і багатомовних словників найбільш поширені перекладні словники.

Одномовні лінгвістичні словники різноманітні за лексичним складом мови. За цією озна- кою виділяють кілька груп словників, що поділяються на ряд підвидів.

Семантичну характеристику слів і словосполучень розкриває тлумачний словник (роз'яснює значення слів будь-якої мови, дає граматичну і стилістичну характеристики), фразеологічний (дає тлумачення значень стійких словосполучень), історичний (розкриває походження та історичне зміну значень слів), діалектний (описує лексику одного або групи споріднених діалектів), словник іншомовних слів (фіксує іншомовні слова і вирази, тлумачить їх значення), неологізмів та архаїзмів (показує зміни в словниковому складі мови).

Формопояснювальну функцію виконує граматичний, орфографічний (встановлює нормати- вне написання слів), орфоепічний ( нормативна, літературна вимова) і словотворчий (розкриває правила утворення слів) словники.

До словників, що розкриває стилістичні відтінки слів, відносяться: словник синонімів (дає слова, різні за звучанням, але близькі або тотожні за змістом), паронімів (містить однакові за звучанням слова), словник мови письменника (відображає лексику, стиль письменника) і т.п .

До лінгвістичних відносяться також словник імен, топонімічний (назв географічних об'єк- тів) словник, словник скорочень, розмовники та ін

За структурою традиційною формою організації словників є алфавітна система розташування слів, рідше - тематична.