.Сучасні тенденції у сфері авторського права
Сучасне авторське право постало перед низкою викликів. Воно пронизане суперечністю між правом суспільства на доступ до результатів творчої діяльності та матеріальними інтересами власників. Цей конфлікт загострюється у зв’язку з технологічним прогресом, що зумовлює необхідність постійного перегляду законодавства про авторське право і визначає напрямки його розвитку.
Законодавство про авторське право еволюціонує у напрямку розширення переліку його об’єктів та обсягу ексклюзивних прав автора. Спочатку охороні підлягали тільки книги, карти і таблиці, пізніше – музичні, драматичні, фотографічні, графічні, кінематографічні твори, твори хореографії та архітектури, комп’ютерні програми тощо. Обсяг ексклюзивних прав автора також був значно розширений. На ранньому етапі розвит ку авторське право наділяло автора тільки ексклю зивним правом на відтворення і розповсюдження примірників творів. Поступово обсяг ексклюзивних прав автора було розширено шляхом проголошення прав на створення похідних творів, публічне виконання драматичних і музичних творів, звукозапис і відеозапис та навіть застосування технічних засобів захисту авторського права
Сучасні тенденції реформування авторського права викликають занепокоєння з огляду на загострення проблеми нееквівалентного обміну результатами творчої діяль ності між власниками і суспільством. Це пов’язано з розширенням строку дії авторського права і переоцінкою доктрини
«добросовісного використання». Тенденція збільшення строку дії авторського права означає збідніння «суспільного архіву» творів унаслідок встановлення більш тривалого періоду їхнього перебування у приватній власності. Запровадження тривалішого строку дії авторського права обмежує розвиток творчої діяльності суспільства, науки і культури та, врешті-решт, порушує права людини (такі, наприклад, як право на знання, свободу слова тощо). Вик лик доктрині
«добросовісного використання» створило зап ровадження положення про визнання обходу технічних засобів захисту авторського права злочином. Ця новела законодавства про авторське право унеможливила доступ до твору в обхід технічних засобів захисту авторського права, навіть якщо такий доступ є необ хідним для використання твору відповідно до доктрини «добросовісного використання». Ухвалення Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів та Угоди ТРІПС спричинило проблему обмеженого доступу населення країн периферії до- комп’ютерних програм, а також проблеми охорони фольклору і видання перекладів творів у цих країнах.
Рівень охорони авторського права має бути таким, щоб забезпечити ефективне розповсю- дження інформації у суспільстві та можливість її використання для створення нових творів.
.Тема твору як предмет редакторського аналізу
Об’єктом редакторського аналізу стає тема рукопису з точки зору актуальності вибору, ме- тодологічної, ідеологічної й наукової розробки, з точки зору відбору фактичного матеріалу, його якості, достовірності, логічної організації текстового змісту і його мовного вираження. Тема твору – це відображення у творі актуальності факту дійсності, яке є основою змісту твору. Тема отримує різні форми вираження – образну, мовну, візуальну, чуттєво-емоційну. Визначальними аспектами аналізу теми є аналіз вибору теми (актуальність теми), її розробки (формування елементів тематичної системи – змісту твору) і розкриття (формування архітектонічної системи й структури твору., про що пише автор і чи придатна для опублікування тематичної організації твору.
Аналіз тематичної структури матеріа- лу |
Мета тематичного аналізу: висновок про досконалість тематичної органі- зації твору Предмет тематичного аналізу: реальна тематична організація твору |
Структура тематичного аналізу: Моделювання тематичної системи й структури твору Фіксація порущень тематичної системи й структури твору Визначення причин, що порушують тематичну систему й структуру твору. |
|
Методи тематичного аналізу: 1.Метод фразового членування твору: Основною одиницею визначення теми є фраза (мовні структури, які забезпечують повну або можливу предикацію змісту(ствердження або заперечен- ня існування факту). Предикативні структури мають підметово-присудкову групу: прості речен- ня, головні речення складних речень, частини сурядних речень, частини безсполучникових ре- чень). Під час аналізу виділяють:
ті, зв’язку, співвідношення виділених змістових груп. (Здійснюється в межах чітко визначеного теми-поняття 5. Метод моделювання тематичної структури Полягає в способі екстериорізації тематичної структури твору. Екстеоризація – перехід внутрішнього в зовнішнє. У процесі Ексткоризації виникають нові матеріальні й ідеальні об'єкти |
|
Аналіз актуальнос- ті теми (метод які- сної оцінки + метод прогнозування чи- тацької реакції) |
Мета аналізу актуальності теми: зафіксувати у матеріалі реально або по- тенційно актуальну тему Предмет аналізу: мікротеми в системі факторів мовлення автора Структура аналізу: Інтерпретація факторів написання матеріалу, зокрема комунікативної мети Аналіз мікротеми в системі інтерпретованих факторів Визначення причин, що послаблюють актуальність теми або роблять усі мікротеми неактуальними. |
Аналіз розкриття
те-
ми(фактологічний
аналіз
+ компози-
ційно- архітектонічний
аналіз
Мета аналізу: правильно визначити фактологічну систему твору (вона відносна, неоднозначна)
Предмет аналізу: Системно-структурна поняттєва організація, що вклю- чає визначення поняттєвої повноти, обсягу теми, зв’язків між поняттями, що становлять основу теми.
Для визначення системно-структурної поняттєвої організації теми обира- ють логіко-психологічний аспект(авторську логіку), зумовлений комуніка- тивно-мовленнєвими факторами (мотиваційно-цільова, смислова сфера автора, соціальна ситуація).